Рішення

від 23.01.2025 по справі 127/20105/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20105/24

Провадження № 2-др/127/7/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23.01.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

при секретарі: Бойчук Я. П.,

за участі: представника позивача Бондар В. М.,

представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Хащініної Г. О.,

представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Вересюка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця, заяви відповідачів Болманенка Андрія Олександровича та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2025 року позовні вимоги залишено без задоволення.

17.01.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Вересюк М. В. звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення із позивача на користь відповідача ОСОБА_2 , понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу 21.01.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хащініна Г. О. звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення із позивача на користь відповідача ОСОБА_1 , понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача Бондар В. М. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вересюка М. В. та заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Хащініної Г. О. про ухвалення додоткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Вересюк М. В. в судовому засіданні заяву підтримав, просив суд її задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хащініна Г. О. в судовому засіданні заяву підтримала, просила суд її задоволити в повному обсязі.

Вислухавши позиції представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 270 ч. 1 п. 3 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2025 року, при ухваленні останнього судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на правничу допомогу, які були понесені відповідачами та про стягнення яких було заявлено представниками відповідачів до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 3ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі і в тому самому порядку, що й судове рішення протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Статтею 141 ч.1 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом другим частини другої статті 141 визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Як вбачається із вимог ч. 8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, процесуальний закон надає суду право вирішити питання про розподіл судових витрат у разі відмови в задоволенні позовних вимог у справі на протязі п`ятнадцяти днів за результатами дослідження письмових доказів наданих відповідачем, які свідчать про понесення відповідачем у справі відповідних витрат.

Як встановлено судом у справі №127/20105/24 винесено рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємстваВінницької міськоїради "Вінницяміськтеплоенерго"до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості занадані послугиз постачаннятеплової енергіїта гарячоїводи, залишено без задоволення.

Пунктом одинчастини восьмоїстатті141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Натомість положеннями п. 2 ч. 2ст. 137 ЦПК Українирегламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 03.10.2019 по справі № 922/455/19.

Водночас, за змістом ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4ст. 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9ст.141 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4ст. 137 ЦПК України,суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вересюка М. В., то суд зазначає наступне.

Так, 17.09.2024 року між ОСОБА_2 та адвокатом Вересюком М. В. укладено Договір №2 про надання правничої допомоги. 17.09.2024 року укладено додаток №1 до договору про надання правничої допомоги. Відповідно до умов та порядку розрахунку, вбачається, що сторони домовились, що розмір плати за надання правової допомоги, яка обумовлена договором, складає 10 000,00 грн. Оплата здійснюється одразу під час заключення договору однією сумою 10 000,00 грн. Відповідно до квитанції від 17.09.2024 р. ОСОБА_2 , сплатив адвокату Вересюку М. В. гонорар в розмірі 10 000 грн., відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги.

Зважаючи на викладене вище, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги те, що стягнення з позивача витрат у заявленій сумі 10 000 грн., буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 - 4 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Решту витрат слід залишити за відповідачем ОСОБА_2 .

Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Хащініної Г. О., то суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 10.07.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Хащініною Г. О., укладено Договір про надання правничої допомоги. Також, 10.07.2024 року укладено додаток №1 до договору про надання правничої допомоги. Відповідно до умов та порядку розрахунку вбачається, що сторони домовились, що розмір плати за надання правової допомоги, яка обумовлена договором, складає 15 000,00 грн. Оплата здійснюється в день складання та узгодження Акта виконання даного договору. Відповідно до Акту від 17.01.2025 року про виконання договору про надання правової допомоги від 10.07.2024 року, сума гонорару зазначена 15 000 грн., яка була сплачена відповідачем ОСОБА_1 , що також підтверджується квитанцією 10/07 від 17.01.2025 р. на суму 15 000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн., зазначена адвокатом Хащініною Г. О. в Акті про виконання Договору про надання правової допомоги від 10.07.2024 року, не є співмірною щодо даної справи та буде суперечити принципу розподілу таких витрат, тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 - 7 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Решту витрат слід залишити за відповідачем ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.133,137,141,246,263-265,270,273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь ОСОБА_2 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

В решті - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025 року.

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницямісктеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. 600-річчя,13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: