Рішення

від 23.01.2025 по справі 287/2503/23

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2503/23

2/287/121/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

представника позивачок Терещенко І.Ю.

представників відповідача ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Білокоровицької сільської територіальної громади в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТА НОВИ В :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Білокоровицької сільської територіальної громади в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Винару Л.В. для розгляду.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ЦПК України та позивачкам надано строк для усунення недоліків.

15.07.2024 року на адресу суду, засобами поштового зв`язку, від позивачки ОСОБА_3 надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.

В уточненій редакції позовної заяви позивачки просять суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_2 за кожною право власності на частину земельної ділянки загальним розміром 0,8288 га (0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 0,5788 га для ведення особистого підсобного господарства) розташованої на території Білокоровицької сільської ради Коростенського (раніше - Олевського) району Житомирської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Білокоровичі, Олевського (на даний час - Коростенського) району, Житомирської області помер ОСОБА_6 . Померлому на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,8288 га (0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 0,5788 га для ведення особистого підсобного господарства), розташована на території АДРЕСА_2 . Таким чином, після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на вказану земельну ділянку. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті померлого були дружина покійного ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_3 . Обидва спадкоємці першої черги прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 . Зокрема, ОСОБА_7 на час смерті чоловіка проживала та була зареєстрована з померлим за однією адресою. В установлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини остання не заявила про відмову від спадщини. Також, дочка померлого ОСОБА_3 в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина ОСОБА_6 ОСОБА_7 померла. За життя ОСОБА_6 склала заповіт згідно якого все своє майно заповіла онучці ОСОБА_5 . Цей заповіт не змінений та не скасований. Таким чином, позивачка ОСОБА_5 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 . Інших спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_7 не має. На даний час позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не можуть отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на спадкову земельну ділянку розміром 0,8288 га втрачений. У позивачок збереглася лише копія державного акту на вказану земельну ділянку. Ці обставини вимусили позивачок звернутися до суду з даним позовом з метою захисту своїх законних прав.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року прийнято позовну заяву для розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

12.08.2024 року на адресу суду, засобами поштового зв`язку, від голови Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області Коцура С.Л. надійшов відзив на позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно. У вказаному відзиві представник відповідача зазначає, що у жовтні 2021 року на підставі документів, що посвідчують право власності на житловий будинок ОСОБА_5 звернулася до землевпорядної організації ПП «Андвол» з письмовою заявою щодо розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,2500 га в АДРЕСА_2 . У подальшому 15.12.2021 року ОСОБА_5 звернулася до Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області з письмовою заявою щодо затвердження вказаної технічної документації на що сільською радою 17.12.2021 року прийнято відповідне рішення №511. Також, ОСОБА_5 в червні 2021 року звернулась до Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області з письмовими заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1200 га з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_2 та про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва площею 0,0500 га з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_2 (суміжні земельні ділянки) на що сільською радою 18.06.2021 року прийнято відповідні рішення №191 та №205. Враховуючи наведене, сільський голова ОСОБА_8 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року відкладено підготовче судове засідання, витребувано удержавного нотаріуса Олевської державної нотаріальної контори Житомирської області Лугини О.І. належним чином завірену копіюспадкової справи, у разі її відкриття,та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє місце проживання якого було с. Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області. Також, витребувано у приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Романчука А.М. належним чином завірену копіюспадкової справи, у разі її відкриття,та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє місце проживання якої було с. Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області.

11.09.2024 року, на виконання ухвали суду, від завідуючого Олевською державною нотаріальною конторою Житомирської області Лугини О.І. надійшла копія спадкової справи №237/2007 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Також, 26.09.2024 року на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Романчука А.М. надійшла копія спадкової справи №58/2021 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 11.10.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному порядку. Визнано обов`язковою явку в судове засідання представника відповідача Білокоровицької сільської територіальної громади в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області.

20.01.2025 року на адресу суду від позивачки ОСОБА_5 надійшла заява зі змісту якої вбачається, що 12.11.2024 року між нею та ОСОБА_9 було укладено шлюб, в результаті чого змінено її прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ». Відтак позивачка просить врахувати даний факт при прийнятті рішення по справі.

Представник позивачок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат Терещенко І.Ю. позовну заяву підтримала з підстав наведених у ній та просить суд її задоволити. Не заперечує проти розгляду справи без участі позивачок, оскільки вона уповноважена на представництво їхніх інтересів у суді.

Позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у встановленому законом порядку, що стверджуються матеріалами справи.

Представники відповідача Білокоровицької сільської територіальної громади в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області Філімончук В.В. та Швець І.В. в судовому засіданні позов визнали, не заперечили, що позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на приватизацію належної їм земельної ділянки. При цьому, вказали, що на їх переконання сільська рада діяла в межах своїх повноважень, передбачених законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.08.1959 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області за актовим записом №60. Після реєстрації шлюбу дружина ОСОБА_12 змінила своє прізвище на « ОСОБА_13 ». Вказане стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЖТ №06-17-01-01-86, виданого 11.02.2003 року Білокоровицькою сільською радою Олевського району Житомирської області ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,8288 га (0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,5788 га для ведення ОПГ), яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №41 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 93 роки померла ОСОБА_7 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_3 є рідною дочкою померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 9) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 10).

Згідно довідки Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області від 25.04.2023 року №1016 ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час смерті постійно проживав в АДРЕСА_2 та разом з ним на день смерті постійно проживала дружина ОСОБА_7 (а.с. 22).

20.06.2008 року позивачка ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) землі, яка належить сільськогосподарському підприємству «Білокоровицьке», с. Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області належного померлому на підставі сертифікату серії ЖТ №0301301, виданого Олевською районною державною адміністрацією 21.10.1997 року та майнового паю на суму 4726 грн. 00 коп. у загальному пайовому фонді сільськогосподарського підприємства «Білокоровицьке», належного померлому на підставі свідоцтва НОМЕР_6 , виданого 24.12.2002 року (а.с. 14).

Також, за своє життя ОСОБА_7 склала заповіт, що 17.02.2017 року посвідчено Любиченко Н.В., секретарем Білокоровицької сільської ради Олевського (на даний час Коростенського) району Житомирської області та зареєстровано в реєстрі за №88 згідно якого ОСОБА_7 на випадок своєї смерті державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №897247 від 19.09.2005 року і взагалі все те, що буде їй належати за законом на праві особистої власності на день смерті заповіла ОСОБА_5 (а.с. 13).

20.05.2021 року позивачка ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом згідно якого вона є спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_7 майна, яке складається з житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 15).

14.11.2024 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 укладено шлюб, який зареєстровано Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 ».

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в день смерті спадкодавця ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно статті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1267 ЦК України визначено, що розмір частки у спадщині спадкоємців за законом є рівними.

Стаття 392 ЦПК Українипередбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

22.09.2023 року завідуючим Олевською державною нотаріальною конторою Житомирської області Лугиною О.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно якої позивачці ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю державного акту або іншого правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (а.с. 19).

Також, 31.05.2023 року приватним нотаріусом Коростенського районного округу Житомирської області Романчуком А.М. надано позивачці ОСОБА_5 лист-роз`яснення згідно якого видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. Проте, в державному акті кадастрового номеру не зазначено та такий нотаріусу не повідомлено, що в свою чергу унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 20).

Таким чином, позивачки позбавлені можливості одержати свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на земельну ділянку загальною площею 0,8288 га (0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,5788 га для ведення особистого підсобного господарства), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ №06-17-01-01-86, а тому право позивачок на отримання спадщини та право власності на спадкове майно є порушеними та підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що представники відповідача позов визнали, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим поданий позов підлягає задоволенню.

Питання судових витрат позивачки залишили за собою.

Керуючись статями15,16,328,1216-1218, 1258, 1265,1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Білокоровицької сільської територіальної громади в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частини земельної ділянки, загальним розміром 0,8288 га (0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,5788 га для ведення особистого підсобного господарства), яка розташована на території Білокоровицької сільської ради Коростенського (раніше Олевського) району Житомирської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на частини земельної ділянки, загальним розміром 0,8288 га (0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,5788 га для ведення особистого підсобного господарства), яка розташована на території Білокоровицької сільської ради Коростенського (раніше Олевського) району Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивачки:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 13.12.1995 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_9 , виданий 13.12.2024 року органом №1828, РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивачок: Адвокат Терещенко Інна Юріївна, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Базарна Площа, буд. 4, літера В, Житомирської області.

Відповідач: Білокоровицька сільська територіальна громада в особі Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343487, місце знаходження: 11055, с. Білокоровичі, вул. Тараса Шевченка, буд. 69А, Коростенського району, Житомирської області.

Повний текст рішення суду складено і оголошено 24.01.2025 року.

Суддя: Л.В.Винар