Справа № 203/6125/24
Провадження № 2-о/0203/26/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2025 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Кринюк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за заявою заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Селидівської міської ради, повноваження якої виконує Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, заінтересована особа Комунальне підприємство «Селидівське бюро технічної інвентаризації», про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність,-
ВСТАНОВИВ:
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява, в якій зазначено, що з метою взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, Селидівська міська рада 08.07.2009 року звернулась із заявою до КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації» із відповідною заявою. За результатами її розгляду до журналу реєстрації безгосподарських будівель внесено відомості про взяття на облік гідротехнічної споруди. З дотриманням вимог ч.2 ст.335 ЦК України Селидівською міською радою 10.07.2009 року подано оголошення в газету «Наша Зоря» про взяття на облік безхазяйного майна, яке складається з гідротехнічної споруди, що розташована за межами м.Селидове Донецької області, в балці без назви басейну річки Солона на території Селидівської міської ради (земельна ділянка з кадастровим номером 1413800000:02:000:1258). Відповідно до технічного паспорту на гідротехнічну споруду, тип останньої низьконапірна, насипного типу, водоскидне спорудження відсутнє. Довжина по гребню 162 м; ширина по гребню 5,5 м; максимальна висота 7,1 м; максимальний напір - 4,5 м; закладення низового укосу 1:2,5; закладення верхового укосу 1:3,0; площа земельної ділянки 0,4275 га. На період обстеження гребля знаходиться в задовільному стані, але потребує ремонту, гідротехнічна споруда придатна до подальшого використання за призначенням. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість гідротехнічної споруди водного об`єкту становить 36662855,82 грн. Оскільки гідротехнічна споруда знаходиться на території Селидівської територіальної громади Покровського району Донецької області, а також, що повноваження Селидівської міської ради на даний час виконує Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, наявні контрольні повноваження щодо звернення до суду із заявою про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність. Підставою представництва інтересів є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку із відсутністю активних дій (підготовка проекту заяви, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду із відповідною заявою. Невжиття відповідних заходів підтверджується листом Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з зазначенням, що заява про передачу безхазяйної нерухомої речі до суду не подавалась через відсутність коштів на сплату судового збору. Посилаючись на вказані обставини, прокурор у поданій заяві просив передати безхазяйну нерухому річ гідротехнічну споруду, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, за межами м.Селидове Донецької області, в балці без назви басейну річки Солона на території Селидівської міської ради, на водному об`єкті (ставку), на земельній ділянці з кадастровим номером 1413800000:02:000:1258, вартістю 36662885,82 грн., у комунальну власність Селидівської територіальної громади Покровського району Донецької області.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 17.12.2024 року прокурор підтримав подану заяву та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню. В подальшому надав заяву, в якій просив проводити судове засідання, призначене на 14.01.2025 року без його участі та задовольнити заяву.
Представник Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в наданих письмових поясненнях підтримав заяву прокурора. Розгляд справи просив проводити без його участі.
Представник КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації» в наданій заяві також просив проводити розгляд справи без його участі, зазначивши про підтримання заяви прокурора.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК, України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності представників сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим ч.3 ст23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року №3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Частини третя та четверта ст.23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Суд враховує, що гідротехнічна споруда знаходиться на території Селидівської територіальної громади Покровського району Донецької області, а також, що повноваження Селидівської міської ради на даний час виконує Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.
Підставою представництва інтересів є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку із відсутністю активних дій (підготовка проекту заяви, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду із відповідною заявою. Невжиття відповідних заходів підтверджується листом Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у відповідь на повідомлення прокуратури з зазначенням, що заява про передачу безхазяйної нерухомої речі до суду не подавалась через відсутність коштів на сплату судового збору.
Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави та подачі даної заяви.
Перевіряючи доводи заяви по суті, суд враховує наступне.
Статтею 1 Водного Кодексу України визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Відповідно до ч.1 ст.58 Земельного кодексу України та ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Згідно п.в) ч.1 ст.58 Земельного кодексу до земель водного фонду належать землі, зайняті, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
Пунктами ґ) ч.4 ст.83 та п.д) ч.4 ст.84 Земельного кодексу України визначено, що до земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно п.1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених Наказом МНС України від 03.04.2012 року №661, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року №165, гідротехнічні споруди - споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
З наведеного вбачається, що незалежно від цільового призначення будь-яка гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для керування ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою аніж обслуговування водного об`єкту є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкту.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №903/906/16 вказано, що водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатись водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.
Враховуючи вищенаведене, а також правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 335 ЦК України встановлено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Статтею 329 ЦПК України встановлено, що заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених ЦК України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.
Згідно ст.333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з 02.09.2024 року.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з метою взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, Селидівська міська рада 08.07.2009 року звернулась із заявою до КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації» із відповідною заявою.
За результатами її розгляду до журналу реєстрації безгосподарських будівель внесено відомості про взяття на облік гідротехнічної споруди.
З дотриманням вимог ч.2 ст.335 ЦК України Селидівською міською радою 10.07.2009 року подано оголошення в газету «Наша Зоря» про взяття на облік безхазяйного майна, яке складається з гідротехнічної споруди, що розташована за межами м.Селидове Донецької області, в балці без назви басейну річки Солона на території Селидівської міської ради (земельна ділянка з кадастровим номером 1413800000:02:000:1258).
Відповідно до технічного паспорту на гідротехнічну споруду, тип останньої низьконапірна, насипного типу, водоскидне спорудження відсутнє. Довжина по гребню 162 м; ширина по гребню 5,5 м; максимальна висота 7,1 м; максимальний напір - 4,5 м; закладення низового укосу 1:2,5; закладення верхового укосу 1:3,0; площа земельної ділянки 0,4275 га. На період обстеження гребля знаходиться в задовільному стані, але потребує ремонту, гідротехнічна споруда придатна до подальшого використання за призначенням.
Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість гідротехнічної споруди водного об`єкту становить 36662855,82 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 1413800000:02:000:1258, на якій розташована гідротехнічна споруда, є територіальна громада в особі Селидівської міської ради.
Враховуючи зазначені вище обставини та наведені положення діючого законодавства, правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником якої може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою, взяття споруди на облік органом реєстрації та сплив річного строку з дня взяття на облік нерухомого майна, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення заяви.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, а також враховуючи положення ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати по справі у вигляді сплаченого заявником судового збору, покладаються на останнього.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.1,4 Водного кодексу України, ст.ст.58,83,84 Земельного кодексу України, ст.ст.190,316,328,329,333,335 ЦК України, ст.ст.4,5,10,11,12,76-80,141,211,223, 247,258,259,263-268,294,329,333 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Селидівської міської ради, повноваження якої виконує Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, заінтересована особа Комунальне підприємство «Селидівське бюро технічної інвентаризації», про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність задовольнити.
Передати безхазяйну нерухому річ гідротехнічну споруду, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, за межами м.Селидове Донецької області, в балці без назви басейну річки Солона на території Селидівської міської ради, на водному об`єкті (ставку), на земельній ділянці з кадастровим номером 1413800000:02:000:1258, вартістю 36662885,82 грн., у комунальну власність Селидівської територіальної громади Покровського району Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 січня 2025 року.
Суддя С.Ю. Казак
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124660066 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Казак С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні