Рішення

від 15.01.2025 по справі 161/21003/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/21003/24

Провадження № 2-о/161/56/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитроци Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем на протязі п`яти років до дня її смерті.

Покликається на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 і після смерті відкрилась спадщина на належне їй майно.

Вказує, що вона 2024 року звернулася до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, але у її прийнятті їй було відмовлено на тій підставі, що нею не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк та не представлено документального підтвердження реєстрації місця свого проживання разом із померлою.

Разом з тим, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.10.2009 року її було призначено опікуном ОСОБА_2 та даним рішенням встановлено, що вона проживає разом із ОСОБА_2 та здійснює за нею догляд.

У зв`язку з чим просила суд встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2009 року по день смерті останньої.

До початку розгляду справи по суті від представника заявника надійшла заява про слухання справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи також подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, при вирішення справи покладається на розсуд суду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.06.2023 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2005 року ОСОБА_2 визнано недієздатною (а.с. 15).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.10.2009 року ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_2 та даним рішенням встановлено, що позивач проживає разом із ОСОБА_2 та здійснює за нею догляд (а.с. 16).

Крім того, як слідує із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до дня її смерті проживала з своєю сестрою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 і остання здійснювала догляд за ОСОБА_2 , виконувала свої опікунські обов`язки, створювала необхідні побутові умови та займалась похованням померлої (а.с. ).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 293 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно з абз. 1 п. 23 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У другу чергуправо наспадкування зазаконом маютьрідні братита сестриспадкодавця,його бабата дідяк збоку батька,так із бокуматері. (ст. 1262 ЦК України).

Відповідно п. 21 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК України, про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2009 року до часу відкриття спадщини мав місце, а тому, дослідивши в сукупності представлені письмові докази, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з метою подальшого звернення заявника в нотаріальну контору для оформлення спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2009 року по день смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Заінтересована особа Луцька міська рада, адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, ЄДРПОУ 34745204.

Повний текст рішення складений 15 січня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк