Постанова

від 22.01.2025 по справі 367/3693/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 367/3693/20

провадження № 61-11774св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В.О., та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9 100,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 24 листопада 2010 року до 31 травня 2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу в грудні 2017 року відповідач ОСОБА_2 викрав їх сина ОСОБА_6 та переховував його понад рік. У січні 2019 року правоохоронним органам вдалося встановити місце перебування дитини і вона змогла забрати сина. На теперішній час дитина проживає разом із нею.

Зазначала, що ОСОБА_2 не приймає жодної участі в матеріальному утриманні сина, всі витрати з утримання їх спільної дитини, забезпечення належного фізичного, духовного, психологічного та інтелектуального розвитку вона несе самостійно. Вважає, що інтересам сина буде відповідати визначення аліментів в твердій грошовій сумі.

Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Протокольною ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9 100,00 грн щомісячно, починаючи з 18 червня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з норм статей 182. 183, 184 СК України.

Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_2 про виправлення описки та арифметичної помилки.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Також ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року закрито.

Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року закрито.

Враховуючи, що рішенням та ухвалою суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за її апеляційними скаргами відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

20 серпня 2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 24 липня 2024 року, справу направити на новий судовий розгляд.

02 грудня 2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, просить її скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційні скарги аргументовані тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Зазначає, що рішення суду першої інстанції зачіпає інтереси її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки фактично ставить під загрозу її фізичне існування.

Суди під час вирішення спору по суті безпідставно надали перевагу одному з дітей ОСОБА_2 перед іншими, не дослідили наявність у відповідача на утриманні інших малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , а також батьків-пенсіонерів, не врахували прожитковий мінімум в Україні для дітей відповідного віку.

Крім того, апеляційний суд безпідставно закрив апеляційні провадження за її апеляційними скаргами на судові рішення суду першої інстанції.

Доводи інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шейко В. В. та ОСОБА_2 подали відзиви, в яких просять касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на протокольну ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року у справі № 367/3693/20.

Відкрито касаційне провадження у цій справі на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року.

Витребувано з Ірпінського міського суду Київської області справу № 367/3693/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

У листопаді 2024 року матеріали цивільної справи № 367/3693/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_8 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 367/3693/20.

Фактичні обставини справи

У справі, яка переглядається, встановлено, що у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання їх спільного малолітнього сина ОСОБА_5 у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9 100,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9 100,00 грн щомісячно, починаючи з 18 червня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_2 про виправлення описки та арифметичної помилки.

Обґрунтовуючи подання апеляційних скарг на вказані судові рішення як особою, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 посилалася на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області та ухвалою цього суду від 13 липня 2023 року вирішено питання про права та інтереси її та її неповнолітньої доньки, оскількифактично ставить під загрозу її фізичне існування.

Ухвалами від 24 липня 2024 року та 17 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, дійшовши висновку, що судовими рішеннями суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або наступні обставини: судове рішення безпосередньо стосується її прав, інтересів та обов`язків, тобто судом вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або у рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхні процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Тобто, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях вказував, що вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 404/7235/22 (провадження № 61-1972сво24) зазначив, що «за змістом 352 ЦПК України право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції особи, яка не брала участі у справі, ґрунтується не на гіпотетичній зацікавленості, а на правовій зацікавленості, яка обумовлюються змістом норм матеріального права.

Лише встановивши, що оскаржуване рішення безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права та/або обов`язки особи, яка не брала участь у розгляді справи, або породжує для цієї особи правові наслідки, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції за апеляційної скарги такої особи.

Положення чинного законодавства не визначають як підставу для зменшення розміру аліментів на утримання дітей факт постановлення судом рішення про стягнення з платника аліментів на користь інших осіб, перебування яких на утриманні платника враховано судом при вирішенні спору про стягнення аліментів на дітей.

Таким чином у отримувача аліментів відсутня необхідність оскаржувати в апеляційному порядку наступні рішення про стягнення аліментів на користь інших утриманців платника, яких останній був зобов`язаний утримувати в силу закону і на час вирішення спору про стягнення аліментів, оскільки суд при визначені розміру аліментів на дітей зобов`язаний в силу положень статті 182 СК України враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, баби/діда, прабаби/прадіда і такі обставини не є підставою для зменшення розміру раніше призначених аліментів.».

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

У справі, яка переглядається, суд стягнув аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі та має з відповідачем спільну дитину (дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), вважає, що оскаржуваним рішенням вирішене питання про її права, оскільки стягнення аліментів в цій справі зменшує розмір утримання її дитини.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд, на виконання вимог процесуального закону, відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, на судові рішення суду першої інстанції, належним чином дослідив і перевірив доводи апеляційних скарг та встановив відсутність порушення її прав чи законних інтересів.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача у справі ОСОБА_2 , апеляційний суд ураховував факт перебування на його утриманні ще двох дітей ( у томі числі і неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якої звернулася ОСОБА_3 ) та встановив відсутність доказів на підтвердження неможливості ним сплачувати аліменти в розмірі 9 100,00 грн щомісяця на утримання сина ОСОБА_6 .

Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданої в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Окрім того, встановивши, що судовим рішенням місцевого суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося, апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданої в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, з огляду на те, що відповідно до норм процесуального законодавства право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції мають, зокрема сторони, а також особи, які не брали участі у справі, проте суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Апеляційний суд не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, тому доводи касаційних скарг з цього приводу є безпідставними.

Інші наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційних скарг не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржені ухвали апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Ухвали Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року та від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун