Рішення
від 23.01.2025 по справі 380/24307/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 рокусправа № 380/24307/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1 код ЄДРПОУ 38487310) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900617/1 від 27.07.2024;

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002349;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900624/1 від 29.07.2024;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900660/1 від 16.08.2024;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними в оскржуваних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Ухвалою від 04.12.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач, Львівська митниця, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею прийняті рішення №UA209000/2024/900617/1 від 27.07.2024, №UA209000/2024/900624/1 від 29.07.2024, №UA209000/2024/900660/1 від 16.08.2024 про коригування митної вартості, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, як джерело інформації при винесені письмових рішень про коригування митної вартості №UA209000/2024/900617/1 від 27.07.2024, №UA209000/2024/900624/1 від 29.07.2024, №UA209000/2024/900660/1 від 16.08.2024. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, суд повинен виходити з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Отже, картки відмови лише містять інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив. Вказав, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. На переконання представника, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні безліч розбіжностей. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Суд встановив таке.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» зареєстроване 04.03.2013, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Інші види діяльності: Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Друкування газет, Друкування іншої продукції, Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення, Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Торгівля іншими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Оптова торгівля одягом і взуттям, Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням, Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, Оптова торгівля офісними меблями, Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням, Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, Оптова торгівля хімічними продуктами, Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, Оптова торгівля відходами та брухтом, Неспеціалізована оптова торгівля, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля пальним, Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля аудіо- та відеозаписами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах, Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Видання іншого програмного забезпечення, Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Видання звукозаписів, Діяльність у сфері радіомовлення, Діяльність у сфері телевізійного мовлення, Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку, Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку, Інша діяльність у сфері електрозв`язку, Комп`ютерне програмування, Консультування з питань інформатизації, Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням, Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, Веб-портали, Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., Фінансовий лізинг, Інші види кредитування, Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах, Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, Діяльність страхових агентів і брокерів, Купівля та продаж власного нерухомого майна, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Агентства нерухомості, Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, Діяльність у сфері права, Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, Діяльність головних управлінь (хед-офісів), Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Рекламні агентства, Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Надання послуг перекладу, Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, Діяльність телефонних центрів, Організування конгресів і торговельних виставок, Пакування, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Вантажний автомобільний транспорт, Надання послуг перевезення речей (переїзду), Складське господарство, Допоміжне обслуговування наземного транспорту, Транспортне оброблення вантажів, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

12.03.2024 між ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (Україна) (надалі - «Покупець») та GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «PULAWY» S.A. (Польща) (надалі-«Продавець») укладено Контракт №PL/430528900/2024/HR/0126, відповідно до якого Покупець купує продукт: NOXy® (також відомий як AdBlue®) відповідно до якості, кількості та ціни за одиницю вказаної в Контракті на умовах FCA Pulawy. Термін доставки товару до 31.12.2024.

На підставі Контракту №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 та інвойсу (Customs Invoice) №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024 Покупець придбав у Продавця Продукт, загальною вартістю 3840,77 Євро в кількості 22073,395 літрів на умовах FCA Pulawy.

Представником підприємства - декларантом, з метою митного оформлення вказаного товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170061103U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар - водний розчин сечовини «AdBlue», вміст сечовини 32,5 масою%, вміст азоту у перерахунку на сухий безводний продукт 46,6%, у вигляді прозорої безбарвної рідини; використовується як рідкий реагент для очищення вихлопних газів дизельних двигунів методом селективної каталітичної нейтралізації. Країна походження PL.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170061103U8 як підставу для застосування основного методу було надано документи, які містять, зокрема, відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: декларація митної вартості; сертифікат якості б/н від 25.07.2024, інвойс (Customs Invoice) №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024; автотранспортна накладна №0000075 від 25.07.2024; Контракт №PL/430528900/2024/HR70126 від 12.03.2024№ сертифікат перевезення Євро1 №PL/MF/AT 0277101 від 25.07.2024; разовий договір-замовлення на перевезення б/н від 23.07.2024; рахунок на сплату від перевізника №584 від 24.07.2024; акт про вміст азоту б/н від 25.07.2024; лист №183/24 від 26.07.2024 про відсутність страхування; лист-комерційна пропозиції щодо ціни на липень 2024 б/н від 16.07.2024; лист б/н від 17.07.2024 про погодження з пропозицією ціни на липень 2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 26.07.2024 надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та до да тки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок спла чено, - банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; - копію митної декларації країнивідправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нихдокументидля підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларантом 26.07.2024 скеровано лист - вимогу №44, якою просив митний орган письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, жодного обгрунтування щодо підстав скерування вимоги про надання додаткових документів декларантом не отримано.

На вимогу Декларант надав витребувані документи: довідку про транспортні витрати від перевізника №1 від 24.07.2024; лист 182/24 від 26.07.2024 про те, що оплата відповідно до умов Контракту не ще здійснена; експортну декларація країни відправлення 24PL301010E00899753 від 25.07.2024; лист б/н від 16.07.2024 про підтвердження продажу Продукту Товариству за ринковими цінами з перекладом на державну мову; Договір №010923 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2023 (посередницький); видаткові накладні №FD0002691/24 від 25.06.2024, №FH0002963/24 від 11.07.2024, №FH0002802/24 від 01.07.2024, №4512/24 від 10.07.2024 в підтвердження реалізації ідентичного товару. Декларант 26.07.2024 просив визнати митну вартість на підставі поданих документів про що зазначив в заяві №45.

Проте, Львівська митниця надіслала повідомлення наступного змісту: «В Львівській митниці відсутня інформація про подібні (ідентичні товари)».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2024/002349.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №иА209000/2024/900617/1 від 27.07.2024 року в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинахдругій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено: поставка товару, заявленого за ЕМД від 26.07.2024 № 24иА209170061103и8, здійснюється на підставі контракту від 12.03.2024 № PL/430528900/2024/HR/0126, укладеного між компанією GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «РиіА]]/» S.A. (продавець) та ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (покупець) яким визначено, зокрема, що: кількість: приблизно 792000 літрів на рік; річна кількість буде розбита на календарні місяці протягом термінудії договорув сумах, погоджених сторонами. Цільова кількість: 66000літрів/ місяць; ціна за одиницю: 174 євро/1000 літрів у березні 2024 року; ціни на наступні місяці обговорюватимуться та фіксуватимуться окремо щомісяця. Нездатність сторін досягти згоди щодо ціни на певний місяць звільняє обидві сторони від зобов`язань щодо постачання та закупівлі за такий місяць; умови оплати - 14 днів від дати виставлення рахунку; повний контракт: цей контракт містить остаточний, повний і виключнийконтракт, що стосуєтьсяпредмета контракту. Жодні змінидо нього, якщо певні положення контракту не передбачають інше, не може відбуватися без прямої письмової згоди обох сторін.

Під час розгляду документів було встановлено, що у сертифікаті якості за № б/н від 25.07.2024, що був поданий до митного оформлення зазначено номер замовлення 0081274187. Натомість, у рахунку-фактурі №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024 поле «номер і дата замовлення» є незаповненими. Саме замовлення до митного оформлення не подавалося. Відсутність посилання на таке замовлення у відповідній графі "митного інвойсу" від 25.07.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0008, відсутність в ньому банківських реквізитів для переказу коштів, як це передбачено Контрактом, а також той факт, що "митний інвойс" містить фразу "цей документ не є інвойсом в розумінні закону про податок на товари і послуги" не дає змоги митниці переконатися, що документ від 25.07.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 є інвойсом, видання якого передбачено Контрактом. Вказане може свідчити про наявність іншого інвойсу, поданого для податкових органів Польща.

На вимогу митниці декларантом була додатково надіслана експортна декларація №24PL301010E0899753 від 25.07.2024, де статистична вартість вказана в розмірі 20736,0 польських злотих. Це складає еквівалент 4780,5238 євро за курсом НБУ для митних цілей на липень 2024 року (4,3376 польських злотих за 1 євро). Різниця з заявленою фактурною вартістю складає 939,7538 євро. Таку різницю можна було б вважати доданою сумою транспортних витрат, однак, станом на 26.07.2024 вже був укладений разовий договір замовлення на перевезення вантажу від 23.07.2024, яким визначено суму транспортних витрату розмірі 37000 грн (еквівалент 828,05 євро за курсом НБУ) а відповідно до рахунку на оплату №584 від 24.07.2024 вартість до місця вивезення вантажу за межі країни-члена ЄС в розмірі 25900 грн. (еквівалент 579,639 євро за курсом НБУ).

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайноі конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товаругрунтуєтьсяна дійснійвартості.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих д ументах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числовізначеннямитноївартості, визначеноїза основнимметодом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а такождокументи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації виробника товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(посередницькі фактури); - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями,та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано видаткові накладні, договір на перевезення, експортну декларацію. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазна чені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене,відповідно до вимог п.2ч.6 ст.54 МКУ,у в`язкуз неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-УІ розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1 МД №209170/2024/37955 від 08.05.2024, рівень митної вартості становить 0,32дол/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з непогодженням із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UА209170061393U3, яка 27.07.2024 була оформлена Львівською митницею. Як наслідок, за вказаною митною декларацією зайво нараховано до сплати 23434, 25 гривень.

Керуючись частиною 8 статті 55 МКУ ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» подало до Львівської митниці заяву від 12.08.2024 №198/24 з додатковими поясненнями щодо винесеного Львівською митницею 27.07.2024 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900617/1 та додано банківський платіжний документ (Swift) б/н від 08.08.2024 в підтвердження оплати за імпортовану партію товару по інвойсу №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024; платіжну інструкцію №10441 від 06.08.2024 в підтвердження оплати транспортних витрат; висновок Державного підприємства «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків» №93-2/442 від 01.08.2024.

Також, з врахуванням зауважень, викладених у відповіді Львівської митниці15.08.2024 №7.4-3/15-02/13/22539 відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ Товариство 11.10.2024 подало заяву №256/24 з поясненнями та відповідними документами.

Однак, Львівська митниця відповідями від 15.08.2024 №7.4-3/15-02/13/22538 та від 15.10.2024 №7.4-2/15-02/13/28060 залишила без змін, винесене нею спірне рішення про коригування митної вартості.

Крім того, на підстав Контракту №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 та згідно із інвойсом (Customs Invoice) №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 Покупець придбав у Продавця Продукт, загальною вартістю 3834,39 Євро в кількості 22036,697 літрів на умовах FCA Pulawy.

Представником підприємства - декларантом, з метою митного оформлення вказаного товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170061564U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар - водний розчин сечовини «AdBlue», вміст сечовини 32,5 масою%, вміст азоту у перерахунку на сухий безводний продукт 46,6%, у вигляді прозорої безбарвної рідини; використовується як рідкий реагент для очищення вихлопних газів дизельних двигунів методом селективної каталітичної нейтралізації. Країна походження PL.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170061564U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять, зокрема, відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: декларація митної вартості; сертифікат якості б/н від 26.07.2024, інвойс (Customs Invoice) №9PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024; автотранспортна накладна №90081274329 від 26.07.2024; Контракт №9PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024; сертифікат з перевезення Євро1 1/9PL/MF/AT 0277107 від 26.07.2024; разовий договір-замовлення на перевезення б/н від 24.07.2024; рахунок на сплату від перевізника №9591 від 25.07.2024; акт про вміст азоту б/н від 26.07.2024; лист №188/24 від 29.07.2024 про відсутність страхування; лист-комерційна пропозиції щодо ціни на липень 2024 року б/н від 16.07.2024; лист б/н від 17.07.2024 про погодження з пропозицією ціни на липень 2024 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 29.07.2024 надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та до да тки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок спла чено, - банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а такождокументи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нихдокументидля підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларантом 29.07.2024 скеровано лист - вимогу №46, якою просив митний орган письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, жодного обгрунтування щодо підстав скерування вимоги про надання додаткових документів декларантом не отримано.

На вимогу Декларант надав витребувані документи: довідку про транспортні витрати від перевізника №1 від 25.07.2024; лист 187/24 від 29.07.2024 про те, що оплата відповідно до умов Контракту не ще здійснена; експортна декларація країни відправлення 24PL301010E0906228 від 26.07.2024; лист б/н від 16.07.2024 про підтвердження продажу Продукту Товариству за ринковими цінами з перекладом на державну мову; Договір №310524 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 31.05.2024 (посередницький); видаткові накладні №0002691/24 від 25.06.2024, №FH0002963/24 від 11.07.2024, №FH0002802/24 від 01.07.2024, №4512/24 від 10.07.2024 в підтвердження реалізації ідентичного товару. Декларант 29.07.2024 просив визнати митну вартість на підставі поданих документів про що зазначив в заяві №47.

Проте, Львівська митниця надіслала повідомлення такого змісту: «В Львівській митниці відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900624/1 від 29.07.2024 в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійсненнямитного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено: поставка товару, заявленого за ЕМД від 29.07.2024 №24UA209170061564U3, здійснюється на підставі контракту від 12.03.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126, укладеного між компанією GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «PULAWY» S.A. (продавець) та ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (покупець), яким визначено, зокрема, що: кількість: приблизно 792000 літрів на рік; річна кількість буде розбита на календарні місяці протягом терміну дії договору в сумах, погоджених сторонами. Цільова кількість: 66000 літрів/ місяць; ціна за одиницю: 174 євро/1000 літрів у березні 2024 року; ціни на наступні місяці обговорюватимуться та фіксуватимуться окремо щомісяця. Нездатність сторін досягти згоди щодо ціни на певний місяць звільняє обидві сторони від зобов`язань щодо постачання та закупівлі за такий місяць; умови оплати - 14 днів від дати виставлення рахунку; повний контракт: цей контракт містить остаточний, повний і виключнийконтракт, що стосуєтьсяпредмета контракту. Жодні змінидо нього, якщо певні положення контракту не передбачають інше, не може відбуватися без прямої письмової згоди обох сторін.

Під час розгляду документів було встановлено, що у сертифікаті якості за № б/н від 26.07.2024, що був поданий до митного оформлення зазначено номер замовлення 008174329. Натомість, у рахунку-фактурі №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 поле «номер і дата замовлення» є незаповненими. Саме замовлення до митного оформлення не подавалося. Відсутність посилання на таке замовлення у відповідній графі«митногоінвойсу» від 26.07.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0009, відсутність в ньому банківських реквізитів для переказу коштів, як це передбачено Контрактом, а також той факт, що «митний інвойс» «містить фразу» цей документ не є інвойсом в розумінні закону про податок на товари і послуги`не дає змоги митниці переконатися, що документ від 26.07.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 є інвойсом, видання якого передбачено Контрактом. Вказане може свідчити про наявність іншого інвойсу, поданого для податкових органів Польща.

На вимогу митниці декларантом була додатково надіслана експортна декларація №24PL301010E0906228 від 26.07.2024, де статистична вартість казана в розмірі 20701,0 польських злотих.

Це складає еквівалент 4772,4548 євро за курсом НБУ для митних цілей на липень 2024 року (4,3376 польських злотих за 1 євро). Різниця з заявленою фактурною вартістю складає 938,0648 євро. Таку різницю можна було б вважати доданою сумою транспортних витрат, однак, станом на 26.07.2024 вже був укладений разовий договір замовлення на перевезення вантажу від 24.07.2024, яким визначено суму транспортних витрат у розмірі 48000,00 грн (еквівалент 1075,4519 євро за курсом НБУ) а відповідно до рахункуна оплату №591 від 24.07.2024 вартість до місця вивезення вантажу за межі країни члена ЄС в розмірі 33600 грн. (еквівалент 752,81 євро за курсом НБУ).

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числовізначеннямитноївартості, визначеноїза основнимметодом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок спла чено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні дляідентифікацїї ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано видаткові накладні, договір на перевезення, експортну декларацію. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Іншихдокументів на вимогу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені число визначення митної вартості, визначеної за основнимметодом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД№209170/2024/37955 від 08.05.2024, рівень митної вартості становить 0,32 дол/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».У зв`язку з непогодженням із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UA209170061998U2, яка 29.07.2024 була оформлена Львівською митницею. Як наслідок, за вказаною митною декларацією зайво нараховано до сплати 21429, 47 гривні.

Керуючись частиною 8 статті 55 МКУ ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» 12.08.2024 подало до Львівської митниці заяву №199/24 з додатковими поясненнями щодо винесеного Львівською митницею 29.07.2024 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900624/1 та додано банківський платіжний документ (Swift) б/н від 08.08.2024 в підтвердження оплати за імпортовану партію товару по інвойсу №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024; платіжну інструкцію №10462 від 07.08.2024 в підтвердження оплати транспортних витрат; висновок Державного підприємства «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків» №3-2/442 від 01.08.2024 року.

Однак, Львівська митниця відповіддю від 15.08.2024 №7.4-3/15-02/13/22538 залишила без змін, винесене нею спірне рішення про коригування митної вартості та відмовила у його скасуванні. Відповідно, з врахуванням зауважень в строки на підставі ч.8 ст. 55 МКУ Товариство 11.10.2024 подало знову заяву №257/24 з поясненнями та відповідними документами. Однак, Львівська митниця відповідями від 15.08.2024 №7.4-3/15-02/13/22538 та від 16.10.2024 №7.4-2/15-02/13/28180 залишила без змін, винесене нею спірне рішення про коригування митної вартості.

Також на підстав Контракту №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 та згідно із інвойсом (Customs Invoice) №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 Покупець придбав у Продавця Продукт, загальною вартістю 3831,19 Євро в кількості 22018,349 літри на умовах FCA Pulawy.

Представником підприємства - декларантом, з метою митного оформлення вказаного товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170067166U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар - водний розчин сечовини "AdBlue", вміст сечовини 32,5 масою%, вміст азоту у перерахунку на сухий безводний продукт 46,6%, у вигляді прозорої безбарвної рідини; використовується як рідкий реагент для очищення вихлопних газів дизельних двигунів методом селективної каталітичної нейтралізації. Країна походження PL.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170067166U4 як підставу для застосування основного методу надано документи, які містять, зокрема, відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: декларація митної вартості: сертифікат якості б/н від 14.08.2024; інвойс (Customs Invoice) №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024; автотранспортна накладна №9784072 від 14.08.2024; Контракт M°PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024; сертифікат з перевезення Євро1 №PL/MF/AT 0277156 від 14.08.2024; разовий договір- амовлення на перевезення б/н від 13.08.2024; рахунок на сплату від перевізника №665 від 14.08.2024;акт про вмістазотуб/н від 14.08.2024; лист №204/24 від 15.08.2024 про відсутність страхування; лист-комерційна пропозиції щодо ціни на серпень 2024 року б/н від 01.08.2024; лист б/н від 02.08.2024 про погодження з пропозицією ціни на серпень 2024 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 15.08.2024 надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та до да тки до нього у разі 'їх наявності; - якщо рахунок спла чено, - банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нихдокументидля підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларантом 15.08.2024 скеровано лист - вимогу №48, якою просив митний орган письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, жодного обгрунтування щодо підстав скерування вимоги про надання додаткових документів декларантом не отримано.

На вимогу Декларант надав витребувані документи: довідку про транспортні витрати від перевізника №1 від 14.08.2024; лист 203/24 від 15.08.2024 про те, що оплата відповідно до умов Контракту не ще здійснена; експортна декларація країни відправлення №24PL301010E0985679 від 14.08.2024; лист б/н від 16.07.2024 про підтвердження продажу Продукту Товариству за ринковими цінами з перекладом на державну мову; Договір №190623 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2023 (посередницький); видаткові накладні №FD0002691/24 від 25.06.2024, №FH0002963/24 від 11.07.2024, №FH0002802/24 від 01.07.2024, №4512/24 від 10.07.2024 в підтвердження реалізації ідентичного товару; висновок експертної організації ДП «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків» №3-2/442 від 01.08.2024 року; інформаційний лист№205/24 від 16.08.2024. Декларант 16.08.2024 просив визнати митну вартість на підставі поданих документів про що зазначив в заяві №49.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900660/1 від 16.08.2024 в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинахдругій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено: поставка товару, заявленого за ЕМД від 15.08.2024 №24UA209170067166U4, здійснюється на підставі контракту від 12.03.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126, укладеного між компанією GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «PULAWY» S.A. (продавець) та ТОВ «ІБЕРСОНКОМПОНЕНТС» (покупець), яким визначено, зокрема, що: кількість приблизно 792000літрів на рік; річна кількість буде розбита на календарні місяці протягом терміну дії договору в сумах, погоджених сторонами. Цільова кількість: 66000 літрів/ місяць; ціна за одиницю: 174 євро/1000 літрів у березні 2024 року; ціни на наступні місяці обговорюватимуться та фіксуватимуться окремо щомісяця. Нездатність сторін досягти згоди щодо ціни на певний місяць звільняє обидві сторони від зобов`язань щодо постачання та закупівлі за такий місяць; умови оплати - 14 днів від дати виставлення рахунку; повний контракт: цей контракт містить остаточний, повний і виключний контракт, що стосується предмета контракту. Жодні зміни до нього, якщо певні положення контракту не передбачають інше, не може відбуватися без прямої письмової згоди обох сторін.

Під час розгляду документів було встановлено, що у сертифікаті якості за № б/н від 14.08.2024, що був поданий до митного оформлення зазначено номер замовлення 0081280315. Натомість, у рахунку-фактурі №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 поле «номер ідата замовлення» є незаповненими. Саме замовленнядо митного оформлення не подавалося. Відсутність посилання на таке замовлення у відповідній графі «митного інвойсу» від 14.08.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0010, відсутність в ньому банківських реквізитів для переказу коштів, як це передбачено Контрактом, а також той факт, що «митний інвойс» містить фразу «цей документ не є інвойсом в розумінні закону про податок на товари і послуги» не дає змоги митниці переконатися, що документ від 14.08.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 є інвойсом, видання якого передбачено Контрактом. Вказане може свідчити про наявність іншого інвойсу, поданого для податкових органів Польща.

На вимогу митниці декларантом була додатково надіслана експортна декларація №24PL301010E0985679 від 14.08.2024, де статистична вартість вказана в розмірі 20136,0 польських злотих. Це складає еквівалент 4705,1126 євро за курсом НБУ для митних цілей на серпень 2024 року (4,2796 польських злотих за 1 євро). Різниця з заявленою фактурною вартістю складає 873,92 євро. Таку різницю можна було б вважати доданою сумою транспортних витрат, однак станом на 14.008.2024 вже був укладений разовий договір замовлення на перевезення вантажу від 13.08.2024, яким визначено суму транспортних витрату розмірі 36000,00 грн (еквівалент 790,55 євро за курсом НБУ) а відповідно до рахунку на оплату № 591 від 24.07.2024 вартість до місця вивезення вантажу за межі країни-члена ЄС в розмірі 27200 грн. (еквівалент 597,15 євро за курсом НБУ).

Відповідно до пункту другого статті УІІ ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайноі конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числовізначеннямитноївартості, визначеноїза основнимметодом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок спла чено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні дляідентифікацїї ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано видаткові накладні, договір на перевезення, експортну декларацію. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазна чені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначениху частинахдругій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основнимметодом.

У зв`язку з непогодженням із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UА209170067507U5, яка 16.08.2024 була оформлена Львівською митницею. Як наслідок, за вказаною митною декларацією зайво нараховано до сплати 23032,64 гривень.

Керуючись частиною 8 статті 55 МКУ ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» подало 11.10.2024 до Львівської митниці заяву №258/24 з додатковими поясненнями щодо винесеного Львівською митницею 16.08.2024 рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900660/1 та додано платіжну інструкцію в іноземній валюті №172 від 27.08.2024, платіжну інструкцію №10575 від 23.08.2024, акт виконаних робіт №665 від 17.08.2024 та відповідь ДП «Держзовнішінформ» від 04.10.2024 №13 на адвокатський запит. Однак, Львівська митниця відповіддю від 17.10.2024 №7.4-2/15-02/13/28428 залишила без змін, винесене нею спірне рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятими за їх наслідками картками відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановив суд, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд наголошує, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив постановах, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Як видно з оскаржуваних рішень, то в них відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Однак, оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару, суд ураховує, що позивач на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслало митниці повідомлення про надання додаткових документів щодо митних декларацій, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, однак не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п.2 ч.4 ст.54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що в сертифікатах якості за № б/н від 25.07.2024 , б/н від 26.07.2024 та б/н від 14.08.2024, які були подані до митного оформлення зазначено номери замовлення №008127418, №008174329 та №0081280315 відповідно, натомість, у рахунках-фактурах №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/ HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 поле «номер і дата замовлення» є незаповненими, а саме замовлення до митного оформлення не подавалося, то суд зазначає таке.

Номери замовлення №0081274187, №008174329 та №0081280315, які зазначені в сертифікатах якості б/н від 25.07.2024, 26.07.2024 та 14.08.2024 відповідно, є номерами замовлень на продаж. Це номер, який присвоюється в реєстрі компанії GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «РиЬАШУ» S.A. виключно для цілей внутрішнього обліку у вигляді цифрового номеру, який в подальшому відображаються в сертифікаті якості, який видається при продажу товару. Цей номер не є номером документа (замовлення), який можна вивести на зовнішній носій, це запис в електронному реєстрі системи обліку і руху товару Компанії. Дані реєстрів є конфеденційною інформацією, яка використовується Продавцем виключно для власних цілей. Суд бере до уваги таке пояснення позивача.

Разом з тим, крім номера замовлення у сертифікаті якості зазначаються й інші ідентифікуючі ознаки поставки партії товару, такі як реєстраційні номера автомобілів, якими перевозиться товар та які співпадають з реєстраційними номерами, що зазначені в документах по перевезенню та номер контракту, який зазначений в сертифікаті, який відповідає реквізитам Контракту за яким імпортовано товар.

В свою чергу в інвойсі, виписаному Продавцем на відповідну партію товару, також міститься посилання на контракт та реєстраційні номера автомобілів, якими перевозився товар, реквізити яких відповідають поданому до митного оформлення Контракту та документах по перевезенню.

Крім того, суд зазначає, що Контракт від 12.03.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126, за яким здійснено імпорт товару, не передбачає такого документа як замовлення.

Декларантом з митними деклараціями надано до митного контролю та митного оформлення інвойси №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/ HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024, які є в переліку основних документів передбачених ч. 2 ст. 53 МКУ, при цьому, серед переліку таких основних документів замовлення не передбачено. Такий документ, як замовлення не передбачено і серед переліку відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ, як додатковий документ на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Що стосується інвойсу, то інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, оскільки без цього документа жоден перевізник не буде транспортувати товар. В інвойсі вказується, які саме послуги надані клієнту, та вартість за виконані послуги чи наданий товар.

Також необхідно зазначити, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість; валюту оплати. Також, можуть вказуватися і інші реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка.

Крім цього, інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, якщо орган доходів та зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року, у справі № 420/4820/19).

Водночас, в інвойсах №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 зазначено, зокрема, але не виключно, реквізити зовнішньоекономічного контракту, відповідно до якого здійснюється поставка, дата та номер самого контракту (№PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024), транспортний засіб яким здійснювалось перевезення, назву, кількість, ціну товару за літр, умови поставки та інші дані, які дають можливість ідентифікувати поставлену партію товар та визначити вартість товару.

Відсутність в інвойсі вказівки на реквізити сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

В свою чергу, наявність чи відсутність в полі «номер і дата замовлення» інформації в №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 чи банківських реквізитів, жодного впливу та значення для числового визначення складових митної вартості товару не має та не може бути підставою для коригування митної вартості товару заявленої декларантом за першим методом.

Замовлення - це документ, який жодним чином не впливає та не вплинув на визначення митної вартості товару.

Крім цього, декларантом надано документи, визначені ч. 2-3 ст. 53 МКУ, які в своїй сукупності підтверджують кількість, якість, походження, ціну імпортованої Позивачем партії товару.

Крім цього, відсутність замовлення не є порушенням відповідно до умов Контракту №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 .

Враховуючи наведене, ненадання до митного органу замовлення, самостійно не може бути підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Як витребування так і надання замовлення є безпідставним тому, що воно не містить в собі інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості та в ньому немає таких даних, які б не містилися в інших -комерційних(первинних) документах, які надані Декларантом.

Відтак, вказане зауваження митного органу є формальним, необгрунтованим та таким, що не має впливу та не може бути підставою для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару за основним методом.

З огляду на вказане, суд вважає, що наданий до митного оформлення інвойс дозволяє ідентифікувати поставку товару та містить відомості про вартість товару.

Крім того, митним органом не вказано, як означена обставина унеможливлює ідентифікувати імпортований товар із супровідними документами та визначити його митну вартість за ціною договору, оскільки така обставина сама по собі не є ані розбіжністю у документах, ані недостатністю документів, поданих для розмитнення, як це визначено статтею 53 МК України. Застосування означеної підстави для коригування митної вартості товару є безпідставним та явно необґрунтовано.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18 (адміністративне провадження №К/9901/13897/19) виснував, що «відсутність у рахунку посилання на контракт не є підставою вважати, що такий рахунок не пов`язаний з контрактом...».

У постанові Верховного Суду від 02.11.2018 у справі №821/3874/15-а, за аналогічних обставин, виснувано: «До того ж наведена обставина (в інвойсі відсутня інформація щодо номера/дати договору та інша інформація щодо умов поставки) не може бути визнана як достатня підстава для висновку про неможливість ідентифікувати інвойс із товаром, оскільки відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного контракту сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару».

Надані позивачем до митного оформлення документи дають можливість ідентифікувати поставлений товар, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними. Також, сплачуючи вартість товару, Продавець у призначенні платежу посилався саме на ці інвойси та контракт №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутність банківських реквізитів продавця, а також міркування, що цей інвойс в розумінні закону про податок на товари та послуги не дає змоги переконатися що цей документ є інвойсом, видання якого передбачено Контрактом, то суд зазначає таке.

Аргументи посадових осіб митного органу, що документи від 25.07.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0008, від 26.07.2024 № PL/430528900/2024/HR/0126/0009 та від 14.08.2024 №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 не відповідають інвойсам, видання яких передбачено Контрактом, носять суб`єктивний характер та є такими, що не впливають на визначення числових значень складових митної вартості товару за основним (першим) методом.

Як вже зазначалось вище, затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Також суд зазначає, що в інвойсах №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 зазначено достатно інформації для можливості ідентифікувати поставлену партію товару та визначити вартість товару, зокрема, але не виключно, реквізити зовнішньоекономічного контракту, відповідно до якого здійснюється поставка, дата та номер самого контракту (№PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024), транспортний засіб яким здійснювалось перевезення, назву, кількість, ціну товару за літр, умови поставки.

Відповідно, лише відсутність в інвойсі вказівки на реквізити сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, судом встановлено, що банківські реквізити Продавця для переказу коштів за Контрактом №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 зазначені в розділі цього Контракту «Банківські реквізити Продавця», зокрема, Банк PEKAO S.A. в/Пулави, вул. Партизантув,8, 24-100 Пулави, IBAN PL7312 4024121978000036106477, SWIFT: PKOPPLPW. В свою чергу, на рахунок вказаний в контракті Продавцем і здійснено переказ коштів за імпортовану партію товару по №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024.

Тобто, даним Контактом передбачена післяоплата - 14 днів з дня виставлення інвойсу, а тому сплата за товар на момент митного оформлення ще не відбувалася, однак включена у заявлену митну вартість товару про що зазначено в листах №182/24 від 26.07.2024, №187/24 від 29.07.2024 та №203/24 від 15.08.2024, які було подано до митного оформлення.

Суд також наголошує на тому, що інвойс створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, при цьому, затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено, що в свою чергу, свідчить, що наявність чи відсутність певної інформації, яка не має впливу на ідентифікацію імпортованого товару та впливу для числового визначення складових митної вартості товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару заявленої декларантом за першим методом.

Усі витрати на товар, які понесло ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» за Контрактом №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 включені у заявлену митну вартість.

Відтак, наявність чи відсутність інформації в інвойсах №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024 та №PL/430528900/2024/HR/0126/0010 від 14.08.2024 інформації про банківські реквізити продавця чи наявність фрази, що цей документ не є інвойсом в розумінні закону про податок та послуги жодного впливу та значення для числового визначення складових митної вартості товару не має та не може бути підставою для коригування митної вартості товару заявленої декларантом за першим методом. Натомість позивачем подано до митного контролю документи згідно переліку та відповідно до умов ч. 2 ст. 53 МКУ

Крім цього, у визначені строки та на підставі ч. 8 ст. 55 МКУ, Львівській митниці до митного контролю для підтвердження оплати за товар та зарахування коштів на рахунок, банківські реквізити якого вказані в Контракті №PL/430528900/2024/HR/0126 від 12.03.2024 по зазначеним інвойсам Позивачем було додано такі документи як банківський платіжний документ (Swift) б/н від 08.08.2024 та платіжну інструкцію в іноземній валюті № 169 від 08.08.2024, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 172 від 27.08.2024.

Однак, Львівська митниця маючи усі повноваження на самостійне скасування не скасувала спірні рішення про коригування митної вартості товарів, не взяла до уваги подані банківські платіжні та інші документи, а лише надала зауваження, які жодного впливу на визначення складових митної вартості товару не могли мати та не мають (дані зауаження було спростовано у заявах скерованих на підставі ч. 8 ст.55 МКУ разом з доданими додактовими документами та додаються до матеріалів справи).

Щодо посилання відповідача на те, що в експортних деклараціях країни відправлення вартість товару є більшою ніж та, що зазначена у інвoйсах №PL/430528900/2024/HR/0126/0008 від 25.07.2024, №PL/430528900/2024/HR/0126/0009 від 26.07.2024, №PL/430528900/2024/HR /0126/0010 від 14.08.2024, то суд зазначає таке.

В експортних деклараціях №24PL301010E0899753 від 25.07.2024, №24PL301010E0906228 від 26.07.2024 та №24PL301010E0985679 від 14.08.2024 вказана статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Pulawy, тобто статистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та статистичну вартість доставки з Pulawy до Українсько-Польського кордону.

Як встановлено судом, поставка товару здійснювалось на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2020, що означає - Free Carrier - Франко перевізник, тобто відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Тобто всі обовязки продавця закінчуються на складі в країни експортера. Відтак йому невідомо і він не повинен знати, які ж витрати понесене покупець за транспортування. Відповідно замитнюючи товар, маючи пакет документів, який наданий продавцем та враховуючи законодавство країни- експортера в нашому випадку Польщі, в декларації країни відправлення вказана вартість з інвойсу та допоміжні витрати , такі як транспорт - статистична вартість.

Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа, розробленого Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» має містити має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає, вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС. де відбувається експорт.

Тобто, статистична вартість є приблизною величиною і є релевантною для країни- експортера в конкретний час і в конкретному місці.

Враховуючи наведене, жодного значення наведена посадовими особами Львівської митниці в графі 33 спірнних рішень №UA209000/2024/900617/1 від 27.07.2024, №UА209000/2024/900624/1 від 29.07.2024 та №UА209000/2024/900660/1 від 16.08.2024 різниці між статистичною та фактурною вартістю, яка визначена еквівалентно по відношенні до польських злотих та наявність чи відсутність на момент заповнення експортної декларації країни відправлення Польща разових договорів - замовлення на перевезення б/н від 23.07.2024, б/н від 24.07.2024 та б/н від 13.08.2024 та відповідно виставлених рахунків на оплату №584 від 24.07.2024, №591 від 25.07.2024 та №665 від 14.08.2024 не має та не може мати.

Крім цього, в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості №209000/2024/900660/1 від 16.08.2024 посадова особа щодо зауваження про різицю вартості товару в експртній декларації порівняно з рахунком фактурою зазначає номер рахунку на оплату «№591 від 24.07.2024», який не відносить до поставки цієї партії товару, що підтверджується документально.

Суд зазначає, що експортна декларація країна відправлення заповнюється у відповідності до законодавства тієї країни з якої здійснюється експорт товару, в нашому випадку - Польщі, а не України. Відповідно, експортні декларації №24PL301010Е0899753 від 25.07.2024, №24PL301010Е0906228 від 26.07.2024 та №24PL301010Е0985679 від 14.08.2024 заповнені з врахуванням Правил Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розробленого Генеральним Директором DG ТАХЦР (номер документу ТАХЦР/1619/08 та умов поставки FCA згідно правил Інкотермс 2020.

Крім цього, не можна залишити поза увагою, що відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 53 МКУ, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у ч. 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить.

Відтак, суд зазначає, що вказане зауваження митного органу є таким, що не має впливу та не може бути підставою для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару за основним методом.

Оскільки позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої Позивачем за першим методом, то заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Також, в спірних рішеннях про коригування митної вартості посадова особа митного органу зазначає посилаючись на п.2 ст. VII ГААТ, щодекларантомне надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.

Однак, з даного приводу слід зазначити, що декларантом з митною декларацією подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару (така ж позиція викладена постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №1.380.2019.001982).

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Ураховуючи наведе, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ, а посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою коригування митної вартості.

Щодо посилання відповідача на п.2 ст. VII ГААТ, що позивачем не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості, то суд зазначає таке.

Позивачем разом з митною декларацією подано згідно з переліком та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару (така ж позиція викладена постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №1.380.2019.001982).

В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.

Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Враховуючи наведе, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ, а посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою коригування митної вартості.

Відтак, суд вказує, що вищевказані зауваження митного органу є безпідставними.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару №1 МД № 209170/2024/37955 від 08.05.2024, рівень митної вартості становить 0,32дол/кг.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд переконаний, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, а також прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Щодо питання розподілу судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 9086,60грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1 код ЄДРПОУ 38487310) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900617/1 від 27.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002349.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900624/1 від 29.07.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900660/1 від 16.08.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1 код ЄДРПОУ 38487310) судовий збір в сумі 9089 (дев`ять тисяч вісімдесять дев`ять) грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.01.2025
Оприлюднено	27.01.2025
Номер документу	124672353
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/24307/24

Ухвала від 04.03.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Рішення від 30.01.2025

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

Рішення від 23.01.2025

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.01.2025 по справі 380/24307/24ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/24307/24

Ухвала від 04.03.2025

Рішення від 30.01.2025

Рішення від 23.01.2025

Ухвала від 04.12.2024

Рішення
від 23.01.2025 по справі 380/24307/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД