Рішення

від 23.01.2025 по справі 160/19104/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа №160/19104/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Чернівецької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024 про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020032708U6.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до митного контролю та оформлення подано митну декларацію №24UA408020032708U6 з метою розмитнення товару шини у кількості 640 од. на суму 39449,60доларів США. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товарів за ціною договору. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає про те, що митну вартість пред`явлених до митного оформлення товарів було визначено відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Торговий дім «Альфатех», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19104/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 24.06.2024 позивачем подано до митного оформлення МД №24UA408020032708U6 разом з товаросупровідними документами з метою розмитнення товару. При аналізі поданих документів було встановлено наявність розбіжностей та неточностей. Так, у пункті 5 контракту від №ТRІ-0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування, однак відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано. Специфікація №8 від 25.01.2024 до контракту №ТRІ-0307 від 03.07.2023 виставлена суму 721111,00 дол.США, в якій передбачено 100% передоплати, інвойс від14.03.2024№12242000562-2 виставлений на загальну суму 246817,40 дол. США, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати ,в гр.22 МД заявлена фактурна вартість товару 34246,20 дол. США. За платіжними інструкціями №160 від 22.02.2024, №161 від 07.03.2024 сплачено 370000,00 дол. США, в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікацією №8 від 25.01.2024,у зв`язку з чим неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється. Також встановлено, що копія митної декларації країни відправлення від 14.03.2024 № 420420240000074825 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №ТRІ-0307 ціна виставляється за 1 штуку. У рахунку на оплату ТЕО відсутні відомості щодо експедиторської винагороди та експедиторського обслуговування за межами України. Крім того, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг транспортування товару, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості. У зв`язку з цим відповідачем було витребувано додаткові документи. Проте позивачем було надано лист №24/06-2024-5 від 24.06.2024, в якому зазначено, що надано всі наявні документи та додаткових документів надано не буде. У зв`язку з цим відповідачеві не вдалося здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару. Митну вартість відповідачем визначено за резервним методом. За основу взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UА500500/2024/018501 від 25.05.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121». За викладених обставин, відповідач вважає, що оспорюване рішення є правомірним, посадові особи митниці при його прийнятті діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» зареєстроване 05.11.2010, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37383046; основний вид діяльності за КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.

03.07.2023 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех», Україна (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №TRI-0307, предметом якого (п.1) Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі Специфікація), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Кількість Товару погоджується Сторонами та зазначається у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п. 2 Контракту).

Ціна на Товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується Сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена Додатковими угодами до цього контракту (п.3 Контракту).

Відповідно до п.4 Контракту умови поставки узгоджуються Специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2010 мають обов`язковий характер для сторін у межах цього контракту.

Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (п.5 Контракту).

Товар має бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання Специфікації, якщо інше не зазначено у Специфікації (п.6 Контракту).

Згідно з п.7 Контракту платіж за Товар, проданий за цим Контрактом, здійснюється в доларах США на рахунок продавця, вказаний у п.14 цього Контракту. Умови оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. У разі несвоєчасного платежу Продавець має право стягнути з Покупця неустойку за прострочення платежу у розмірі 0,1% за кожен календарний тиждень від простроченої суми, але не більше 5% від простроченої суми.

На відвантажений товар Продавець надає Покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний аркуш; коносамент (п.8 Контракту).

Термін дії Контракту - до 31 грудня 2025 року (п.13.Контракту).

25.01.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №8 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товару на загальну суму 721111,00 дол.США, за 35 найменувань товару (шин) у кількості - 6480 шт./наб.

Сторонами контракту у Специфікації №8 від 25.01.2024 погоджено умови поставки FOB Qingdao, China; умови оплати 100% передплата; загальна сума поставки 721111,00 дол.США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.

Згідно Специфікації № 5/7 від 14.03.2024 погоджено поставку 238 шин 315/80R22.5-20PRTR918 157/154K; умови поставки FOB Qingdao, China; загальна сума поставки 39984,00 дол. США.

24.06.2024 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» подано митну декларацію №24UA408020032708U6.

Так, згідно із митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA408020032708U6 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

1.Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 315/80R22.5-20PRTR918 157/154K (індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр 22.5) 238 шт.

У графах 22, 42 МД №24UA408020032708U6 заявлена митна вартість товару в сумі 39984 дол.США, умови поставки FOB CN QINGDAO (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA408020032708U6 від 24.06.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» від відправника/експортера компанії TRIANGLE TYRE COMPANY LIMITED, Китай на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувальний лист №12242000562-2 від 14.03.2024, рахунок-фактура (інвойс) №12242000562-2 від 14.03.2024; коносамент №237089053 від 26.03.2024, коносамент ТАО7185411 від 18.03.2024, автотранспортна накладна №119 від 18.06.2024, декларація про походження товару №12242000562-2 від 14.03.2024, специфікація №5/7 від 14.03.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару №160 від 22.02.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару №161 від 07.03.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №UА00089789 від 17.06.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №119 від 17.06.2024, специфікація № 8 від 25.01.2024, зовнішньоекономічний контракт №ТRІ-0307 від 03.07.2023, договір (контракт) про перевезення № GС-013671від 01.04.2020, комерційна пропозиція № 0562-2 від 25.01.2024, копія митної декларації країни відправлення №420420240000074825 від 14.03.2024.

Відповідачем після опрацювання МД №24UA408020032708U6 від 24.06.2024 та наданих документів направлено позивачу електронне повідомлення (ідентифікатор 090d4689-b0ab-438c-9013-e0ea8ff34d6c) щодо надання додаткових документів, а саме: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

На повідомлення митного органу (ідентифікатор 090d4689-b0ab-438c-9013-e0ea8ff34d6c) позивачем листом від 24.06.2024 за вих.№24/06-2024-3 повідомлено, що товариство надало всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.

Чернівецькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024.

У графі 33 рішення №UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024 відповідачем зазначено, що документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

-у п.5 контракту від №ТRІ-0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування; відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

-специфікація №8 від 25.01.2024 до контракту №ТRІ-0307 від 03.07.2023 виставлена на суму 721111,00 дол. США, в ній передбачено 100% передоплати. Інвойс від 14.03.2024 №12242000562-2 виставлений на загальну суму 246817,40 дол. США, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В гр.22 МД заявлена фактурна вартість товару 39984,00 дол.США. За платіжними інструкціями №160 від 22.02.2024, №161 від 07.03.2024 сплачено 370000,00 дол. США, в гр.70 «Призначення платежу» платіжних інструкцій зазначено, що оплата здійснена за специфікацією №8 від 25.01.2024. Так, неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;

-копія митної декларації країни відправлення від 14.03.2024 № 420420240000074825 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №ТRІ-0307 ціна виставляється за 1 штуку;

-рахунок на оплату від 17.06.2024 №UA00089788 містить відомості щодо транспортно-експедиційних послуг на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторської винагороди та експедиторського обслуговування за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даних послуг і винагороди на до/після кордону України, не надано.

Враховуючи, що додаткові документи не надані, а подані разом з митною декларацією містять розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару за МД №UА500500/2024/018501 від 25.05.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю: 215/75R17.5-18PRTR685 136/134J 400 шт., 285/70R19.5-18PRTR685 150/148J - 36шт., 315/60R22.5-18PRTRS03 152/148К - 10шт., 235/75R17.5-18PRTR689А 143/141J - 10шт. Всього: 556 шт. Торговельна марка Тгіаngle. Виробник - Тгіаngle Туге Со., Ltd.Країна виробництва - Китай, CN», рівень митної вартості 3,02дол. США/кг (220,6377USD/шт.).

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 25.06.2024 прийнято рішення №UA408000/2024/000351/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA408020032708U6 від 24.06.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що у п.5 Контракту йдеться про наявність пакування та маркування, проте відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товарів, не надано, не прийнятні з наступного.

Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, такі витрати як вартість маркування та пакування включаються до ціни товару при визначені митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини вантажні, в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1). Ціна на товар узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п.3). Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (п.5).

Отже, Контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.

При цьому, Контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.

Суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органів. Якщо митниця стверджує, що вартість пакування та маркування товару не включена до вартості товару (а значить дані витрати включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що вартість пакування та маркування товару не включена до вартості товару.

Враховуючи наведені умови Контракту, зауваження митного органу щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах даних щодо складової митної вартості товару (вартості пакування та маркування) є безпідставними.

Зауваження митного органу про непідтвердження платіжними документами №160 від 22.02.2024 та №161 від 07.03.2024 факту 100% передоплати згідно з Специфікацією №8 безпідставні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

За умовами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 умови оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.

Суд звертає увагу, що відповідно до Специфікації №5/7 від 14.03.2024 сторонами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 39 984,00 дол.США. Згідно з Специфікації №8 від 25.01.2024 сторонами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 721 111,00 дол.США.

Умови оплати 100% передплата.

З митної декларації та з оскаржуваного рішення чітко вбачається, що в ході митного оформлення декларантом на підтвердження оплати за товар були надані банківські платіжні інструкції №160, №161.

Надана до митного оформлення платіжна інструкція №160 від 22.02.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 300000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №8 від 25.01.2024.

Надана до митного оформлення платіжна інструкція №161 від 07.03.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 70000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №8 від 25.01.2024.

Обґрунтувань причин не врахування вказаних платіжних документів під час митного оформлення відповідачем не зазначено, а оскаржуване рішення не містить.

При цьому, в митній декларації №24UA408020032708U6 від 24.06.2024 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 39 984,00дол. США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату за товар на вказану суму. Відповідно до платіжних інструкцій №№ 160, 161, які були надані митному органу, декларантом було сплачено 370000,00 дол. США.

Отже, вказані зауваження відповідача щодо не підтвердження оплати за товар згідно із Специфікації №8 жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості оцінюваного товару. Водночас декларант надав відповідачу платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість останньому встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо зауважень митного органу про те, що у митній декларації країни відправлення від 14.03.2024 № 420420240000074825 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №ТRІ-0307 ціна виставляється за 1 штуку, безпідставні, оскільки такі жодним чином не свідчать про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010 (п.1). Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (п.4).

В специфікації №8 сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: коносамент №237089053 від 26.03.2024, коносамент ТАО7185411 від 18.03.2024, автотранспортна накладна СМR №119 від 18.06.2024, рахунок №UА00089789 від 17.06.2024, довідка за вих.№119 від 17.06.2024 ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», договір на ТЕО №GС-013671від 01.04.2020.

Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» на підставі Договору №GС-013671від 01.04.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі Договір).

Відповідно до умов Договору № GС-013671від 01.04.2020 позивач є Замовником, а ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» - Експедитором.

Згідно з п.1.1. Договору Експедитор за оплату та за рахунок Замовника надає Замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника і вантажів Замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту.

Відповідно до п.4.2 Договору перелік і вартість послуг, а також ставки/розміри витрат Експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації Замовником, вказуються в рахунках Експедитора.

17.06.2024 на виконання умов договору № GС-013671від 01.04.2020 Експедитором ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» виставлено позивачу рахунок на оплату №UА00089789 від 17.06.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу (контейнер SUDU6905119) складає 345679,10грн., з яких: послуги з міжнародного морського перевезення вантажу за маршрутом Циндао, Китай Констанца, Румунія складає 151011,04грн.; локальні витрати в порту прибуття Констанца, Румунія 15853,11грн.; послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом Констанца пп.Порубне 54795,99грн.; послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом пп.Порубне Підгороднє Дніпропетровська обл. 85443,66грн.; транспортно-експедиційні послуги на території України 32146,58грн.

Також, до митного оформлення було надано довідку ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» від 17.06.2024 вих. №119, в якій Експедитором підтверджено, що вартість морського перевезення контейнера SUDU6905119 за маршрутом Циндао, Китай Констанца, Румунія, локальних витрат в порту прибуття Констанца, Румунія, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи і зберігання, та автоперевезення на авто НОМЕР_1 /ВН0020ХF згідно із СМR №119 за маршрутом Констанца пп.Порубне Підгороднє становить: послуги з міжнародного морського перевезення вантажу за маршрутом Циндао, Китай Констанца, Румунія - 151011,04грн.; локальні витрати в порту прибуття Констанца 15853,11грн.; послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом Констанца пп.Порубне 54795,99грн.; послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом пп.Порубне Підгороднє Дніпропетровська обл. 85443,66грн.; транспортно-експедиційні послуги на території України 32146,58грн.

З вказаних документів не вбачається понесення витрат на експедиторську винагороду за межами території України.

Суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про вартість перевезення.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо транспортної складової.

Тож, з долучених позивачем до митної декларації документів не вбачається, що вони містили розбіжності щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення про коригування не відповідають дійсності.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа №815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (код ЄДРПОУ 37383046, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд.48Б) до Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359, місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248М) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000351/2 від 25.06.2024.

Стягнути з Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359, місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248М) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (код ЄДРПОУ 37383046, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд.48Б) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова