Ухвала

від 24.01.2025 по справі 546/26/25

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/26/25

номер провадження 2-н/546/6/25

УХВАЛА

іменем України

24 січня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Лівер І.В., розглянувши заяву ОСББ «ДОБРОБУТ 2017» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

УСТАНОВИВ:

Стягувач ОСББ «ДОБРОБУТ2017» звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 . Стягувач посилається на те, що боржнику надавались послуги, але останній за дані послуги не сплачував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 15374,44 грн. станом на 01.12.2024. Просив стягнути на користь стягувача заборгованість 17374, 44 грн та судовий збір в розмірі 302,80 грн.

Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про видачу судового наказу та долучені до неї докази, суддя приходить до наступних висновків.

Заявник зазначає, що зареєстроване місце проживання боржника: АДРЕСА_2 , що є територією колишнього Решетилівського районну Полтавської області. Крім того, зазначає юридичну та фактичну адресу: АДРЕСА_3 .

16.01.2025 до Єдиного державного демографічного реєстру судом направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

На адресу суду надійшла інформація, отримана в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.

З відповіді № 1038253 від 16.01.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за вказаними параметрами особу не знайдено.

В порядку, визначеному ч. 5ст. 165 ЦПК України, судом відправлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 . Крім того, в заяві не зазначено РНОКПП боржника.

Із отриманої судом 20.01.2025 відповіді наданої виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області на зазначений запит, вбачається, що місце проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстроване. Відомості про інше зареєстроване місце проживання на території Решетилівської ТГ відсутні.

Крім того, із отриманої судом 22.01.2025 відповіді наданої Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради на зазначений запит, вбачається, що місце проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу та додатків до нього вбачається, що боржнику надаються послуги із утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Київського району м. Полтави та відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського районного суду м. Полтави.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так, за загальним правилом ст. 27 ЦПК України підсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Так, заявником заявлені вимоги про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території станом на 01.12.2024 у розмірі 15 374,44 грн (по тексту заяви про видачу судового наказу), а в прохальній частині заяви заявник просить стягнути з боржника заборгованість в сумі 17 374, 44 грн, за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 .

З урахуванням заявлених вимог, які пов`язані з нерухомим майном (надання послуг) за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Київського району м. Полтаві, справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна та надання послуг Київським районним судом м. Полтави.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що заява про видачу наказу надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, так як заява не підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області.

Окрім цього,суд звертаєувагу нате, що відповіднодо ч.9ст.165ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Як вбачається із відповіді наданої виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області за вих. № 01-44/199 від 17.01.2025, місце проживання боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстроване. Відомості про інше зареєстроване місце проживання на території Решетилівської ТГ відсутні.

Згідно із ст. 166 ЦПК Українивідмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд вимушений відмовити заявнику у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСББ «ДОБРОБУТ2017»про видачусудового наказуза вимогоюпро стягненняз ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.В. Лівер