Рішення

від 20.01.2025 по справі 211/3561/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3561/23

Провадження № 2/211/97/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

за участю: секретаря Строганової Е.О.,

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , представника третьої особи Таборовець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_4 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зазначила Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, та просить суд зобов`язати ОСОБА_4 ліквідувати шляхом засипання самочинно збудованої вигрібної ями (каналізаційної), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:454:0015, за адресою: АДРЕСА_1 , для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою належній ОСОБА_3 з кадастровим номером 1211000000:03:454:0014, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування позову зазначила, що вона, ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.1998 за №1-4958 має на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0415 га з кадастровим номером 1211000000:03:454:0014, за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої є обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю. Відповідач ОСОБА_4 є власником житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:454:0015, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), право власності зареєстровано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1009, виданий 26.10.2016 Криворізькою міською радою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.05.2023 №333764029. Отже, її земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка відповідача ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , межують, тобто є сусідніми одна з одною та розділені парканом. Незважаючи на те, що земельні ділянки мають різні назви АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , одна, фактично їх географічне розташування одна відносно одної є суміжними, тобто сусідніми та розділені огорожею (парканом). Відповідачем ОСОБА_4 на межі їхніх земельних ділянок споруджено вигрібну яму (каналізаційну), з якої постійно витікають фекалії, сеча, помиї на земельну ділянку позивача, тобто її огород. Через це, на її подвір`ї, постійний сморід, особливо влітку. Земельна ділянка - це її огород, де вона саджає та вирощує овочі для особистого вживання, ягоди, зелень, тощо. Однак, оскільки фекалії з вигрібної ями (каналізаційної) підтоплюють її земельну ділянку, вона позбавлена права користування земельною ділянкою за цільовим призначенням у повному обсязі. 13 травня 2021 року позивач звернулася із письмовим зверненням до Голови Криворізької міської ради, Голови Довгинцівської районної ради та Держпроспоживслужби з приводу порушення відповідач її прав, в наслідок спорудженої вигрібної ями (каналізаційної) рідких відходів (фекалії, сеча, помиї). Головою Криворізької міської ради вище наведене звернення 18 травня 2021 року було надіслано до виконкому Довгинцівської районної у місті ради для подальшого розгляду, відповідно до повноважень і надання відповіді щодо вирішення порушених у зверненні питань. Листами виконавчого комітету Довгинцівської районної ради за №П-142-П/021 від 21.05.2021, №П-143-П/021 від 21.05.2021 було надано відповідь на звернення позивача, з яких слідує, що в межах наданих повноважень з виїздом на місце було встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 , на межі з домоволодінням АДРЕСА_2 збудовано зливну яму, фекалії з якої протікають на територію позивача, підтоплюють фундамент огорожі, спричиняють неприємний запах, чим порушуються будівельні норми табл. 6.7 ДБН Б 2.2-12:201 «Планування та забудова територій» - «фільтруючі колодязі, септики мають бути н відстані 8-10 м від житлових будинків та літніх кухонь»; примітка 4 табл. 6.7 - «вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконанні з конструкцій, що запобігають фільтрації стоків у ґрунт». Власнику домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_4 направлено письмовий припис з попередженням про необхідність перенесення вигрібної ями на вищезазначену відстань від вікон житлового будинку та урахуванням не менше 1 м від межі. У жовтні 2021 року ОСОБА_3 повторно звернулась до вказаних вище державних органів із заявою-повідомленням щодо не виконання припису ОСОБА_4 про необхідність перенесення вигрібної ями (каналізаційної), на що отримала наступну відповідь. Виконавчим комітетом Довгинцівської районної ради листом за №П-543-УКЦ від 21.10.2021, ПИ-12713413/2 від 12.10.2021 їй повідомлено, що з повторним виїздом на місце було знову встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 , на межі з домоволодінням АДРЕСА_2 , збудовано зливну яму, фекалії з якої протікають на територію позивача, підтоплюють фундамент огорожі, спричиняють неприємний запах, чим порушені будівельні норми табл. 6.7 ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» - «фільтруючі колодязі, септики мають бути на відстані 8-10 м від житлових будинків та літніх кухонь»; примітка 4 табл. 6.7 - «вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконанні з конструкцій, що запобігають фільтрації стоків у ґрунт». Раніше відправлений письмовий припис відповідачу з попередженням про необхідність перенесення вигрібної ями на вище зазначену відстань від вікон житлового будинку та з урахуванням не менше 1 м від межі, власником домоволодіння проігноровано та не виконано. ОСОБА_3 роз`яснено, що у виконкому районної в місті ради відсутні повноваження примусово змусити перенести зливну яму, яка розташована на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу, відповідно статті 16 ЦК України, роз`яснено право на звернення до суду за захистом порушених прав. 25 жовтня 2021 року позивач втретє звернулася з письмовим зверненням до Голови Криворізької міської ради, Голови Довгинцівської районної ради з приводу порушення відповідачем її прав, через спорудження вигрібної ями (каналізаційної) рідких відходів (фекалії, сеча, помиї). Головою Криворізької міської ради вище наведене звернення 28 жовтня 2021 року було надіслано до виконкому Довгинцівської районної у місті ради для подальшого розгляду, відповідно до повноважень і надання відповіді щодо вирішення порушених у зверненні питань. Листами виконавчого комітету Довгинцівської районної ради за №П-306-П/021 від 02.11.2021 та за №324-11/021 від 08.11.2021 було надано відповіді на звернення позивача, з яких слідує, що відповідальними особами було встановлено порушення будівельних норм табл. 6.7 ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» - «фільтруючі колодязі, септики мають бути на відстані 8-10 м від житлових будинків та літніх кухонь»; примітка 4 табл. 6.7 - «вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконанні з конструкцій, що запобігають фільтрації стоків у грунт». З виїздом на місце 01 листопада 2021 року було з`ясовано, що раніше направлений письмовий припис з попередженням про необхідність перенесення вигрібної ями на вище зазначену відстань від вікон житлового будинку та з урахуванням не менше 1 м від межі, власником домоволодіння, тобто відповідачем, не виконаний. Позивачу, відповідно статті 16 ЦК України, повторно роз`яснено право на звернення до суду за захистом порушених прав. ОСОБА_3 вважає, що її права на безпечне життя і здоров`я порушені ОСОБА_4 , оскільки вона продовжує користуватися вигрібною ямою (каналізаційною), конструкція та стан якої не запобігають фільтрації фекальних стоків у грунт та на поверхню, що призводить до засмічення належної їй земельної ділянки фекальними стоками з відповідними наслідками. Факт порушення, що полягає в експлуатації відповідачем та її членів сім`ї вигрібної ями (каналізаційної), яка побудована з порушенням Державних будівельних норм, є водонепроникною, об`єктивно вказує на створення їй перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном у вигляді земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

16 жовтня 2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, остання просить поновити їй строк для подання відзиву та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на те, що вважає позовну заяву ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - безпідставною. Позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах матеріального права, які у даному випадку не підлягають застосуванню, а саме: 1. ОСОБА_3 посилається на порушення ОСОБА_4 будівельної норми таб. 6.7 ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» - «фільтруючі колодязі, септики мають бути на відстані 8-10 метрів від житлових будинків та літніх кухонь», але на земельній ділянці позивача за адресою: АДРЕСА_3 , немає ніяких будівельних споруд, немає ні житлового будинку, немає літньої кухні; 2. ОСОБА_3 посилається на порушення ОСОБА_4 будівельної норми 4. таб. 6.7. - «вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації стоків у ґрунті» - але дворової вбиральні поруч з вигрібною ямою немає. У даному випадку є вигрібна яма без дворової вбиральні. На місці вигрібної яма, яка є предметом позову, колись була дворова вбиральня, але ця дворова вбиральня багато років тому була демонтована і в теперішній час є відсутньою, залишилася тільки вигрібна яма колишньої дворової вбиральні. ОСОБА_3 у своєму позові помилково вважає вигрібну яму колишньої дворової вбиральні такою, яка є самочинно збудованою це не відповідає дійсності, а саме: згідно схематичному плану земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 під літерою «Д» позначена дворова вбиральня; згідно технічної характеристики будинку, допоміжних будівель і споруд під літерою «Д» зазначена дворова вбиральня. Вигрібна яма колишньої дворової вбиральні перебуває на відстані не менш ніж 1 метр від межі з земельною ділянкою АДРЕСА_2 , власником якої є позивач. Труба для відкачки відходів заведена у бік вигрібної ями у напрямку межі з земельною ділянкою позивача, з метою максимального використання земельної ділянки для садівництва, що не суперечить будівельним нормам, оскільки будівельні норми не містять нормативу для розташування труби для відкачки вигрібної ями від самої вигрібної ями і від межі домоволодінь. Житловий будинок відповідача обладнаний туалетом, ванною кімнатою, тому потреба у дворовій вбиральні є відсутньою. Вигрібна яма колишньої дворової вбиральні у теперішній час використовується для каналізаційних стоків домоволодіння. ОСОБА_3 і комісія Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради безпідставно дійшли висновку, що вигрібна яма виконана з не водотривкого матеріалу. Такий висновок є поверховим. Із доказів, які позивач додала до позовної заяви, не визначений конкретний розмір земельної ділянки користування. Із листів-відповідей органів місцевого самоврядування від 21.05.2021 та 21.10.2021, на які позивач посилається, як на доказ, вбачається, що була оглянута земельна ділянка виключно позивача, земельна ділянка відповідача оглянута не була. Це свідчить про те, що висновок про забруднення ділянки позивача від земельної ділянки відповідача є поверхневим і таким, який ґрунтується на припущені. Позовні вимоги позивача не є актуальними, оскільки позивач посилається на події дворічної давнини, на події 2021 року. Позивач не надає доказів, що порушення тривало протягом 2022 року і триває до цього часу. На місці вигрібної ями колишньої дворової вбиральні сухо і чисто, що відповідач підтверджує фотографіями, які здійснені у вересні 2023 року. ОСОБА_3 вибрала неправильну форму реалізації своїх прав, оскільки домагається, щоб вигрібна яма в домоволодінні ОСОБА_4 була засипана, але це призведе до неможливості використання домоволодіння і позбавлення відповідача житла.

23.10.2024 представником відповідача адвокатом Павленком С.М. подано заявою про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача, в якій представник також заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. 1) Позивач ОСОБА_3 помилково визначає спірну вигрібну яму як «самочинно збудовану», але проведена у справі будівельно-технічна експертиза не дійшла такого висновку. З огляду на це, позивачем вибрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Будівля, яка не є самочинно побудованою не може бути ліквідована шляхом засипання, а може бути приведена до відповідності до Державних будівельних норм (про що позивач не просить у своїх позовних вимогах). 2) Позивачем не доведені позовні вимоги про наявність перешкод у користуванні власною земельною ділянкою від вигрібної ями суміжного домоволодіння АДРЕСА_1 . На момент введення в експлуатацію домоволодіння АДРЕСА_1 - домоволодіння відповідало діючим на той час будівельним нормам і правилам, що піддержуються фактом наявності домоволодіння правовстановлюючих документів і технічного паспорту. Відповідач вважає, якщо домоволодіння відповідає технічному плану і було свого часу введено до експлуатації, то воно повинно підлягати експлуатації так як воно є. 3) Проведена у справі будівельно-технічна експертиза є неналежним доказом, оскільки: клопотання позивача ОСОБА_3 про призначення будівельно-технічної експертизи домоволодіння АДРЕСА_1 разом з додатками на 7 листах не було направлено позивачем усім учасникам справи, а саме не було направлено - третій особі без самостійний вимог - Виконавчому комітету Довгинцівської районної у місті ради, позивач порушила норму процесуального права ст. 49 ч. 5 ЦПК України; у висновках експертизи домінує помилковий методологічний ухил, оскільки вигрібна яма оцінюється експертом як новобудова, якою вона фактично не є, оскільки вона зазначена у технічному плані домоволодіння, як вигрібна яма дворової вбиральні, але домоволодіння збудовано відповідно до будівельних норм, які діяли на час побудови та на час введення домоволодіння до експлуатації. Згідно технічної характеристики будинку АДРЕСА_1 , допоміжних будівель і споруд - під літерою «Д» зазначена дворова вбиральня.

05.11.2024 представником позивача адвокатом Кривенко І.М. до суду скеровані через систему «Електронний суд» додаткові пояснення на заяву представника відповідача адвоката Павленка С.М. від 23.10.2024. Представник додатково пояснила. Щодо посилання Представника відповідача на не вірно обраний позивачкою спосіб захисту, то слід зазначити наступне. Відповідно висновку експерта №13/24 від 15.08.2024 про проведення судової будівельно-технічної експертизи слідує, що експертом були досліджені документи з матеріалів цивільної справи та на підставі даних Поверхового плану на житловий будинок (сторінка 49 м.с.) та характеристики будинку, допоміжних будівель та споруд (сторінка 50 м.с.) експертом встановлено, що житловий будинок за адресою відповідача ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , обладнаний водопроводом. У висновку №13/24 експерт виклав, що згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»: при введенні водопроводу у будинок та обладнання внутрішньобудинкової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб, НЕ допускається (6.1.42). Відповідно п. 2.24 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», Обладнання внутрішньобудинкової каналізації та каналізування об`єктів з відведенням стічних вод у вигрібні ями забороняється. Крім того, згідно п. 10.8.4 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною №1» у районах населених пунктів, в яких відсутні мережі централізованої або децентралізованої господарсько-побутової каналізації, не можна проектувати введення водопроводу у будинок, внутрішньо-будинкову та зовнішню каналізацію з подальшим відведенням стічних вод у вигрібні ями. Таким чином, у зв`язку з тим, що у домоволодінні Відповідача заведено централізоване водопостачання, то вигрібна яма є забороненою, тобто останньої не має бути взагалі на території домоволодіння. Відповідно, таким чином, вона не може бути приведена у відповідність до Державних будівельних норм, а повинна бути ліквідована (засипана). У зв`язку з вище наведеним, думка Представника відповідача щодо неналежно обраного Позивачем способу захисту, є хибною та не заслуговує на увагу суду. Тому позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 червня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення експертизи зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кривенко І.М. на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача адвокат Павленко С.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та заяві від 23.10.2024.

Представник Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Таборовець Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Вислухав представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.1998 за №1-4958 має на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0415 га з кадастровим номером 1211000000:03:454:0014, за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої є обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_4 є власником житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:454:0015, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), право власності зареєстровано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1009, виданий 26.10.2016 Криворізькою міською радою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.05.2023 №333764029 (а.с. 16).

Тобто земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_1 , межують одна з одною.

Позивач у позові посилається на те, що приводом звернення до суду є те, що відповідачем на межі їхніх земельних ділянок споруджено вигрібну яму (каналізаційну), з якої постійно витікають фекалії, сеча, помиї на її земельну ділянку.

У свою чергу, сторона відповідача посилається на те, що згідно схематичному плану земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 під літерою «Д» позначена дворова вбиральня, рік забудови 1986 (а.с. 48-50); згідно технічної характеристики будинку, допоміжних будівель і споруд під літерою «Д» зазначена дворова вбиральня. Вигрібна яма колишньої дворової вбиральні перебуває на відстані не менш ніж 1 метр від межі з земельною ділянкою АДРЕСА_2 , власником якої є позивач. Труба для відкачки відходів заведена у бік вигрібної ями у напрямку межі з земельною ділянкою позивача, з метою максимального використання земельної ділянки для садівництва, що не суперечить будівельним нормам, оскільки будівельні норми не містять нормативу для розташування труби для відкачки вигрібної ями від самої вигрібної ями і від межі домоволодінь. Житловий будинок відповідача обладнаний туалетом, ванною кімнатою, тому потреба у дворовій вбиральні є відсутньою. Вигрібна яма колишньої дворової вбиральні у теперішній час використовується для каналізаційних стоків домоволодіння. ОСОБА_3 і комісія Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради безпідставно дійшли висновку, що вигрібна яма виконана з не водотривкого матеріалу. Такий висновок є поверховим.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

За положеннями ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У відповідності до п. п. «б», «г», «е» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджених постановою КМ України від 07.06.2017 № 406, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Відтак дозвільна документація щодо вигрібних ям чинним законодавством України не передбачена.

Відповідно до п. п. 1.1.1 п. 1.1 розділу 1 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 №145 (далі ДСНіП), вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

За положеннями п. п. 2.21 ДСНіП рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною.

Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується.

Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Згідно п. п. 2.22 ДСНіП вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

У ході судового розгляду судом не встановлено, що стан вигрібної ями, розташованої на земельній ділянці відповідача, призводить до погіршення належного позивачу на праві власності нерухомого майна, порушує її екологічні права, оскільки доказів цих обставин позивач не надала.

Особливу увагу суд акцентує увагу на тому, що за ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відтак для правильного вирішення даного спору суд повинен встановити не лише порушення встановлених державою правил та норм, але і у причинно-наслідковому зв`язку визначити, що таке порушення впливає на права, свободи чи інтереси позивача.

Інакше, відповідальність особи за порушення правил та норм лежатиме у площині, відмінній від приватно-правової, та не може підпадати під компетенцію цивільного суду.

Позивач неодноразово наголошувала на тому, що порушення вимог щодо відстані вигрібної ями від її городу, що також може вплинути на її життєдіяльність та життєдіяльність членів її родини. Натомість, позивач жодними доказами не довела за принципом вірогідності, що вказані нею припущення мають високу ймовірність виникнення в майбутньому, так само як і не довела, що ці обставини мають місце станом на дату подання позову.

Право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб ствердження про порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Тобто встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Правовідносини відповідача (осіб, якими чи на замовлення яких споруджувалась вигрібна яма) з компетентними органами, уповноваженими державою на здійснення контролю та застосування заходів впливу до порушників положень чинного законодавства, перебувають у публічно-правовій площині та станом на дату розгляду справи судом в умовах не доведення позивачем реального (потенційно вірогідного) впливу на її права, свободи чи інтереси, фактично, не стосуються відносин позивача та відповідача.

Суд зауважує, що жодним чином певні бажання та побоювання позивача щодо розташування на відстані метр від межі між домоволодіннями вигрібної ями не сприймаються судом як незаконні чи несуттєві. Проте, так само, суд не вправі вважати такі бажання та побоювання (що висловлені позивачем на майбутнє) домінуючими над потребами відповідача у забезпеченні себе та членів своєї родини місцем для зберігання рідких відходів біологічної та побутової діяльності, чого в силу потреб життєдіяльності уникнути неможливо. При цьому суд зауважує, що позивач та її представник не ставить питання щодо перенесення вигрібної ями, а суд не може вийти за межі позовних вимог. З цих же підстав суд не бере до уваги висновок експерта №13/24 від 15.08.2024 про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

З огляду на те, що позивачем не доведено порушення її прав, свобод та інтересів, що зумовлено забрудненням ґрунтових вод, про захист яких вона просить, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович