Рішення

від 24.01.2025 по справі 500/6922/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6922/24

24 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, які полягають у застосуванні з 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, провести ОСОБА_1 нарахування та виплату за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 23.04.2001 по 16.08.2024 проходив службу цивільного захисту в системі МВС, МНС і ДСНС України (запис № 15 трудової книжки позивача). Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 15.08.2024 № 406-НК/64 майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного- рятувальника 2 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно- рятувального загону ГУ ДСНС України в Тернопільській області звільнено із служби цивільного захисту відповідно до підпункту 2 (за віком) пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. Позивач вважає, що з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету міністрів України № 704 від 30.08.2017 року. Проте позивачу при звільненні 15.08.2024 1 державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Тернопільській області не проведено виплату різниці між фактично виплаченим грошовим забезпеченням за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, нарахованим відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та грошовим забезпеченням за вказаний період, обчисленим виходячи із розміру, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволення позову повністю. Встановлюючи такий розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, Головне управління вказує, що керувалось нормами діючої на момент встановлення такого окладу постанови 704 у редакції від 03.11.2020 року, пункт 4 якої встановлював: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14." Просить врахувати, що ці дані відповідають даним з відкритих джерел та підтверджують те, що протягом спірного періоду жодні зміни у пункт 4 постанови 704 Кабінетом Міністрів України внесені не були. Зазначає, що відповідно до п. 1 Розділу XXIX, особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. З огляду на зазначене, на думку представника відповідача, дана матеріальна допомога не містить прив`язки до суми грошового забезпечення особи, та не обов`язково виплачується у розмірі грошового забезпечення особи - а лише встановлює граничну межу щодо здійснення такої виплати, при тому її розмір прямо встановлюється у наказі про її виплату за рішенням керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву в адміністративній справі №500/6922/24 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.12.2024 постановлено продовжити розгляд даної справи за правилами письмового провадження, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що позивач через свого представника звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області із заявою від 26.09.2024, в якій просив провести перерахунок та виплату йому грошового забезпечення (основних та додаткових видів) та грошової допомоги на оздоровлення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 29.10.2024 № 64 001-5771/64 15 позивача повідомлено, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 на момент служби та до моменту звільнення був чинним в редакції з урахуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів №103, та таким, що розповсюджував норми права на дані правовідносини, а тому Головне управління, відповідно до норм статті 19 Конституції України вчинило згідно норм чинного законодавства. Також, у листі зазначено, що нарахування та виплату грошового забезпечення здійснено відповідно до чинного законодавства та з урахуванням базової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання, прожитковий мінімум на 2018 рік - 1762 грн, згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції до 20.05.2023.

У подальшому, 30.10.2024 представник позивача, звернулася до відповідача із аналогічною заявою в якій просила провести перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових видів) та грошової допомоги на оздоровлення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум. Крім цього, 04.11.2024 представником позивача на адресу відповідач скеровано заяву, у зв`язку із допущеною опискою у прізвищі заявника.

Також, представник позивача подала відповідачу адвокатський запит, в якому просила надати представнику позивача копію розрахунку грошового забезпечення виплаченого Позивачу за вказаний період.

Листом відповідача від 06.11.2024 № 64 31-837/64 31 представнику позивача надіслано розрахунок грошового забезпечення виплаченого відповідачем позивачу за період з січня 2020 року по травень 2023 року.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповіді на заяву представника позивача 30.11.2024 (з урахуванням заяви від 04.11.2024) про перерахунок грошового забезпечення Відповідач на момент подання позовної заяви до суду не надав.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі -Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).

Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік» «Про Державний бюджет на 2022 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481) (опублікована 20.05.2023) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21, від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21 та від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу починаючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно належних з урахуванням проведених раніше виплат сум грошової допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, суд зазначає наступне.

Так, при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за основу береться саме грошове забезпечення, яке, як зазначено судом вище, було розраховано протиправно, а саме без застосування п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704. З огляду на наведене, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки також мають бути перераховані. З огляду на вказане, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також суд звертає увагу, що при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби застосовується розрахункова величина - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена на відповідний рік виплати.

Аналогічна позиція викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 380/1478/24, від 11.09.2024 у справі № 380/2355/24.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, які полягають у застосуванні з 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, провести ОСОБА_1 нарахування та виплату за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 24 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Котляревського, 22А, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ:38201601).

Головуюча суддяДерех Н.В.