Ухвала

від 24.01.2025 по справі 640/8508/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 січня 2025 року №640/8508/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ НАФТА" до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Товариство з обмеженою відповідальність "Альянс Еволюшн", Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ НАФТА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Товариство з обмеженою відповідальність "Альянс Еволюшн", Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у призначенні та організації проведення 30.03.2021 масового заходу - засідання Антимонопольного комітету України з розгляду справи №143-26.13/153-16, в умовах дії в м. Києві обмежень передбачених для "червоного" рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19, що позбавило позивача права на належний захист своїх інтересів у справі №143-26.13/153-16.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/8508/21 суддею Шевченко А.В.

Відповідно до наказу голови суду від 13 лютого 2024 року № 1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку Анні Шевченко», частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, проведено повторний автоматизований розподіл справи №640/8508/21, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

На підставі ухвали від 12.04.2024 дану адміністративну справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. та визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачем зазначено про незаконність проведення Антимонопольним комітетом України засідання, на якому продовжено розгляд матеріалів справи №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в умовах дії в м. Києві обмежень передбачених для «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19. На думку позивача, означеними діями відповідач позбавив позивача права на належний захист своїх інтересів у справі №143-26.13/153-16.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому висловлено позицію щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі. В якості підстав для закриття провадження у справі зазначено, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду всі справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися судами за правилами адміністративного судочинства (адміністративними судами). Такі справи включають не лише спори безпосередньо пов`язані з оскарженням рішень Комітету, та справи за заявами органів Комітету з питань, віднесених законом до їх компетенції, але також і інші спори, у тому числі пов`язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів Комітету. Відповідач переконаний, що предмет позову, характер спірних правовідносин та склад учасників справи вказують на необхідність її розгляду за правилами господарського судочинства.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому наголошено, що правовідносини між учасниками справи, зміст та юридична природа обставин у цьому випадку не пов`язані безпосередньо із захистом економічної конкуренції, а стосуються виключно невчинення відповідачем тих процесуально-управлінських та юридично значимих дій, які об`єктивно були необхідні та реально можливі.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для закриття провадження у справі, суд бере до уваги та керується наступним.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Суд відмічає, що проведення засідання Антимонопольного комітету України (далі - АМК) на якому продовжено розгляд матеріалів справи №143-26.13/153-16, є процесом провадження, здійсненого у порядку Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ст. 3 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 3659-XII, для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Частиною 1 ст. 22-1 Закону № 3659-XII, суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону № 2210-III рішення АМК, адміністративної колегії АМК та державного уповноваженого АМК оскаржуються до Господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень АМК, а також справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Вказані норми прямо передбачають вирішення спору, пов`язаного із здійсненням господарської діяльності, зокрема, щодо захисту економічної конкуренції господарським судом, тобто законом установлено інший порядок судового провадження щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів, ніж КАС України, а тому останній не поширює свою дію на спірні відносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норм господарського процесуального законодавства зазначено у постанові великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №820/2953/18, від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, від 03.07.2019 у справі №922/3506/18.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Право на ознайомлення з матеріалами справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції врегульовано положеннями статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення). пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу.

Отже, право на захист забезпечується у порядку визначеному законодавством про захист економічної конкуренції, що є складовою процедури розгляду справи, тому такий спір є спором пов?язаним із захистом економічної конкуренції та має розглядатись господарським судом відповідно до статті 19, частині 5 статті 242 КАС України та статті 20 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 239 КАС України передбачено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер правовідносин у цій справі, суд вважає, що даний спір не підвідомчий адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 241-243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у справі №640/8508/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ НАФТА" до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Товариство з обмеженою відповідальність "Альянс Еволюшн", Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання протиправними дій - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.