Рішення

від 20.01.2025 по справі 304/2311/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2311/24 Провадження № 2/304/217/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2311/24 за позовом ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Куруц Андрій Андрійович звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 тривалістю у два місяці.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина. Ще за життя баба залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1 . Остання зазначає, що вона, маючи намір прийняти спадщину, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття такої. При цьому, позивач зазначає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знала, що на її ім`я померлою бабою видавався заповіт, а дізналася про такий випадково лише у вересні 2024 року.

На підставі наведеного просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини, так як такий був нею пропущений з поважних причин.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, при цьому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області подав через канцелярію суду заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову. При цьому, просить суд розглянути справу за його відсутності.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частини четвертої статті 200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу

Частиною четвертою статті 206ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в цьому випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Так, відповідно до ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи (ст. 1220 ч. ч. 1, 2); право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ч. ч. 1, 3); спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ч. 1); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ч. 1); за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ч. 3).

Отже, для реалізації свого права на спадкування спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, повинен у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 16 липня 2010 року, актовий запис № 662.

Також установлено, що відповідно до заповіту від 15 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Мойсюк-Торохтіною І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 48, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За відомостями,що містятьсяу паспортігромадянина Українисерії НОМЕР_2 ,виданому УжгородськимМВ УМВСв Закарпатськійобласті 07грудня 1999року,зареєстрованим місцемпроживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Повідомленням державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П. № 169/01-16 від 19 грудня 2024 року підтверджено, що спадкова справа відносно спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена.

Згідно з повідомленням державного нотаріуса Ужгородської районного державної нотаріальної контори № 500/01-16 від 11 вересня 2024 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до ст. 1272 ЦК України вона вважається такою, що спадщину не прийняла.

Згідно з ст. 1216 цього Кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 цього Кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після смерті баби в межах строків, передбачених ч. 1 ст. 1270 ЦК України, як спадкоємець за заповітом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, не подав нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Разом з цим установлено, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вона не знала, що на її ім`я померлою бабою видавався заповіт, а дізналася про такий випадково лише у вересні 2024 року.

Також в цьому випадку суд ураховує висновок, який зробив Верховний Суд, у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 330/761/21 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом. Лише за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 є особою, яка не є спадкоємцем за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом, така пропустила строк для прийняття спадщини через необізнаність про наявність на її ім`я заповіту, суд відповідно до положеньч. 3 ст. 1272 ЦК Українидійшов висновку про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини терміном у два місяці.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 206 ч. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном у два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351179; місцезнаходження: 89210, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Дубриничі, вул. Центральна, 44А.

Головуюча: Гевці В. М.