Ухвала

від 22.01.2025 по справі 752/102/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/102/25

Провадження № 2/752/3439/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Тертій К.Б.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у грудні 2024 року звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2752,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 07 січня 2025 року справу розподілено судді Машкевич К.В.

Ухвалою суду від 08 січня 2025 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

17 січня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі в окремих частинах позовних вимог.

В обґрунтуванні заяви послається на те, що після направлення позову до суду, відповідачем на рахунок позивача було сплачено основний борг в повному обсязі.

Таким чином, на поточний час, після факту подачі позовної заяви до суду за позовними вимогами в частині стягнення основного боргу відсутній предмет спору, а провадження у справі за цими вимогами підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 255 ЦПК України.

Одночасно з цим, просить стягнути з відповідача повної суми судових витрат, а саме судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду заяви, приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.

Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 конкретизовано висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме зазначено, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Таким чином, сплата відповідачем заборгованості під час знаходження справи в провадженні суду свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, а тому є визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Питання повернення судового збору у разі закриття провадження у справі регулюється статтею 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. за звернення до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом.

За таких обставин, враховуючи підстави закриття провадження у справі, суд приходить до висновку про повернення сплаченого позивачем до суду судового збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.13, 142, 255 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Управліюча компанія ВЕНЕЦІЯ» /код. ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження - м. Київ, вул. Самійла Кішки, 7-А, прим. 65,66/ - 3028,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 9840 від 18 грудня 2024 року, на р/р UA488999980313131206000026002, код отримувача: 37993783, банк платника: АТ «СЕНС БАНК».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: К.В. Машкевич