Рішення

від 24.01.2025 по справі 755/6893/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6893/24

Провадження №: 2-о/755/3/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретарів судових засідань - Назаровій І.В., Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник заявника - Березанський В.І.,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення особи другим опікуном над недієздатною особою, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2024 року Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, діючи в інтересах ОСОБА_4 , та за участі заінтересованої особи: ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяву обґрунтовує тим, що до органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява ОСОБА_1 про доцільність призначення його другим опікуном над його недієздатною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вивчивши обставини даного питання, розглянувши на засіданні Опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації питання можливості ОСОБА_1 виконувати обов`язки другого опікуна, довідки та документи, надані заявником, встановлено наступне: ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 1-А групи з дитинства безстроково (довідка серія 12ААГ № 269337 від 22.02.2024), не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не здатна захищати свої права. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року ОСОБА_3 визнана недієздатною особою та призначено опікуном над нею її матір ОСОБА_2 . Недієздатна ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 . Квартира на праві приватної власності належить одноособово ОСОБА_1 . Житлово-побутові умови проживання задовільні. Опікун ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) надала до Опікунської ради заяву про надання своєї згоди на те, щоб ОСОБА_1 був другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . ОСОБА_5 (син ОСОБА_1 ) не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій другого опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_3 . ОСОБА_1 одружений, працює на посаді головного державного інспектора ВМО №3 митного поста «Вишневе» Київської митниці, за місцем роботи характеризується позитивно. Медичних протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 немає. Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

На підставі викладеного, виходячи з інтересів недієздатної ОСОБА_3 , враховуючи стосунки між майбутнім другим опікуном та підопічною, можливості та бажання ОСОБА_1 виконувати обов`язки другого опікуна над недієздатною, пропозиції Опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол № 6 від 18.04.2024), керуючись статтями 41, 58, 62, 63, 75 ЦК України, заявник просив заяву задовольнити та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22 квітня 2024 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року у цивільній справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження (а.с.41-42).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ).

У подальшому заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій повідомив, що відповідно до даних застосунку «Резерв +», після оновлення його даних, він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.74)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року залучено у цивільній справі №755/6893/24 в якості заінтересованої особи - ОСОБА_2 , яка є опікуном недієздатної ОСОБА_3 .

Замінено заінтересовану особу - ІНФОРМАЦІЯ_1 на належну заінтересовану особу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію: щодо перебування на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представник заявника Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Березанський В.І. у судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити заяву та призначити його другим опікуном над недієздатною донькою. Необхідність призначення його другим опікуном пояснював необхідністю відвідувати державні установи, соціальні заклади, оскільки його дружина самостійно з цим не справляється. У той час, коли дружина відвідує такі заклади, він повинен постійно перебувати поруч із недієздатною дитиною. Окрім того, пояснював, що двоє інших їхніх спільних дітей вже третій рік перебувають за кордоном. Коли постало питання робити молодшому сину операцію по трансплантації печінки у м.Брюссель, дружина більше десяти разів їздила за кордон, займалась організацією перевезення сина. Надати докази на підтвердження даних обставин заявник не зміг, пояснюючи тим, що після оперативного вручання з`ясувалось, що потреба в трансплантації печінки відпала. Також звертав увагу суду, що на момент роботи на посаді головного державного інспектора ВМО №3 митного поста «Вишневе» Київської митниці він був заброньований, а тому необхідність призначення його другим опікуном не пов`язана з оголошенням в країні воєнного стану та загальної мобілізації. Вказував, що наразі він звільнений з роботи, у зв`язку з виходом на пенсію.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити заяву та призначити її чоловіка - ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною донькою. Вказувала на те, що їй самостійно важко виконувати обов`язки опікуна, оскільки 24 години на добу вона має бути поруч з дитиною.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з`явився, копію ухвали суду від 06.11.24 та судової повістки про виклик до суду отримав 28.11.2024, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами статті 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Києві, батьками якої записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.2000 виданого відділом реєстрації актів громадянська стану Харківського районного управління юстиції у м.Києві. (а.с.31 т.1)

Згідно довідки до акту медико-соціальної комісії серії 12ААГ № 269337 від 22.02.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом І-А групи з дитинства безстроково та потребує постійного стороннього догляду. (а.с.35)

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року у цивільній справі №755/6789/23 задоволено заяву Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Визнано недієздатною громадянку України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженку м. Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено строк дії рішення щодо визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 недієздатною, тривалістю в два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с.10-14)

Недієздатна ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи та паспортними даними ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.16, 25-26, 32, 40 т.1).

Квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить одноособово ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 21.07.2011, зареєстрованого в реєстрі за №1-1297, право власності ОСОБА_1 зареєстровано в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», реєстраційний номер 33425592, номер запису: 2192 в книзі: д.2014-248 (а.с.22-23)

15 квітня 2024 року головним спеціалістом сектору з питань опіки та піклування Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Березанським В.І. проведено обстеження житлово-побутових умов сім`ї, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ( склад сім`ї: батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за наслідками якого складено Акт від 15.04.2024 року про те, що житлово-побутові умови проживання задовільні.

11 квітня 2024 року Опікун ОСОБА_2 надала до Опікунської ради письмову заяву, якою підтвердила свою згоду на призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . (а.с.24)

В матеріалах справи на а.с.28 міститься копія письмової заяви, складеної від імені ОСОБА_5 , який є сином заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій останній не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій другого опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_3 . Однак, враховуючи те, що візуально рукописний текст на обох заявах: як від імені ОСОБА_2 , так і від імені ОСОБА_5 має спільні ідентифікаційні ознаки, вказане може свідчити про те, що обидві заяви написані однією й тією самою особою. А враховуючи повідомлений заінтересованими особами факт перебування, понад три роки, їхнього сина ОСОБА_5 за кордоном, у суду викликає сумнів, що подана від його імені рукописна заява складена саме ОСОБА_5 .

Згідно наданої начальником митного поста «Вишневе» Київської митниці В.Коржом характеристики від 28.03.2024 року, ОСОБА_1 , 1965 року народження, працює на посаді головного державного інспектора ВМО №3 митного поста «Вишневе» Київської митниці, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, батько трьох дітей. (а.с.20)

Медичних протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 немає. (а.с.18)

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. (а.с.19)

Згідно зі статтею 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і обов`язки.

Статтею 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до пункту 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За приписами частин другої, третьої, п`ятої статті 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

При цьому, згідно із частиною четвертою статті 63 цього Кодексу опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до статті 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (абз. 2 пп. 3.1. п. 3 Правил).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абз. 3 пп. 2.2 п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016№ 2-рп/2016).

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/21 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 736/1508/17, від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21.

За змістом ст. 55 ЦК України суть опіки над недієздатною особою, тобто особою, яка через хронічний, стійкий психічний розлад не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, полягає в забезпеченні іншою особою (опікуном) майнових і особистих немайнових прав такої особи.

Вочевидь, саме через об`єктивну неможливість здійснення недієздатною особою своїх прав, законодавець поклав на суд, який ухвалив рішення про визнання особи недієздатною, обов`язок одночасно встановити опіку над цією особою та призначити їй опікуна за поданням орган опіки та піклування.

Такий обов`язок суду встановлений ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України.

В іншому випадку недієздатна особа фактично позбавляється можливості реалізовувати та захищати свої права.

Однак, якщо одночасно з визнанням фізичної особи недієздатною призначити опікуна з будь-яких причин неможливо (відсутність осіб, які виявили бажання і можуть бути опікунами, відсутність обов`язкового подання органу опіки та піклування по призначення опікуна тощо) то відповідно до ст. 65 ЦК України до встановлення опіки й призначення опікуна опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З аналізу положень ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном (постанова Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21).

Водночас таке подання органу опіки та піклування має дорадче значення та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків, воно не має наперед встановленої сили та не є обов`язковим для суду і підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі.

Отже, суд може не погодитися з поданням органу опіки та піклування та відхилити його, якщо воно є недостатньо обґрунтованим, суперечить закону або інтересам недієздатної особи.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Так, суд зазначає, що таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду.

За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

За приписом частини першої статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Згідно із частиною другою статті 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

На засіданні Опікунської ради Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 19 квітня 2024 року ухвалили підготувати заяву та подання органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до Дніпровського районного суду міста Києва про доцільність призначення другим опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року визнана недієздатною особою.

Так, в матеріалах справи міститься подання Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації «Про доцільність призначення ОСОБА_1 другим опікуном над ОСОБА_3 » від 19.04.2024 р. №49-51, за змістом якого представник просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.8-9)

Подання обґрунтоване тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року ОСОБА_3 визнана недієздатною особою та призначено опікуном над нею її матір ОСОБА_2 . Недієздатна ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 . Квартира на праві приватної власності належить одноособово ОСОБА_1 . Житлово-побутові умови проживання задовільні. ОСОБА_1 одружений, працює на посаді головного державного інспектора ВМО №3 митного поста «Вишневе» Київської митниці, за місцем роботи характеризується позитивно. Медичних протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 немає. Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Опікун ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) надала до Опікунської ради заяву про надання своєї згоди на те, щоб ОСОБА_1 був другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . ОСОБА_5 (син ОСОБА_1 ) не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій другого опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_3 .

При цьому, суд враховує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що опікун ОСОБА_2 за станом свого здоров`я не може виконувати обов`язки опікуна в повному обсязі.

Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 також зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Суд зазначає, що таке рішення Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (подання) не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення та може бути враховане на розсуд суду.

Подання органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо можливості призначення ОСОБА_1 другим опікуном ОСОБА_3 суд оцінює як таке, що винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин щодо цього, та ґрунтується виключно на даних, отриманих від заявника.

Суд зауважує, що вказане подання Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації не містить належної мотивації чому ОСОБА_1 має бути призначений другим опікуном, за наявності вже призначеного судом опікуна ОСОБА_2 , відомості про неналежне виконання ОСОБА_7 суду не надано, так само як і не надано суду відомостей про неможливість виконання нею обов`язків опікуна за станом здоров`я чи з інших причин. Також інших об`єктивних підстав призначення ОСОБА_1 другим опікуном недієздатної ОСОБА_3 у зазначеному поданні не міститься. Так само, таке подання не містить будь-якої інформації про стан здоров`я опікуна ОСОБА_7 , зокрема, в матеріалах справи відсутня будь-яка медична документація (актуальні станом на час розгляду справи медичні довідки, виписки тощо) про стан здоров`я опікуна ОСОБА_7 , які б свідчили, що остання не має можливості за станом свого здоров`я виконувати відповідні обов`язки.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Поряд з цим, станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном (другим опікуном) недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном (другим опікуном) недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого призначення.

Таким чином, фактично до виключних дискреційних повноважень органу опіки та піклування належить з`ясувати можливість призначення особи чоловічої статі, мобілізаційного віку, опікуном недієздатної особи.

Суд виходить з того, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Поряд з цим, за відсутності обґрунтованого подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 другим опікуном недієздатної ОСОБА_3 , суд не надає оцінку обставинам щодо можливого призначення ОСОБА_1 другим опікуном чи намірам ухилення від виконання своїх конституційних обов`язків.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та, враховуючи, що поданий заявником висновок не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, не надано жодного доказу на підтвердження неможливості ОСОБА_7 в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна недієздатної ОСОБА_3 , не доведено відсутності у ОСОБА_1 перед державою обов`язку щодо захисту Вітчизни, не мотивовано заяву передбаченими законом обставинами, що могли б бути підставою для призначення другим опікуном ОСОБА_1 , а також необхідності такого призначення, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 41, 55, 60, 63, 64, 67, 75 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 259, 260, 294, 300 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення особи другим опікуном над недієздатною особою, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2025 року.

Суддя: