Рішення

від 23.01.2025 по справі 766/10716/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/10716/24 н/п 2/766/4100/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

за участю секретаря Савицького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в обґрунтування якого зазначив, що 24.05.2021 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір №232RPUA211440001, за умовами якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит в розмірі 110 000,00грн., а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідач не виконала умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 19.01.2024 р. заборгованість за кредитним договором Відповідача становить 121517,62грн., що складається із: - заборгованості за тілом кредиту 98888,74 гривень; - заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення кредиту 0,00грн.; - заборгованості за відсотками 22628,88 гривень; - заборгованість за несвоєчасне погашення відсотків 0,00грн. У зв`язку із чим просить стягнути на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 121517,62грн. та судові витрати в розмірі 2422,40грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, надала відзив на позовну заяву, відповідно до якої просила відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, оскільки у зв`язку із повномасштабним вторгненням російською федерацію на територію України та військовим станом вимушена була евакуюватись та отримати статус ВПО, банк не використав усі можливості для врегулювання ситуації, не відбувалось взаємних консультацій та переговорів, передбачених договором, перед поданням банком позову до суду, при цьому підтверджує кредитні правовідносини з позивачем та наявність заборгованості за кредитом. Зазначила, що позивачем надана Виписка Банку по рахунку належить не їй, а іншій людині, а саме ОСОБА_2 , таким чином підтвердити існування заборгованості станом на початок війни не можливо. Виписки по її рахунку позивач суду не надав.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

За змістом статей 4, 5 ЦПК України, статті 15 ЦК України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту.

Судом встановлено, що 24.05.2021 року між АТ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №232RPUA211440001, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру у розмірі 110 000,00 грн. Кредит видано строком до 23.05.2026 року.

Відповідно до п. 4 особливої частини першого Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 11,99% У разі настання відкладальної обставини передбаченої у п. 1.7 процентна ставка змінюється до 29,99%.

Відповідно до п. п. 4.11 загальної частини Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, протягом Процентного періоду зазначеного в п. п. 4.1 особливої частини першого кредитного договору. Нарахування процентів здійснюється із застосуванням методу «факт/факт» (фактична кількість днів у процентному періоді та фактична кількість днів у році).

Відповідно до п.п. 4.2 Загальної частини першого Кредитного договору, Позичальник зобов`язанний погашати заборгованість за Кредитом щомісяця в строки, вказані в п 3.1 особливої частини, тобто 04 числа кожного місяця. Погашення відбувається шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок Позичальника (зазначений в п. 5 особливої частини Кредитного договору), вказаних в колонці «Погашення заборгованості» графіку платежів за договором, що вказаний в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту згідно додатку № 1 до даного договору.

Згідно із п.п. 6.1.2 загальної частини Кредитного договору, Банк при настанні подій, зазначених у п. 9.1 загальної частини першого Кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором.

Відповідно до п. 9.1 загальної частини Кредитного договору, Банк має право достроково припинити строк користування кредитом та вимагати погашення заборгованості за Кредитом у повному обсязі, включаючи сплату суми боргу за Кредитом, що залишилась, належних процентів, пені та інших платежів та відшкодування завданих Банку збитків у разі настання будь-якої з подій зазначених в цьому пункті Договору, які Сторони домовились вважати суттєвим порушенням умов цього договору.

Відповідно до п.п. 9.1.1 Загальної частини Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов`язань по цьому Договору, у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (з затриманням строків платежів, які встановлені п.п. 4.2., 4.3., даного Договору більше, ніж на один календарний місяць.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частин 4 статті 1056-1 ЦК України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (даліПоложення) інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Згідно з п. 61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту та заборгованість по ньому.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

До матеріалів справи долучена виписка Банку за особовим рахунком НОМЕР_1 UAN(IBAN) за період з 13.04.2020 по 13.03.2024 за договором №400RPUA20104000 ОСОБА_2 .

Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку саме позичальника ОСОБА_1 , що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що належних доказів наявності заборгованості за наданим кредитом та її розміру матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних банківських документів і відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.

У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 121517,62 грн. і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів користування кредитними коштами, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем надано не було.

За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.

Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не було надано суду жодних належних доказів тих обставин, про які він заявляє у позовній заяві, а саме, що про наявності заборгованості за наданим кредитом в сумі 121517,62 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.11,14,16,526,530,549,611,1050,1054,1055 ЦК України, ст. ст.6-13, 81, 141,258, 259, 263, 280-283, 354ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна