Ухвала

від 24.01.2025 по справі 50зп-25/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 січня 2025 р.Справа №50зп-25/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову , яка подана до подання позовної заяви, -

УСТАНОВИВ:

Позивач подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд забезпечити позов шляхом:

заборони ТОВ «Балівська виробничо-будівельна компанія» та іншим особам виконувати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці площею 19,4287 га з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028, розташованої у АДРЕСА_1 ;

зупинити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради головного архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9339-6031-6426-8081 від 18.04.2024 року, назва об`єкта будівництва: будівництво багатоквартирного житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вулю Широкій, 1 у м. Дніпро;

зупинити дію повідомлення ПД-300424-19270 від 30.04.2024 року (дата підпису 02.05.2024) управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради складених на ім`я замовника товариства щодо виконання підготовчих робіт на об`єкті, назва об`єкту будівництва: будівництво багатоквартирного житлових будинків щ об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1, у м. Дніпро, вид будівництва: нове будівництво.

В обґрунтування заяви заявником вказано, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги водного дренажного каналу та території лісу, проведення раніше наведених робіт на такій землі призвело до негативних наслідків для навколишнього природного середовища, завдає шкоду довкіллю, спричинило знищення озелененої території в межах міста і прибережної зони водного об`єкта. А тому очевидна небезпека забудови та зміни природних властивостей земельної ділянки, що призведе до неможливості реального поновлення моїх прав як члена територіальної громади, а також унеможливить виконання рішення суду. Мають місце очевидні ознаки протиправності рішень виконавчого комітету. У випадку не вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, виконання рішення стане ускладненим. Не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача. Обраний позивач захід забезпечення позову є адекватним.

Відповідно до частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю..

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, положення статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, щодо можливих в майбутньому порушень прав та інтересів позивача що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Позивачем також не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 23.01.2025 року, яка подана до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін