Рішення

від 16.01.2025 по справі 495/679/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/679/24

№ провадження 2/495/455/2025

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

16 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Е.,

особисто позивача - ОСОБА_1 .

Справа № 495/679/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня звернення з позовом до суду та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17 липня 2018 року рішенням Токмацького районного суду Запорізької області.

Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні та вихованні.

Вона повністю займається виховання, розвитком та його навчанням.

Батько ухиляється від участі у його житті ще з 2017 року, матеріальну допомогу не надає, проживає окремо.

Відповідач не позбавлений інформації стосовно місця перебування її та дитини, з її боку жодні перешкоди для спілкування батька з дитиною не створювалися, однак не бажає виконувати відносно дитини свої батьківські обов`язки, покладені на нього законом, тому вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.

14 березня 2024 року Ухвалою суду по справі було відкрито загальне позовне провадження з викликом, повідомленням сторін та справа призначена до підготовчого розгляду з витребуванням доказів по справі, а саме висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради.

14 серпня 2024 року на адресу суду на виконання ухвали суду наданий висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав.

18 вересня 2024 року Ухвалою суду, підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її розгляду по сутті.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити, зазначаючи, що батько дитини ним не цікавиться, не допомагає, навіть не дзвонить дитині, зовсім самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо дитини.

В судовому засіданні була вислухана думка неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначив, що батько ним не цікавиться, не відвідує, не телефонує, зовсім ним не цікавиться.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, викликався в тому числі і через оголошення на сайті судової влади.

Зі згоди позивача, суд ухвалою на місці, постановив розглядати справу за відсутність відповідача, перейти до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 - 281 ЦПК України.

Представник третьої особи до суду надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, при прийнятті рішення врахувати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради від 06 серпня 2024 року, № 02-15/29/2235; 3239; 2614; 416/2170 та наявні документи по справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вислухавши позивача по справі, з`ясувавши думку неповнолітньої дитини, вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно відповідач по справі відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 8)

Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 17 липня 2018 року був розірваний. (а.с.9)

У відповідності до ч.4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

5. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Так, у відповідності до наявного в матеріалах справи Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Білгород - Дністровської міської ради, заключає, що наявні підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Висновок органу опіки та піклування обґрунтований тим, що 26 липня відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород - Дністровської міської ради, на якому розглядалося зазначене питання та з`ясовано, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано.

ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 .

Адміністрація закладу загальної середньої освіти № 6 характеризує учня 5- Б класу ОСОБА_3 , як учня, що має навчальні досягнення високого і достатньо високого рівня.

За результатами обстеження умов проживання спеціалістами служби у справах дітей встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , разом з матір`ю ОСОБА_6 , чоловіком матері, ОСОБА_5 , проживають за адресою: АДРЕСА_1.

Будинок обладнаний побутовою технікою, меблями. ОСОБА_7 одягнений відповідно до віку та сезону, отримує належне медичне обслуговування.

Одна з кімнат об лаштована для ОСОБА_7 , в наявності ліжко, шафа для одягу, письмовий стіл, крісло, комп`ютер, телефон.

Створені всі необхідні умови для проживання дитини.

Під час розмови спеціалістів служби у справах дітей з неповнолітнім ОСОБА_3 , з`ясовано, що хлопчик ображений на батька, який близько 6 років не спілкується з ним, повідомив, що батько не відповідає на його повідомлення та телефоні дзвінки.

Наявні документи та докази свідчать про нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться життям сина, не піклується про нього, не цікавиться станом його здоров`я та розвитком, не виконує свої батьківські обов`язки.

Нормативне обґрунтування.

Щодо позбавлення батьківських прав

При розгляді справи, суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей , поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 1 ст. 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В постанові ВС від 09 листопада 2020 року, справа № 753/9433/17, ВС зазначив: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.»

В Постанові від 17 червня 2021 року, справа № 466/9380/17 ВС зазначив наступне: «Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Щодо стягнення аліментів

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.

Фактичними матеріалами справи та приєднаними доказами, а також висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради підтверджено свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками у відношенні до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що відповідач не бажає піклуватись про свою малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від їх виконання, не здійснив жодної дії направленої на фізичний і духовний розвиток дитини, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього законом обов`язків по вихованню та догляду за дитиною, не надає їй матеріального забезпечення, не цікавиться життям і здоров`ям дитини, тому суд, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, думки неповнолітньої дитини, приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно роз`яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача відповідає вимогам чинного законодавства та сприятиме захисту прав та інтересів малолітнього, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня звернення з позовом до суду та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто з 25 січня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

Вирішення питання щодо судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір за вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 164 ч.1,2 165 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня звернення з позовом до суду та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто з 25 січня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень. /за подання позову про позбавлення батьківських прав/

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень. /за подання позову про стягнення аліментів/

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56.

Повний текст рішення складений 24 січня 2025 року.

Суддя: