Рішення

від 23.01.2025 по справі 139/897/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/897/24

Провадження № 2/139/381/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . До складу спадщини після її смерті входить, зокрема, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522884000:05:004:0152, яка знаходиться на території колишньої Лучинчицької сільської ради (тепер Вендичанської селищної ради) колишнього Мурованокуриловецького (тепер Могилів-Подільського) району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , але з об`єктивних причин пропустив строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріус відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини, а тому за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 його представник ОСОБА_3 з відповідним позовом 25 грудня 2024 року звернувся до суду.

Ухвалою від 26 грудня 2024 року (а.с. 19) відкрито підготовче провадження у справі.

Представник позивача у підготовче засідання не з`явився, у п. 3 позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності (а.с. 2).

Відповідач копію ухвали від 26.12.2024 та доданих до неї матеріалів отримав 31.12.2024, відзиву до суду не направив. 08.01.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява відповідача №02-18/12 від 03.01.2025 (а. с. 23), про визнання позовних вимог і просить справу розглянути без участі представника Вендичанської селищної ради.

З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Розглянувши справу, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного:

За загальними положеннями про спадкування спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України); право на спадщину виникає в день відкриття спадщини за заповітом або за законом (ст. 1223 ЦК України); спадкоємець, який бажає отримати спадщину, має прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом по реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області, 17.08.2009 року, стверджується що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кіровоград Кіровоградської області померла ОСОБА_2 (а.с. 10).

Внаслідок смерті особи відкрилася спадщина (ч. 1 ст. 1220 ЦК України), до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522884000:05:004:0152, яка знаходиться на території колишньої Лучинчицької сільської ради (тепер Вендичанської селищної ради) колишнього Мурованокуриловецького (тепер Могилів-Подільського) району Вінницької області (а.с. 11)

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79551159 від 16.12.2024 (а.с. 15), спадкодавець ОСОБА_2 по своїй смерті заповіту не залишила.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 ЦК України (ч. 2 ст. 1223 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

З тексту позовної заяви слідує, що до спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 належить лише її син ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Відділом РАЦС Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області, 14.04.1999 (а.с. 9) позивач довів своє право спадкувати після смерті ОСОБА_2 у першій черзі за законом, як її син.

Із довідки Вендичанської селищної ради № 320 від 09.12.2024 (а.с. 11) слідує, що на день смерті спадкодавиці разом з нею ніхто не прожив та не був зареєстрований.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк.

Державний нотаріус Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори Вінницької області Карасевич О.І. роз`яснив ОСОБА_1 листом № 268/02-31 від 16.12.2024 (а.с. 13) про неможливість прийняти від нього заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 через пропущення строків, встановлених для подання такої заяви.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як слідує із позовної заяви, позивач пропустив встановлений законом строк через те, що спадкодавець ОСОБА_2 останні роки життя і безпосередньо на момент смерті проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема місце смерті ОСОБА_2 у м. Кіровоград, Кіровоградської області. В той же час зареєстрована адреса проживання ОСОБА_2 була у с. Лучинчик Мурованокуриловецького району Вінницької області. Отже позивач добросовісно вважав, що він на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, оскільки заяви про відмову від спадщини не подав.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причинивизначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У даній конкретній справі суд вважає, що вказана позивачем причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною, крім того, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Судом встановлено, що ймовірний спадкоємець, який матиме право на спадщину ОСОБА_2 , якщо ОСОБА_1 не прийме її, - Вендичанська селищна рада - позовні вимоги визнала, і таке визнання відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб.

Тому суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України ОСОБА_1 можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки це відповідатиме принципам законності та пропорційності у здійсненні права власності.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп. (а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялось жодних клопотань про повернення 50 відсотків сплаченого ним судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову. Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду не надано.

Керуючись ст.ст. 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,197-198,200,211,264,265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,додатковий строктерміном один місяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення можебути оскарженосторонами протягомтридцяти днівз моментупроголошення доВінницького апеляційногосуду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вендичанська селищна ради Могилів-Подільського Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326589, юридична адреса: Вінницька область, Могилів-Подільський район, селище Вендичани, вул. Соборна, буд. 55.

Суддя Тарас ЛІЩИНА