Рішення

від 21.01.2025 по справі 926/3006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Справа № 926/3006/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: Семенко О.В. (в режимі ВКЗ)

відповідача: не з`явився

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

до Лівинецької сільської ради

про стягнення заборгованості в сумі 261 141, 56 грн

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Лівинецької сільської ради про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №23-5148/24-БО-Т від 18.12.2023 в сумі 261 141, 56 грн.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного договору №23-5148/24-БО-Т, відповідач за поставлений в березні 2024 року природний газ в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 247 267, 07 грн.

На підставі п. 7.2 договору позивачем за період з 16.05.2024 по 30.06.2024 нараховано пеню в розмірі 7 927, 86 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Керуючись п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5 053, 21 грн за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 та 3% річних за період з 16.05.2024 по 30.06.2024 в сумі 893, 42 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Рух справи у суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 26.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2024.

27.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.11.2024 постановлено призначене на 16.12.2024 засідання та усі наступні провести в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою суду від 16.12.2024 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 21.01.2025.

16.01.2025 від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2025 підтримав позовні вимоги та просив задовільнити позов.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 251 ГПК України).

Суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі постачальник, позивач) та Лівенецькою сільською радою (далі споживач, відповідач) було укладено договір № 23-5148/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (далі-газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природній газ), а споживач зобов`язується прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2024 року по квітень 2024 року (включно), в кількості 60,5 тис. куб. метрів в томі числі по місяцях (далі - розрахункові періоди):

січень 2024 року - 22 тис. куб.м;

лютий 2024 року - 23 тис. куб.м;

березень 2024 року 11,5 тис. куб.м;

квітень 2024 року - 4 тис. куб.м.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюєте актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору);

Відповідно до пункту 3.5.1 споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5. 2 договору).

Згідно пункту 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином : ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді і рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуг транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності і добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку : 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання- передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 п. 3.5 цього договору (п. 5.1 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов?язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов?язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

Даний договір набирає чинності з 01 січня 2024 року і діє в частині поставки газу до 15 квітня 2024 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливо за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу за січень 2024 року від 12.02.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 31,01592 тис. куб.м вартістю 513 434,04 грн.

Згідно наданої АТ «Державний ощадний банк України» Інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» відповідачем 17.02.2024 сплачено позивачу 513 434,04 грн. за поставлений у січні 2024 року природний газ.

Згідно акту приймання-передачі природного газу за лютий 2024 року від 11.03.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 19,54913 тис. куб.м вартістю 323 614,09 грн.

Згідно наданої АТ «Державний ощадний банк України» Інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» відповідачем 15.03.2024 сплачено позивачу 323 614,09 грн. за поставлений у лютому 2024 року природний газ.

На підставі акту приймання-передачі природного газу за березень 2024 року від 14.04.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 14,93710 тис. куб.м вартістю 247 267,07 грн.

Згідно наданої АТ «Державний ощадний банк України» Інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» відповідачем 22.05.2024 сплачено позивачу 17 575,76 грн (з призначенням платежу за використання природного газу у квітні 2024 року), які на підставі п. 5.4 договору правомірно зараховані позивачем для погашення боргу за поставлений у березні 2024 року природний газ.

Докази оплати спожитого у березні 2024 року природного газу в сумі 229 691,31 грн в матеріалах справи відсутні.

На підставі акту приймання-передачі природного газу за квітень 2024 року від 10.05.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1,06173 тис. куб.м вартістю 17 575,76 грн.

Згідно наданої АТ «Державний ощадний банк України» інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» відповідачем 22.05.2024 сплачено позивачу 17575,76 грн за поставлений у лютому 2024 року природний газ.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений у березні 2024 року природний газ, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 247 267,07 грн основного боргу, 7 927,86 грн пені, 893,42 грн 3% річних, 5 053,21 інфляційних.

Відповідачем не надано доказів погашення вищевказаної заборгованості та контррозрахунку сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

IV. Позиція суду по суті спору

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки природного газу, проте в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідач не оплатив позивачу отриманий у березні - квітні 2024 року природний газ, заборгованість становить 247 267,07 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення основного боргу в розмірі 247 267,07 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 7.2 визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пункту 5.1 договору та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням погодженого сторонами у п. 5.1 договору порядку розрахунків, зобов`язання відповідача щодо здійснення остаточного розрахунку за фактично переданий у березні 2024 року природний газ мало бути виконане до 15.05.2024 включно, а за фактично переданий у квітні 2024 року природний газ - до 18.06.2024.

Враховуючи, що відповідач не оплатив вартість поставленого у березні - квітні 2024 року природного газу у встановлений договором строк, перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував 7 927,86 грн пені за період з 16.05.2024 по 30.06.2024, яку слід стягнути з відповідача.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на зазначене вище, на підставі здійсненого розрахунку позивачем правомірно відповідачу 893,42 грн 3% річних нарахованих за період з 16.05.2024 по 30.06.2024 та 5 053,21 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, які слід стягнути з останнього.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 247 267,07 грн основного боргу, 7 927,86 грн пені, 893,42 грн 3% річних та 5 053,21 інфляційних підтверджені документально, відповідачами не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 133,71 грн згідно платіжної інструкції №0000022264 від 22.11.2024.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Лівинецької сільської ради (60125, вул. Головна, будинок 13, село Лівинці, Дністровський район, Чернівецька область, код 04418794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, код 42399676) 247 267,07 грн основного боргу, 7 927,86 грн пені, 893,42 грн 3% річних, 5 053,21 інфляційних втрат та 3 133,71 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

СуддяМ.І. Ніколаєв