ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 січня 2025 року Справа 160/1543/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» з позовом до Дніпровської митниці, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ДНІПРОВСЬКОЇ МИТНИЦІ про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000385/1 від 02.12.2024 р. та № UA110130/2024/000389/1 від 05.12.2024 р.
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000835 від 02.12.2024 р. та № UA110130/2024/000843 від 05.12.2024 р.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що вказаний позов містить вимоги про визнання протиправними та скасування семи рішень про коригування митної вартості та сім карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих Дніпровською митницею.
Отже, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру (про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товару) та немайнового характеру (про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення).
Отже, вказаний позов одночасно містить сім вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення ДНІПРОВСЬКОЇ МИТНИЦІ про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000385/1 від 02.12.2024 р. та № UA110130/2024/000389/1 від 05.12.2024 р та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000835 від 02.12.2024 р. та № UA110130/2024/000843 від 05.12.2024 р.
Тобто позивач заявляє вимоги майнового характеру та немайнового характеру.
На підтвердження сплати судового збору позивач додав до матеріалів справи платіжну інструкцію від 17 січня 2025 року № 199 на суму 6237,03 грн.
Щодо вимоги майнового характеру, необхідно врахувати таке.
Варто зауважити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа № 804/1760/16), від 26.03.2019 (справа № 820/3356/16).
Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 7412, 00 грн = 9265,00 грн. х 0,8 (за майнову вимогу 213938,78 грн. х 1,5% = 3209,00 та за дві вимоги немайнового характеру 6056,00 грн).
Проте, до матеріалів позову платіжну інструкцію від 17 січня 2025 року № 199 на суму 6237,03 грн.
Отже, за позивачем надано до суду подання даної позовної заяви до суду позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1174,97 грн.
За наведених обставин позивачу необхідно доплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1174,97, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Так, частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом: подання до суду
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124671076 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні