Ухвала

від 24.01.2025 по справі 826/27819/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2025 року Справа № 826/27819/15 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 826/27819/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лізинг» (надалі - позивач, ТОВ «Нова Лізинг» - вул.Машинобудівна 50А, м.Київ, 03067, ЄДРПОУ 38749930) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (надалі - відповідач; бульвар Т.Шевченка 33-Б, м.Київ, 01032 / вул.Туманяна Ованеса 15А, м.Київ, 02002) про визнання протиправними дій щодо повідомлення, постановив ухвалу.

24.12.2015 вх.№826/27819/15 представник позивача Габрієль Ярослав Вікторович (РНОКПП не зазначений - копія сторінки паспорта з відміткою не надана; довіреність від 17.07.2015 №17/07 дійсна до 17.07.2016) у позовній заяві просить: визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни у частині повідомлення ТОВ «Нова Лізинг» про нікчемність правочинів - трансакцій ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування коштів, здійснених протягом 09 липня 2015 року та 10 липня 2015 року, що вказані на сторінках 9-15 Повідомлення (у порядку ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») від 06.11.2015 вих. №3211/15 від відповідача.

05.01.2016 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі, залучив до участі в адміністративній справі Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначив справу до судового розгляду (ЄДРСР 54848421).

11.04.2016 Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої Анни Миколаївни про зупинення провадження - зупинив провадження в адміністративній справі №826/27819/15 за позовом ТОВ «Нова Лізинг» до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (https://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/A2BC39BC22ABD28DC2257E7C00462870; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v009u710-16#Text).

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва скерував за належністю матеріали справи № 826/27819/15 до Київського окружного адміністративного суду (лист 17.01.2023 №03-19/289/23 на 71 арк).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №826/27819/15 - вх. №856/25 від 08.01.2025). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 адміністративна справа №826/27819/15 (22.01.2025 вх.№3084/25) передана судді Л.В.Трофімовій, у зв`язку з чим суддя приймає справу до свого провадження.

Згідно з ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права. У позовній заяві не вказаний зміст і характер порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, а також обирає спосіб захисту порушеного права відповідно до ст.5 КАС України, що не дотримано позивачем (п.3 ч.1 ст.5 КАС України) - не йдеться про зобов`язальну частину - утримання від яких саме дій.

Відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, що є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про визнання протиправними дій не є ефективною, адже її задоволення не може усунути заявлене порушення права чи інтересу позивача. Аргументи про протиправність певних дій можуть бути підставою позову, а не його предметом і таку вимогу не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства.

Повноваженнями суду під час вирішення справи передбачені статтею 245 КАС України.

15.06.2016 Верховний Суд України прийняв постанову у справі № 21-286а16/826/20410/14 (ЄДРСР 58986596), якою скасував рішення суду касаційної і попередніх інстанцій та закрив провадження в адміністративній справі: визнано те, що на спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів; спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

16.02.2016 Верховний Суд України у справі № 21 - 484а15/826/2043/15 (ЄДРСР 56755298) закрив провадження, виходячи із системного аналізу норм законодавства та враховуючи статтю 12 Господарського процесуального кодексу України.

09.11.2016 Верховний Суд України у справі за № 6-2309цс160/727/7647/15-ц дійшов висновку, що звернення позивача до суб`єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки, позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позивачу необхідно надати суду обгрунтування, що подана ним позовна заява є публічно-правовим спором, а також в чому полягає зміст і характер порушення його прав, свобод, інтересів діями відповідачів та обрати відповідний спосіб захисту порушеного права.

Під час оформлення позовної заяви відповідачем визначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/36964568), проте позовна вимога без обрання способу захисту згідно з ст.5 КАС України сформована до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни у частині повідомлення ТОВ «Нова Лізинг» про нікчемність правочинів, що потребує обгрунтування (11.11.2015 - в стані припинення, 3391780014006509 внесення рішення ДО про припинення юридичної особи в результаті ліквідації) та надання нової редакції адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Велика Палата ВС зазначила, що 11.07.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», яким внесено зміни, зокрема, до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Порівняльний аналіз двох редакцій Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (від 20 квітня 2014 року та від 11 липня 2014 року) свідчить про те, що в другій (пізнішій) редакції перелік підстав нікчемності договорів, що укладені неплатоспроможними банками, істотно розширено й уточнено (висновки від 13.03.2024 у справі № 757/23249/17 (провадження № 14-95цс22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/118137217).

Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Позивачеві варто врахувати ст.49 КАС України щодо ПАТ «Радикал Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В адміністративному процесі довіреність - це документ, що надає право на здійснення процесуальних дій. Оскільки позовну заяву підписав представник позивача Габрієль Ярослав Вікторович (РНОКПП не зазначений - копія сторінки паспорта з відміткою не надана; довіреність від 17.07.2015 №17/07 була дійсна до 17.07.2016), то належить надати оновлену довіреність чи підписаний керівником ТОВ «Нова Лізинг» (38749930) адміністративний позов з дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.161 КАС України). Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).

Суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 , 161 КАС України.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 826/27819/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лізинг» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо повідомлення та залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Запропонувати позивачу та іншим учасникам надати до суду протягом десяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали актуальні пояснення (відомості, документи, оновлені дані) щодо спірних правовідносин у контексті сприяння в розгляді справи.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА