Постанова

від 14.01.2025 по справі 520/19771/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р.Справа № 520/19771/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Чалого І.С. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 (суддя Котеньов О.Г.; м. Харків; повний текст рішення складено 11.06.2024) по справі № 520/19771/23

за позовом ОСОБА_1

до Головне управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби - начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 ".

В обґрунтування позову позивач вказує на протиправність оскаржуваних наказів, оскільки такі прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення при проведенні перевірок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/19771/23 задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 3983495) про визнання протиправними та скасування наказів.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 ".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 3983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 80 коп..

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/19771/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує на порушення місячного строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України, з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Зазначає, що під час проведення дисциплінарних проваджень члени дисциплінарної комісії дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності в діях позивача дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні та у невиконанні посадових обов`язків, що мало наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 " відповідач вважає таким, що не порушує прав позивача, адже фактично такий прийнято з метою усунення порушень законодавства щодо присвоєння чергового рангу позивачу.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/19771/23 - без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з лютого 2001 року по жовтень 2014 року проходив службу в Управлінні податкової міліції ДПА у Харківській області (ДПС у Харківській області, Головне управління Міндоходів у Харківській області).

З жовтня 2014 року позивач є державним службовцем і працює на різних посадах державної служби в податкових органах.

З 10 лютого 2021 року наказом ГУ ДПС у Харківській області № 110-О/ВП позивача призначено на посаду начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області в порядку переведення.

Судом із наданих до суду матеріалів дисциплінарних проваджень встановлено, що наказом ГУ ДПС у Харківській області від 11.07.2022 № 6-ДС/ВС «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та створення дисциплінарної комісії» порушено дисциплінарне провадження з метою визначення в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (Закону № 889) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стало подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківської області Уварова Сергія № 132/20-40-02-12 від 29.06.2022 за підписом начальника відділу відомчого контролю Лілії Федоренко, складене за результатами тематичної позапланової виїзної перевірки стану організації роботи Головного управління ДПС у Харківській області з основних питань з організації роботи, проведеної на виконання наказу Державної податкової служби України від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» та порушень виявлених тематичною перевіркою ГУ ДПС у (акт від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14) та відповідно до доповідної записки № 20/20-40-07-09 від 17.02.2022 з метою виконання п. 3.2. доручення до доповідної записки Департаменту забезпечення відомого контролю ДПС України від 15.02.2022 № 729/99-00-02-01-01-14, з пропозиціями призначення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного подання та зазначених документів судом встановлено, що за результатами проведеної з боку ДПС України тематичної позапланової виїзної перевірки стану організації роботи Головного управління ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи, проведеної на виконання наказу ДПС України від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами) робочою групою у складі працівників ДПС та її територіальних органів, виявлено факти неналежного виконання посадових обов`язків начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_3 , відсутність контролю за роботою підлеглих, що призвело до допущених недоліків та порушень, виявлених тематичною перевіркою ГУ ДПС (акт від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14 (доповідна записка Департаменту забезпечення відомого контролю від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14).

За результатами розгляду матеріалів тематичної перевірки ДПС Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області на адресу відомчого контролю ГУ ДПС службовою запискою від 07.02.2022 № 316/20-40-09-04-10 за підписом начальника управління Уварова С.В. надано письмове заперечення до такого акту тематичної перевірки, де викладені обставини та заперечення щодо встановлених перевіркою порушень в роботі управління. Такі пояснення ОСОБА_1 були також частиною загальних зауважень ГУ ДПС у Харківській області на акт тематичної перевірки, які надавались на адресу ДПС України листом від 09.02.2023 № 1133/8/20-40-20-07-06.

Тобто, матеріали акту тематичної перевірки ДПС України організації роботи ГУ ДПС у Харківській області від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14 стали підставою для подальшого ініціювання відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача стосовно роботи управління, яким він керував.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 11.07.2022 № 6-ДС/ВС «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та створення дисциплінарної комісії» визначено склад дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача та визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи необхідно надати в.о. начальника ГУ ДПС подання відповідно до чинного законодавства.

За результатами проведеної перевірки та аналізу наявної інформації відповідачем встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю за підакцизними товарами та в порушення вимог статті 8 Закону № 889-VIII є незабезпечення ОСОБА_1 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до негативних наслідків, зокрема у частині відсутності контролю за дотриманням працівниками управління за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів при здійсненні заходів.

За результатами засідання такого складу комісії вирішено визнати, що в діях позивача вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме підпунктів 4.5.1., 4.5.3, 4.5.4. пункту 4.5. розділу 4 Положення про управління та пунктів 1.10 розділу 3 Посадової інструкції, що призвело до допущення недоліків та порушень, виявлених тематичною перевіркою ДПС та було вирішено підготувати подання комісії на ім`я керівника ГУ ДПС, згідно якого рекомендувати застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

19.07.2022 Дисциплінарною комісією підготовлено і внесено подання № 71/20-40-01-03-08 про результати розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області, яким встановлено в діях позивача ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 899, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме підпунктів 4.5.1., 4.5.3, 4.5.4. пункту 4.5. розділу 4 Положення про управління та пунктів 1.10 розділу 3 Посадової інструкції, що призвело до допущення недоліків та порушень, виявлених тематичною перевіркою ДПС, та вирішено рекомендувати на підставі пункту 2 частини першої статті 66 Закону № 889 застосувати до начальника Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Листом комісії № 79/20-40-01-03-03- від 19.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про вказане та запропоновано відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» надати письмові пояснення на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС щодо обставин дисциплінарного провадження.

Позивачем на виконання статті 75 Закону України «Про державну службу» надані письмові пояснення від 25.07.2022 № У/416/ДЗН щодо обставин порушення такого провадження.

На підставі подання в.о. начальника ГУ ДПС прийнято наказ від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосовано до начальника Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України № 889.

Також, судовим розглядом встановлено, що наказом ГУ ДПС у Харківській області від 31.05.2023 № 15-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » порушено дисциплінарне провадження з метою визначення в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (Закону № 889) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стало подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківської області Уварова Сергія № 259/20-40-02-09 від 29.05.2023 за підписом начальника відділу відомчого контролю Лілії Федоренко, складене за результатами тематичної перевірки з питань виконання функціональних обов`язків та дотримання вимог законодавства, нормативно-правових та розпорядчих документів під час контролю за своєчасністю, достовірністю нарахування та сплати акцизного податку Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, проведеної на виконання розпорядження ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2023 № 12-р «Про проведення тематичної перевірки з окремих питань» (акт від 03.05.2023 № 250/20-40-02-09).

Подання складено відповідно до доповідної записки № 250//20-40-02-09 від 23.05.2023 за підписом начальника відділу відомчого контролю Лілії Федоренко, якою остання доповіла керівнику про результати тематичної перевірки, та на виконання доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченка В.В. № 23-Д(02) від 23.05.2023 до такої доповідної записки.

Зі змісту подання та зазначених документів судом встановлено, що за результатами перевірки та згідно з складеним актом робочою групою у складі працівників ГУ ДПС у Харківській області виявлено факти, які свідчать про вчинення начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, тому начальником відділу відомчого контролю Лілією Федоренко було порушено питання щодо прийняття рішення про порушення такого дисциплінарного провадження, на що була отримана згода керівника у вигляді резолюції на такому поданні.

За результатами розгляду матеріалів тематичної перевірки ГУ ДПС начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області Уваровим С.В. на адресу відомчого контролю ГУ ДПС надано заперечення до акту від 08.05.2023 № 1169/20-40-09-05, де викладені обставини та заперечення щодо встановлених такою перевіркою порушень в роботі такого управління.

За наказом про порушення дисциплінарного провадження було визначено склад дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Харківській області, яка розпочала роботу та формування дисциплінарної справи відповідно до прийнятих рішень, оформлених протоколами.

За результатами засідання дисциплінарною комісією складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи від 23.06.2023 № 180/20-40-01-03-05, в якому зазначено, що комісією встановлено факти вчинення дисциплінарного проступку, які викладені в поданні від 29.05.2023 № 259/20-40-02-09 стосовно позивача, а також зазначено, що він вже притягався до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків і до нього наказом ГУ ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарно відповідальності» було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, тому в зв`язку зі встановленням в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме підпунктів 4.5.1., 4.5.3, 4.5.4. пункту 4.5. розділу 4 Положення про управління та пунктів 1.10 розділу 3 Посадової інструкції, що призвело до допущення недоліків та порушень, виявлених тематичною перевіркою, рекомендовано застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

27.06.2023 позивачем, як начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області, надані пояснення № 1669/20-40-09 на виконання вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» з додатком, в яких останній виклав обставини відсутності в його роботі будь-яких винних діянь, зазначив, що жодне його клопотання не було задоволено дисциплінарною комісією без зазначення будь-яких підстав для їх відхилення та заявив вимоги про закриття дисциплінарного провадження щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

На підставі подання Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність на підставі пункту 3 частини першої та частини четвертої статті 66 Закону України № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

27 червня 2023 року відповідно до заяви позивача № 1666/20-40-09 від 27.06.2023 він був ознайомлений з матеріалами дисциплінарної справи.

Також, судовим розглядом встановлено, що 23 січня 2023 року позивачу наказом ГУ ДПС у Харківській області від 23 січня 2023 року № 155 «Про присвоєння чергового рангу державної служби Уварову Сергію» присвоєно черговий 5 (п`ятий) ранг державного службовця за поданням Управління персоналу ГУ ДПС у Харківській області.

21 серпня 2023 року Головним управлінням ДПС у Харківській області від №978-о прийнято наказ "Про скасування наказу від 23.01.2023 №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 " з підстав прийняття наказу ГУ ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Не погоджуючись з наказами Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 ", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних наказів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VІІІ, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПС України від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 78 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» передбачено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки предметом оскарження у даній справі є наказ відповідача від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби - начальника Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області, то даний позов поданий у спірних правовідносинах, що виникли, в межах проходження позивачем публічної служби.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14 зазначив, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, первинна редакція статті 78 Закону № 889-VIII передбачала, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

На момент виникнення спірних правовідносин Законом № 117-IX від 19.09.2019 внесені зміни до частини першої статті 78 цього Закону шляхом викладення у такій редакції «Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду».

Аналіз статті 78 Закону № 889-VIII свідчить про те, що в даному випадку є певні неточності законодавчого регулювання, оскільки попередня редакція відповідної норми вказувала на те, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії А до суду, а категорій Б і В - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

У подальшому, при виключенні з закону норм щодо можливості оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, була залишена норма, яка встановлювала строк для такого оскарження.

Так, оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнятий у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

За наведених обставин, враховуючи те, що позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до суду із позовною заявою в порядку КАС України, при обчисленні строку звернення до суду з позовом у справі щодо оскарження рішень про накладення дисциплінарного стягнення підлягає застосуванню частина 5 статті 122 КАС України, тобто позов може бути подано протягом місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 817/1087/18, від 11 грудня 2019 року у справі №812/326/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 260/87/20.

Приписами статті 91 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (із змінами) визначено, що доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Таким чином, слід дійти висновку про альтернативність вибору керівником державної служби способів доведення інформації або документів до відома державного службовця: особисто, поштою, електронною поштою, використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку. При чому, вибір одного із зазначених способів доведення інформації не тягне за собою обов`язку одночасного використання іншого (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2022 року у справі № 380/876/21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ознайомлений з наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та отримав останній 28.07.2022, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на відповідному документі.

Позивач у своїй позовній заяві проти ознайомлення його з оскаржуваним наказом та отриманням такого у вказану дату не заперечує.

Таким чином, застосовуючи місячний строк, передбачений для звернення до суду в даній категорії справ, слід дійти висновку, що вказаний строк сплив у цій справі 29.08.2022, а до суду позивач звернувся 25.07.2023, тому колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду з даним позовом пропущений.

Колегія суддів зауважує, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено процесуальні строки, у межах яких позивач реалізовує своє право на звернення до суду.

Встановлення законом таких процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі №420/3129/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 та від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, зокрема позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Визначаючи зміст поняття поважні причини, колегія суддів бере до уваги й висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04, де зазначено, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ілхан проти Туреччини ((В.П.), №22277/93, 27.06.2000, параграф 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/109/20, від 17.03.2021 у справі № 199/3323/19, від 25.06.2024 у справі № 638/1723/16-а та ін.

Так, питання поновлення процесуального строку є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у вищевказаній постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21.

Право на подання позову гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог.

Це право повинно реалізовуватись без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами. Поновлюючи строк, суд повинен навести належні мотиви, які б вказували на наявність достатніх підстав для такого висновку та засвідчували, що поновлення строку не порушує принципів верховенства права та одних з його основних елементів: правової визначеності; остаточності рішень суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду неодноразово вказував на те, що процесуальний строк може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами, і вказані причини мають бути належним чином досліджені та обґрунтовані у відповідному судовому рішенні.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки щодо питання поновлення пропущеного процесуального строку сформовано Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 у справі №160/9356/22.

Колегія суддів звертає увагу й на практику Європейського суду з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.06.2006 у справі Каменівська проти України (заява №18941/04), у якій наголошено, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guйrin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Із заяви про поновлення строку звернення до суду вбачається, що, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку з даним позовом, позивач зазначив, що про той факт, що наказ ГУ ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким начальника Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889, порушує його права, позивач дізнався лише 29 липня 2023 року під час ознайомлення з наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року №25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким ГУ ДПС у Харківській області застосував до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани в червні 2023 року як до особи державного службовця, яка систематично (повторно протягом року) вчинила дисциплінарний проступок.

Позивач зазначив, що відповідно до частини 3 статті 79 Закону України «Про державну службу», яка регулює зняття дисциплінарного стягнення, протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються. Заходами заохочення в розумінні трудового законодавства та відповідно до Закону України «Про державну службу» є, в тому числі, нарахування щомісячних премій за бездоганну роботу та присвоєння чергового рангу державному службовцю. Вказує, що суб`єкт призначення з серпня 2022 року і по теперішній час нараховує позивачу постійні премії, а також в січні 2023 року присвоїв позивачу 5 ранг державного службовця (наказ ГУ ДПС від 23.01.2023 № 155-0 «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 »). Відтак, вважав, що такий вид дисциплінарного стягнення як «повторний протягом року» на нього вже не розповсюджуються, а про те, що оскаржуваний наказ порушує його право дізнався лише 29 червня 2023 року, тому в місячний строк після з`ясування наявності порушення права таким наказом звернувся до суду.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість зазначених доводів позивача, з наступних підстав.

Статтею 151 КЗпП передбачено порядок зняття догани. Лише у разі якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення догани, працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

У свою чергу, виплата позивачу премій, як заходів заохочення, не є підставою для звільнення позивача від вже накладеного дисциплінарного стягнення та не впливає на перебіг встановленого законом строку оскарження дисциплінарного стягнення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не обґрунтував наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, жодних фактичних даних та аргументів на підтвердження обставин, які об`єктивно перешкоджали поданню позовної заяви у строк, передбачений процесуальним законом, позивачем не надано.

Отже, процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. Позивач не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку звернення до суду з позовом через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними підстав пропуску строку звернення до суду в даній справі та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в даній частині.

Інші доводи апелянта, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції в даній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про залишення позовних вимог без розгляду.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VІІІ, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (п. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом ст. 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону №889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 ст. 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами ст. 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі по тексту - Порядок №1039, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 Порядку №1039, процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до п. 3 Порядку №1039, рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Пунктом 13 Порядку №1039 передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно з п. 24 Порядку №1039, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Так, як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ДПС у Харківській області від 31.05.2023 № 15-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » порушено дисциплінарне провадження з метою визначення в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (Закону № 889) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стало подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківської області Уварова Сергія № 259/20-40-02-09 від 29.05.2023 за підписом начальника відділу відомчого контролю Лілії Федоренко, складене за результатами тематичної перевірки з питань виконання функціональних обов`язків та дотримання вимог законодавства, нормативно-правових та розпорядчих документів під час контролю за своєчасністю, достовірністю нарахування та сплати акцизного податку управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, проведеної на виконання розпорядження ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2023 року № 12-р «Про проведення тематичної перевірки з окремих питань» (акт від 03.05.2023 № 250/20-40-02-09).

Подання складено відповідно до доповідної записки № 250//20-40-02-09 від 23.05.2023 за підписом начальника відділу відомчого контролю Лілії Федоренко, якою остання доповіла керівнику про результати тематичної перевірки та на виконання доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4 № 23-Д(02) від 23.05.2023 до такої доповідної записки.

Зі змісту подання та зазначених документів судом встановлено, що за результатами перевірки та згідно зі складеним актом робочою групою у складі працівників ГУ ДПС у Харківській області виявлено факти, які свідчать про вчинення начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, тому начальником відділу відомчого контролю Лілію Федоренко було порушено питання щодо прийняття рішення про порушення такого дисциплінарного провадження, на що була отримана згода керівника у вигляді резолюції на такому поданні.

За результатами розгляду матеріалів тематичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 на адресу відомчого контролю ГУ ДПС у Харківській області надано заперечення до акту від 08.05.2023 № 1169/20-40-09-05, де викладені обставини та заперечення щодо встановлених перевіркою порушень в роботі такого управління.

За наказом про порушення дисциплінарного провадження було визначено склад дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Харківській області, яка розпочала роботу та формування дисциплінарної справи відповідно до прийнятих рішень, оформлених протоколами.

За результатами роботи дисциплінарної комісії сформована дисциплінарна справа в двох томах, в яких містяться документи, що стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження, пояснення ОСОБА_1 від 25.05.2023 № 1338/20-40-09-05-12, пояснення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Подсохи Світлани від 07.06.2023, яка на той час була безпосереднім керівником позивача, службова характеристика на ОСОБА_1 , надана заступником начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_5 , посадові інструкції, положення про управління за різні періоди його діяльності та накази про їх затвердження, результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , а також інші документи, за якими дисциплінарна комісія повинна встановлювати наявність в діях державного службовця повного складу дисциплінарного проступку та визначати ступінь вини та тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, як це передбачено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі по тексту - Порядок № 1039).

Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи, позивач прибував на призначенні засідання такої комісії разом зі своїм представником (адвокатом) та надавав письмові пояснення та інші документи на розгляд дисциплінарної комісії.

Відповідно до протоколів засідань дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Харківській області, така комісія для розгляду матеріалів дисциплінарної справи, розгляду визначених питань порядку денного та прийняття рішень збиралась п`ять разів: 05.06.2023 згідно з оформленим протоколом № 29, 08.06.2023 згідно з оформленим протоколом № 36, 14.06.2023 згідно з оформленим протоколом № 38, 22.06.2023 згідно з оформленим протоколом № 46, 23.06.2023 згідно з оформленим протоколом № 47.

За результатами засідання дисциплінарною комісією складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи від 23.06.2023 № 180/20-40-01-03-05, в якому зазначено, що комісією встановлено факти вчинення дисциплінарного проступку, які викладені в поданні від 29.05.2023 № 259/20-40-02-09 стосовно позивача. Зазначено, що він вже притягався до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків і до нього наказом ГУ ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарно відповідальності» було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, тому в зв`язку зі встановленням в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме підпунктів 4.5.1., 4.5.3, 4.5.4. пункту 4.5. розділу 4 Положення про управління та пунктів 1.10 розділу 3 Посадової інструкції, що призвело до допущення недоліків та порушень, виявлених тематичною перевіркою, рекомендовано застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

27.06.2023 позивачем, як начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області, надані пояснення № 1669/20-40-09 на виконання вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» з додатком, в яких викладено підстави з приводу відсутності в його роботі будь-яких винних діянь та зазначено, що жодне клопотання позивача не було задоволено дисциплінарною комісією без зазначення будь-яких підстав для його відхилення, заявив про закриття дисциплінарного провадження щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

На підставі подання наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність на підставі пункту 3 частини першої та частини четвертої статті 66 Закону України № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

27.06.2023 відповідно до заяви позивача № 1666/20-40-09 від 27.06.2023 він був ознайомлений з матеріалами дисциплінарної справи.

Колегія суддів зазначає, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок довести вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №401/2161/16-а зазначено, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні службових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

У постанові від 04 квітня 2018 року у справі №821/935/16 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Проте відповідачем не доведено належними доказами фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до змісту матеріалів тематичної перевірки та складеного акту як факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем, відповідач зазначив, що тематична перевірка запроваджена на предмет виконання в такому управлінні функціональних обов`язків та дотримання вимог законодавства, нормативно-правових та розпорядчих документів під час контролю та своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати акцизного податку Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області за період з 01.01.2022 по 31.03.2023.

Так, матеріалами перевірки та згідно з документами, які були підставою для відкриття дисциплінарного провадження, визначено, що індикативні показники зі збору акцизного податку до державного, місцевого та зведеного бюджетів до ГУ ДПС, доведені наказами ДПС України, виконано. Протягом 2022 року до загального фонду Державного бюджету мобілізовано акцизного податку 35 153,1 тис. грн., виконання індикативного показника забезпечено на рівні 163,3 відсотки; до спеціально фонду Державного бюджету мобілізовано 11 651,8 тис. грн., індикативний показник виконано на 128,1 відсотки.

За березень-січень 2023 року до загального фонду Державного бюджету мобілізовано акцизного податку 444 097,8 тис. грн., виконання індикативного показника забезпечено на рівні 140,5 відсотки; до спеціально фонду Державного бюджету мобілізовано 69 986,8 тис. грн., виконання індикативного показника 3 677,1 відсотки, до місцевого бюджету 182 405,1 тис. грн., виконання індикативного показника 275,7 відсотки.

Таким чином, за результатами перевірки визначено, що управління, яким керує позивач, за такий період виконано всі завдання щодо збору акцизного податку, чим виконувало свою основну фіскальну функцію щодо забезпечення своєчасного наповнення бюджету України згідно визначеного Державою плану надходжень.

У своїх поясненнях та запереченнях позивач наголошував, що до початку введення воєнного стану, а також після виведення працівників з простою та повернення функцій 20.09.2023, в умовах триваючих бойових дій на території міста Харків та Харківської області, руйнування будівель ГУ ДПС у Харківській області, постійного відключення електропостачання та перебоїв в роботі сервісів ДПС, дотримання правил поведінки під час повітряних тривог управління продовжує сумлінно виконувати свої функціональні обов`язки на належному рівні з урахуванням виключно діючого законодавства та внесених змін під час воєнного часу, але такі пояснення ані під час проведення тематичної перевірки, ані під час проведеного дисциплінарного провадження і прийняття суб`єктом призначення рішення не знайшли свого відображення та оцінки під час прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання та або неналежне виконання посадових обов`язків.

Аналізуючи зміст матеріалів дисциплінарного провадження, наданих під час судового розгляду справи, колегія суддів зазначає, що конкретної події з датою вчинення позивачем будь-яких порушень як державним службовцем відповідачем не наведено. Таким чином, такою перевіркою не перевірялось питання виконання та/або неналежне виконання з боку ОСОБА_1 посадових обов`язків, тим більше, як зазначено в такому акті перевірки, ГУ ДПС у Харківській області на постійній основі здійснює контроль та координацію підпорядкованого йому управління в такому територіальному органі, а також проводить затвердження оцінювання діяльності державних службовців такого територіального органу.

Судом встановлено, що період діяльності позивача як державного службовця, який був перевірений тематичною перевіркою ГУ ДПС у Харківській області охоплюється 2022 роком та трьома місяцями 2023 року роботи управління як структурного підрозділу, яким він керував, враховуючи що період січень 2022 року вже було перевірено тематичною перевіркою з боку ДПС України і застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани.

24 лютого 2022 року на всій території України введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який діє станом і на теперішній час.

Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» було запроваджено простій, як такий, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.

Позивачу оголошено про закінчення простою і допущено до роботи у період простою ГУ ДПС у Харківській області з 20.06.2022, згідно з наказом ГУ ДПС у Харківській області від 17 червня 2022 року № 43-о/вс «Про закінчення простою для окремих працівників та запровадження дистанційної роботи в Головному управління ДПС у Харківській області».

Таким чином, тільки 20 червня 2022 року позивача було виведено з такого простою і він приступив до виконання своїх обов`язків як керівник управління.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану і встановленим простоєм в роботі працівників ГУ ДПС, наказом ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» в умовах дії правового режиму воєнного стану повноваження ГУ ДПС щодо здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску; контролю за своєчасністю подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів); застосування до платників податків (платників єдиного внеску) передбачених законом фінансових (штрафних) санкцій (штрафів за порушення вимог податкового законодавства) чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС); виконання роботи, пов`язаної зі здійсненням ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального по 19.09.2022 були закріплені за іншими територіальними органами ДПС: Головного управління ДПС у Львівській, Полтавської та Рівненської областях. Такі функції до ГУ ДПС у Харківській області було повернуто лише з 20 вересня 2022 року, згідно з наказу ДПС України від 19.09.2022.

Таким чином, в період з 28.03.2022 по 20.09.2022 такі функції не виконувались управлінням, яким керував позивач, з об`єктивних причин.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

За результатами роботи за 2022 рік позивачем, як керівником управління, було виконано всі вимоги за напрямом функціонального забезпечення сплати акцизного податку та отримана позитивна оцінка виконання завдань від 24.11.2022 із зазначенням, що всі завдання були виконані своєчасно, ефективно та з дотриманням всіх вимог, які ставляться до такої роботи.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 19.12.2022 № 682-о «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», такий висновок щодо оцінювання ОСОБА_1 було затверджено в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченком В.В..

Вказана інформація також міститься у службовому листі управління персоналу від 07.06.2023 № 445/20-40-11-21.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу», результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до п. 10 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі по тексту Порядок), завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Результати оцінювання позивача, як якості виконання його безпосередніх обов`язків на такій посаді, не скасовувались (не відзивались) та будь-яким іншим порядком під сумнів не ставились. Таким чином, виконання службових обов`язків позивачем та оцінку ефективності її роботи і виконання службових обов`язків на займаній посаді відповідач визначив у встановленому законом порядку.

Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення за період діяльності держслужбовця, який вже оцінювався, повинен встановити, що таке невиконання з його боку посадових обов`язків за певний період діяльності призвело до викривлення показників в діяльності такого державного службовця (і як наслідок роботи всього такого державного органу), чого відповідачем у межах спірних правовідносин зроблено не було.

Водночас, як вже зазначалось судом, результати щорічного оцінювання свідчать про виконання ОСОБА_1 поставлених керівництвом завдань та є результатом виконання своїх службових обов`язків в повному обсязі.

На підтвердження правомірності діяльності позивача і виконання ним всіх функціональних обов`язків, які спростовують доводи тематичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області управління, яким керує позивач, представником позивача до суду було надано Акт аудиту ефективності планування і своєчасності надходження акцизного податку з пального до Державного бюджету України від 23 червня 2023 року № 29-37/8-О, складений Територіальним управлінням Рахункової палати по Харківській та Сумській областях (у м. Харків). Таким актом встановлено обставини роботи управління за такий період та вказаний свідчить про відсутність порушень з боку роботи управління, які визначені актом тематичної перевірки. Акт підписано керівником ГУ ДПС у Харківській області без зауважень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », а, відтак, останній підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування накауз Головного управління ДПС у Харківській області від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 ", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2023 року позивачу наказом ГУ ДПС у Харківській області від 23 січня 2023 року № 155 «Про присвоєння чергового рангу державної служби Уварову Сергію» присвоєно черговий 5 (п`ятий) ранг державного службовця за поданням Управління персоналу ГУ ДПС у Харківській області.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку (невиконання та/або неналежне виконання службових обов`язків) повторно протягом року.

25 липня 2023 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому зазначив, що до нього у січні 2023 року було застосовано такий захід заохочення як присвоєння чергового рангу, у зв`язку з чим за повторне вчинення дисциплінарного проступку протягом року не може бути застосований такий вид стягнення як попередження про неповну службову відповідність.

Наказом від 21 серпня 2023 року № 978-О «Про скасування наказу від 23.01.2023 № 155-о «Про присвоєння чергового рангу державного службовця» скасовано наказ від 23.01.2023 № 155-о «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 » із зазначенням в ньому про здійснення відповідних перерахунків управлінню правового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Харківській області.

Підставою для такого скасування наказу про присвоєння чергового рангу відповідачем зазначено наказ ГУ ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Представником позивача надано до суду доповідну записку ГУ ДПС у Харківській області від 18.08.2023 № 697/20-40-11-21, в якій зазначено, що така обставина існування наказу від 23.01.2023 № 155-о «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 » відповідачу стала відома у зв`язку з отриманням ухвали Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/19771/23 за позовом ОСОБА_1 у якості підстави для поновлення строку звернення до суду з таким позовом, у зв`язку з чим вказано на помилку, допущену працівником управління персоналу ГУ ДПС у Харківській області, та з метою вжиття заходів щодо приведення у відповідність присвоєння рангів державних службовців було запропоновано скасувати такий наказ.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про державну службу», прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.

Статтею 39 Закону України «Про державну службу» визначається що ранги державних службовців є видом спеціальних звань. Встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "Б", - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", - 6, 7, 8, 9 ранг.

Ранги державним службовцям присвоює суб`єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.

Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

За особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг.

Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

За сумлінну службу державному службовцю у зв`язку з виходом на пенсію присвоюється черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

У разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за рішенням суду.

В особовій справі державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця.

Відомості про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу державного службовця у трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця.

За такого правового регулювання, колегія суддів вважає прийнятними аргументи позивача про те, що законодавчо визначено, що у випадку присвоєння державному службовцю чергового рангу позбавити його можливо виключно за рішенням суду, навіть за умови того, що присвоєння рангу сталося з помилки працівників.

Відтак, спірний наказ прийнятий всупереч приписів закону про державну службу та без відсутності на те повноважень у керівника державного органу.

За таких обставин, наказ ГУ ДПС у Харківській області від 21 серпня 2023 року № 978-о «Про скасування наказу від 23.01.2023 року № 155-о «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 » є протиправним та підлягає скасуванню.

У контексті спірних правовідносин слід зауважити, що такий захід заохочення як присвоєння позивачу чергового рангу не відображений в матеріалах дисциплінарного провадження та не враховувався дисциплінарною комісією під час проведення дисциплінарного провадження та складення подання стосовно позивача, а також не брався до уваги суб`єктом призначення під час винесення наказу про застосування такого виду дисциплінарного стягнення як неповна службова відповідність, що свідчить про наявність додаткових підстав для скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та від 21 серпня 2023 року №978-о "Про скасування наказу від 23.01.2023 року №155-о "Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2 ".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній частині правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції в даній частині не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 240, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/19771/23 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області - скасувати, залишивши адміністративний позов ОСОБА_1 в цій частині без розгляду.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.24 по справі № 520/19771/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді І.С. Чалий Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 23.01.2025 року