Ухвала

від 24.01.2025 по справі 760/1980/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1980/25

2-о/760/301/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення заяви без руху)

24 січня 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить суд:

- встановити факт народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Сімферополь АР Крим від батьків - мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).

Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 175 ЦПК України регламентовано, що позовна заява повинна містити серед іншого:

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого «Армянским городским отделом записи актов гражданского состояния Департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Республики Крым» (мовою оригіналу документа), серії НОМЕР_1 , що батьками останньої є: ОСОБА_1 (мати, громадянка російської федерації) та ОСОБА_3 (батько, громадянин російської федерації), а не громадяни України, паспортні документи яких додано до заяви.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.

У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження, заявником не зазначено в заяві в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 , якого просить зазначити батьком дитини.

У разі виправлення недоліків у вказаній частині, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції з відповідними доказами, а також її копії та копії всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як передбачено ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з частинами першою, другою статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливостіодержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Суд звертає увагу, що матеріали заяви не містять відомостей щодо реалізацією заявниками права на отримання свідоцтва у порядку прямо передбаченому законом, що позбавляє суд можливості встановити обставин, необхідних для ухвалення рішення за поданою заявою.

Отже, заявнику слід виконати вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 318 ЦПК України. Суд враховує також наявність клопотання заявників про розгляд справи без їх участі та участі їх представника, а тому отримання вказаних документів на цій стадії є необхідним.

Варто також зазначити, що суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. При цьому відмова компетентного органу провести державну реєстрацію народження особи може бути оскаржена в адміністративному порядку.

В порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тими же сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З урахуванням вказаних обставин, заявнику необхідно уточнити зміст вказаної заяви, надати докази, що підтверджують неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини, уточнити коло заінтересованих осіб

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану заяву слід залишити без руху, а заявниці слід надати строк, протягом якого вона повинна усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 294, 315, 317, 318, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Козленко