Рішення

від 24.01.2025 по справі 160/31191/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року Справа № 160/31191/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-

УСТАНОВИВ:

22 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського національного університету імені Олеся Гончарадо Східного офісу Держаудитслужби з вимогами:

- вимогу Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства (вих.0040403-15/3238-2024 від 20.05.2024 р.) визнати протиправною та скасувати.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність вимоги Східного офісу Держаудитслужби, щодо усунення порушень законодавства за вих.0040403-15/3238-2024 від 20.05.2024 р. у зв`язку з незаконністю та безпідставністю викладених і ній приписів.

Ухвалою суду від 26.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.12.2024 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара за період з 01.08.2021 року по 31.01.2024 року, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 17.04.2024 року №040403-24/8, який 22.04.2024 року підписаний із запереченнями. Враховуючи, що вжитими в період ревізії заходами не було забезпечено повне усунення виявлених порушень, відповідачем було скеровано на адресу позивача лист від 20.05.2024 року №040403-15/3238-2024 «Щодо усунення порушень законодавства» та встановлено строк до 14.06.2024 року. Сформована та скерована підконтрольному об`єкту вимога, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законом №2939, містить чіткі та зрозумілі дії, які повинен вжити Відповідач задля усунення порушень.

31.12.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.

07.01.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій також підтримано позицію викладену у відзиві та зазначено, що підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що на виконання до п. 1.2.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2024 року, за повідомленням від 08.02.2024 № 040403-15/1109-2024, на підставі направлення від 19.02.2024 №79, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В, проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (далі - університет, заклад) за період з 01.08.2024 по 31.01.2024 року, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 17.04.2024 року №040403-24/8, який 22.04.2024 року підписаний із запереченнями.

Враховуючи, що вжитими в період ревізії заходами не було забезпечено повне усунення виявлених порушень, відповідачем було скеровано на адресу позивача лист від 20.05.2024 року №040403-15/3238-2024 «Щодо усунення порушень законодавства» та встановлено строк до 14.06.2024 року (далі - вимога), відповідно до якої проведеною ревізією встановлено фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів, які наразі не усунуті:

1. На порушення вимог ст. 7, ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу. України, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», абз. 2 п. 20, п. 22, п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зі змінами, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», у грудні 2021 року за рахунок коштів загального фонду виплачено премії працівникам, посади яких повинні утримуватися за рахунок коштів спеціального фонду, що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватись зі рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) ш суму 1 304 805,48 грн, чим завдано зайвих витрат (збитків) загальному фонд) державного бюджету на відповідну суму.

2. На порушення вимог ст. 7, ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 20, 22, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228, зі змінами, п.п. 1.7, 2.5 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами та п.п. 1.7, 2.5 Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджених спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758, університетом за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 за рахунок коштів загального фонду безпідставно покрито витрати спеціального фонду за спожиті та відшкодовані фізичними особами послуги з водопостачання та водовідведення, електропостачання, газопостачання та оплати інших енергоносіїв, при наданні платних послуг на суму 1 001 452,73 грн, чим завдано зайвих витрат (збитків) загальному фонду державного бюджету на відповідну суму.

3. На порушення ст. 7, абз. 15, 16, 17 ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 17, п. 19, абз. 2 п. 20, п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, зі змінами, п. 1.7, абз. 10 п. 2.3 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, та п. 1.7, абз. 5 п. 2.3 Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджених спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 №736/902/758, протягом 2021- 2023 років за рахунок асигнувань загального фонду безпідставно покрито видатки пов`язані з утриманням 2-х посад працівників бухгалтерської служби, робота яких пов`язана з наданням платних послуг і які повинні здійснюватися за рахунок надходжень спеціального фонду (з нарахуваннями) на суму 476 608,86 грн, чим завдано зайвих витрат (збитків) загальному фонду державного бюджету на відповідну суму.

4. На порушення ст. 7, ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 20, 22, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 28.02.2002 № 228, зі змінами, п.п. 2.1, 3.2 Порядку та умов надання платних послуг бюджетними науковими установами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 01.12.2003 № 798/657/351, та п.п, 1.7, 2.5 Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за рахунок коштів загального фонду університету безпідставно покрито витрати спеціального фонду при виконанні науково-дослідних робіт по госпрозрахункових договорах, від яких отримані кошти на відшкодування вартості комунальних послуг, на суму 174 550,50 грн, чим завдано зайвих витрат (збитків) загальному фонду державного бюджету на відповідну суму.

5. На порушення ст.ст. 837, 901 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336, п. 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, у грудні 2023 року безпідставно нараховано та виплачено винагороди по 10 договорах цивільно-правового характеру, укладених з працівниками централізованої бухгалтерії, начальником відділу кадрів та провідним юрисконсультом університету, через оплату робіт, що належать до їх посадових обов`язків, або посадових обов`язків інших штатних працівників університету, а також оплата цих робіт без наявності первинних документів, що підтверджують їх виконання, у сумі 102 000,0 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) університету на відповідну суму.

6. На порушення ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне, страхування», ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», протягом 2021-2023 років факти переплати заробітної плати призвели до надлишкового перерахування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду на суму 30 208,64 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) університету на відповідну суму.

7. На порушення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, без зазначення в посадових інструкціях відповідальності за розроблення, виготовлення, облік, зберігання, використання документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймання рішення з цих питань або здійснення постійного контролю за станом захисту державної таємниці, за період з 01.08.2021 по 31.03.2022 п`ятьом працівникам закладу зайво нараховано та виплачено компенсацію у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, у сумі 19856,08 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) університету на відповідну суму.

8. На порушення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», абз. 1, 2 п. 20, п. 23, Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зі змінами, університетом за період з 01.12.2022 по 31.01.2024 внаслідок невідповідності площ, зазначених у договорах оренди фактично зайнятим площам, покрито витрати орендарів за спожиті послуги з теплопостачання на суму 19156,26 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) університету на відповідну суму.

На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зі змінами (далі - Закон України № 2939), підпункту 7 пункту 4, підпункту 14 пункту 6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, зі змінами, пунктів 46, 49 - 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, зі змінами, Східний офіс Держаудитслужби вимагає:

1) розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, закладу, якими допущені порушення;

2) забезпечити відшкодування відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України, Р. 4 № з/п 4.12 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов`язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зайво використаних коштів загального фонду на покриття витрат спеціального фонду на виплату премії працівникам, посади яких повинні утримуватися за рахунок коштів спеціального фонду, на суму 1 304 805,48 грн. шляхом перерахування коштів зі спеціального рахунку університету в дохід державного бюджету за КОДОМ 21080500 «Інші надходження»;

3) забезпечити відшкодування відповідно до ст. 57 Бюджетного Кодекс; України, Р, 4 № з/п 4.12 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов`язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219 зайво використаних коштів загального фонду на покриття витрат спеціального фонду на оплату комунальних послуг, спожитих при наданні платних послуг, на суму 1 001 452,73 грн, шляхом перерахування коштів зі спеціального рахунку університету в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження»;

4) забезпечити відшкодування відповідно до ст. 57 Бюджетного Кодексу України, Р. 4 № з/п 4.12 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов`язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зайво використаних коштів загального фонду на покриття витрат спеціального фонду на оплату видатків пов`язаних з утриманням 2-х посад працівників бухгалтерської служб, робота яких пов`язана з наданням платних послуг, на суму 47б 608.86 грн. шляхом перерахування коштів зі спеціального рахунку університету в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження»;

5) забезпечити відшкодування відповідно до ст. 57 Бюджетного Кодексу України, Р. 4 № з/п 4.12 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов`язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зайво використаних коштів загального фонду на покриття витрат спеціального фонду на оплату комунальних послуг, спожитих при виконанні науково- дослідних робіт по госпрозрахункових договорах, на суму 174 550,50 грн, шляхом перерахування коштів зі спеціального рахунку університету в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження»;

6) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України шкоду (збитки), заподіяні внаслідок безпідставного нарахування та виплати винагороди по 10 договорах ЦПХ, укладених з працівниками централізованої бухгалтерії, начальником відділу кадрів та провідним юрисконсультом університету, через оплату робіт без наявності первинних документів, що підтверджують їх виконання, на суму 102 000,0 грн з подальшим перерахуванням в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження». При цьому Ви не позбавлені можливості забезпечити відшкодування безпідставного нарахування та виплати винагороди, за добровільної згоди працівників.

7) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України шкоду (збитки), заподіяну внаслідок проведення фактів переплати заробітної плати в частині зайво сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого на зайво виплачену заробітну плату на суму ЗО 208,64 грн, з подальшим перерахуванням в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження».

8) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України шкоду (збитки), заподіяні внаслідок проведення витрат на виплату компенсацій у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, на суму 19856,08 грн з подальшим перерахуванням в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження». При цьому Ви не позбавлені можливості забезпечити відшкодування витрат на виплату компенсацій у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, за добровільної згоди працівників.

9) відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України забезпечити відшкодування шкоди (збитків), заподіяної університету на суму 19156,26 грн внаслідок покриття витрат орендарів за спожиті послуги з теплопостачання через невідповідність площ, зазначених у договорах оренди фактично зайнятим площам. При цьому Ви не позбавлені можливості забезпечити відшкодування покриття витрат сторонніх юридичних осіб, за добровільної їх згоди.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних документів, розпорядчих та інших документів надати на адресу Східного офісу Держаудитслужби в термін до 14 червня 2024 року.

Вважаючи протиправною вимогу Східного офісу Держаудитслужби вих.0040403-15/3238-2024 від 20.05.2024 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (даліЗакон № 2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами статті 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до пунктів 32, 33 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів; порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з пунктом 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право: 1) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 2) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 3) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Зазначені норми неодноразово були предметом аналізу Верховного Суду у постановах: від 02.02.2020 у справі №804/2282/16, від 20.03.2020 у справі №814/380/17, від 02.04.2020 у справі №820/3534/16, від 09.04.2020 у справі №0940/1822/18 та від 30.07.2020 у справі №817/663/18, в тому числі його Великою Палатою (зокрема, постанова від 21.11.2018 у справі №820/3534/16).

В яких Верховний Суд зазначив, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави про стягнення збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави про стягнення збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Суд зауважує, що у пунктах оскаржуваної вимоги вказано на допущені позивачем порушення, у результаті яких заподіяні збитки, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень згідно з вимогами законодавства. Натомість позивач звертаючись до суду з позовом, фактично не погодився з висновками акту ревізії щодо допущених ним порушень та, як наслідок, з вимогами про відшкодування збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення цих збитків. Наявність збитків, законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара просить скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства вих.0040403-15/3238-2024 від 20.05.2024 р.

Разом з тим, суд наголошує, що предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Натомість у справі, яка розглядається, Східним офісом Держаудитслужби пред`явило позивачу вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, при цьому зі змісту вказаної вимоги встановлено, що вона вказує на виявлені збитки та їхній розмір. Водночас ці дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Отже, відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржувана вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата - підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.

Вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Зі змісту оскаржуваної вимоги встановлено, що її єдиною метою є спонукання позивача (підконтрольної установи) до добровільного відшкодування у визначений строк збитків, виявленої останнім.

У зв`язку з цим, звернення позивача з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства вих.0040403-15/3238-2024 від 20.05.2024 р., яка за своїм змістом спрямована на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, а тому такий позов не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 11.02.2020 у справі №804/2282/16, від 17.06.2021 у справі №0440/6907/18 та від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.

Крім того, в оскаржуваній вимозі визначено, що у разі не усунення виявлених порушень у встановлений строк, з урахуванням наданої установою інформації про вжиті заходи за результатами ревізії, Східний офіс Держаудитслужби, має право звернутися до органу управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2016 № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги, оскільки вона не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог підстави щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (просп. Науки, буд. 72, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49045; ІК в ЄДРПОУ 02066747)до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49101; ІК в ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 січня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков