Рішення

від 17.01.2025 по справі 587/3513/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_3 , третя особа: Сумська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Лазун Н. С. звернулась до суду з вказаним позовом та заявлені вимоги мотивує тим, що 02 листопада 1968 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 . Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_5 . На праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв. м, розташована за адресою: Сумська область, Сумський район, ст. Головашівка. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, до якого входить частина квартири АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,1500 га, надана для ведення особистого селянського господарства, та земельна ділянка площею 0,0694 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ст. Головашівка, Сумського району Сумської області. Спадкоємцями першої черги за законом на майно померлого ОСОБА_4 є дружина померлого ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , яка відмовилась від спадщини на користь матері ОСОБА_2 . Квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , тому відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, тобто спадщина відкрилась на частини квартири, інша частини квартири належить на праві власності ОСОБА_2 . Позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки від частки квартири і на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,1500 га. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №605060, виданого 02 жовтня 2012 року, Постольненською сільською радою Сумського району Сумської області ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,0694 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, тобто зазначеним актом підтверджується право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044. Постановою державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори від 24 липня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0694 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_3 . На вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044 розташований житловий будинок, в якому знаходиться квартира, набута спадкоємцем ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_2 в порядку приватизації на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Сумським комбінатом хлібопродуктів 13 квітня 1994 року у спільну сумісну власність. Тому ОСОБА_2 має право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на час видачі відповідного Державного акту про право на земельну ділянку лише на ім`я ОСОБА_4 була співвласником, учасником спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Після померлого ОСОБА_4 державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори 03 липня 2024 року видані свідоцтва про право на спадщину за законом: дружині ОСОБА_2 на 2/3 частки від частки вищезазначеної квартири (2/6 частки квартири), сину на 1/3 частку від частки вищезазначеної квартири (1/6 частки квартири). ОСОБА_2 також належить друга частки в праві власності на квартиру на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Сумським комбінатом хлібопродуктів 13 квітня 1994 року, але згідно з наданим Державним актом про право власності на земельну ділянку, виданим у 2012 році, земельна ділянка за цією адресою передана у власність тільки ОСОБА_4 в цілому, відомості про іншого співвласника в Державному акті відсутні. Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №605060 видано без врахування вимог ст. 89 ЗК України. Документів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за життя вирішили долю спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044 (визначили розмір часток у праві спільної власності або виділили відповідні частки), заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при зверненні до нотаріуса не надали, тому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку. Квартира, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці, належить на праві власності ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в рівних частках, тому земельна ділянка повинна належати їм також в рівних частках, по частині земельної ділянки площею 0,0694 га кожному, в зв`язку з чим спадщина мала відкритися на частину земельної ділянки, а інша частина повинна належати ОСОБА_2 на праві власності. У зв`язку з цим позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Лазун Н. С. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, з позовною заявою згоден.

Представник Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі доказами, щодо позовних вимог не заперечує.

Від третьої особи - державного нотаріуса Сумської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частиною першоюст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною третьою ст. 89 ЗК Українипередбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Відповідно до ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що 02 листопада 1968 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 1994 року на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить квартира загальною площею 42,5 кв. м по АДРЕСА_2 (а. с. 18).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №605060 від 19 листопада 2012 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0694 га з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області №174 від 25 жовтня 2023 року «Про упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна в с. Степаненкове» упорядковано нумерацію об`єкту нерухомості, а саме: квартири в житловому будинку, належної на праві сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , визначивши таку адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 78-79).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12) та після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Як вбачається з копії спадкової справи № 353/2014, заведеної до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48-72), спадкоємцями були його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , яка відмовилась від прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_4 на користь дружини померлого, спадкоємиці за законом ОСОБА_2 (а. с. 53 зв. б.).

03 липня 2024 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого: дружина ОСОБА_2 має право власності на 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилась донька спадкодавця ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 на 1/3 частку. Спадщина, на яку у вказаній частці видано це свідоцтво, складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира, частка якої спадкується, в цілому складається з двох житлових кімнат, житловою площею 22,1 кв.м, загальною площею 42,5 кв.м. Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки від частки квартири видано ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за №1- 681 (а.с. 14).

03 липня 2024 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого: дружина ОСОБА_2 має право власності на 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилась донька спадкодавця ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 на 1/3 частку. Спадщина, на яку у вказаній частці видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 0,1500 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Степаненкове, кадастровий номер 5924786700:05:001:0446. Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки земельної ділянки видано ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за №1- 684 (а.с. 16).

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

При зверненні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка діяла від імені позивачки за довіреністю, до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори щодо видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0694 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , після батька та чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку на ім`я ОСОБА_3 , на 2/3 частки на ім`я ОСОБА_2 , їм було відмовлено у зв`язку з тим, що Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №605060 видано без урахування вимог ст. 89 Земельного кодексу України. Документів, що за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 якимось чином вирішили долю спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044 (визначили розмір часток у праві спільної власності та/або виділити відповідні частки) заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при зверненні до нотаріуса не надали (а.с. 23-25).

Статтями 60, 70 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при цьому, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності і частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання прав.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Таким чином, земельна ділянка, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, є спільною сумісною власністю, оскільки квартира, яка знаходиться на цій земельній ділянці, належала подружжю на праві спільної сумісної власності. Тому ОСОБА_2 належить частина спірної земельної ділянки як співвласниці сумісного майна, а інша частина земельної ділянки є спадковим майном і підлягає поділу між спадкоємцями.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 328, 355, 369, 368, 370, 372, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1297 ЦК України,ст. ст. 86,87,89,120,125,152 ЗК України, ст. ст. 60,70 Сімейного Кодексу України,ст. ст.2,4,81,82,89, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0694 га з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044 як майно спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки від частки (2/6 частини) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0694 га з кадастровим номером 5924786700:06:002:0044 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2025 року.

Суддя І. Г. Вортоломей