Рішення

від 24.01.2025 по справі 260/6706/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6706/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, третя особа - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Мукачівська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, м. Мукачево (вул. Р. Валенберга, 31, охоронний №422), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області;

- зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, м. Мукачево (вул. Р. Валенберга, 31, охоронний №422), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області;

- стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виявлено факт протиправної бездіяльності виконавчого комітету Мукачівської міської ради, що полягає у неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України на об`єкт культурної спадщини - будинок, в якому жив угорський музикант, теолог Я. Батов, м. Мукачево (вул. Р. Валенберга, 31, охоронний №422).

Розпорядженням ДАЗО №452 від 11.10.1993 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області» та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток" затверджено список пам`ятників історії і культури місцевого значення, до якого, зокрема, включено будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, м. Мукачево (вул. Р.Валеиберга,31, охоронний № 422).

Водночас, на запит прокуратури виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі № 3078/01-32/12199/42-24 від 16.09.2024 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не вживались.

Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об`єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст. 1 Закону.

Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зазначену ухвалу було доставлено відповідачу до електронного кабінету, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (а.с.38).

Таким чином, суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 місто Мукачеве Закарпатської області включений у Список історичних населених місць України.

Розпорядженням Представника Президента України №452 від 11.10.1993 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області» та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток" затверджено список пам`ятників історії і культури місцевого значення, до якого, зокрема, включено будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, м. Мукачево (вул. Р.Валеиберга,31, охоронний № 422).

16 вересня 2024 року листом №3078/01-32/12199/42-24 Мукачівська міська рада Закарпатської області повідомила, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не вживались.

У зв`язку із відсутністю у вищезгаданої будівлі правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та відповідно і пам`ятки у розумінні Закону №1805-ІІІ, облікова документація не виготовлялася, охоронний договір не укладався.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі пам`ятка) об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- щойно виявлений об`єкт культурної спадщини об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту б частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту б статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, підконтрольний відповідним органам виконавчої влади (ч. 5 ст. 3 Закону №1805-ІІІ).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Згідно з ч.2 ст.14 Закону №1805-ІІІ, порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст.5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року №158.

Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку №158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (п. 2 Розділу ІІ Порядку №158).

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку №158 питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі: фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Відповідно до п.4 Розділу ІІ Порядку №158 рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу.

Згідно з п. 1 розділу VI Порядку №158 інвентаризація об`єктів культурної спадщини здійснюється з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об`єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам`яток (далі - території, що охороняються) в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь шляхом впровадження системи моніторингу.

Відповідно до п. 3 розділу VI Порядку №158 постійний моніторинг проводиться шляхом аналізу відомостей Реєстру, Переліків об`єктів культурної спадщини; облікової документації, охоронних договорів, встановлених режимів використання об`єкта культурної спадщини, науково-проектної документації, що визначає зони охорони пам`ятки та запланованих робіт, архівних матеріалів наукових установ, державних інформаційних систем та інших відомостей, які свідчать про стан об`єкта культурної спадщини та території, що охороняється.

Постійний моніторинг проводиться: виконавчими органами сільської, селищної, міської ради щодо об`єктів культурної спадщини, які розміщені на території, на яку поширюється повноваження таких органів.

Постійний моніторинг проводиться не рідше одного разу на рік відповідно до плану, що затверджується на початку року не пізніше 20 січня.

Таким чином, внесенню об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Мукачівської міської ради, який повинен здійснити фотофіксацію об`єкта, скласти історичну довідку та подати відповідну пропозицію органу охорони культурної спадщини вищого рівня.

В той же час, вищевказані вимоги Закону №1805-ІІІ та Порядку №158 відповідачем не дотримані, що свідчить про його бездіяльність з питань забезпечення належного виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини.

Так, зокрема інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.09.2024 року за №01-12/1155 підтверджено відсутність вищезгаданої будівлі правовою статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та відповідно і пам`ятки у розумінні Закону.

Разом з тим, на виконання вимог Закону №1805-01, виконавчий комітет Мукачівської міської ради відповідно до інформації від 16 вересня 2024 року лист №3078/01-32/12199/42-24 до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації з пропозицією про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, а саме будинку, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, що знаходиться в м. Мукачево по вул. Р. Валенберга, буд.31 (охоронний №422) - не звертався.

Суд зазначає, що об`єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України №1805-III покладено обов`язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, а саме будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, м. Мукачево, вул. Р. Валенберга, буд.31 (охоронний №422).

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Позивачем доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для задоволення позовної заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Мукачівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, третя особа - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Р. Валенберга, буд.31 (охоронний №422).

Зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 44633612) подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будинок, в якому жив угорський музикант, композитор, теолог Я. Батов, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Р. Валенберга, буд.31 (охоронний №422).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк