Постанова

від 20.01.2025 по справі 466/5506/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/5506/24 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 22-ц/811/3368/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

позивача ОСОБА_1 ;

Сеника П.Р. представника Львівського державного університету безпеки життєдіяльності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності провизнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, щов період з жовтня 2021 року по 14 березня 2024 року він перебував у трудових відносинах та працював на різних посадах науково-педагогічних правників у вищому навчальному закладі Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

30червня 2022року наказомректора Львівськогодержавного університетубезпеки життєдіяльностіпозивача булопереведено зпосади викладачакафедри військовихпідготовки (зарахунок коштівспеціального фонду)на посадузавідувача кафедривійськової підготовки(зарахунок коштівспеціального фонду)на повнуставку тавстановлено 17-ийтарифний розрядз посадовиокладом 8679грн. Підставою для встановлення 17-го тарифного розряду слугував протокол засідання комісії із встановлення тарифних розрядів та категорій працівникам в Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності від 30.06.2022 №4_22.

Ректором Львівського державного університету безпеки життєдіяльності затверджено додаткові штатні розписи кафедри військової підготовки університету за рахунок коштів спеціального фонду на 2022 та 2023 роки, відповідно до пункту 1 яких за посадою завідувача кафедри встановлено 20 тарифний розряд з посадовим окладом 10531 грн.

Однак, Умовами оплати праці працівникам бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МВС України від 14.08.2015 року № 975, не визначено підстави для зменшення встановленого додатковим штатним розписом тарифного розряду за посадою завідувача кафедри у зв`язку з відсутністю у особи відповідного наукового ступеня та вченого звання.

З урахуванням вищенаведеного, позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати пункт 2 параграфу 1 наказу ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 30 червня 2022 року № 420/ос в частині встановлення ОСОБА_1 17-го тарифного розряду з посадовим окладом 8679 грн.;

-зобов`язати відповідача:

oвнести зміни до пункту 2 параграфу 1 наказу від 30 червня 2022 року № 420/ос в частині встановлення ОСОБА_1 за посадою завідувач кафедри військової підготовки (за рахунок коштів спеціального фонду) 20 тарифного розряду та посадового окладу 10531 грн.;

oпровести перерахунокзаробітної плати,відпускних,допомоги наоздоровлення,індексації ОСОБА_1 з 01.07.2022року по14.03.2024року (заперіод виконанняобов`язків завідувачакафедри військовоїпідготовки (зарахунок коштівспеціального фондуна повнуставку),з урахуванням20тарифного розрядуі посадовогоокладу 10531грн.та виплатитирізницю міжвиплаченою заробітноюплатою танарахованою зурахуванням 20тарифного розрядута посадовогоокладу 10531грн. (а.с. 1-3).

Оскаржуваним рішенням вищезгаданий позов задоволено.

Визнано протиправними дії та скасовано пункт 2 параграфу 1 наказу Ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 30 червня 2022 року №420/ос, в частині встановлення ОСОБА_1 17-го тарифного розряду з посадовим окладом 8679 грн.

Зобов`язано Львівський державний університет безпеки життєдіяльності:

-внести зміни до пункту 2 параграфу 1 наказу від 30 червня 2022 року № 420/ос в частині встановлення ОСОБА_1 за посадою завідувач кафедри військової підготовки (за рахунок коштів спеціального фонду) 20 тарифного розряду та посадового окладу 10531 грн.;

-провести перерахунок заробітної плати, відпускних, допомоги на оздоровлення, індексації ОСОБА_1 , з 01.07.2022 року по 14.03.2024 року (за період виконання обов`язків завідувача кафедри військової підготовки (за рахунок коштів спеціального фонду на повну ставку), з урахуванням 20 тарифного розряду та посадового окладу 10531 грн. та виплатити різницю між виплаченою заробітною платою та нарахованою з урахуванням 20 тарифного розряду та посадового окладу 10 531 грн.

Стягнуто з Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору (а.с. 50-51).

Вищезгадане рішення оскаржив відповідач.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на його «неправомірність» (а.с. 57-59).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками те, що:

-у період з жовтня 2021 року по 14 березня 2024 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах та працював на різних посадах науково-педагогічних працівників у Львівському державний університет безпеки життєдіяльності (а.с. 8-10);

-30 червня 2022 року наказом ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності № 420 о/с ОСОБА_1 було переведено з посади викладача кафедри військових підготовки (за рахунок коштів спеціального фонду) на посаду завідувача кафедри військової підготовки (за рахунок коштів спеціального фонду) на повну ставку та встановлено йому 17-ий тарифний розряд з посадови окладом 8679 грн. (а.с.12);

-згідно додаткових штатних розписів кафедри військової підготовки університету за рахунок коштів спеціального фонду на 2022, 2023 та 2024 роки, за посадою «Завідувач кафедри» встановлено 20 тарифний розряд з посадовим окладом 10531 грн. (а.с. 15, 18-23).

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що згідно з додатком № 3 «Схеми тарифних розрядів посад керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників навчальних закладів та установ цивільного захисту» Умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 року № 975, за посадою завідувач кафедри передбачено 20-21 тарифні розряди, а частиною 4 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували вищенаведені висновки суду першої інстанції.

Частина шоста статті 35 Закону України «Про вищу освіту», на яку міститься посилання у Відзиві відповідача на позовну заяву (а.с. 34-35), визначає виключно кваліфікаційні вимоги до посади завідувача кафедри, порядок його обрання та перебування на посаді, однак згадана норма закону не регламентує встановлення тарифних розрядів, в тому числі і у разі відсутності у посадової особи вченого звання, а тому не може слугувати правовим обґрунтуванням встановлення особі, яка займає посаду завідувача кафедри університету, тарифного розряду нижчого, ніж це передбачено вищезгаданими Умовами оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 року № 975.

В апеляційній скарзі не зазначено, в чомусаме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для відмови у задоволенні позовних вимог) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 24 січня 2025 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.