Ухвала

від 16.01.2025 по справі 367/9135/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9135/24

Провадження №2/369/3876/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації, Гостомельської селищної ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації, Гостомельської селищної ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно протоколу передачі судової справи 11.10.2024 року, вказані матеріали цивільної справи на розгляд судді Скрипник О.Г.

Вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку про неможливість розгляду даної справи, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем ( чоловік, дружина, батько, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок. Падченка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали правничу допомогу у цій справі або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Положеннями ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010р. ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п.1ст.6Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

На переконання судді, розгляд даної справи в тому ж складі суду може сприйматися сторонами як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.

Як убачається з матеріалів справи, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкову Анастасію Григорівну, яка є рідною сестрою судді Скрипник О.Г.

З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін у справі заявити собі самовідвід, який прошу задовольнити.

Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст.ст. 36, 38, 39, 40, 41, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід у цивільній справі №367/9135/24 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації, Гостомельської селищної ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана СКРИПНИК