Рішення

від 24.01.2025 по справі 520/24773/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року № 520/24773/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року та картку відмови № UA807200/2024/000515 від 01.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000517 від 02.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000606 від 14.08.2024 року;

- стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАСФЕРА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44324382; адреса: Україна, 61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Глобинська, будинок 8) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 30 728,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 60 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 44017626; адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд.16 Б).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року, картка відмови № UA807200/2024/000515 від 01.07.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року, картка відмови №UA807200/2024/000517 від 02.07.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року та картка відмови №UA807200/2024/000606 від 14.08.2024 року на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Харківською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «НОВАСФЕРА» (Покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (Продавець) було укладено контракт від 09.02.2023 № RTF20230209.

До митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200012139U9, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року, коносамент (Bill of lading) № SHWS224050052 від 12.05.2024 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1951 від 06.08.2024 року, декларацію (Dispatch note model T1) № 24ROCT1970SI6032J9 від 06.08.2024 року, декларацію про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS240503- 2 від 03.05.2024 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-28/08-2024 від 12.08.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF20230209 від 09.02.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 28.12.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 12.05.2024 року, договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/07-21 від 09.07.2021 року, видаткову накладну № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року, відвантажувальну специфікацію № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року, комерційну пропозицію № RAJHANS20230127 від 27.01.2023 року, лист № 07/31-1 від 31.07.2024 року з інформацією від ТОВ «НОВАСФЕРА», лист № 07/31-2 від 31.07.2024 року, лист №RAJHANS240503-2/1 від 03.05.2024 року, лист №RAJHANS240503-2/2 від 03.05.2024 року, лист №RAJHANS240503-2/3 від 03.05.2024 року, лист №RAJHANS240503-2/4 від 03.05.2024 року, лист №RAJHANS240503-2/5 від 03.05.2024 року, прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240325/18 від 25.03.2024 року, якісний опис №RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000606 від 14.08.2024 року.

Також, до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200010307U4, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, рахунок-фактуру (Інвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, коносамент (Bill of lading) № ZIMUNGB1201782 від 05.05.2024 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR № 0636 від 25.06.2024 року, декларацію (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900H10871L6 від 25.06.2024 року, декларацію про походження товару (Declaration of origin) invoice № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-70/06-2024 від 27.06.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF20230209 від 09.02.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 28.12.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 05.05.2024 року, договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/07-21 від 09.07.2021 року, видаткову накладну № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, відвантажувальну специфікацію № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року, комерційну пропозицію № RAJHANS20230127 від 27.01.2023 року, лист №06/17-1 від 17.06.2024 року, лист №06/17-2 від 17.06.2024 року, лист №RAJHANS240501-3/1 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-3/2 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-3/3 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-3/4 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-3/5 від 01.05.2024 року, прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240325/3 від 25.03.2024 року, якісний опис № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000515 від 01.07.2024 року.

Крім того, до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200010333U1, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024року, коносамент (Bill of lading) № ZIMUNGB1201781 від 05.05.2024 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR № 7018 від 19.06.2024 року, декларацію (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900K10218L1 від 19.06.2024 року, декларацію про походження товару (Declaration of origin) invoice № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") № UA500420/2024/001663 від 28.06.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-72/06-2024 від 28.06.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF20230209 від 09.02.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 28.12.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 05.05.2024 року, договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/07-21 від 09.07.2021 року, видаткову накладну №RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року, відвантажувальну специфікацію № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року, комерційну пропозицію № RAJHANS20230127 від 27.01.2023 року, лист №06/17-3 від 17.06.2024 року, лист №06/17-4 від 17.06.2024 року, лист №RAJHANS240501-4/1 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-4/2 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-4/3 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-4/4 від 01.05.2024 року, лист №RAJHANS240501-4/5 від 01.05.2024 року, прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240325/4 від 25.03.2024 року, якісний опис №RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000517 від 02.07.2024 року.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Харківською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Позивач листами від 01.07.2024, від 02.07.2024 та від 14.08.2024, що всі необхідні та наявні у ТОВ «НОВАСФЕРА» документи надано та вже знаходяться у митному органі, інші документи надаватися не будуть.

У спірному рішенні №UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року митним органом зазначено, що в інвойсі від 03.05.2024 №RAJHANS240503-2 не зазначені умови оплати.

Так, умови оплати визначені статтею 5 Контракту №RTF20230209 від 09.02.2023 року якою встановлено, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.

Інвойсом RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 року передоплату не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 зазначив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари. Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

У спірних рішеннях №UА807000/2024/000429/2 від 01.07.2024, № UА807000/2024/000430/2 від 02.07.2024, №UА807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 відповідач зазначив, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту МІ «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами.

Так, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах №RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024,№UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 відповідачем зазначено, що відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту, відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту.

Також, спірне рішення №UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 містить аналогічне посилання, а саме відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту SHWS224050052, відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента SHWS224050052, відсутній транспортно-експедиційний договір з особою, вказаною в CMR, заявки щодо транспортного перевезення, відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

Отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 контракту № RTF20230209 від 09.02.2023 року Продавець зобов`язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунках- фактурі) №RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 зазначив, що з`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

При цьому, позивачем надано автотранспортні накладні (CMR № 0636 від 25.06.2024, № 7018 від 19.06.2024,№ 1951 від 06.08.2024), коносаменти № ZIMUNGB1201782 від 05.05.2024, №ZIMUNGB1201781 від 05.05.2024, № SHWS224050052 від 12.05.2024.

Так, в коносаментах № ZIMUNGB1201782 від 05.05.2024, №ZIMUNGB1201781 від 05.05.2024, № SHWS224050052 від 12.05.2024 зазначено «FREIGHT PREPAID» (Фрахт з передплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 відповідач зазначив, що інформацію, наведену листі №RAJHANS240501-3/1 від 01.05.2024 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за майже 2 місяця) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті. Вказано, що в наданому до митного оформлення висновку експерта 27.06.2024 №20-70/06-2024 у графі «Ринкова вартість» (min-mах) зазначена ринкова вартість в країні виробника CN Китай, яку визначив експерт та яка визначалася на підставі середньо ринкових цін виробничих та торговельних підприємств поза межами України та не включенні всі складових митної вартості (транспортні витрати по доставки товару). Зазначено, що за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.searates.com,) контейнер ZCSU6840636 було вивантажено з судна у порту Constanta (Румунія) 19.06.2024 року. Згідно інформації з сайту www.searates.com товар навантажено на транспортний засіб для доставки в Україну 25.06.2024. Зазначено, що вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображенні в жодному документі. Вказано, що відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтвердженні документально, не визначені кількістю та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2,9,10 та 21 ст. 58 МКУ.

Також, у спірному рішенні №UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 відповідачем вказано, що згідно даних сайту www.searates.com коносамент №ZCSU8627018 відправлено з Китая по маршруту Ningbo, CN 27.04.2024 - 05.05.2024 (8 діб), прибув в порт Haifa, IL, 10.06.2024 до 12.06.2024 (2 доби), далі вантаж прибув в порт Conctanta, RO 16.06.2024 до 19.06.2024 (3 доби), товар виїхав 19.06.2024 відповідно до CMR №7018 від 19.06.2024 з Порта після перевантаження товару, тобто простій та зберігання контейнера в портах на маршруті слідування товару склало 13 днів, таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення та перевантаження товару, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Вказано, що відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ.

Так, відповідно до п.3.1. ст. 3 контракту № RTF20230209 від 09.02.2023 року Продавець зобов`язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунках- фактурі) № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, №RAJHANS240501-4 від 01.05.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 зазначив, що з`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Відповідачу з митними деклараціями надавались калькуляції собівартості товару № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, №RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, в які включено фрахт.

Також, відповідачу з митними деклараціями надавалися листи постачальника №RAJHANS240501-3/1 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4/1 від 01.05.2024 на підтвердження того, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Так, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, а саме Контракт, калькуляції собівартості товару № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024; листи продавця № RAJHANS240501-3/1 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4/1 від 01.05.2024; інвойси № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, №RAJHANS240501-4 від 01.05.2024; коносаменти № ZIMUNGB1201782 від 05.05.2024, №ZIMUNGB1201781 від 05.05.2024, згідно яких умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Також, спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 митний орган посилався на те, що відсутні рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) з вантажовідправником PIONEER SUPPLY CHAIN TECHNOLOGY (NINGBO) LTD; інформація, наведена в листі №RAJHANS240503-2/1 від 03.05.2024 та додатково надісланих листах від 03.05.2024 MRAJHANS240503-2/2, № RAJHANS240503-2/3, лист №RAJHANS240503-2/4, лист №RAJHANS240503-2/5 не є дійсною, адже контрактоутримувачем є RAJHANS TRADING FZCO, а відправником є PIONEER SUPPLY CHAIN TECHNOLOGY (NINGBO) LTD, також морське перевезення, транспортне перевезення, транспортно- експедиційні послуги вважаються посередницькими послугами.

Щодо морського перевезення, транспортного перевезення, транспортно-експедиційних послуг вище встановлено, що вони включені до ціни за умовами поставки СРТ.

Тобто, в даному випадку всі витрати на транспортування/витрати, які пов`язані з транспортуванням вже включено у вартість товару.

Позивачем з митною декларацією № 24UA807200012139U9 від 13.08.2024 надавався лист продавця №RAJHANS240503-2/4 від 03.05.2024 з інформацією, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJHANS240503-2 від 03.05.2024 посередницькі послуги не залучалися..

Отже, витрати на транспортування вже включені у вартість товару, будь-які посередницькі послуги, які пов`язані з транспортуванням товару, не залучалися, що вже підтверджено відповідним листом постачальника.

Також, згідно поданої одночасно із митною декларацією №24UA807200012139U9 від 13.08.2024 додаткової угоди №б/н від 12.05.2024 року до Контракту №RTF20230209 від 09.02.2023 року, сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту наступним абзацом: «Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути: PIONEER SUPPLY CHAIN TECHNOLOGY (NINGBO) LTD. (Адреса: RM6-4-2, N0.38, BUILDING 7, EAST DISTRICT NINGBO NEWMATERIAL INNOVATION CENTER, NINGBO, CHINA)».

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року відповідач зазначив, що виробником товару являється «ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD», але калькуляція собівартості товару від 01.05.2024 MRAJHANS240501-3 надана контрактоутримувачем «RAJHANS TRADING FZCO».

Пунктом 3 ч. 4 ст. 53 МК України серед документів, які подаються декларантом у випадку наявності зв`язку між покупцем та продавцем, встановлено розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, чинним законодавством не заборонено подання декларантом калькуляції собівартості саме від продавця (контрактоутримувача).

Крім того, подання калькуляції від продавця (контрактоутримувача) не свідчить про заниження митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 року у справі №820/733/17 щодо посилань контролюючого органу на те, що калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником та вбачається невідповідність періоду виробництва товару та його поставки, зазначив, що у разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника, крім того калькуляції не містять періоду дії, в них лише зазначається що вказана ціна є дійсною щодо товарів, які було виготовлено у певний зазначений період.

Також, Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року у справі №820/11866/15 прийшов до висновку, що у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві. Однак, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на сировину, комунальні платежі, заробітну плату тощо. У разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника.

Отже, надана позивачем калькуляція собівартості продавця дозволяє додатково підтвердити правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Таким чином, посилання митного органу є необґрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 митний орган посилався на те, що в CMR 0636 в гр. 23 відсутній підпис перевізника.

При цьому, митним органом не доведено як відсутність підпису на автотранспортній накладній впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до п. 6 ч. 2. ст. 53 МК України передбачено, що транспортні (перевізні) документи є документами, які підтверджують митну вартість товарів, але у тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

При цьому, у даному випадку за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Таким чином, автотранспортна накладна № 0636 від 25.06.2024 не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Отже, будь-які недоліки автотранспортної накладної, допущені перевізником, не можуть бути підставою для визначення іншої митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 року у справі №815/1460/18 прийшов до висновку, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Таким чином, посилання митного органу є необґрунтованими.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024, № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 відповідач посилався на відсутність документів, що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно ст. 53 МКУ та Наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».

Також, спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 містить посилання відповідача не надання рахунків щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил їх заповнення», до документів які містять відомості про транспорті витрати можуть належати:

-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

-калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Слід зауважити, що у Графі 20 ВМД відповідно до правил заповнення декларації митної вартості: «зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)ДМВ)».

При цьому, у даному випадку за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару, про що зазначено вище.

Позивачем було подано інвойси (Commercial invoice) № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, №RAJHANS240503-2 від 03.05.2024, які містять усі необхідні реквізити сторін та суму. Умови платежів сторонами встановлено у ст. 5 Контракту № RTF20230209 від 09.02.2023 року.

Також, відповідачу з митними деклараціями надавалися листи продавця №RAJHANS240501-3/1 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4/1 від 01.05.2024, № RAJHANS240503-2/1 від 03.05.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Крім того, відповідачу надавалися Контракт, калькуляції № RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, №RAJHANS240503-2 від 03.05.2024; інвойси №RAJHANS240501-3 від 01.05.2024, № RAJHANS240501-4 від 01.05.2024, №RAJHANS240503-2 від 03.05.2024; коносаменти № ZIMUNGB1201782 від 05.05.2024, №ZIMUNGB1201781 від 05.05.2024, № SHWS224050052 від 12.05.2024, згідно яких за умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Отже, за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару, що також підтверджено наданими документами.

Таким чином, посилання митного органу є необґрунтованими.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на відсутність каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.

Також, спірні рішення містять наступну підставу коригування: «наданий до митного оформлення документ який зазначено як, (прайс лист ...) є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «НОВАСФЕРА» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року».

При цьому, митному органу з митними деклараціями надавалися надавалися прайс-листи № RAJHANS20240325/3 від 25.03.2024, №RAJHANS20240325/4 від 25.03.2024, №RAJHANS20240325/18 від 25.03.2024.

Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20 щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з оглядуна наступне: термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, посилання митного органу на недоліки прайс-листів до митних декларацій є необґрунтованими.

У спірних рішеннях № UА807000/2024/000429/2 від 01.07.2024, № UА807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року відповідач посилався на те, що декларантом не надана митна декларація країни відправлення, передбачена умовами п. 3.2 Контракту (з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення).

Також, у спірному рішенні №UА807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року відповідачем зазначено, що відсутня експортна митна декларація з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України.

Так, відповідачу з митними деклараціями надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме № 24ROCT1900H10871L6 від 25.06.2024, №24ROCT1900K10218L1 від 19.06.2024, № 24ROCT1970SI6032J9 від 06.08.2024, на які відповідач посилається й у спірних картках відмови.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 прийшов до висновку, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів

Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

Також, у спірному рішенні № UА807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 митним органом вказано, що відсутній переклад супровідного документа № 24ROCT1900H10871L6.

Статтею 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, документи, необхідні для здійснення митного контролю/оформлення товарів, подаються або українською мовою, або мовою митних союзів, або мовою міжнародного спілкування. Тобто, на законодавчому рівні встановлена альтернатива мови для таких документів, а тому поряд із українською мовою дозволено також використовувати і мову митних союзів, і мову міжнародного спілкування.

Так, митні органи мають право вимагати переклад державною мовою документів, необхідних для митного контролю/оформлення товарів, але у випадку, якщо такі документи складені мовою, відмінною від мови митних союзів/міжнародного спілкування та дані, що містяться в таких документах є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Згідно Закону України від 30 серпня 2022 року № 2554-IX «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами» представлена декларантом декларація типу EU за номером № 24ROCT1900H10871L6 від 25.06.2024 є експортною декларацією країни відправлення, так як у Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами у Додатку ІІІ вказано: «Коди, які використовують в єдиному документі: Графа 1: Декларація Перший підрозділ: Символ EU необхідно використовувати для: Декларації для експорту до іншої Договірної сторони».

При цьому, експортна декларація країни відправлення походить з країни Європейського Союзу.

Таким чином, вказана декларація не потребує перекладу.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 прийшов до висновку, що наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року, № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року та № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння всіх характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року, картка відмови № UA807200/2024/000515 від 01.07.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року, картка відмови №UA807200/2024/000517 від 02.07.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року та картка відмови №UA807200/2024/000606 від 14.08.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, ціна позову склала 1442994,77 грн. Позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 30728,92 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, підлягає сплаті в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в частині 24583,14 грн.

Крім того, позивач просив стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 60000,00 грн.

Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової допомоги від 14.08.2024 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (Клієнт) та Адвокатським бюро Бідної Оксани Іванівни (Бюро).

Крім того, до суду надано копію платіжної інструкції №1675 від 03.09.2024 року про оплату правової допомоги у сумі 60000,00 грн.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що понесені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 30000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Глобинська, будинок 8) до Харківської митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000429/2 від 01.07.2024 року та картку відмови № UA807200/2024/000515 від 01.07.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000430/2 від 02.07.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000517 від 02.07.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000499/2 від 14.08.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000606 від 14.08.2024 року.

Стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626, 61003, м. Харків, вул.Короленка, буд. 16 Б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (код ЄДРПОУ 44324382, 61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Глобинська, будинок 8) сплачений судовий збір в сумі 24583 (двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн. 14 коп.

Стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626, 61003, м. Харків, вул.Короленка, буд. 16 Б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (код ЄДРПОУ 44324382, 61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Глобинська, будинок 8) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.