Рішення

від 15.01.2025 по справі 925/887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/887/24

за позовом Звенигородської міської ради

до Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії Української православної церкви про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Представники учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ;

Відповідач - Токар О.М, адвокат.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.09.07.2024 Звенигородська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії Української православної церкви.

1.2.Змістом позову є немайнова вимога зобов`язати Іоанно-Богословську парафію Київської Єпархії Української православної церкви усунути перешкоди у користуванні Звенигородській міській раді нежитловими приміщеннями загальною площею 382,8 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення та надання доступу до нежитлового приміщення власнику Звенигородській міській раді.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач незаконно використовує нежитлове приміщення комунальної форми власності без відповідних підтверджуючих документів, що обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження приміщенням, що є підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

1.4.15.07.2024 суддя ухвалив позовну заяву Звенигородської міської ради залишити без руху. Установив Звенигородській міській раді строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви; відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.

1.5.У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви. 17.07.2024 позивач подав до суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви та повідомив про наявність у позивача електронного кабінету (а.с. 50-71 том 1).

1.6.22.07.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/887/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 04.09.2024.

1.7.В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

1.8.12.07.2024 у межах встановленого судом строку відповідач подав до суду відзив на позов, який не підписаний відповідачем або його представником. Поданий відповідачем відзив складений адвокатом Токар О.М., проте не містить підпису адвоката (а.с. 78-81 том 1).

1.9.Підготовче засідання, призначене о 12 год. 00 хв. 04.09.2024, не відбулося у зв`язку з відсутністю у приміщенні Господарського суду Черкаської області електропостачання.

1.10.04.09.2024 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 12 год. 00 хв. 11.09.2024.

1.11.10.09.2024 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 127 том 1).

1.12.11.09.2024 суд ухвалив відзив на позов повернути Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії Української православної церкви без розгляду.

1.13.11.09.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 15 год. 30 хв. 23.09.2024.

1.14.19.09.2024 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив поновити строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та долучити до матеріалів справи відзив з доданими до нього доказами з метою недопущення формалізму у розгляді справи. Враховуючи, що відсутність підпису на раніше поданому відзиві є технічною помилкою, яка жодним чином не змінює позицію відповідача та долучених до нього доказів, які завірені належним чином, просив поновити строк на подання відзиву (а.с. 152-153 том 1).

1.15.19.09.2024 суд ухвалив у клопотанні відповідача про поновлення строку на подання відзиву відмовити. Продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позову заяву до 19.09.2024. Відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами прийняв до розгляду.

1.16.У відзиві на позов відповідач просив у позові відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на оплату правової допомоги у розмірі 15000,00 грн (а.с. 156-162 том 1).

1.17.В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Моринської сільської ради народних депутатів від 15.05.1996 №28 приміщення музичної школи передано на баланс церкви. Рішенням Моринської сільської ради IX сесії XXII скликання від 21.08.1997 №4-9/22 передано у постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці земельну ділянку у розмірі 0,88 га/територія церкви і садка. Відповідач ствердив, що позивач не надав суду доказів , що вказані рішення сільської ради скасовані або анульовані. Позивач є правонаступником Моринської сільської ради відповідно до рішення від 08.12.2020 №1-18/VIII, проте як правонаступник не повернув спірне приміщення на баланс міської ради. Позивач відмовив відповідачу оформити договір оренди спірного приміщення. Пред`явивши вимогу до відповідача про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (церквою), позивач не пред`явив вимогу щодо земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення (церква). Твердження позивача про незаконність перебування у приміщенні відповідача є необґрунтованим, оскільки земельна ділянка має цільове призначення та вид використання: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Отже, позивач обрав неефективний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

1.18.23.09.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 10 год. 00 хв. 16.10.2024.

1.19.23.09.2024 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 204 том 1).

1.20.Судове засідання о 10 год. 00 хв. 16.10.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

1.21.21.10.2024 суд ухвалив призначити розгляд справи у судовому засіданні о 14 год. 00 хв. 31.10.2024.

1.22.31.10.2024 суд ухвалив зобов`язати сторін надати пояснення стосовно земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, що є предметом спору, зокрема ким і коли, на підставі чого здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у земельному кадастрі, внаслідок чого їй присвоєно кадастровий номер, та відповідно до доказу, поданого відповідачем аркуш справи 179 том 1, чи є ці земельні ділянки тотожні, враховуючи відмінність площ, вказаних у рішенні сільської ради та державному земельному кадастрі.

1.23.31.10.2024 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 20.11.2024.

1.24.18.11.2024 відповідач подав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи адвокатського запиту до Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання інформації чи є земельна ділянка площею 0,88 га виділеною у постійне користування Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії УПЦ за рішенням Моринської сільської ради від 21.08.1997 №4-9/22 тією ж земельною ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер 7121284000:01:003:0417, площею 0,7 га? Якщо так, вказати причину зміни площі землі з 0,88 га на 0,7 га та особу, яка була замовником розроблення технічної документації на визначення площі і присвоєння кадастрового номеру (а.с. 216, 220-221 том 1).

1.25.20.11.2024 позивач та відповідач подали до суду заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 224, 226 том 1).

1.26.20.11.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 14 год. 00 хв. 27.11.2024.

1.27.27.11.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення щодо його права власності на нерухоме майно, яке є предметом спору (а.с. 232, 234-235 том 1).

1.28.27.11.2024 у судовому засіданні взяли участь представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Токар О.М.

1.29.Під час розгляду справи по суті суд встановив розбіжність у площах земельної ділянки, на якій знаходиться приміщення церкви, що є предметом спору, між даними з державного земельного кадастру та рішення сільської ради, яким земельна ділянка надана у постійне користування відповідачу.

1.30.Відповідно до частини 1 статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

1.31.До завдань підготовчого провадження, зокрема, належить визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (частина 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України).

1.32.Нормами Господарського процесуального кодексу України не врегульовано порядок та підстави повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

1.33.За висновками Верховного Суду викладених у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

1.34.З метою дотримання основних засад господарського судочинства, виконання завдання господарського судочинства, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення спору між сторонами з дотриманням принципів змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, суд дійшов висновку з`ясувати обставини тотожності земельної ділянки, на якій знаходиться приміщення церкви, що є предметом спору, за даними з державного земельного кадастру та рішення сільської ради, яким земельна ділянка надана у постійне користування відповідачу.

1.35.Оскільки з`ясування вказаних обставин можливо здійснити виключно на стадії підготовчого провадження шляхом подання сторонами доказів, суд дійшов висновку повернутися до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження.

1.36.27.11.2024 суд ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження і призначити у справі підготовче засідання о 10 год. 00 хв. 12.12.2024.

1.37.02.12.2024 відповідач звернувся до суду із клопотанням, у якому просив витребувати у Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відділ №2) (20202 Черкаська область, м. Звенигородка, вул. М.Грушевського,156) технічну документацію на земельну ділянку кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га, та інформацію чи є земельна ділянка площею 0,88 га, виділена у постійне користування Іоанно-Богословській парафії Київської єпархії УПЦ за рішенням Моринської сільської ради №4-9/22 від 21.08.1997р, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тією ж ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га? Якщо зазначений об`єкт є одним і тим самим, витребувати інформацію щодо причини зміни площі землі з 0,88 га на 0,7 га та вказати особу, що була замовником розроблення технічної документації на визначення площі і присвоєння кадастрового номеру (а.с. 240-241 том 1).

1.38.12.12.2024 відповідач подав до суду відповідь Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.12.2024 на адвокатський запит представника відповідача стосовно земельної ділянки (а.с. 1, 4 том 2).

1.39.12.12.2024 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача Трембовецька А.М. та представник відповідача адвокат Токар О.М.

1.40.Представник позивача Трембовецька А.М. у підготовчому засіданні повідомила, що позивач подав до суду пояснення, які суд не отримав, просила відкласти розгляд справи.

1.41.12.12.2024 суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 09 год. 00 хв. 13.12.2024.

1.42.12.12.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що формування земельної ділянки відбулося на підставі рішення Моринської сільської ради від 16.09.2014 №36-22/VI та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 0,7000 га земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою АДРЕСА_1 . Проект землеустрою розроблений 20.09.2018. У проекті землеустрою наявне обґрунтування місяця розташування та розміру земельної ділянки запроектованої до відведення в постійне користування, та вказана площа 0,7000 га. Відповідне обґрунтування надавала Моринська сільська рада. На запроектованій земельній ділянці, яка відносилася на період відведення (2018) до земель комунальної власності Моринської сільської ради, розташована капітальна нежитлова будівля загальною площею 382,8 кв. м, яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1433308671212. Станом на 2024 рік земельна ділянка перебуває в комунальній власності, але право на земельну ділянку не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Проект землеустрою не був затверджений та земельна ділянка не була передана в постійне користування ні Моринською сільською радою, ні Звенигородською міською радою. У проекті землеустрою наявний висновок державної експертизи земельної документації від 06.05.2019 №4662/82-19, в якому зауваження та пропозиції до проекту відсутні (а.с. 15, 17-39 том 2).

1.43.13.12.2024 у підготовчому засіданні взяли участь представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Токар О.М.

1.44.Представник відповідача адвокат Токар О.М. у підготовчому засіданні просила клопотання відповідача про витребування доказів залишити без розгляду, оскільки такі докази подані до суду.

1.45.Представник позивача Трембовецька А.М. у підготовчому засіданні просила клопотання відповідача про витребування доказів залишити без розгляду.

1.46.13.12.2024 суд ухвалив клопотання відповідача про витребування доказів залишити без розгляду.

1.47.13.12.2024 суд ухвалив встановити відповідачу строк тривалістю 5 днів для подання письмових пояснень стосовно обставин тотожності земельної ділянки, на якій знаходиться приміщення церкви.

1.48.13.12.2024 суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 09 год. 00 хв. 20.12.2024.

1.49.16.12.2024 відповідач подав до суду письмові пояснення щодо тотожності земельних ділянок площами 0,7 га та 0,88 га, у яких зазначив, що земельна ділянка площею 0,88 га, яка надана у постійне користування відповідачу рішенням Моринської сільської ради №4-9/22 від 21.08.1997, є тотожною земельній ділянці площею 0,7 га кадастровий номер 7121284000:01:003:0417. Рішенням сільської ради передано в постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці земельну ділянку в розмірі 0,88 га (територія церкви і садка)". Розбіжність у площі однієї й тієї ж земельної ділянки пояснюється удосконаленням технічних засобів вимірювання такої площі, за час, що минув з дати виділення землі відповідачу у користування. Тотожність земельних ділянок площами 0,88 га та 0,7 га підтверджується цільовим призначенням та адресою розташування земельної ділянки площею 0,7 га кадастровий номер 7121284000:01:003:0417, де об`єкт виділено для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-46 том 2).

1.50.19.12.2024 відповідач подав суду розрахунок розміру понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу (а.с. 50-53 том 2).

1.51.20.12.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 00 хв. 10.01.2025.

1.52.10.01.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 16 год. 00 хв. 15.01.2025.

1.53.15.01.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача Трембовецька А.М. та представник відповідача адвокат Токар О.М.

1.54.Представник позивача Трембовецька А.М. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

1.55.Представник відповідача адвокат Токар О.М. у судовому засіданні просила у позові відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

1.56.15.01.2025 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.57.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/887/24.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є немайнова вимога позивача до відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення нежитлового приміщення та надання доступу до нежитлового приміщення власнику.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач доводить незаконне користування відповідачем нежитловим приміщенням комунальної форми власності без відповідних підтверджуючих документів, що обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження приміщенням.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є обставини набуття позивачем права власності на нерухоме майно; набуття відповідачем права користування нерухомим майном; порушення права користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.26.02.2021 Звенигородська міська рада прийняла рішення №6-7, яким затвердила передавальні акти Моринської сільської ради (ЄДРПОУ 26490792) та Виконавчого комітету Моринської сільської ради (ЄДРПОУ 04407483) до Звенигородської міської ради (ЄДРПОУ 26490674) місцезнаходження: проспект Шевченка, 63, м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області (додатки 1-2), яким прийняла у комунальну власність Звенигородської міської ради майно і, зокрема, приміщення школи (церква) та передала зазначене майно від Звенигородської міської ради в оперативне управління Виконавчому комітету Звенигородської міської ради, Відділу культури, молоді, спорту та туризму Звенигородської міської ради, Відділу освіти Звенигородської міської ради (додатки №3-6) (а.с. 9-10, 21-42, 61-71 том 1).

3.1.2.31.05.2022 державний реєстратор Виконавчого комітету Звенигородської міської ради на підставі рішення органу місцевого самоврядування №1-18/VIII від 08.12.2020 та №6-7 від 26.02.2021 зареєстрував речове право комунальної власності Звенигородської міської ради на нежитлову будівлю, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 382,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису речового права 46963386, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1433308671212), що підтверджується поданим позивачем Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2022 №301918471, від 27.11.2024 №405514954 та від 12.12.2024 №407716585 (а.с. 8, 54, 234-235 том 1, а.с 38-39 том 2).

3.1.3.03.05.2022 позивач звернувся до відповідача (лист №350/01-21) та вимагав невідкладно до 16.05.2022 звільнити безпідставно зайняте приміщення початкової школи за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 55 том 1).

3.1.4.Лист від 03.05.2022 передав відповідачу староста Моринського старостинського округу, про що 13.06.2022 склав акт (а.с. 14 том 1).

3.1.5.09.06.2022 позивач звернувся до відповідача (лист №453/01-21) та вимагав терміново звільнити приміщення початкової школи за адресою: АДРЕСА_1 . У разі потреби отримати приміщення в оренду чи його викупу запропонував звернутися із заявою про врегулювання правових підстав користування будівлею (а.с. 12, 56 том 1).

3.1.6.Отримати лист позивача від 09.06.2022 відповідач відмовився, про що представники позивача склали акт (а.с. 15 том 1).

3.1.7.Лист позивача від 09.06.2022 відповідач отримав поштою 14.06.2022 (а.с. 13, 57 том 1);

3.1.8.09.06.2022 працівники Відділу комунального майна та захисту довкілля виконавчого комітету Звенигородської міської ради провели обстеження будівлі і встановили, що в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 незаконно перебуває Іоанно-Богословська парафія Київської єпархії Української православної церкви, яку очолює протоієрей ОСОБА_2 , про що склали та підписали акти (а.с. 16,58 том 1).

3.1.9.20.03.2023 позивач звернувся до відповідача (лист №281/01-21) та вимагав невідкладно звільнити незаконно займану нежитлову будівлю комунальної власності в АДРЕСА_1 (а.с. 18, 59 том 1), який 23.03.2023 вручено відповідачу (а.с. 19, 59 на звороті том 1).

3.1.10.10.04.2023 позивач склав довідку №384/01-27 про балансову вартість будівлі станом на 10.04.2023, відповідно до якої первісна (балансова) вартість будівлі становить 21880 грн, знос -100%, залишкова (балансова) вартість - 0 грн (а.с. 20, 60 том 1).

3.1.11.14.03.2024 працівники позивача провели обстеження будівлі і встановили, що в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно перебуває Іоанно-Богословська парафія Київської єпархії Української православної церкви, яку очолює протоієрей ОСОБА_2 та проводить публічні релігійні заходи, про що склали та підписали акт (а.с. 17, 58 на звороті том 1).

3.1.12. Відповідно до кадастрової справи Моринської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 за адресою: АДРЕСА_1 формування земельної ділянки відбулося на підставі рішення Моринської сільської ради від 16.09.2014 №36-22/VI та розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 0,7000 га земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Проект землеустрою розроблений 20.09.2018. У проекті землеустрою наявне обґрунтування місяця розташування та розміру земельної ділянки запроектованої до відведення в постійне користування, та вказана площа 0,7000 га. На запроектованій земельній ділянці, яка відносилася на період відведення (2018) до земель комунальної власності Моринської сільської ради, розташована капітальна нежитлова будівля загальною площею 382,8 кв. м, яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1433308671212. У проекті землеустрою наявний висновок державної експертизи земельної документації від 06.05.2019 №4662/82-19, в якому зауваження та пропозиції до проекту відсутні (а.с. 17-35 том 2).

3.2.Заперечуючи проти позову, відповідач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.2.1.03.10.1991 зареєстрована Іоанно-Богословська парафія Київської єпархії Української православної церкви (ідентифікаційний код 35927263), керівником якої є Корнеєв Олег Володимирович, що підтверджується поданим відповідачем свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 82, 86-88, 163-164, 170-175 том 1).

3.2.2.03.10.1991 затверджено Статут Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії с. Моринці Звенигородського району Черкаської області, ухвалений парафіяльними зборами 25.08.1991 (а.с. 83-85, 165-169 том 1);

3.2.3.15.05.1996 Виконавчий комітет Моринської сільської Ради народних депутатів прийняв рішення №28, яким вирішив передати приміщення музичної школи на баланс Моринської Іоанно-Богословської церкви для розміщення в ньому церковної служби (а.с. 90, 178 том 1).

3.2.4.21.08.1997 IX сесія XXII скликання Моринської сільської ради прийняла рішення №4-9/22, яким на підставі ст. 7 п. 8 Земельного кодексу України вирішила надати у постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці земельну ділянку у розмірі 0,88 га (територія церкви і садка) (а.с. 89, 176 том 1).

3.2.5.Земельна ділянка кадастровий номер кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га за адресою: АДРЕСА_1 є категорією земель - землі житлової та громадської забудови з видом використання для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. (а.с. 91, 179 том 1).

3.2.6.24.05.2023 мешканці с. Моринці та парафіяни Української православної церкви Уманської єпархії Іоанно-Богословського храму надіслали позивачу заяву, у якій просили надати в оренду на 49 років з подальшим викупом для богослужінь приміщення початкової школи (церкви) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 92, 180 том 1).

3.2.7.26.06.2023 позивач надіслав відповідачу листа №Ко-477/01-13, яким відмовив у наданні приміщення церкви в оренду, враховуючи рішення Звенигородської міської ради від 11.11.2022 №20-69 "Про заборону діяльності УПЦ МП (офіційно Українська православна церква) на території Звенигородської міської територіальної громади" та судовим розглядом справи про усунення перешкод Звенигородській міській раді у користування нежитловим приміщенням (а.с. 93, 181 том 1).

3.2.8.22.08.2023 відповідач надіслав позивачу листа, у якому стверджував про безпідставну вимогу про звільнення приміщення, просив прийняти рішення про залишення вказаного приміщення громаді для здійснення богослужінь (а.с 94-95, 181-182 том 1).

3.2.9.22.09.2023 позивач надіслав відповідачу листа №К-762/01-13, у якому повідомив про безпідставне зайняття приміщення (а.с. 96, 183 том 1).

3.2.10.11.12.2024 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслало відповідачу листа №29-23-0.2-8540/2-24, у якому повідомило, що не має можливості підтвердити або спростувати інформацію, що земельні ділянки площами 0,88 га та 0,7 га є одним і тим самим об`єктом та не може надати інформацію щодо розбіжності площ (а.с. 4 том 2).

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонаи докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.15.05.1996 Виконавчий комітет Моринської сільської Ради народних депутатів ухвалив рішення, яким вирішив передати приміщення музичної школи на баланс Моринської Іоанно-Богословської церкви для розміщення в ньому церковної служби;

4.5.2.21.08.1997 Моринська сільська рада ухвалила рішення, яким вирішила надати у постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці земельну ділянку у розмірі 0,88 га (територія церкви і садка);

4.5.3.Звенигородська міська рада є власником нежитлової будівлі площею 382,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; 31.05.2022 року здійснено державну реєстрацію права власності Звенигородської міської ради.

4.5.4.Нежитлова будівля площею 382,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га.

4.5.5.У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га. за адресою: АДРЕСА_1 ;

4.5.6.Іоанно-Богословська парафія Київської єпархії Української православної церкви використовує нежитлову будівлю площею 382,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для проведення богослужінь.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

5.2.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

5.3.Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5.4.Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

5.5.Відповідно до частини 1 та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

5.6.Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України).

5.7.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 Цивільного кодексу України).

5.8.Відповідно до частини 1 та статті 395 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

5.9.Відповідно до частини 1 статті 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

5.10.Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

5.11.Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (частина 4 статті 404 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

5.13.Право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 136 Господарського кодексу України).

5.14.Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (частина 1 статті 137 Господарського кодексу України).

5.15.Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина та 4 статті 334 Цивільного кодексу України).

5.16.Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).

5.17.Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

5.18.Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5.19.Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.21.Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є використання відповідачем нежитлового приміщення початкової церкви для проведення богослужінь.

6.2.Причиною виникнення спору є відмова відповідача звільнити займане приміщення на вимогу позивача.

6.3.Позивач стверджує, що є власником приміщення, яке відповідач використовує без правової підстави чим порушує право позивача на вільне користування та розпорядження належним йому майном.

6.4.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право власності на нерухоме майно та вимагає у відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном.

6.5.15.05.1996 Виконавчий комітет Моринської сільської Ради народних депутатів ухвалив рішення, яким вирішив передати приміщення музичної школи на баланс Моринської Іоанно-Богословської церкви для розміщення в ньому церковної служби;

6.6.21.08.1997 Моринська сільська рада ухвалила рішення, яким вирішила надати у постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці земельну ділянку у розмірі 0,88 га (територія церкви і садка);

6.7.Звенигородська міська рада є власником нежитлової будівлі площею 382,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

6.8.Нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га.

6.9.У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га за адресою: АДРЕСА_1 .

6.10.Сторони надали тотожні пояснення, що земельна площею 0,88 та 0,7 га є однією і тією ж земельною ділянкою, на якій знаходиться приміщення церкви.

6.11.Іоанно-Богословська парафія Київської єпархії Української православної церкви використовує нежитлову будівлю для проведення богослужінь.

5.22.Речовими правами на чуже майно є, зокрема, право володіння та право користування (сервітут). Речовими правами суб`єктів господарювання є також право господарського відання та оперативного управління. Підстави та порядок їх виникнення встановлені Цивільним та Господарськими кодексами України.

6.12.Рішення Виконавчого комітету Моринської сільської Ради народних депутатів про передання приміщення музичної школи на баланс Моринської Іоанно-Богословської церкви для розміщення в ньому церковної служби не є передбаченою законом підставою виникнення у відповідача права власності чи речового права користування чужим нерухомим майном.

6.13.Сторони також не надали суду доказів, що це рішення було виконане шляхом передання майна з визначенням його стану, вартості, умов використання та повернення.

6.14.Факт перебування майна на балансі підприємства не може вважатися підтвердженням права власності на це майно, а є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не свідчить про знаходження майна у власності підприємства (постанови Верховного Суду від 31.08.2018 у справі № 924/1020/17, від 11.06.2019 у справі № 918/1400/14, від 12.10.2022 у справі №922/2773/21).

6.15.У даному випадку передання майна на баланс, за умови доведення виконання рішення сільської ради, не є підтвердженням виникнення речового права на чуже майно.

6.16.Балансоутримувачами комунального майна є установи, організації або підприємства, які на праві господарського відання або оперативного управління отримали будинки і споруди, їх частини, а також рухоме майно, та обліковують його на балансі.

6.17.Відповідач не є суб`єктом підприємництва, а тому не може використовувати майно на праві господарського відання.

6.18.Відповідач не стверджував та не довів, що набув право оперативного управління майном позивача. На момент прийняття сільською радою рішення про передання майна на баланс таке речове право на чуже майно не було передбачене законодавством України. Відповідач також не довів, що обліковує майно позивача у своєму балансі.

5.23.Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

6.19.У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні зареєстровані речові права Іоанно-Богословської парафії Київської єпархії Української православної церкви, які б надавали право володіння чи користування нежитловою будівлею площею 382,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

6.20.Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

6.21.Позивач довів, що є власником нерухомого майна, яке використовує відповідач. Право власності позивача зареєстроване у державному реєстрі речових прав не нерухоме майно. Відповідач право власності позивача не нерухоме майно визнає та не оспорює.

6.22.Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

6.23.Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою звільнити зайняте приміщення. Позивач також відмовив відповідачу у наданні нежитлової будівлі в оренду.

6.24.Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.02.2020 у справі №458/1046/15-ц дійшов висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

6.25.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.26.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.27.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.28.Одним із способів судового захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право.

6.29.Використання відповідачем нерухомого майна, що належить позивачу, без достатніх правових підстав та згоди позивача, порушує право позивача на вільне користування своїм майном.

6.30.Вимогу позивача про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні Звенигородській міській раді нежитловими приміщеннями загальною площею 382,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення та надання доступу до нежитлового приміщення власнику Звенигородській міській раді, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6.31.Інші аргументи учасників справи, які не впливають на висновок суду про відмову у позові.

6.32.У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7121284000:01:003:0417 площею 0,7 га за адресою:

АДРЕСА_2 .Відповідач стверджує, що набув право постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить позивачу. Вказане на переконання відповідача доводить правомірність користування нерухомим майном, що належить позивачу.

6.34.У підтвердження цієї обставини відповідач надав рішення Моринської сільської ради 4-9/22 від 21.08.1997, яким рада ухвалила надати земельну ділянку у постійне користування церкві Іоанна Богослова с. Моринці (а.с. 89, 176 том 1).

6.35.Підстави та порядок надання земельної ділянки у постійне користування у період ухвалення Моринською сільською радою рішення від 21.08.1997 врегульовані нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XІІ (надалі Земельний кодекс України).

6.36.Відповідно до статті 7 Земельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадським об`єднанням; релігійним організаціям.

6.37.Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

6.38.Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

6.39.Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

6.40.Набуття відповідачем права постійного користування земельною ділянкою, за умови доведення цього юридичного факту відповідно до передбачених законом підстав та порядку надання земельної ділянки у постійне користування, не має наслідком виникнення у відповідача речового права користування нерухомим майном, що знаходиться на земельній ділянці.

7. Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду Виконавчий комітет Звенигородської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 16.02.2024 №57(а. с. 5 том 1).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Іоанно-Богословську парафію Київської Єпархії Української православної церкви (адреса місцезнаходження: 20210, Черкаська область, Звенигородський район, с. Моринці, вул. Шевченка, 49) усунути перешкоди у користуванні Звенигородській міській раді (ідентифікаційний код 26490674, адреса місцезнаходження: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 63) нежитловими приміщеннями загальною площею 382,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення та надання доступу до нежитлового приміщення власнику Звенигородській міській раді.

Стягнути з Іоанно-Богословську парафію Київської Єпархії Української православної церкви (адреса місцезнаходження: 20210, Черкаська область, Звенигородський район, с. Моринці, вул. Шевченка, 49) на користь виконавчого комітету Звенигородської міської ради (ідентифікаційний код 04060803, адреса місцезнаходження: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 63) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 25.01.2025.

СуддяА.І. Гладун