Рішення

від 14.01.2025 по справі 610/2489/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2489/24

Провадження № 2/610/251/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

прокурора Євсюкової Я.А.,

представника відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" адвоката Мизиненко І.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підлісного М.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОСЕТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17 липня 2024 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", ТОВ "АГРОСЕТ", у якій просить:

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області;

- визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 04.09.2018 між ОСОБА_1 і ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", зареєстрований 10.09.2018;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу права емфітевзису №15 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262, укладений 01.01.2023 між ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" і ТОВ "АГРОСЕТ", зареєстрований 24.05.2023;

-стягнути з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі розпорядження Балаклійської районної державної адміністрації від 23.02.2012 №146 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), розташованої за межами населених пунктів та території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства. За замовленням ОСОБА_1 ТОВ "МЕГАЛЕНД" розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки. 23.05.2013 відділом Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області складено висновок №166 про погодження цього проекту. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.08.2017 №14601-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262, площею 2га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Ізюмського району Харківської області). Відповідно до договору емфітевзису від 04.09.2018 ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку передано у користування для сільськогосподарських потреб ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" строком на 49 років. За договорами від 01.10.2018, 01.01.2021 та 01.01.2023 ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" продано ТОВ "АГРОСЕТ" право користування вказаною вище земельною ділянкою. Тобто, наразі земельна ділянка з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та користуванні ТОВ "АГРОСЕТ". Разом з тим, в ході досудового розслідування кримінального провадження №120217220000000591 від 24.04.2017 за ч.2 ст.358 КК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме вимогам статей 118, 122, 186 Земельного кодексу України, статей 25, 50 Закону України "Про землеустрій", ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Таким чином, у приватну власність ОСОБА_1 надано земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262 на підставі проекту землеустрою, який не відповідає вимогам законодавства. Тобто, держава як власник на той час земельної ділянки, була незаконно позбавлена володіння майном земельною ділянкою. Отже зазначена земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь Донецької селищної територіальної громади в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області.

16.08.2024 представник відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" адвокат Мизиненко І.О. через систему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву, у якій зазначила, що 04.09.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" був укладений договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), предметом якого є земельна ділянка площею 2,0га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262, відповідно до якого власник передає емфітевту права володіння та право цільового використання (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. В подальшому 01.10.2018, 01.01.2021, 01.01.2023 між ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" та ТОВ "АГРОСЕТ" укладалися договори купівлі-продажу права емфітевзису, згідно з якими було передано право користування зазначеною земельною ділянкою, а також до ТОВ "АГРОСЕТ" перейшли усі права та обов`язки землекористувача, встановлені договорами емфітевзису. Здійснюючи свою діяльність, сторони за вказаними договорами керувались чинним законодавством України та умовами укладеними договорами емфітевзису та договорами купівлі-продажу права емфітевзису. Підписанням зазначених договорів відповідачі висловили своє волевиявлення та намір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262. Підставою визнання недійсними зазначених договорів позивач зазначає, що державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 проведено на підставі незаконного наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області. При цьому, в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яке б визнало незаконність або недійсність наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.08.2017 №14601-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку та незаконність отримання ним земельної ділянки, або рішення суду, яке б скасувало цей наказ ГУ Держгеокадастру. Також позов не містить позовної вимоги про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.08.2017 №14601-СГ. Відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем (власником) майна земельної ділянки, а отже, до нього не можуть бути застосовані наслідки у вигляді витребування майна. Крім того, в матеріалах справи, відсутні докази того, що до отримання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка знаходилася у власності Донецької селищної територіальної громади. Також із матеріалів справи вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області добровільно та законно було передано у власність земельну ділянку ОСОБА_1 . Отже, матеріалами справи не підтверджуються обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності позивача, відсутність волі позивача на вибуття з його володіння спірної земельної ділянки. Отже, вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У зв`язку із законним набуттям ОСОБА_1 у власність вищевказаної земельної ділянки, відсутні підстави витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідачами та визнання недійсними договорів про надання права користування земельною ділянкою та визнання недійсним договір купівлі-продажу права емфітевзису.

21.08.2024 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Підлісний М.О. через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає припущення позивача про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідача за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а також, що земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262 надано у приватну власність відповідача на підставі проекту землеустрою, який не відповідає вимогам законодавства, помилковими, безпідставними, необґрунтованими, а також такими, що прямо суперечать дійсним фактичним обставинам цієї справи. Позивач недобросовісно та передчасно дійшов висновку про не проведення відповідачем державної експертизи землевпорядної документації на відповідну земельну ділянку, адже відповідні ствердження позивача прямо суперечать дійсності та спрямовані на введення суд в оману щодо фактичних обставин справи. Зокрема, факт проведення державної експертизи землевпорядної документації підтверджується належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності достеменно засвідчують факт отримання відповідачем позитивного висновку державної експертизи, а саме: відомостями, наведеними Головним управлінням Держгеокадастру Харківської області у відповіді на адвокатський запит; витягом з журналу обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації яким, з урахуванням положень методики, підтверджуються реквізити реєстрації висновку у журналі, дата його реєстрації (27.09.2013), номер висновку (№0733), а також результати державної експертизи (позитивний висновок); висновком державної експертизи землевпорядної документації від 09 жовтня 2013 року №0733, яким підтверджується отримання відповідачем позитивного висновку. Зокрема, зі змісту наданої відповіді вбачається, що до Головного управління від замовника державної експертизи ТОВ "МЕГАЛЕНД" надходив "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області", зареєстрований в Журналі реєстрації об`єктів державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Харківській області. При цьому, державною експертизою №0733 від 09.10.2013 підтверджується позитивний висновок за результатами розгляду звернення відповідача, що свідчить про відповідність проектної документації на земельну ділянку вимогам чинного на той час законодавства. Так само Головним управлінням у відповіді на адвокатський запит підтверджено, що за результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації було підготовлено позитивний висновок №0733 від 09.10.2013. Це додатково засвідчується й відомостями, зазначеними у Журналі реєстрації об`єктів державної експертизи землевпорядної документації та безпосередньо. З урахуванням вищенаведених норм права (пункт 3.5.3. Методики), позитивний висновок державної експертизи (ст.35 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст.118 Земельного кодексу України) свідчить про те, що землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується. Позитивний висновок державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Водночас, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на зміст висновку експерта від 23.09.2022 №5652/20771-20784. Однак, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що на дослідження судового експерта надавався висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09 жовтня 2013 року №0733. З огляду на те, що судовий експерт дійшов висновку щодо недотримання вимог статей 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України "Про землеустрій", ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" внаслідок ненадання на дослідження експерту висновку державної експертизи землевпорядної документації від 09 жовтня 2013 року №0733, то висновок експерта від 23.09.2022 не підлягає врахуванню та не може вважатись належним доказом у відповідній частині, адже не містить інформації щодо предмета доказування. Представник відповідача також наголошує на тому, що, як вбачається зі змісту позовної заяви, Ізюмській окружній прокуратурі Харківській області стало відомо про уявні порушення інтересів держави в цій справі в ході досудового розслідування кримінального провадження №120217220000000591 від 24.04.2017 за ч.2 ст.358 КК України. З огляду на це, у представника відповідача виникають істотні сумніви щодо того, що позивач протягом семи років збирання доказів у цій справі не мав змоги отримати відомості з журналу обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та докази звернення та отримання відповідачем позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації. На думку відповідача, приховання позивачем відповідних відомостей покликані ввести суд в оману щодо дійсних обставин цієї справи. Не є слушними й зауваження позивача щодо інших недоліків проектної документації, у тому числі щодо відсутності копії клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та акту приймання-передачі межових знаків. Зокрема, до позовної заяви долучено електронну копію заяви відповідача від 03.06.2011 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та акту приймання-передачі межових знаків. При цьому, положеннями статті 56 Закону України "Про землеустрій" в редакції від 09.04.2011 (чинній на момент подання відповідної заяви) не вимагали долучення копії відповідної заяви до технічної документації із землеустрою. Внаслідок цього відповідач при поданні оригіналу відповідної заяви не усвідомлював, що законодавцем буде встановлено вимогу щодо надання копії клопотання (заяви) про надання дозволу до складу проектної документації, а тому не вбачав за доцільне зробити копії цієї заяви. Відповідність наявної у матеріалах справи проектної документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчено підписом сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , який відповідає за якість робіт із землеустрою. Відповідну проектну документацію, засвідчено печаткою та підписом директора ТОВ "МЕГАЛЕНД". Таким чином, отримання відповідачем позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації спростовує припущення позивача як щодо не проведення відповідачем державної експертизи землевпорядної документації відповідної земельної ділянки, так і припущення позивача щодо недоліків такої документації. Більш того, отримання відповідачем позитивного висновку державної експертизи підтверджує безпідставність доводів позивача щодо незаконності наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.07.2017 №13790-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано відповідачем у власність земельну ділянку площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Ізюмського району Харківської області). Таким чином, представник відповідача вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.07.2017 №13790-СГ прийнято у повній відповідності до вимог релевантного законодавства, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

06.09.2024 керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області подав відповідь на відзив відповідача ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" та відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , де зазначив, що визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.08.2017 №14601-СГ не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для витребування такої ділянки на користь територіальної громади. Враховуючи, що державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 проведено на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, що передував укладенню договорів, то вищевказані договір емфітевзису від 04.09.2018, укладений ОСОБА_1 з ТОВ "ПП "Червонодонецьке" та договір купівлі-продажу права емфітевзису від 01.01.2023, укладений ТОВ "ПП "Червонодонецьке" з ТОВ "Агросет" є недійсними з моменту їх укладення. У зв`язку з тим, що земельна ділянка вибула з власності держави незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладені договори емфітевзису та купівлі-продажу права емфітевзису підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а її безоплатна передача у приватну власність відбулась із порушеннями вимог чинного законодавства, а отже її може бути витребувано навіть від добросовісного набувача у всіх випадках на підставі ч.3 ст.388 ЦК України. У разі ж заволодіння майном без відповідної правової підстави воно підлягає витребуванню на підставі ст.387 ЦК України. Отже, рішення щодо володіння, користування, розпорядження землями комунальної власності, які прийняті усупереч вимог закону, не є вираженням волі територіальної громади та не відповідає її інтересам. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не мало перешкод у доступі до законодавства й у силу встановлених обставин справи, проявивши розумну обачність, могло і повинно було знати, яким саме вимогам закону має відповідати проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства спірна земельна ділянка вибула з володіння держави (наразі територіальної громади), що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області під час розпорядження спірною земельною ділянкою та ОСОБА_1 під час набуття права власності на неї. Тому дії відповідача не можуть вважатися такими, які покладалися на легітимність добросовісних дій органу державної влади. Не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18). Також прокурор просить врахувати, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо якої Конституцією України встановлено особливо суворі умови їх використання та збереження. Отже, оскільки земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.

Викладені обставини у зазначених відповідях на відзиви в іншій частині у цілому кореспондуються із обставинами, наведеними у позовні заяві.

Прокурор Євсюкова Я.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та відповідях на відзиви. Разом з цим зазначила, що у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , незважаючи на те, що відведення передбачено за рахунок особливо цінних земель, відсутній висновок державної експертизи землевпорядної документації. Окрім вказаного порушення, висновком експерта від 23.09.2022 встановлено, що у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні копія клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та акту приймання-передачі межових знаків. Також експертом встановлені порушення щодо змісту та правил оформлення проекту землеустрою. Зокрема, у пояснювальній записці указано, "погоджений згідно вимог проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно подати на затвердження до Балаклійської районної державної адміністрації", що не відповідає статтям 122, 186 Земельного кодексу України. Таким чином, в пояснювальній записці в даному випадку коректно було б вказати, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно подати саме до органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Держземагентство (попередник Держгеокадастру), а не до Балаклійської районної державної адміністрації. Окрім цього, висновком експерта від 23.09.2022 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 не засвідчено особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , що є порушенням ст.25 Закону України "Про землеустрій", згідно з якою відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою у паперовій формі засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Представник позивача Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав із наведених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Підлісний М.О. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що через необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Зазначив, що позовні вимоги спираються на помилкових та необґрунтованих припущеннях позивача щодо незаконного позбавлення держави земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262, які прямо суперечать дійсним обставинам справи. Набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на відповідну земельну ділянку здійснено із додержанням встановленої чинної на той час процедури та на підставі передбачених законодавством документів в результаті прийняття уповноваженим органом державної влади законного та обґрунтованого рішення, яке по цей час не було скасовано чи визнано протиправним у встановленому законом порядку. Позовні вимоги обґрунтовані уявними порушеннями, які взагалі не відповідають дійсності (посилання на не проведення державної експертизи землевпорядної документації), не підтверджують припущення щодо вибуття земельної ділянки поза волею держави (адже відповідний наказ про затвердження проєкта землеустрою на земельну ділянку прийнято уповноваженим органом державної влади Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області), а також за своєю сутністю є непропорційним, неспівмірним та недобросовісним втручанням в право відповідача мирно володіти земельною ділянкою після семи років з моменту оформлення права власності на нього, що свідчить про очевидне та беззаперечне порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Пред`явлення позовних вимог свідчить про прагнення позивача покласти увесь тягар відповідальності за начебто неправомірне рішення органу державної влади (протиправність якого взагалі не доведена у встановлений законом спосіб) виключно на відповідача.

Оскільки представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підлісним М.О. у судовому засіданні були надані пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті вказаного відзиву у зв`язку з пропуском строку для його подання та відхилення зазначених доводів представника відповідача. Крім того, суд звертає увагу, що до зазначеного відзиву на позовну заяву не було долучено доказів, які підтверджують обставини, що входять до предмету доказування.

Представник відповідача ТОВ "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" адвокат Мизиненко І.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наведені у відзиві підстави. Зазначила, що підставою визнання недійсними вказаних договорів позивач вважає те, що державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 проведено на підставі незаконного наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області. При цьому, в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яке б визнало незаконність або недійсність цього наказу та незаконність отримання ОСОБА_1 земельної ділянки, або рішення суду, яке б скасувало цей наказ Головного управління Держгеокадастру. Вважає, що висновок про незаконність цього наказу зроблений на особистих припущеннях органу прокуратури. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право позивача витребувати земельну ділянку у відповідачів з підстав передбачених п.1-3 ч.1 ст.388 ЦК України. Крім того, в матеріалах справи, відсутні докази, того, що до отримання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка знаходилася у власності Донецької селищної територіальної громади. А висновки експерта щодо невідповідності вимогам земельного законодавства землевпорядної документації, наданої на дослідження, зроблені лише на підставі наданих позивачем документів, які не є повними та достатніми. Виходячи із висновків експерта, вбачається, що надані документи не містили висновку державної експертизи землевпорядної документації при погодженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 . При цьому, у останнього експертом не запитувалися додаткові документи для дослідження та вирішення поставлених питань, що призвело до необґрунтованих і незаконних висновків. Зазначила, що при укладанні договорів, які визнаються позивачем недійсними, ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" було достеменно відомо про наявність такого висновку державної експертизи землевпорядної документації при погодженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 . На підставі викладеного, вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Оскільки представником відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" адвокатом Мизиненко І.О. у судовому засіданні були надані пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті вказаного відзиву у зв`язку з пропуском строку для його подання та відхилення зазначених доводів представника відповідача. Крім того, суд звертає увагу, що до зазначеного відзиву на позовну заяву не було долучено доказів, які підтверджують обставини, що входять до предмету доказування.

Представник відповідача ТОВ "АГРОСЕТ" у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", ТОВ "АГРОСЕТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання договорів недійсними, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22 серпня 2024 року (а.с.70-71).

18.09.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підлісного М.О. надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме листа ГУ Держгеокадастру від 11.09.2024 №29-20-11.2-6003/0/19-24 (а.с.191-194).

Ухвалою суду від 19.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, задоволено клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання (а.с.207, 208).

Ухвалою суду від 17.10.2024 у задоволені клопотання відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" про залишення без розгляду позовної заяви Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", ТОВ "АГРОСЕТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання договорів недійсними.

Ухвалою суду від 17.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Ізюмської окружної прокуратури Харківської області про витребування доказів, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

23.06.2011 ОСОБА_1 звернувся до Балаклійської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду), розташованих за межами населених пунктів на території Червонодонецької (натепер Донецької) селищної ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області для ведення особистого селянського господарства з метою отримання у власність (а.с.23).

Розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області від 23.02.2012 №146 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Червонодонецької (натепер Донецької) селищної ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області, з метою надання у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.24).

ТОВ "МЕГАЛЕНД" 01.11.2012 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.30-40).

Згідно з висновком від 23.05.2013 №166 Відділ Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області погодив Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вважав за можливе відведення земельної ділянки площею 2 га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі державного фонду, рілля), зокрема, за умов виконання вимог п.4 ст.116 Земельного кодексу України (передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ст.121 Земельного кодексу України, провадиться один раз по кожному виду використання; використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення (для ведення особистого селянського господарства); не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та користувачів. Згідно із структурою ґрунтового покрову сільськогосподарських угідь Червонодонецької селищної ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області землі, представлені агровиробничою групою ґрунтів: 59с чорноземи звичайні, малогумусні, потужні, не солонцюваті та слабосолонцюваті, важкосуглинкові ґрунти, бал економічної оцінки по диференційному прибутку складає 31, які згідно з наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 06.10.2003 №245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" відносяться до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 підлягає обов`язковій державній експертизі (а.с.29).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.08.2017 №14601-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (а.с.43).

За відомостями з Державного реєстру речових прав 09.07.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262, площею 2,0 га за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 41996535 від 11.07.2018) (а.с.21).

04 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відповідно до якого ОСОБА_1 передав ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" земельну ділянку кадастровий номер 6320256000:02:000:0262 для використання, зберігаючи за собою право розпорядження нею (а.с.55).

За даними Державного реєстру речових прав право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262, площею 2,0 га, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстровано 10.09.2018 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42960742 від 12.09.2018 (а.с.21 зворот).

01 січня 2023 року між ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" (продавець) і ТОВ "АГРОСЕТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу права емфітевзису №15, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв строком до 31.12.2028 включно у правокористування земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262. Нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 65098,40 грн, щорічна плата за право користування земельною ділянкою 10487,31 грн (а.с.58).

Державна реєстрація зазначеного вище договору купівлі-продажу права емфітевзису №15 відбулася 24.05.2023 (а.с.21-22).

З постанови про дозвіл на ознайомлення та розголошення відомостей досудового розслідування від 10.01.2024 встановлено, що Харківською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12017220000000591 від 24.04.2017, зокрема за фактом протиправної діяльності посадових осіб Балаклійського району Харківської області, які зловживають своїм службовим становищем та діючи за попередньою змовою з працівниками ФГПУ "Шебелинкагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", шляхом підробки документів, здійснили дії, направлені на безоплатне отримання земельних ділянок (по 2 га), розташованих на території Балаклійського району Харківської області на підконтрольних фізичних осіб, з метою подальшого їх використання у власних цілях для ведення господарської діяльності, чим спричинили матеріальну шкоду державним інтересам (а.с.20).

За висновком експерта №5652/20771-20784 від 23.09.2022 надана на дослідження копія Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області" на земельну ділянку кадастровий номер 6320256000:02:000:0262 за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Підставою для такого висновку експерт у дослідній частині зазначає те, що в Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні копія клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. Крім того, у Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні висновки державної експертизи землевпорядної документації. Також експерт вказує на те, що зазначене у пояснювальній записці "погоджений згідно вимог проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно подати на затвердження до Балаклійської районної державної адміністрації", що не відповідає статтям 122, 186 Земельного кодексу України, тоді як законодавством визначено, земельні ділянки сільськогосподарського призначення у власність або у користування передає Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. До того ж наданий на дослідження Проект землеустрою не засвідчено особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 (а.с.44-53).

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області 27.06.2024 надіслав лист за №58-2457 вих-24, яким повідомив Донецькому селищному голові Ізюмського району Харківської області, що ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262, розташованої за межами населеного пункту на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, зобов`язаний повернути вказану земельну ділянку Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, а також просив повідомити Ізюмську окружну прокуратуру у строк не пізніше 08.07.2024, чи вживатимуться селищною радою заходи, спрямовані на повернення вищезазначеної земельної ділянки (а.с.59-60).

Листом від 05.07.2024 за №1793/06-20 Донецький селищний голова повідомив Ізюмську окружну прокуратуру, що Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області не було вжито або заплановано вжиття заходів на повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6320256000:02:000:0262 (а.с.61).

У відповіді Головного управління Держгеокадастру на адвокатський запит адвоката Підлісного М.О. від 13.08.2024 зазначено, що висновок первинної державної експертизи управління готується в одному екземплярі, виготовлення його копії не передбачено законодавством. При цьому за даними Журналу реєстрації об`єктів експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Харківській області до Головного управління для проходження обов`язкової первинної державної експертизи від замовника державної експертизи ТОВ "МЕГАЛЕНД" надходив "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області". Цей проект було зареєстровано 27.09.2013 за №0733. За результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації 09.10.2013 було підготовлено позитивний висновок за №0733. Наведене у відповіді підтверджується даними з копії вказаного вище Журналу (а.с.146, 147-148).

З наданої представником відповідача Лещенка О.В. висновку державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2013 №0733 вбачається, що згідно з підсумковою оцінкою результатів державної експертизи Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (а.с.149).

Разом з цим, з відповіді ГУ Держгеокадастру на адвокатський запит адвоката Підлісного М.О. від 04.09.2024, вбачається, що законодавством щодо врегулювання відносин у сфері державної експертизи землевпорядної документації не було передбачено підготовку і зберігання копій висновків або другого оригінального примірника висновку державної експертизи землевпорядної документації (висновок готувався в одному екземплярі, передавався разом з об`єктом експертизи замовнику та повинен був зберігатися з першим примірником документації із землеустрою в архіві (Державному фонді документації із землеустрою) відповідного територіального органу Держгеокадастру). З журналу реєстрації об`єктів державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Харківській області за період щ 2016 до 2017 року встановлено, що до Головного управління для проходження обов`язкової первинної державної експертизи від замовника державної експертизи ТОВ "Мегаленд" надходив Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області. Цей проект було зареєстровано 30.07.2017 за №1261. За результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації 12.07.2017 було підготовлено позитивний висновок за №1261. Висновок та об`єкт експертизи отримано представником замовника експертизи Сіриком Д.П. 25.07.2017, про що зроблено відповідний запис у Журналі. Заява від 02.08.2017 Сірика Д.П., який діяв за дорученням від ОСОБА_1 про затвердження проекту надійшла до Головного управління 02.08.2017 за №Л-21908/0/20-17. Враховуючи вищевикладене, висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2023 №0733 не враховувався при розгляді Головним управлінням вищевказаної заяви (а.с.195-197).

Вище зазначена відповідь ГУ Держгеокадастру була долучена до матеріалів справи представником відповідача 18.09.2024, при цьому суд не вбачає підстав для її неприйняття, оскільки вказана відповідь датована 11.09.2025, тобто у відповідності до ч.4 ст.83 ЦПК України не могла бути подана у встановлений законом строк. При цьому з самої відповіді вбачається, що вона отримана на запит представника відповідача, що підтверджує те, що останній здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаної відповіді.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями частин 1, 3, 4 ст.23Закону України"Пропрокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23Закону України"Пропрокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч.4та ч.5ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з частинами 1, 2 ст.5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Статтею 41Конституції Українивизначено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно достатті 373ЦПК Україниземля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави.

Частинами 2, 4, 5 ЦК України визначено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Правовласності наземлю (земельнуділянку)набувається іздійснюється відповіднодо закону. Власникземельної ділянкимає правовикористовувати їїна свійрозсуд відповіднодо їїцільового призначення.

Громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: а)придбанняза договоромкупівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовимиугодами; б)безоплатноїпередачі ізземель державноїі комунальноївласності; в)приватизаціїземельних ділянок,що булираніше наданіїм укористування; г)прийняттяспадщини; ґ)виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч.1 ст.81 Земельного кодексу України далі ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно частин 1 та 2 ст. 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3ст.116ЗК України(вредакції начас виникненняспірних правовідносин)було встановлено,що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 4 статті 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або його особи, якій він передав майно поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом

Майно може бути витребувано від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Таке витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Мотиви суду.

У справі, що розглядається, судовим розглядом та наявними матеріалами справи встановлено, що 23.12.2012 Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області видано розпорядження №146 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

Відділ Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області від 23.05.2013 №166 погодив Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області та вважав за можливе відведення земельної ділянки площею 2,0 га ОСОБА_1 у власність.

За результатами державної експертизи землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області підготовлено позитивний висновок від 12.07.2017 №1261.

Наказом Головного управління Держгеокадастру від 11.08.2017 №14601-СГ затверджено документацію із землеустрою та передачу земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262 у власність ОСОБА_1 . Тобто, уповноважений на те державний орган, в межах своїх повноважень, перевірив подані ОСОБА_1 документи та дійшов висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства у результаті чого прийняв рішення щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.

Суд зауважує, що позитивний висновок землевпорядної документації є обов`язковим для прийняття до розгляду і врахування, а також є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. За таких умов під час розгляду питання затвердження документації із землеустрою з урахуванням наявності позитивного висновку землевпорядної документації у Головного управління фактично не було як підстав так і дискреційних повноважень для відмови у затвердженні відповідної документації. З огляду на це, суд не вбачає підстав вважати, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.07.2017 №13790-СГ є таким, що прийнятий з порушеннями вимог діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 09.07.2018 внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0262 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 41996535 від 11.07.2018) за ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 правомірно, за встановленою чинним законодавством процедурою, набув у власність земельну ділянку площею 2,0000 га та правомірно, протягом тривалого часу використовував за цільовим призначенням, не порушуючи прав та інтересів держави і інших громадян.

Враховуючи добросовісність дій ОСОБА_1 , який законним шляхом набув своє майно на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру від 11.08.2017 №14601-СГ, останній є добросовісним набувачем, тому це майно у нього на підставі ст.388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки в діях спочатку Балаклійської районної державної адміністрації, а в подальшому Головного управління Держгеокадастру була воля на передачу ОСОБА_1 майна.

Як встановлено в судовому засіданні позовні вимоги Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ґрунтуються лише на висновку експерта від 23.09.2022. Зазначені висновки експерта щодо невідповідності вимогам земельного законодавства землевпорядної документації, наданої на дослідження, зроблені лише на підставі наданих органом досудового розслідування документів, які, як встановлено в судовому засіданні, не були повними та достатніми. З висновку експерта, вбачається, що надані документи не містили висновку державної експертизи землевпорядної документації. При цьому відсутні дані про те, чи запитувалися експертом або органом досудового розслідування, у тому числі у відповідача або у ГУ Держгеокадастру, додаткові матеріали для проведення експертизи, зокрема, висновок державної експертизи землевпорядної документації. Разом з цим, факт відсутності висновку державної експертизи землевпорядної документації був спростований листом ГУ Держгекадастру від 04.09.2024 №0409/24-04 та журналом обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідність наявної у матеріалах справи проектної документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчено підписом сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 і печаткою землевпорядної організації, а також була перевірена посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області перед прийняттям наказу від 11.08.2017 №14601-СГ.

Наявність інших недоліків проектної документації, таких як відсутність копії клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, акта приймання-передачі межових знаків на зберігання, не може бути підставою для визнання всієї документації такою, що не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

За таких обставин, враховуючи наявність наказу про надання у приватну власність земельної ділянки, яке прийняте відповідним державним органом Головним управлінням Держгеокадастру, отже земельна ділянка вибула з володіння власника за його волею, тому не може бути витребувана у ОСОБА_1 на підставі ст.388 ЦК України.

Суд враховує той факт, що витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 не відповідатиме критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном з огляду на таке.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку, якою він правомірно користувався за цільовим призначенням, у межах норм, передбачених законом, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. У подальшому правомірно передав у користування (оренду) належну їй земельну ділянку ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", яке у свою чергу правомірно передало право користування нею ТОВ "ПП "АГРОСЕТ", не порушуючи жодних норм чинного законодавства і жодних прав громадян і держави.

Посилання прокуратури на невідповідність вимогам законодавства проекту землеустрою, на підставі якого ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку не впливає на висновок суду про відсутність підстав для витребування земельної ділянки у відповідача, яка є добросовісним набувачем. З огляду на ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якою гарантується захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що намагання виправити допущену в минулому органом влади помилку, якою Ізюмська окружна прокуратура вважає наказ Головного управління Держгеокадастру від 11.08.2017 №14601-СТ про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області та вважав за можливе відведення земельної ділянки площею 2,0, у будь-якому випадку не може мати наслідок непропорційного втручання у нове право відповідача та перекладати на нього усі негативні наслідки такої помилки (як вважає позивач), оскільки задоволення позову із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Наданням ОСОБА_1 у власність земельної ділянки права та інтереси держави, територіальної громади, сусідніх землекористувачів не порушуються. Отже, втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном - спірною земельною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування нею земельною ділянкою, який протиправних дій для за володіння земельною ділянкою не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання у його право на мирне володіння майном.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку, на яку він мав потенційне право і реалізував це право. ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" отримало право користування на законних підставах шляхом укладання договору оренди даної земельної ділянки та у свою чергу передало ТОВ "АГРОСЕТ" таке право шляхом укладення договору купівлі-продажу права емфітевзису. Позбавлення права власності ОСОБА_1 фактично не переслідує державного чи суспільного інтересу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про визнання недійсними договору про надання права користування земельною ділянкою та договору купівлі-продажу права емфітевзису є похідними від позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.

Враховуючи, що представниками відповідачів до судових дебатів заявлено про необхідність подання доказів на обґрунтування понесених ними витрат на правничу допомогу, суд встановлює їм строк для подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.19 Конституції України, статтями 3, 11, 15, 16, 22, 82, 1166 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОСЕТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання договорів недійсними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Встановити відповідачу ОСОБА_1 та відповідачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" строк для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Прокурор: керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м.Балаклія, вул.Захисників України, буд.13-А, умовний код 0291010830.

Позивач: Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Донець, вул.Центральна, буд.40, код ЄДРПОУ 04397112.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Донець, вул.Кулікова, буд.10, код ЄДРПОУ 35659305.

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОСЕТ", місцезнаходження: 64251, Харківська область, Ізюмський район, с.Шебелинка, вул.Центральна, буд.57, код ЄДРПОУ 34329080.

Повний текст рішення складено 24 січня 2025 року.

СуддяЮ.А. Феленко