Рішення

від 24.01.2025 по справі 160/27761/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 рокуСправа №160/27761/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А..О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією.

-скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.;

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити певні дії. Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2024 №410 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації в складі команди НОМЕР_1 » в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією. Скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №296 від 05.10.2024 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

В подальшому до суду звернувся представник позивача Суботін Геннадій Геннадійович із заявами про ухвалення додаткового рішення у справі №160/27761/24 щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, а також сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

В результаті автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Сластьон А.О.

Ухвалою суду від 13.01.2025 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу строк для надання заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення протягом - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

23.01.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача на заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування поданого заперечення відповідач зазначив, що заявлені позивачем до відшкодування витрати є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг. На думку відповідача, підготовка справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, ажде зазначена справа не є складною, у вільному доступі міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Відповідач також вказав, що представником позивача не надано підтвердження щодо надання послуги у вигляді усної консультації та зустрічі з клієнтом, оскільки останній проходить військову службу та не має фізичної можливості зустрічатися з адвокатом. Крім того, зауважив, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 немає юридичної та фінансової можливості сплачувати чи компенсувати понесені позивачем судові витрати.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачеві понесених судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 3 ст.252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст.134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 жовтня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «ЛІГА СОВА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги №10/042024/3 (надалі - Договір).

Пунктом 4.1 розділу 4 Договору визначено, що за надану професійну правничу допомогу, беручи обсяг послуг та робіт пов`язаних з представництвом в суді та/або іншою правничою допомогою, т.ч. й збором доказів, які є необхідними для належного захисту прав та інтересів клієнта щодо предмета даного договору, враховуючи складність та значення для клієнта справи, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у формі, незаборонений законодавству, згідно додатку, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги №10/042024/3 від 04.10.2024 за надання професійної правничої допомоги, визначеної у п. 4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги № 10/042024/3 від 04.10.2024, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню «Ліга Сова», у формі не забороненій законодавством України, з розрахунку вартості наступних послуг: усна консультація щодо незаконного призову на військову службу особи заброньованої відповідно до вимог чинного законодаства 1500 грн.; аналіз реєстру судових рішень щодо оскраження незаконного призову на військову службу особи заброньованої відповідно до вимог чинного законодавства 1000 грн; зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у випадку звернення до суду із позовною заявою 2000 грн; складання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про визнакня протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії 7000 грн; складання адвокатського запиту 3000 грн; складання відповіді на відзив 4000 грн; складання заяв з процесуальних питань 3000 грн; участь уповноваженого члена Адвокатського об`єднання та/або залученого адвоката у судовому засіданні за позовом Клієнта щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призову на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та направлення до військової частини НОМЕР_1 3000 грн; прибуття уповноваженого члена Адвокатського об`єднання та/або залученого адвоката у судовому засіданні за позовом Клієнта щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призову на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та направлення до військової частини НОМЕР_1 1500 грн; в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про задоволення позовних вимог у справі за позовом клієнта), клієнт додатково сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, сума якого дорівнює 15 000, 00 грн, що є частиною гонорару Адвокатського об`єднання, у зв`язку із чим належить до судових витрат.

Судом встановлено, що згідно з актом наданих послуг №1 від 08.01.2025 вартість послуг Адвоката за усну консультація щодо незаконного призову на військову службу особи заброньованої відповідно до вимог чинного законодавства 1500, 00 грн; аналіз реєстру судових рішень щодо оскарження незаконного призову на військову службу особи заброньованої відповідно до вимог чинного законодавства 1000, 00 грн; аналіз реєстру судових рішень щодо оскарження незаконного призову на військову службу особи заброньованої відповідно до вимог чинного законодавства 2000, 00 грн; складання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії 7000, 00 грн; складання адвокатського запит: Запит на адресу Мінекономіки від 14.11.2024 № 14/11/2024; Запит на адресу військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2024 № 05/10; Запит на адресу військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2024 № 05/10-2 - 9000. 00 грн.; складання відповіді на відзив: Відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.11.2024; Відповідь на відзив військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 8000, 00 грн; Задоволення Позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - 15 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відтак, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, дослідженню підлягають обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, серед іншого, договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про фактичне надання послуг (виконання робіт).

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з наданими до суду документами, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 43 500,00 грн, є непропорційним до предмету спору, виходячи з того, що клопотання про витребування доказів, заява про усунення недоілків не є за своєю суттю складними процесуальнимим документами.

В свою чергу відповіді на відзив відповідачів містять аналогічні зазаначеним в позовній заяві доводи, а її складання не потребувало від фахівця в області права значного інтелектуального навантаження та значних витрат часу.

Також, суд зазначає, що така послуга як складання позовної заяви, поглинає послуги аналізу реєстру судових рішень щодо оскарження незаконного призову позивача та складання адвокатських запитів на адресу Мінекономіки, Військової частини НОМЕР_1 , а тому не можуть виокремлюватись як окремо надані послуги з правничої допомоги позивачу.

Крім того, суд звертає увагу, що Гонорар успіху представника позивача за задоволення позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 є також непропорційним заявленим витратам, оскільки вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Також, суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є значно складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Зі змісту позовної заяви вбачається, що її написання не потребувало від фахівця у галузі права значних зусиль та знань, так як наслідок - сума витрат на її підготовку є завищеною.

Серед іншого, у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги.

Отже, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи, враховуючи наданні представником позивача докази, суд вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 15 000,00 грн.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягненню на його користь 15 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 726,72 грн. за подачу заяви про забезпечення позову та судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 968,96 грн., сплачений позивачем на виконання ухвали суду від 18.10.2024, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки адміністративний позов було задоволено, а у рішенні суду від 07.01.2025 не було вирішено питання розподілу зазначених судових витрат.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Суботіна Генннадія Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/27761/24 - задовольнити частково.

2.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

3.В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1695,68 грн. (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять гривень шістдесят вісім копійок).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 24.01.2025.

Суддя А.О. Сластьон