Рішення

від 21.01.2025 по справі 490/9080/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/808/2025 Справа № 490/9080/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., за участі представника позивача адвокатки Коренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства , в якому просить визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , та внести зміни до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок близьких стосунків з відповідачем, які тривають з 2006 року і по теперішній час , у них народився спільний син ОСОБА_4 . Він завжди визнавав ОСОБА_4 своїм сином, вони з відповідачкою весь цей час проживали у фактичному шлюбі і він з народження сина виховував та опікувався ним. Наразі позивача мобілізовано, отже ні він не може звернутися до органів ДРАЦС, а його дружині ( матері дитини) у цьому в органах ДРАЦС було відмовлено.

Наведені обставини змусили його звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.10.2024 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання .

Ухвалою суду від 23.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Постановлено про допит свідків за клопотанням представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердила викладені в прозові обстаивни, просила про його задволення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про визнання позову , в якій повністю визнає позовні вимоги , наслідки визнання позову їй зрозумілі.

Суд, вислухавши поясненян учасників процесу, допитавши свідків, розглянувши позовні вимоги, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 ,про щоздійснено актовийзапис №2811, матір`юзазначено ОСОБА_5 ,батьком ОСОБА_6 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пронародження серії НОМЕР_1 ,виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ( відповідачка по справі) уклали шлюб 13 серпня 2024 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 13.08.2024 року серії НОМЕР_2 .

Як підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 , який є батьком відповідача, та ОСОБА_10 , яка є рідною сестрою відповідчаки, ОСОБА_1 завжди визнавав ОСОБА_4 своїм сином, віиховув його від народження. оскільки пологи у ОСОБА_11 були передчасні, а ОСОБА_12 на той час був у тривалому відрядженні, дитина народилася хворою та мати з ним довго перебували на стаціонарному лікуванні , дитину в органах ДРАЦС реєстрував дідіусь - отже вимушені були записати дитину на своє прізвище. Коли ОСОБА_12 повернувся , вони весь цей час проживали разом та він виховували дитину, проте чомусь вони не знайшли часу піити в РАЦС та переписати дитину на рідного батька.

Також матеріалами справи , саме характеристиками за місцем навчання дитини, підверджується, що батько ОСОБА_3 завжди приймав активну участь у житті сина , цікавивися його шкільним жєиттям.

Згідно із ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою про визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю дитини та приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

З огляду на викладене, враховуючи матеріали справи, визнання позову відповідачем, пояснення свідків, які підтверджують , що рідним батьком їх онука та племінника є відповідач, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині визнання батьківства, тому позов підлягає задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позову про визнання батьківства позивача відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідним внесенням змін в актовий запис про її народження.

На підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати сплачені при подачі позову.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Миколаєва.

Внести зміни до актового запису № 2811 від 13 вересня 2007 року, складеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, Україна, зазначивши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець м.Миколаєва, виключивши запис про те , що батьком дитини є ОСОБА_6 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2025 року

Суддя О.А. Гуденко