Ухвала

від 22.01.2025 по справі 344/957/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/957/25

Провадження № 1-кс/344/569/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу вигляді застави у межах кримінального провадження №№12022090000000325 від 21.09.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИЛА :

Слідчий ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, що погоджено прокурором ОСОБА_7 , в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі п`ятиста восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 538 224 грн. В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що упродовж січня - березня 2021 року, знаходячись у м. Івано-Франківськ, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора КП «Міська ритуальна служба» (далі по тексту комунальне підприємство), спільно з директором (з 05.05.2022- першим заступником директора) Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (далі по тексту Департамент) ОСОБА_8 утворили організовану групу, залучивши до злочинної діяльності підприємця ОСОБА_9 і начальника відділу експлуатації та утримання об`єктів благоустрою Департаменту ОСОБА_10 з метою системного привласнення чужого майна, , а саме бюджетних грошових коштів, які виділялись на видалення зелених насаджень на території міста, після чого керували організованою групою, забезпечували її фінансування й організовували приховування кримінально протиправної діяльності, і як наслідок у період з 24.04.2021 по 25.11.2022 вчинили привласнення бюджетних грошових коштів на суму 1 538 561 грн 33 коп. за наступних обставин.

Щорічно бюджетом міста затверджуються видатки на виконання робіт з ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), розпорядником яких був Департамент. ОСОБА_8 , будучи обізнаним про напрямки діяльності комунального підприємства, відображені в статуті, які не містили можливість проведення капітального та поточного ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), а також відсутності на його балансі зелених насаджень розташованих в межах міста, частину грошових коштів, з метою їх подальшого освоєння та часткового привласнення, переадресовував на розрахункові рахунки комунального підприємства.

З метою створення юридичних підстав, які б давали можливість комунальному підприємству виконувати роботи з ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), ОСОБА_8 , маючи на розгляді звернення громадян про необхідність видалення зелених насаджень на території міста, частину із них переадресовував для подальшого розгляду до комунального підприємства. Після чого, протягом бюджетного року комунальне підприємство та Департамент, по черзі, виступали замовниками у виконанні робіт за бюджетні грошові кошти, з використанням процедури закупівлі.

За результатом проведення відкритих торгів з підконтрольним ОСОБА_5 суб`єктом господарювання укладалися договори про надання послуг, що містили додатки-калькуляції, в які було внесено неправдиві відомості щодо часу роботи та кількості техніки необхідної для виконання робіт із корчування пнів.

В подальшому, за результатом виконання робіт на підставі розроблених калькуляцій, складалися акти КБ-2В та КБ-3, в які вносились завідомо неправдиві відомості в частині кількості трудовитрат машиністів і робітників з обслуговування машин, а також роботи автомобіля «Fiat Skudo» під час корчування пнів, що призвело до безпідставного збільшення вартості виконання робіт на загальну суму 1 538 561,33 грн, та, як наслідок, безпідставного перерахування зазначених бюджетних грошових коштів на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_9 . Після надходження грошових коштів їх обготівковували, що в подальшому давало можливість розпоряджатися ними у власних потребах.

Розуміючи складність поставленої задачі та значну кількість дій, які необхідно вчинити для реалізації злочинного умислу, а також неможливість реалізувати злочинний умисел самостійно, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вирішили залучити до вчинення злочину підлеглого працівника та підконтрольного суб`єкта господарювання.

З цією метою ОСОБА_8 залучив до вчинення злочину начальника відділу експлуатації та утримання об`єктів благоустрою Департаменту ОСОБА_10 , а ОСОБА_5 добре знайомого та підконтрольного йому ОСОБА_9 , що володів відповідними суб`єктами господарювання та технікою, які, довідавшись про вказаний план по привласненню бюджетних грошових коштів, з метою збагачення, погодились на його реалізацію та підтвердили своїми подальшими умисними діями відведені їм ролі.

20 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Івано-Франківська, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, директору КП «Міська ритуальна служба» Івано-Франківської міської ради, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у Департаменті і КП «Міська ритуальна служба»; вилученими тендерними, проектно-кошторисними, звітними та розрахунковими документами; установчими документами Департаменту і комунального підприємства; протоколами допиту свідків; листом філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області № 15 від 21.02.2024; висновками судових будівельно-технічних і економічних експертиз; протоколами обшуків; протоколами огляду мобільних телефонів; протоколами огляду мобільних телефонів; протоколом огляду Інтернет-сторінки, іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а саме ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а за його вчинення передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 1, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

Про існування ризику, передбаченого п. 3, а саме незаконно впливати на свідків, свідчить та обставина, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 , тобто є працівниками підприємства, де він являється директором, а тому, в силу професійної діяльності, підлеглі по роботі особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваного й змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні. Окрім цього, ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема ОСОБА_8 , котрий є заступником директора Департаменту, яким координується діяльність КП «Міська ритуальна служба», ОСОБА_10 , котра згідно своїх посадових обов`язків безпосередньо координує діяльність комунального підприємства, а також ОСОБА_9 , який є підконтрольним йому суб`єктом господарювання.

Також існує ризик, передбачений п. 4, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, або ж симулювати хворобу.

Окрім того існує ризик, передбачений п. 5, оскільки ОСОБА_5 може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником комунального підприємства. А також станом на цей час наявний діючий договір щодо видалення зелених насаджень.

Враховуючи наведені ризики, які існують та є реальними сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним не одного, а декількох кримінальних правопорушень, у результаті вчинення яких, в умовах складної економічної ситуації, яка викликана воєнною агресією проти нашої держави, привласнено бюджетних коштів на загальну суму 1 538 561,33 грн.

З огляду на вищевикладене, сторона обвинувачення вважає за необхідним визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 508 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньо гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, беручи до уваги завдані у кримінальному провадженні збитки, вчиненими кримінальними правопорушеннями, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання.

Захисник заперечив відносно задоволення клопотання про визначення застави у зазначеному прокурором розміру, що є завідомо непомірним, що в свою чергу не відповідає ні нормам чинного кримінально-процесуального законодавства, ні Рішенням ЄСПЛ. Відтак складається враження, що метою застосування такого є поміщення його підзахисного під варту. Також додав, що ризики необхідні для застосування вказаного запобіжного заходу є формальними. Просив врахувати майновий стан його підзахисного ( заробітну плату, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку) та застосувати відповідно заставу у розумному розмірі.

Підозрюваний просив зменшити розмір застави, оскільки зазначений розмір застави стороною обвинувачення є очвидно непомірним.

Дослідивши матеріали, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вважаю, що клопотання слід задоволити.

Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 12022090000000325 від 21.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

20.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозруу вчиненнікримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а саме в діях, які полягають у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, учиненому в особливо великих розмірах організованою групою в умовах воєнного стану; та за ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в діях, які полягають у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому організованою групою.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно доч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: (1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; (2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Статтею 177КПК Українивстановлено,що метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам,зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також,при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо підчас розглядуклопотання прообрання запобіжногозаходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,прокурор доведенаявність всіхобставин,передбачених частиноюпершою цієїстатті,слідчий суддязастосовує відповіднийзапобіжний захід,зобов`язує підозрюваногоприбувати закожною вимогоюдо судуабо доіншого визначеногооргану державноївлади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: (1)прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю; (2)невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; (3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; (4)утримуватися відспілкування збудь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; (5)не відвідуватимісця,визначені слідчимсуддею абосудом; (6)пройти курслікування віднаркотичної абоалкогольної залежності; (7)докласти зусильдо пошукуроботи абодо навчання; (8)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно дочастин 2,4,5цієї жстатті заставаможе бутивнесена яксамим підозрюваним,так ііншою фізичноюабо юридичноюособою (заставодавцем).Розмір заставивизначається слідчимсуддею зурахуванням обставинкримінального правопорушення,майнового тасімейного станупідозрюваного,інших данихпро йогоособу таризиків,передбачених статтею177цього Кодексу.Розмір заставиповинен достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюванимпокладених нанього обов`язківта неможе бутизавідомо непомірнимдля нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.5.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.6.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висуненнязвинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява №14310/88, п. 55).

3.7.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

Так, обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання, зокрема, копіями : висновку експерта №СЕ-19/120-24/1560-ЕК від 20.02.2024, висновку експерта № СЕ-19/120-24/1563-ЕК від 08.03.2024, висновку експерта №СЕ-19/120-24/1562-ЕК від 08.03.2024, висновку експерта №СЕ-19/120-24/1561-ЕК від 08.03.2024, висновку експерта №СЕ-19/120-24/1867-ЕК від 08.03.2024, висновку експерта №КСЕ-19/109-23/4388-АВ від 29.05.2023, протоколів допиту свідків, їх додаткових допитів, протоколу обшуку від 16.11.2023, протоколу огляду від 10.03.2023, протоколу огляду від 17.01.2025.

Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушенні, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдовують подальше розслідування та забезпечення такого відповідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так,ризикпереховуваннявідорганівдосудовогорозслідуваннята/абосуду.

Такий ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки, потерпілі допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Також, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

Також покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, пов`язане із позбавленням волі, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні у розпорядженні слідчої судді немає.

Поряд з цим, слідча суддя зважає на розмір заподіяної шкоди, як зазначено органом досудового розслідування, становить 1 538 561,33 грн.

Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, бере участь в їх утриманні, розлучений.

У судовому засіданні підозрюваний, який займає посаду директора КП «Міська ритуальна служба» Івано-Франківської міської ради, надав довідку що за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 отримав 6 32 051 грн. за місцем роботи.

З урахуванням встановлених під час розгляду клопотання слідчого обставин, запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи ступінь ймовірності настання ризиків, запобігти їм можливо саме за допомогою застави.

Оцінюючи ж можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, а саме домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Адже, у випадку їх застосування відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Щодо розміру застави.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, підозрюваного, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Під час розгляду клопотання сторона захисту просила про мінімальний розмір застави для даної категорії злочину.

Проте, виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Слідча суддя переконана, що застава застосовується у першу чергу задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень та не може залишити поза увагою розмір шкоди, завданий такими інкримінованими кримінальними правопорушеннями, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже вище зазначалось, та те, що у межах вказаного кримінального правопорушення про підозру повідомлено чотирьом особам.

Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час розгляду даного клопотання, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини та вимоги ч.4ст.182 КПК України, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків передбаченихст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обстави скоєння злочину та враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, його майнового та сімейного стану, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що охоплює розмір завданої шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням у межах пред`явленої підозри чотирьом особам, є дещо вищим, оскільки має нести за собою превентивну міру. Адже підозрюваний обіймає посаду в керівну посаду в коммунальному підприємстві, відтак існує підвищена суспільна увага до вказаного ікримінованих кримінальних правопорушеннь з урахуванням обставин скоєння, викладених у підозрі.

На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку тазапобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, на строк два місяці тобто, до 20.03.2025 включно, а саме: - не відлучатися за межі м. Івано-Франківська Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування із свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання компетентними органами свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.

Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захисту, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

Також, слід роз`яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дняобрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 423920 ( чотириста двадцять три тисячі дев`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 20 березня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування;

- не відлучатися за межі м. Івано-Франківська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання компетентними органами свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 20 березня 2025 року включно, та підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали 23 січня 2025 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1