Постанова

від 24.01.2025 по справі 578/74/25

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 578/74/25

провадження № 3/578/79/25

П ОС ТА НО ВА

І м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року селище Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , проходить службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії водія третьої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною другою статті 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права передбачені статтею 268 КУпАП, роз`яснені,

установила:

Відповідно дослужбового розслідуваннябуло встановлено,що уперіод з20:00год 09.01.2025по 05:00год 10.01.2025 ОСОБА_1 ніс службув прикордонномунаряді «ПТС»(МТК).09.01.2025о 22:34під часперевірки офіцерамиВВВБ встановлено,що ОСОБА_1 зі складомнаряду «ПТС»(МТК)здійснив переміщенняна іншуділянку дозакінчення термінунесення служби,таким чиномзалишив ділянку,що охороняється(місценесення служби),здійснивши відволіканнявід виконаннясвоїх обов`язківта нездійснив доповідьчерговому КСП.Своїми діямипорушив вимоги статей11, 17 Статутувнутрішньої службиЗСУ,вимоги пункту 11глави 2,пункту 7глави 2 РозділуІІ Інструкції про службуприкордонних нарядівДержавної прикордонноїслужби України»,затвердженої НаказомМВС від19.10.2015№ 1261,тобто вчинивадміністративне правопорушення,передбачене частиноюдругою статті172-18Кодексу Українипро адміністративніправопорушення. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.01.2025 серії СхРУ №121848, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 .

У власних поясненнях від 12.01.2025, доданих до матеріалів справи, ОСОБА_1 підтвердив обставини вчинення правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою провину у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-18 КУпАП.

Статус військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджується копією службового посвідчення НОМЕР_2 .

Частина друга статті 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду у вигляді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Разом з тим Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно пункту7Глави 2Розділу ІІ«Інструкції прослужбу прикордоннихнарядів Державноїприкордонної службиУкраїни»,під часнесення службиприкордонні нарядизобов`язані: нестислужбу відповіднодо вимоготриманого наказуна охоронудержавного кордону; стежитиза сигналами,що подаютьсяз підрозділуна ділянкута зділянки упідрозділ,та діятиза ними; постійно підтримувати зв`язок з підрозділом охорони кордону;

у випадкувиникнення пожежіна ділянцімісцевості,яка безпосередньоприлягає додержавного кордону,і якщоє загрозапоширення пожежіна суміжнутериторію -вживати заходівщодо їїгасіння; надавати, не припиняючи виконання одержаного завдання, необхідну допомогу потерпілим на ділянці, що охороняється, з подальшою доповіддю старшому зміни прикордонних нарядів або черговому підрозділу охорони кордону; суворо виконуватизаходи маскуванняі безпекипід часнесення службита дотримуватисяслідового режиму; здійснюватипостійний контрольза повітрянимпростором (водноюповерхнею)на визначенійділянці; припинятибудь-якіспроби незаконноїзміни проходженнялінії державногокордону України; увзаємодії ізЗбройними СиламиУкраїни,іншими утворенимивідповідно дозаконів Українивійськовими формуваннями,відповідними правоохороннимиорганами припинятизбройні конфліктита іншіпровокації надержавному кордоніУкраїни тав іншихрайонах несенняслужби; увзаємодії ізпідрозділами ЗбройнихСил Українита іншихвійськових формуваньбрати участьу відбиттівторгнення абонападу натериторію України,у заходахіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії; братиучасть увиконанні заходівтериторіальної оборони,а такожзаходів,спрямованих надодержання правовогорежиму воєнногоі надзвичайногостану; виявлятита припинятикримінальні таадміністративні правопорушення,протидію якимзаконодавством віднесенодо компетенціїДержавної прикордонноїслужби України; здійснюватиконтроль задотриманням режимудержавного кордону,прикордонного режиму,режиму впунктах пропускучерез державнийкордон тав контрольнихпунктах в`їзду-виїзду; здійснюватисамостійно абоу взаємодіїзі співробітникамиорганів (підрозділів)Національної поліціїУкраїни іСлужби безпекиУкраїни вмежах контрольованихприкордонних районівконтроль задотриманням іноземцямита особамибез громадянства,а такожбіженцями,особами,які потребуютьдодаткового захисту,та особами,яким наданопритулок вУкраїні,установлених правилперебування наїї території; прийматизаяви провизнання осіббіженцями абоособами,які потребуютьдодаткового захисту,у порядку,визначеному ЗакономУкраїни "Пробіженців таосіб,які потребуютьдодаткового аботимчасового захисту"; охоронятита конвоюватизатриманих осібі плавзасоби; братиучасть увзаємодії ізпосадовими особамиорганів (підрозділів)Служби безпекиУкраїни,Національної поліціїУкраїни,Національної гвардіїУкраїни таінших правоохороннихорганів уборотьбі зтероризмом; інформуватиоргани державноївлади тагромадян проаварії,пожежі,катастрофи,стихійне лихота іншінадзвичайні подіїна державномукордоні України,у прикордоннійсмузі тав контрольованихприкордонних районах; здійснюватиприкордонний контрольі пропускосіб,транспортних засобів,вантажів упунктах пропускучерез державнийкордон тав контрольнихпунктах в`їзду-виїздувідповідно довимог ЗаконуУкраїни "Проприкордонний контроль",нормативно-правовихактів таактів організаційно-розпорядчогохарактеру Міністерствавнутрішніх справУкраїни,Державної прикордонноїслужби України; здійснювати самостійно або разом із спеціально уповноваженими на те органами державної влади і посадовими особами контроль у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і підводної культурної та археологічної спадщини, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля.

Згідно пункту11Глави 2Розділу ІІ«Інструкції прослужбу прикордоннихнарядів Державноїприкордонної службиУкраїни»,прикордонним нарядамзабороняється: заходитина територіюсуміжної держави; вестирозмови зпитань,що нестосуються служби,з місцевимижителями,представниками прикордонноїохорони тажителями суміжноїдержави, прийматибудь-якіпредмети (речі)від будь-якихосіб тапередавати предмети(речі)будь-кому,якщо іншене встановленозаконодавством України; надавати будь-кому інформацію про осіб, транспортні засоби, вантажі, що переміщуються через державний кордон або контрольні пункти в`їзду-виїзду, якщо інше не передбачено законом; надавати перевагив перетинаннідержавного кордонуабо прив`їзді натимчасово окупованутериторію тавиїзді знеї особам,транспортним засобамта вантажам,крім випадків,установлених законом; вносити до баз даних завідомо неправдиву інформацію; торкатися будь-якихпідозрілих предметів,виявлених наділянці,що охороняється; залишатиділянку,що охороняється(місценесення служби),або переміщуватисьна іншудо зміничи закінченнятерміну несенняслужби,а такожзмінювати маршрутруху,крім випадків,передбачених пунктом10глави 2цього розділу; залишатибез нагляду,передавати іншимособам зброюта предметиекіпіровки; відключатибез дозволустаршого зміниприкордонних нарядівтехнічні комплекси(станції)iзалишати безконтролю їхекрани; освітлюватипроменем прожекторатериторію суміжноїдержави,кораблі (катери),вертольоти талітаки,засліплювати машиністівпотягів таводіїв іншихтранспортних засобів; заходитибез службовоїпотреби вслужбові таінші приміщення,які знаходятьсяна ділянці,що охороняється,відвідувати транспортнізасоби закордонногопрямування йзаходити вмісця проведенняконтролю осіб,транспортних засобівта вантажівз неслужбовоюметою; привласнюватибудь-якіматеріали йпредмети зіскладу вантажів,які перевозятьчерез державнийкордон,а такожвиявлені підчас оглядутранспортних засобівчи знайденіу вокзальних(привокзальних)приміщеннях іна оглядовихмайданчиках; голоснорозмовляти,розпалювати вогнища,курити вночіабо виявлятисебе іншимидемаскуючими діями; вживатиалкогольні напої,наркотичні,психотропні татоксичні речовини; учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби.

В силу положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-18 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ №121848 від 23.01.2025, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів. До протоколу долучено Витяг з журналу бойових дій другої прикордонної застави; Витяг з робочого зошита другої прикордонної застави; Висновок службового розслідування щодо з`ясування причин та обставин можливих порушень організації та порядку несення служби з боку окремих військовослужбовців другої прикзас ( з м д. АДРЕСА_1 ) першої прикк (з м д. АДРЕСА_2 ); пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 12.01.2025. Також при розгляді справи враховані усні пояснення, надані ОСОБА_1 щодо визнання вини у вчиненому правопорушенні.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини другої статті 172-18 КУпАП передбачає такі види адміністративного стягнення, як штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Статтею 27 КУпАП передбачено такий вид адміністративного стягнення як штраф, який є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Зважаючи на викладене, вивчивши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступінь вини, відсутності обставин, що обтяжують її відповідальність, враховуючи положення статті 33 КУпАП суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини другої статті 172-18 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Підстав для застосування положень статті 22 КУпАП суддею не встановлено, оскільки правопорушення вчинене в умовах особливого періоду, зокрема воєнного стану.

Відповідно допункту 12частини першоїстатті 5Закону України«Про судовийзбір» ОСОБА_1 як військовослужбовець звільнений від сплати судового збору.

Окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до статей 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 33, 401, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-18 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Реквізити длясплати штрафу: рахунок UA268999980313000106000018500; ГУК Сум.обл/Красноп-ка СТГ/21081100; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, код класифікації доходів бюджету 21081100 (серія протоколу про адмінправопорушення - СхРУ), (номер протоколу про адмінправопорушення - №121848 від 23.01.2025); ОСОБА_1 (П.І.Б. правопорушника).

Попередити особу про наслідки невиконання адміністративного стягнення, передбачені статтями 307, 308 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова судді у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Суддя Ю.О. Зеря