Рішення

від 24.01.2025 по справі 320/3209/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року місто Київ № 320/3209/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К" (далі ПСП "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К) до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2020 №0006830502 і №0006850502,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Донцю В.А., відрядженого до Київського окружного адмініс-тративного суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28.09.2023 №938/0/15-23.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 КАС України розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 замінено відповідача Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Підстави позову: - відсутність зазначених в акті перевірки порушень і помилковість висновків перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ОМАН ГРУП"; - тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 02.01.2019 з Горохуватською сільською радою є неукладеним та таким, що не набрав чинності, адже не містить: а) істотної умови договору кадастрового номеру земельної ділянки; б) не було фактичного використання земельної ділянки; в) відсутня державна реєстрація правочину, у зв`язку з чим у позивача не виник податковий обов`язок з нарахування і сплати орендної плати за землю.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, зазначивши зміст акта перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток і орендної плати за землю.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, оформлену актом від 14.02.2020 №138/10-36-05-02-07/38846528 (а.с. 13-32, 170-205).

Перевірка проведена на підставі п. 77.4 ст. 77 ПК України, наказу Головного управління ДПС у Київській області від 09.01.2020 №21, направлень на перевірку від 20.01.2020 №№85-90 (а.с. 207-213). Копія наказу Головного управління ДПС у Київській області від 09.01.2020 №21 і повідомлення від 09.01.2020 №7/10-36-05-02 (а.с. 214) надіслані на податкову адресу позивача й отримано уповноваженою особою останнього 14.01.2020, що підтверджується копією поштового повідомленням про вручення (а.с. 215).

Термін продовження перевірки продовжено наказом Головного управління ДПС у Київській області від 27.01.2020 №191 (а.с. 206), копію якого 28.01.2020 вручено особисто представнику позивача.

Згідно з актом перевірки позивач порушив, серед іншого:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018р. (у т.ч., за 4 квартал 2018р.) на 448283 грн.;

- ст. 288 ПК України, в результаті чого занижено плату за землю (орендну плату) за 2019р. на 13996,38 грн.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020:

- №0006830502, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 560354 грн. (у т.ч., штрафні санкції 112071 грн.) (а.с. 34, 35);

- №0006850502, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на 17495,48 грн. (у т.ч., штрафні санкції 3499,10 грн.) (а.с. 36, 37).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0006830502, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній станом на 4 квартал 2018р.) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Суть зазначених в акті перевірки порушень вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 ПК України полягає у тому, що господарські операції з придбання позивачем у ТОВ "ОМАН ГРУП" (код ЄДРПОУ 40881069) у період з 01.10.2018 по 31.10.2018 товарів (добриво "Фосфоорганік плюс") у кількості 139 т на загальну вартість 2988556 грн. (у т.ч.: ПДВ 498092,60 грн.) за висновком контролюючого органу є нереальними (безтоварними), у зв`язку із відсутністю фізичних та технологічних умов для здійснення постачання товарів та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників товарів, які реалізовано позивачу.

Згідно з актом (с. 4-6) при проведенні перевірки контролюючим органом досліджено:

- договір поставки від 25.10.2018 №32, укладений між позивачем (Покупець) і ТОВ "ОМАН ГРУП" (Постачальник) (код ЄДРПОУ 40881069) на поставку окремими партіями товару в кількості і асортименті, визначених у Заявках Замовника Покупця;

- видаткові накладні: від 25.10.2018 №207, від 26.10.2018 №208 і №209, від 27.10.2018 №210, від 28.10.2018 №211, від 29.10.2018 №212 на загальну суму 2988555,60 грн. (у т.ч: ПДВ 498092,60 грн);

- податкові накладні: від 25.10.2018 №404, №№414-416, від 26.10.2018 №437, від 27.10.2018 №438, №441 і №442, від 28.10.2018 №439, №443 і №444, від 29.10.2018 №440, №№445-447 на загальну суму 2988555,60 грн. (у т.ч: ПДВ 498092,60 грн);

- платіжні доручення від 26.10.2018 №3620, від 08.11.2018 №3691, від 09.11.2018 №3721 на загальну суму 2988555,60 грн.;

- рахунки бухгалтерського обліку №208, №631, №644 та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631;

- товарно-транспортні накладні ТОВ "ЛЮКСОН КОМПАНІ" від 25.10.2018 №116, від 26.10.2018 №117, від 27.10.2018 №118, від 28.10.2018 №119, від 29.10.2018 №120 про перевезення товарів (добриво "Фосфоорганік плюс") у кількості 139 т.

Копії договору поставки, специфікації №1 до нього, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 і картки рахунку 631, платіжних доручень, рахунків на оплату, видаткових накладних і товарно-транспортних накладних наявні у справі (а.с. 55-60, 64-82) й досліджені судом. Також, у справі наявні складені позивачем акти використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.10.2018 (а.с. 83-86), згідно з якими позивачем внесено на поля під урожай кукурудзи 2019р. добриво "Фосфоорганік плюс" у загальній кількості 138,861 т.

Неповнота чи відсутність необхідних первинних документів, які підтверджують дані податкового обліку позивача по взаємовідносинах з ТОВ "ОМАН ГРУП", та/або придбання чи використання позивачем товарів без мети використання у власній господарській діяльності перевіркою не виявлено і в акті не зазначено, а судом таких обставин не встановлено.

Водночас, в акті зазначено (с. 7), що згідно з даними АІС "Єдиний реєстр податкових накладних" та АІС "Податковий блок" відповідно до вантажно митних декларацій (імпорт) ТОВ "ОМАН ГРУП" придбавав добриво "Фосфоорганік плюс" у ПП фірма "ЛЕГАТ" у кількості 23 т, тобто з обсягом недостатнім для постачання позивачу. Відтак, за висновком контролюючого органу, ТОВ "ОМАН ГРУП" не могло фактично здійснити господарські операції на користь позивача, що вказує на формування позивачем активу за рахунок надходження товарів (робіт, послуг) з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Оцінюючи обґрунтованість висновку контролюючого органу, суд враховує надані позивачем копії:

- сертифікату відповідності №UA.276.088.07-18, зареєстрованого від 29.03.2018 до 28.03.2019 і виданого ТОВ "ОМАН-ГРУП" (код ЄДРПОУ 40881069) на продукцію Добрива "Фофоорганік плюс" (а.с. 61); відкритий лист ТОВ "ОМАН ГРУП", адресований невизначеному і необмеженому колу покупців, про переваги добрива "Фосфоорганік плюс" та особливості його виробництва (а.с. 62, 63);

- Технічних умов ТУ У 20.1-40881069-001:2018 Добрива "Фосфорганік плюс", які набрали чинності 23.03.2018 (а.с. 96-107).

- листа ТОВ "ОМАН ГРУП" б/д і б/н, який адресований позивачу і в якому повідомляється про свої види діяльності (у т.ч.: код КВЕД 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук, код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний)), про наявність основних засобів і ресурсів, необхідних для здійснення власного виробництва добрив, та про контрагентів, в яких закупляється біосировина для цього.

Вказані докази свідчать про те, що ТОВ "ОМАН-ГРУП" є виробником товару, який постачався на користь позивача згідно з договором поставки від 25.10.2018 №32, а не посередником.

Відтак, використана контроюючим органом при проведенні перевірки податкова інформація про придбання ТОВ "ОМАН ГРУП" у ПП фірма "ЛЕГАТ" лише 23 т добрив "Фосфорганік плюс" не спростовує і об`єктивно не ставить під сумнів можливість (фактичність) постачання ТОВ "ОМАН ГРУП" на користь позивача 139 т добрив на виконання договору поставки від 25.10.2018 №32, як безпосереднім виробником цього товару.

Суд зауважує, що, обмежившись аналізом товарів, які придбавались ТОВ "ОМАН ГРУП" у сторонніх продавців (постачальників), контролюючий орган не врахував і не проаналізував податкової інформації про види діяльності ТОВ "ОМАН ГРУП", у т.ч. щодо виробництва і постачання ним добрив "Фосфорганік плюс" на користь інших покупців, у т.ч. позивача, яка (податкова інформація) є у розпорядженні контролюючого органу.

У відзиві відповідач не заперечив проти наданих позивачем доказів і обставин, які ними підтверджуються, та не довів відповідними доказами обґрунтованість свого висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем і ТОВ "ОМАН ГРУП".

Отже, погоджуючись з доводами позивача, суд вважає необґрунтованими і помилковими висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем і ТОВ "ОМАН ГРУП" та про заниження позивачем у зв`язку з цим податку на прибуток за 2018р. на 448283 грн., тому спірне податкове нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток і штрафних санкцій є безпідставним.

Враховуючи викладене, вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0006830502 належить задовольнити.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0006850502, суд зазначає наступне.

Висновок про порушення позивачем ст. 288 ПК України і заниження орендної плати за землю у 2019р. у сумі 13996,38 грн. обґрунтовано тим, що між позивачем і Горохуватською сільською радою було укладено Тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 02.01.2019 терміном дії до 31.12.2019; площа земельної ділянки 2,8 га; нормативна грошова оцінка 41655,89 грн.; розмір орендної плати 12%; розрахунок суми заниження: 2,8х41655,89х0,12.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній станом на 01.01.2019) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п.п. 288.2-288.4 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із ст. 6 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (далі Закон №161-XIV) (тут і надалі у редакції, чинній станом на 01.01.2019) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1). Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5).

Згідно із ст. 17 Закону №161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 21 Закону №161-XIV орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) (ч. 2).

Статтями 125, 126 ЗК України (у редакції, чинній станом на 01.01.2019) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Системний аналіз положень ст. 288 ПК України, ч.ч. 1, 5 ст. 6, ст. 17 Закону №161-XIV і ст., ст. 125, 126 ЗК України дає підстави для висновку про те, що податковий обов`язок з нарахування і сплати орендної плати за землю виникає у орендаря з дня виникнення у нього права користування земельною ділянкою, який обумовлено моментом державної реєстрації цього права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У справі наявна копія тимчасового договору оренди земельної ділянки від 02.01.2019 терміном дії до 31.12.2019, укладеного між позивачем (Орендар) і Горохуватською сільською радою (Орендодавець) (а.с. 108, 109), яким передбачено надання в строкове платне користування земельної ділянки, яка знаходиться на території Горохуватської сільської ради за межами населеного пункту (п. 1), загальною площею 2,8 га, в т.ч. 2,8 га (господарський двір) (п. 2), для господарських потреб (п.12); договір укладається на 2019р. з 01.01.2019 по 31.12.2019 (п. 5); орендна плата 3500 грн. за 1 га в рік, розмір орендної плати за 1 рік складає 9800 грн. (п. 6); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 7).

У кінці цього договору зазначено про те, що він зареєстрований у Горохуватській сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 02.01.2019 за №19.

У справі наявна копія акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 02.01.2019 (а.с. 110).

Також у справі наявна копія довідки №18 від 17.01.2019, виданої виконкомом Горохуватської сільської ради про те, що на території сільської ради ПСП "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К" в 2019р. орендує землі, серед яких 2,8 га господарський двір (а.с. 42).

У позовній заяві позивач прямо стверджує про відсутність факту державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 2,8 га, яка знаходиться на території Горохуватської сільської ради, з чим пов`язує не набрання чинності вищевказаним тимчасовим договором і, як наслідок, не набуття права оренди на земельну ділянку.

Відповідач у відзиві навів зазначений в акті перевірки (с.с. 20, 21) опис допущеного порушення.

Оцінюючи обґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження орендної плати за землю, суд зауважує, що в акті перевірки не встановлено факт державної реєстрації права користування (оренди) земельною ділянкою площею 2,8 га, яка знаходиться на території Горохуватської сільської ради, на підставі тимчасового договору оренди земельної ділянки від 02.01.2019. Під час судового розгляду справи відповідач не зазначав обставин і не надав доказів, які б підтверджували цей факт.

З таких обставин суд погоджується з доводами позивача про не набрання чинності тимчасовим договором оренди земельної ділянки від 02.01.2019 і про не набуття права оренди на визначену цим договором земельну ділянку, а відтак і про відсутність передбачених ст. 288 ПК України підстав для нарахування і сплати позивачем спірної орендної плати за землю.

Зазначення у кінці тимчасового договору про те, що він зареєстрований у Горохуватській сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 02.01.2019 за №19, не є оформленням права користування земельною ділянкою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наявні у справі копії акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 02.01.2019 і довідки виконкому Горохуватської сільської ради №18 від 17.01.2019 не доводять фактичності користування позивачем земельною ділянкою у 2019р., адже відповідно до ст. 17 Закону №161-XIV за відсутності державної реєстрації права оренди об`єкт за договором оренди землі не вважається переданим орендодавцем орендареві.

Отже, суд вважає необґрунтованим і помилковим висновок контролюючого органу про заниження позивачем орендної плати за землю у 2019о. у сумі 13996,38 грн., тому спірне податкове нарахування податкового зобов`язання з плати за землю і штрафних санкцій є безпідставним.

Окремо суд зазначає й про необґрунтованість здійсненого контролюючим органом розрахунку розміру спірної орендної плати за землю із застосування максимальної величини 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, приписами п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено мінімальні та максимальні розміри орендної плати за землю. Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 21 Закону №161-XIV, конкретний розмірі орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Посилаючись в акті перевірки на тимчасовий договір про оренду земельної ділянки від 02.01.2019, відповідач при розрахунку суми недоїмки не обґрунтував причин неврахування встановленого у цьому договорі розміру орендної плати за землю 9800 грн. (з урахуванням індексів інфляції), а також не обґрунтував причини застосування максимальної ставки 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0006850502 належить задовольнити.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

З огляду на задоволення позову і згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 10507,31 грн., сплачений позивачем згідно з платіжними дорученнями від 02.04.2020 №6476 і від 17.04.2020 №6539, належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К" повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.03.2020 №0006830502 і №0006850502.

3. Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К" з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у сумі 10507,31 грн. (десять тисяч п`ятсот сім гривень 31 коп.).

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ-К";

09246, Київська область, Кагарлицький район, с. Переселення, вул. Комунарська, 1;

код ЄДРПОУ 38846528.

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області;

03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А; код ЄДРПОУ 44096797.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.