Постанова

від 21.01.2025 по справі 180/1642/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1012/25 Справа № 180/1642/24 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Паромовій О.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок каліцтва, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок каліцтва.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він знаходився у трудових відносинах з АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

За час роботи на даному підприємстві він отримав травму на виробництві, а саме: струс головного мозку, перелом кісток носа, що підтверджується Актами форми Н-1 та Н-5, копії яких додаються.

Внаслідок отриманої виробничої травми, при первинному огляді МСЕК, йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 25% , що підтверджується виписками з акту МСЕК від 29 вересня 2010 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 150 000,00 гривень.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року позов задоволено та ухвалено стягнути з АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 150 000 гривень 00 копійок, з утриманням податку та обов`язкових платежів. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи значні тяжкі зміни життєвих зав`язків, ступінь втрати професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, враховуючи, що травма голови (ЧМТ) не пройшла безслідно для позивача і він вимушений майже щорічно проходити курс лікування, про що свідчать виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) хворого від 03 червня 2013 року, 10 травня 2016 року, 14 лютого 2017 року, 16 січня 2019 року, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 150000 грн., з утриманням податку та обов`язкових платежів.

В апеляційній скарзі АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" просить рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 19 листопада 2001 року на ОСОБА_1 .

За час роботи на даному підприємстві, а саме: 21 травня 2010 року ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, яка обумовлена умовами в яких він працював, а саме: струс головного мозку, перелом кісток носа, що підтверджується Актом розслідування нещасного випадку, що стався 21 травня 2020 року о 18 год. 30 хв. ( форма Н-5) від 15 липня 2010 року та актом № 32/8 нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом (форма Н-1) від 15 липня 2010 року.

За даним нещасним випадком складено акти за формою Н-5 від 15 липня 2010 року та формою Н-1 від 15 липня 2010 року.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серія 10 ААА №000261 ОСОБА_1 29 вересня 2010 року первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25%, групу інвалідності не встановлено.

Виходячи з медичних документів, акту розслідування нещасного випадку, що стався 21 травня 2010 року о 18 год. 30 хв., акту №32/8 нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом від 15 липня 22010 року суд прийшов до висновку про те, що у зв`язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, позивач отримав виробничу травму.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи значні тяжкі зміни життєвих зав`язків, ступінь втрати професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, враховуючи, що травма голови (ЧМТ) не пройшла безслідно для позивача і він вимушений майже щорічно проходити курс лікування, про що свідчать виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) хворого від 03 червня 2013 року, 10 травня 2016 року, 14 лютого 2017 року, 16 січня 2019 року, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 150000 грн., з утриманням податку та обов`язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди, проте, не може погодитись з визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно із ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки виробнича травма отримана позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбачені ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача, оскільки втрата працездатності позивача настала внаслідок виробничої травми, спричиненої негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, відшкодування якої покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, позивач, має травму голови (ЧМТ), він вимушений майже щорічно проходити курс лікування, про що свідчать виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) хворого від 03 червня 2013 року, 10 травня 2016 року, 14 лютого 2017 року, 16 січня 2019 року. Травма стала причиною істотного зниження його життєвої активності, призвела до зміни звичайного способу життя, він обмежений у вирішенні своїх побутових потреб, все це вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я, що порушує нормальні життєві зв`язки ОСОБА_1 .

Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникла з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок виробничої травми (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).

Однак, при визначенні моральної шкоди судом не обґрунтовано належним чином її розмір у сумі 150000 гривень.

Враховуючи ступінь, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку із ушкодженням здоров`я та втратою працездатності; враховуючи ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25%, з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності, - колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 150 000 грн. до 50 000 грн., бо такий розмір буде достатнім та необхідним, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи №752/17832/14-ц.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність проводити стягнення з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з суми стягнутої в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», однак застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Оскільки шкода, завдана життю та здоров`ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною) та до цієї частини пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зміни законодавцем не внесені, зокрема не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Таким чином граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто не ототожнюється відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року № 598/438/21, від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 180/407/20, від 07 листопада 2022 року у справі № 161/16011/20.

Таким чином до спірних правовідносин не підлягають застосуванню доповнення до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що в даній справі ухвалюється рішення про стягнення на користь позивача відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, тому стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», підлягає частковому задоволенню, а рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року зміні в зазначеній частині.

В іншій частині оскаржуване судове рішення законне та обґрунтоване, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року - змінити, зменшивши суму моральної шкоди з 150 000 грн. до 50 000 грн, стягнення проводити без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

І.Ю. Ткаченко