Рішення

від 20.01.2025 по справі 695/3905/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3905/24

номер провадження 2/695/546/25

20 січня 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання Варданян Л.А.,

представника позивача адвоката Ковальчука Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.06.2018 ОСОБА_1 надав до АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» власноруч підписану заяву про приєднання №468959211. Відповідно до п.п. 3, 4, 5, 6 заяви ОСОБА_1 ініціював та погодився на одержання кредиту та погодився з умовами користування кредиту, відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також підтвердив укладання між ним та банком кредитного договору з істотними умовами кредитування, викладеними в заяві та умовах користування кредитною лінією (кредитом). Банком на виконання п. 3.4.1 заяви на відкритий клієнту картковий рахунок НОМЕР_1 в гривні, було встановлено кредитну лінію в розмірі 200000 грн. та встановлено фіксовану процентну ставку за кредитом в розмірі 35 % річних. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 05.07.2024 складає 63756,34 грн., з яких: сума заборгованості за основним боргом (кредитом)45627,04 грн., проценти за користування кредитом6484,06 грн., комісія 67,85 грн., 3 проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту2306,21 грн., 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів 344,44 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів основного боргу 7777,61 грн.,витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів 1140,04 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 8,08 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів 3025 грн., сума сплаченої пені 2,24 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 63756,34 грн., а також судові витрати у розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Ковальчук Р.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з тим, що відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 21.06.2018 між АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на підставі заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту).

Згідно заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії, клієнту було надано кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) на картковий рахунок № НОМЕР_2 в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до заяви, відповідач був ознайомлений та погодився, що процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 35% процентів річних за користування кредитними коштами, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду; 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно згідно умов договору.

Пунктами 6.10, 6.11 заяви передбачено, що всі інші умови кредитного договору в т.ч. порядок його зміни містяться в договорі. Відповідач підтвердив, що до підписання цієї заяви банк надав йому як споживачу та він ознайомився із загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту, які викладені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту у додатку до цієї заяви.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши позивачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на кредитку картку, надавши на підтвердження виконання умов договору в частині надання кредиту виписку по картковому рахунку за період з 21.06.2018 по 08.07.2024.

Відповідач не виконав умови договору, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 05.07.2024 становить 63756,34 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд визнає належними і допустимими докази, які надані позивачем, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту.

Про те, щодо нарахування відповідачу комісії суд відноситься критично, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з яким продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (із змінами, внесеними згідно із Законом№ 3795-VI від 22.09.2011; текст статті 11 в редакції Закону № 1734-VIII від 15.11.2016) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі N 524/5152/15-ц (провадження N 61-8862сво18) зробив висновок, що: "надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положення спірного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за отримання готівки за рахунок кредитних коштів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" N 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".

Проте, враховуючи той факт, що кредитор має право вимагати у будь-який час виконання боржником обов`язку з повернення кредитних коштів та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, які у добровільному порядку кредитору позичальником не повернуті, адже відповідачем не надано доказів, що він сплачував заборгованість за кредитним договором, яку він повинен був сплачувати, а тому суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту.

Отже, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) у розмірі 63688,49 грн. з яких: з яких: сума заборгованості за основним боргом (кредитом)- 45627,04 грн., проценти за користування кредитом- 6484,06 грн., 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту)- 2306,21 грн., 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 344,44 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу 7777,61 грн.,втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1140,04 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу - 8,08 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 3,25 грн., сума сплаченої пені 2,24 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

При звернені до суду АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» було сплачено 3028 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 3024,66 грн.

Керуючись ст.ст. 259,263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» (місцезнаходження за адресою: вул. Володимирська 27, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09322277) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» заборгованість за кредитним договором станом на 13.09.2023 в розмірі 63688,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі філії - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» судовий збір в розмірі 3024,66 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення буде складено 24.01.2025.

Суддя: К.М. Ушакова