Постанова

від 24.01.2025 по справі 398/6242/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/6242/24

провадження №: 3/398/118/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" січня 2025 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ЕПР1 № 175136 від 16.11.2024, згідно якого 16.11.2024 о 13:38 годині, в м. Олександрія по вул. Петра Дорошенка, буд. 121, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортним засобом, за що притягався протягом року до адміністративної відповідальності постанова серії ЕНА № 1956113 від 20.04.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, надійшов протокол серії ЕПР1 № 175122 від 16.11.2024, згідно якого 16.11.2024 о 13:38 годині, в м. Олександрія по вул. Петра Дорошенка, буд. 121, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, причина неявки суду не відома.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неявка ОСОБА_1 в судові засідання свідчить про те, що він зловживає своїм правом на участь в розгляді справи.

З метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі проадміністративне правопорушення, з врахуванням вимог ч. 2ст. 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 цієї статті передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно п.п. 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.

Відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 175136 від 16.11.2024 та серії ЕПР1 № 175122 від 16.11.2024, в яких викладені обставини скоєних останнім правопорушень; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 16.11.2024, щодо ОСОБА_1 ; розпискою ОСОБА_1 про залишення автомобіля; копією постанови серії ЕНА № 1956113 від 20.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; копією постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.09.2024, справа №398/4242/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП; довідкою про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; диском з відеозаписом скоєного правопорушення.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Крім цього, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, не працює, ступень його вини.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1а та 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки останній керував транспортним засобом будучи позбавлений права керування транспортними засобами та відмовився повторно протягом року від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, адміністративне стягнення належить накласти за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП, без вилучення транспортного засобу.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 38, 40-1, 126, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винним увчиненні правопорушення,передбаченого ч.2ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафув розмірідвох тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає34000(тридцятьчотири тисячі)грн.з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамистроком на3(три)роки тавизнати винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Юлія Володимирівна Молонова