Постанова

від 23.01.2025 по справі 461/337/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/337/25

Провадження №3/461/317/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), митного агента компанії «D.D.F. spolka cywilna», Lwowska 52, 37-700 Przemysl, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

28.11.2024 в пункт пропуску «Шегині Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , яким переміщувались товари за попередніми митними деклараціями типу ІМ ЕЕ 24UA209000931067U1, 24UA209000931068U0, 24UA209000931069U0.

Як підставу для ввезення товарів за митними деклараціями типу ІМ ЕЕ 24UA209000931067U1, 24UA209000931068U0, 24UA209000931069U0 водієм транспортного засобу гр. ОСОБА_3 до митного контролю подано товаросупровідні документи, у тому числі:

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) без номера від 27.11.2024 року 3 штуки;

- рахунок-фактура (Falktura) №FSE-189/THE/2024 від 19.11.2024 року;

- рахунок-фактура (Falktura) № FSHZ/5/11/2024 від 22.11.2024 року;

- рахунок-фактура (Falktura) № EXP21/11/2024/MG від 21.11.2024 року;

- митна декларація Республіки Польщі 24PL401010000AFNA9;

- митна декларація Республіки Польщі 24PL401010000AFQA6;

- митна декларація Республіки Польщі 24PL401010000AFSA4.

Відповідно до поданих товаросупровідних документів на адресу ТОВ «КОРІ ТРЕЙД» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Малехів, вул.Вокзальна, 4, код ЄДРПОУ 42477125) у митному режимі імпорт поставляються товари: «Папір цигарковий у формі трубок гільзи сигаретні… та ручні інструменти з недорогоцінного металу для набивання тютюну в сигаретну гільзу: машинки для набивання...».

Продавцями товару є компанії: «ORION Tobacco Poland Sp. z o.o.» (Jakubow 5, 05-610 Goszczyn, Polska), «BILLS Sp. z o.o.» (ul.Ignacego Daszynskiego 31 63-500 Ostrzeszow, Poland); «MRC TRADE MR CISZEWSCY SP.J.» (ul.Wloclawska 171A, 87-100, Torun, Polska).

Відправлення усіх товарів з території Євросоюзу, відповідно до інформації наявної у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) є компанія «D.D.F. spolka cywilna» (Lwowska 52, 37-700 Przemysl, ідентифікаційний номер NIP PL7952431107), про що свідчить, наявність у графі 22 кожної накладної, відтиск штампу компанії та підпис відповідальної особи.

Під час здійснення митного контролю (митного огляду) встановлено розбіжності між заявленим та переміщуваним товаром. Так, крім заявленого у товаросупровідних документах товару, виявлено незаявлений товар, а саме: «Машинки для набивання тютюну в гільзу (ТМ «Powermatic», модель «II Plus») кількістю 12 шт. поміщені в 1 коробку, що знаходились у вантажній частині автомобіля серед заявленого товару».

29.11.2024 до Львівської митниці надійшов лист директора ТОВ «КОРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42477125) від 28.11.2024 (вх. митниці №82266/14-20) у якому зазначається, що товариством очікується лише заявлений у товаросупровідних документах товар. Також до листа товариства долучено лист компанії «D.D.F. spolka cywilna» від 28.11.2024 за підписом митного агента ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). У листі польської компанії зазначається, що виявлений товар призначався для іншої компанії.

У своїх поясненнях водій транспортного засобу ОСОБА_4 повідомив, що товарами він завантажився у м.Перемишлі, де йому на складі було надано товаросупровідні документи. Особисті товари у вантажному відсіку транспортного засобу він не переміщує.

Для з`ясування обставин здійснення поставки товару транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , Львівською митницею 29.11.2024 листом №20-03/20-01/14/32592 скеровано лист до компанії «D.D.F. spolka cywilna», яка здійснювала відправку та митне оформлення товарів з території Республіки Польщі. На лист митниці отримано відповідь (вх. митниці 82380/14/20-03) та копії документів, які є ідентичними до документів, які подані водієм транспортного засобу до митного контролю. Інші документи, що стосуються незаявленого у товаросупровідних документах товару компанією не надано, а у своїй відповіді підтверджено надання листа ТОВ «КОРІ ТРЕЙД» від 28.11.2024 року.

Листом Львівської митниці від 04.12.2024 №20-04/20-01/14/33134 викликався митний агент компанії «D.D.F. spolka cywilna» ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). У визначений час вказана особа до Львівської митниці не прибула та про причину неявки не повідомила.

Таким чином, встановлено, що з метою незаконного переміщення товару «Машинки для набивання тютюну в гільзу (ТМ «Powermatic», модель «II Plus») кількістю 12 шт.» через митний кордон України, митний агент компанії «D.D.F. spolka cywilna» ОСОБА_1 (Франковскі Марек) надав водієві транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 товаросупровідні документи (міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) без номера від 27.11.2024 року 3 штуки; митні декларації Республіки Польщі: 24PL401010000AFNA9, 24PL401010000AFQA6, 24PL401010000AFSA4) у яких містяться неправдиві відомості про переміщуваний товар.

Враховуючи викладене, встановлено, що митний агент компанії «D.D.F. spolka cywilna» ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару його кількості та вартості.

Згідно Висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3500-0330, загальна вартість предметів правопорушення становить 37980,00 грн.

Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Згідно ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну у митного органу адресу ОСОБА_1 (Франковскі Марек) примірник відповідного протоколу із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. У поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка у судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася у судове засідання, повідомлялась про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, а також про місце, час, дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, не подала до суду жодних клопотань чи заяв, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

При цьому, також виходжу з того, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару його кількості та вартості, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил № 1564/20900/24 від 05.12.2024 року;

-долученими до протоколу митними деклараціями із товаросупровідними документами, засвідчені належним перекладом, у тому числі три міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) без номера від 27.11.2024 року; митні декларації Республіки Польщі: 24PL401010000AFNA9, 24PL401010000AFQA6, 24PL401010000AFSA4;

-митною декларацією ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 );

-доповідною та службовими записками представників митниці щодо обставин виявлення ознак неправомірного ввезення товарів;

-описом предметів у справі про ПМП №1564/20900/24;

-актом про проведення огляду (переогляду) товарів;

-листом директора ТОВ «КОРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42477125) від 28.11.2024 (вх. митниці №82266/14-20);

-письмовими поясненнями водія ОСОБА_5 ;

-листом Львівської митниці від 29.11.2024 №20-03/20-01/14/32592 з відповіддю на нього (вх. митниці 82380/14/20-03) та долученими до них копіями документів;

-листом Львівської митниці від 04.12.2024 №20-04/20-01/14/33134;

-листом агента компанії «D.D.F. spolka cywilna» ОСОБА_1 (Франковскі Марек) від 28.11..2024 щодо завантаження товарів призначених для іншого клієнта.

Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару з приховування від митного контролю, є належними та допустимими.

В ході розгляду справи не встановлено даних, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. У даному випадку встановлено, що саме ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є особою відповідальною за формування та подачу відповідних документів до митного органу.

Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.

Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку суть правопорушення наведена у протоколі представниками митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку версії представників митниці. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення (у даному випадку уповноважених представників митниці) була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення та стягнення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у даній справі.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України доведена належним чином.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обставин судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу,а такожз іншихпонесених митнимиорганами витратна провадженняабо розглядсправи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 18990 гривень 00 копійок.

Вилучений, згідно протоколу №1564/20900/24 від 05.12.2024 року, товар конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 16847,42 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення. Уразі відсутностісамостійного заробіткув осібвіком відшістнадцяти довісімнадцяти років,які вчинилиадміністративне правопорушення,штраф стягуєтьсяз батьківабо осіб,які їхзамінюють. Штраф,накладений завчинення адміністративногоправопорушення,вноситься порушникомв установубанку України,за виняткомштрафу,що стягуєтьсяна місцівчинення правопорушення,якщо іншене встановленозаконодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченогочастиною першоюцієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби замісцем проживанняпорушника,роботи абоза місцезнаходженнямйого майнав порядку,встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень.

Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя В.В. Стрельбицький