Рішення

від 23.01.2025 по справі 400/1457/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р. № 400/1457/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", спуск Каботажний, 1, м. Миколаїв,54020, до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, провизнання протиправними та скасування постанов від 01.02.2024 № ПШ 059311, № ПШ 059312,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі Товариство або позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Служба або відповідач), в якій просить:

- скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.02.2024 № ПШ 059311 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн;

- скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.02.2024 № ПШ 059312 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 340 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на пункт 1.4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (надалі -Положення № 340), відповідно до якого, норми цього положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що правомірно склав акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та виніс спірні постанови про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій (штрафів). Відповідач вказує, що позивачем визнається факт відсутності тахокарти за 01.12.2023 та порушення 30.11.2023 режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 . Також відповідач зазначив, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану в країні вплинуло на виконання зобов`язання щодо надання посадовій особі всіх необхідних документів.

Правом подати відповідь на відзив Товариство не скористалося.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

01.12.2023 працівники Відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Служби провели перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, результати якої оформили актом № 018178 (далі Акт).

Згідно з Актом, під час перевірку виявлено порушення: «… ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт, вимог Наказів Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. № 340 та від 24.06.2010р. № 385 …».

В Акті вказано, що водій обладнаного аналоговим тахографом транспортного засобу (марка SCANIA, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX, державний номер НОМЕР_2 ), що належить Товариству, при здійсненні перевезення 30.11.2023 порушив режим праці та відпочинку та не надав під час перевірки тахокарту.

Поясненнями та підписом в Акті водій ОСОБА_1 відсутність тахокарти визнав.

01.02.2024 керівник Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Служби прийняв 2 постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу:

№ ПШ059312 про стягнення з Товариства штрафу в сумі 340 грн на підставі абзацу восьмого частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III);

№ ПШ059311 про стягнення з Товариства штрафу в сумі 17 000 грн на підставі абзацу третього часини першої статті 60 Закону № 2344.

Товариство вважає постанови протиправними.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Той факт, що 30.11.2023 водій ОСОБА_1 не дотримався вимог пункту 4.1 затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення № 340), в якому вказано, що після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку, позивач не заперечив.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У частинах першій та другій статті 48 Закону № 2344-ІІІ вказано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Факт відсутності 01.12.2023 у водія ОСОБА_1 тахокарти (наявність якої була обов`язковою в силу норм Положення № 340 та вимог затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385)), позивач не заперечив.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовані виключно змістом пункту 1.4 розділу І Положення № 340, яким встановлено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

На думку Товариства, введення 24.02.2022 на території України воєнного стану, який позивач вважає надзвичайною ситуацією державного рівня (детальне обґрунтування наведено у позові), свідчить про помилковість висновків відповідача про допущені порушення та, відповідно, про відсутність підстав для застосування штрафів.

Суд з доводами позивача не погодився.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Надзвичайна ситуація, відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Підстави для ототожнення режиму воєнного стану та режиму надзвичайної ситуації відсутні.

Позивач не довів, що перевезення 30.11.2023 вантажу за товарно-транспортною накладною № 59-0002617 здійснювалось під час надзвичайної ситуації, тому суд визнав безпідставними доводи про необов`язковість дотримання під час цього перевезення вимог Положення № 340 та, відповідно, норм Інструкції № 385.

Суд не встановив протиправність притягнення Товариства до адміністративно-господарської відповідальності, тому дійшов висновку про відмову у позові.

Керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (спуск Каботажний, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 14291113) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код: 39816845) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безспосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна