Ухвала

від 24.01.2025 по справі 583/269/25

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/269/25

2-о/583/73/25

У Х В А Л А

про залишення без руху

24 січня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 заінтересована особа Орган опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, особа відносно якої ставиться питання ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

Встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ІV розділом цього кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім`ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв`язків та стосунків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч. 2 ст. 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (ст. 2 СК України).

Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Долученим доказами встановлено наявність родинних стосунків між заявником та особою, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, як між дядьком та племінником.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

З огляду на викладене, аналіз чинного цивільного законодавства дає можливість стверджувати, що дядько та племінник не віднесені законом саме до близьких родичів і такими їх вважати підстав не має.

Процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі (ч. 3 ст. 296 ЦПК України).

Таким чином для правильного вирішення судом питання про наявність у позивача процесуальної правосуб`єктності на подання заяви про визнання особи недієздатною заявнику слід надати докази, що засвідчують реальність сімейних відносин між зазначеними особами.

В зв`язку з вищевикладеним, позивачеві необхідно усунути вказані вище недоліки заяви.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа Орган опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, особа відносно якої ставиться питання ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали, для усунення викладених в ухвалі недоліків, викладеній в мотивувальній частині ухвали про що його повідомити.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконаннявимог ухвали до вказаного терміну, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко