Ухвала

від 23.01.2025 по справі 320/2282/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2025 року м. Київ № 320/2282/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГУСИНЕ до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гусине (далі позивач/ТОВ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при розгляді скарги ТОВ Гусине щодо неправомірних дій АТ Полатвагаз;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вжити заходів, передбачених чинним законодавством щодо припинення незаконних дій АТ Полатвагаз

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.За таких обставин суд вважає, що подана позовна заява і додані до неї матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктом 4 частини 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Прохальна частина позову містить одну основну позовну вимогу - визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при розгляді скарги ТОВ Гусине щодо неправомірних дій АТ Полатвагаз. Та одну похідну вимогу - зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вжити заходів, передбачених чинним законодавством щодо припинення незаконних дій АТ Полатвагаз. При цьому не вказано, ким та яким чином було встановлено незаконність дій (вимог) АТ Полтавагаз, та яких саме заходів повинен вжити відповідач задля відновлення прав, про порушення яких заявляє позивач.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Натомість прохальна частина позовної заяви не містить чіткого визначення способу судового захисту позивача та не містить посилань, які саме, за цим позовом, дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними.

Так, позивачу необхідно, насамперед, уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, відповідно до характеру цих вимог, для встановлення відповідності строку звернення позивача з даними позовними вимогами в межах визначених правовими положеннями адміністративного судочинства та визначення суми судового збору (в залежності від кількості заявлених позовних вимог) за звернення до суду з цим позовом.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, позовні вимоги підлягають уточненню шляхом надання до суду уточненої позовної заяви та доказів, в частині заявлених позовних вимог з урахуванням приписів частини 1 статті 5 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСИНЕ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу(його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вісьтак М.Я.