Рішення

від 22.01.2025 по справі 182/366/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/366/23

Провадження № 2/0182/275/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.01.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Рунчевої О.В.,

секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Нікопольської міської ради, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , до виконавчого комітету Нікопольської міської ради, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особи: ОСОБА_3 , Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

31.01.2023 року виконавчий комітет Нікопольської міської ради звернувся до суду з зазначеним вище позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , посилаючись на наступні обставини.

На обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, в Службі у справах дітей Нікопольської міської ради перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . До смерті матері дитина фактично проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті, розпорядженням Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області «Про тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування» малолітній ОСОБА_6 тимчасово влаштований в сім`ю громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З 09.09.2019 року дитина навчається в КЗО «Жовтневий навчально-реабілітаційний центр з поглибленим професійно-трудовим навчанням» Дніпропетровської обласної ради.

Батько дитини ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 . 22.11.2022 року він не надав працівникові служби в справах дітей доступу до свого житла, але пояснив наступне. Він працює в КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». ОСОБА_5 є його колишньою дружиною, з якою він давно не живе та не спілкується. Він не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_6 , але оскільки шлюб з його матір`ю на момент народження дитини розірвано не було, тому ОСОБА_6 дали його прізвище, а відповідача в свідоцтві про народження зазначили батьком. Про його народження відповідач не знав, дитину він ніколи не бачив та не спілкувався з хлопцем, забирати його до сімейного оточення не бажає, від сплати аліментів також відмовляється. З цих причин не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Позивач вважає, що батько злісно ухиляється від своїх батьківських прав та обов`язків, зацікавленості до життя дитини не проявляє, залишив сина без догляду на сторонніх осіб, байдуже ставиться до дитини, хлопчик не отримує належного догляду та батьківської любові.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_1 , та стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку та доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісяця, з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття. Просить передати дитину органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Нікопольської міської ради для подальшого влаштування.

10.05.2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, оскільки не є біологічним батьком ОСОБА_1 . З ОСОБА_5 він перебував в шлюбі з 12.08.1992 року. Подружнє життя не склалось, тому на початку 2000-х вони припинили спільне проживання, але шлюб офіційно не розірвали. Про те що у його колишньої дружини народився син, він не знав, а батьком в свідоцтві про його народження зазначений на підставі ст. 122 СК України. З цих підстав просив суд виключити з актового запису про народження відомості про нього, як про батька.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.30-31).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 року зустрічний позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом (а.с.88-89).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження по справі зупинено (а.с.90-91).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.04.2024 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду (а.с.116-117).

Представник позивача ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.133).

22.01.2025 року до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про слухання справи за його відсутності та без участі відповідача. Розрахунок судових витрат ОСОБА_2 буде подано ним впродовж п`ятиденного строку (а.с.138).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення на адресу її реєстрації судової повістки з рекомендованим повідомленням, про що свідчить поштовий конверт (а.с.126), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, причина неявки суду невідома.

05.11.2024 року начальник Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) К. Баранова направила до суду повідомлення, що їх представник не прибуде в судове засідання (а.с. 127).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено в судовому засіданні, в свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі (а.с.10).

Після смерті матері, малолітній ОСОБА_1 взятий на облік в Службі у справах дітей Нікопольської міської ради як дитина, яка опинилися в складних життєвих обставинах, що підтверджується обліково-статистичною карткою дитини №0454287 від 22.11.2022 року (а.с.4-5). Підставою для взяття дітей на зазначений вище облік є ухилення батька від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Так, в матеріалах справи наявний висновок експерта КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, № 120-МГ від 23.112023 року, згідно якого громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто батьківство виключається (а.с.96-98).

А отже, враховуючи той факт, що відповідач не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги виконавчого комітету Нікопольської міської ради про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення з нього аліментів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України) шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка, як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до п.2.16.4.Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.

Враховуючи той факт, що висновком судової молекулярно-генетичної експертизи спростовано кровне споріднення малолітнього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто батьківство останнього виключено, суд вважає його зустрічні позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по зустрічному позову на користь ОСОБА_2 документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с.47).

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81,82, 141,200, 259, 263-265, 268, 280, 273 ЦПК України, ст.ст. 136,150,164-166,180 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову виконавчого комітету Нікопольської міської ради, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Судовий збір по первісному позову компенсувати за рахунок держави.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , до виконавчого комітету Нікопольської міської ради, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особи: ОСОБА_3 , Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити з актового запису №219 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 12.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, відомості про те, що батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Стягнути з виконавчого комітету Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 04052198) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева