Постанова

від 15.01.2025 по справі 520/7866/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р. Справа № 520/7866/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024, суддя Єгупенко В.В., повний текст складено 14.10.24 по справі № 520/7866/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Рибоконсервний завод "Екватор"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рибоконсервний завод "Екватор» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 00138630703 від 18.03.2024 в частині застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1869318,59 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 00138630703 від 18.03.2024 в частині застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1869318,59 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та зазначив про безпідставність прийняття сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин не тільки після проведення перевірки, але й взагалі таких, що засвідчують ці обставини за оскаржуваний період.

Також апелянт посилався на невірне трактування письмової відповіді, наданої контролюючим органом стосовно підстав для незастосування нарахування пені у разі порушення строків розрахунків у сфері валютного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, вважала рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області

проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рибоконсервний завод "Екватор» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактами від 07.04.2022 № 07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland) за період з 07.04.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.07.2022 № 29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) за період з 29.07.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 31.05.2023 по 31.01.2024.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 27.02.2024 № 6666/20-40-07-03-06/32674729, яким виявлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 № 07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland) за період з 07.04.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.07.2022 № 29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) за період з 29.07.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 31.05.2023 по 31.01.2024.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 00138630703, яким за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД-діяльності за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства», код платежу 21081000, на суму 1897534,26 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині застосування пені на суму 1869318,59 грн. позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, яка напряму вплинула на можливість виконання ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» вимог валютного законодавства у періоді, що перевірявся, на підтвердження чого позивачем надано належні документи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Стаття 13 Закону № 2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У свою чергу ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Таким чином, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до п. 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення № 5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Разом з тим, 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Національний банк України прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яку постановою Правління Національного банку України № 68 від 04.04.2022 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; «144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

Постановою Правління Національного банку України № 113, № 142 внесені зміни до пункту 142 і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180".

Отже, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).

До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.

З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту.

З урахуванням змін у період з 05 квітня 2022 по 07 червня 2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 по 07 липня 2022 - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 - 180 календарних днів.

Зазначені змінені строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.

Так, згідно з актом від 27.02.2024 № 6666/20-40-07-03-06/32674729 перевіркою встановлено порушення граничних термінів розрахунків у сфері ЗЕД-діяльності за зовнішньоекономічними контрактами від 07.04.2022 № 07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland), від 29.07.2022 № 29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія), від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія).

Щодо нарахування пені за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) позивач погодився.

В іншій частині висновків податкового органу ТОВ «Рибоконсервний завод "Екватор», не заперечуючи встановлену кількість днів, протягом яких відбулось порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, зазначав, що з 24.02.2022 внаслідок виникнення форс-мажорних обставин перебіг означених строків зупинився, з огляду на що підстави для нарахування пені були відсутні.

Отже, спірним у даному випадку є питання того, які обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), та якими документами та доказами має бути підтверджено їх настання та припинення.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» форс-мажорними обставинами, у тому числі, є загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Таким чином, із урахуванням положень ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Разом з тим, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

До таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22.

При цьому, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Аналогічних висновків доходив Верховний Суд і в постановах від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18.

Втім, саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами, такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть підтвердити вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

У ході проведення перевірки ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» податковому органу був наданий лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 у якості підтвердження існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили).

В подальшому, після проведеної перевірки ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» отримано сертифікати про форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) Харківської Торгово-промислової палати № 6300-24-0636 від 28.03.2024, № 6300-24-0636 від 28.03.2024.

Так, Торгово-промислової палати України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану і це є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Цей лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справах № 912/750/22, № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 28.08.2023 у справі № 910/6234/22 сформулював позицію, згідно з якою лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже, лист Торгово-промислової палати України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), на що правильно вказав суд першої інстанції.

Натомість, підп. 3.3 п. 3 Регламенту Торгово-промислової палати визначено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом».

Такими чином, належним документом, що може посвідчувати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у розумінні приписів частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII слід вважати саме сертифікат (довідку), виданий ТПП України або регіональною ТПП.

У свою чергу п. 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.

Відповідно до підп. 4.1 вказаного пункту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

За правилами підп. 4.2 п. 4 Регламенту ТПП Торгово-промислова палата України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Отже, що регіональна ТПП не може засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосуються зобов`язань за умовами, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, в яких безпосередньо передбачено, що таке засвідчення здійснює лише ТПП України. В свою чергу, ТПП України не може засвідчувати такі обставини щодо тих договірних відносин, де сторони прямо передбачили, що таке засвідчення здійснює безпосередньо регіональна ТПП.

Із матеріалів справи встановлено, що за умовами п. 10 зовнішньоекономічного контракту від 29.07.2022 № 29/07/2022, укладеного між позивачем та нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія), сторона, для якої створилась неможливість виконання своїх зобов`язань за даним контрактом, повинна у письмовій формі проінформувати іншу сторону про початок дії вищезгаданих обставин у строк, що не перевищує 10 днів з моменту їх виникнення. Документ, виданий Торгово-промисловою палатою країни продавця, покупця або вантажоодержувача, служитиме достатнім підтвердженням існування даних обставин і терміну їх дії.

Згідно з п. 9 зовнішньоекономічного контракту від 07.04.2022 № 07/04/2022, укладеного позивачем із нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland), сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про цей факт. Факт настання форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою.

Зі змісту наведених контрактів встановлено, що сторони не конкретизували, яка саме ТПП може засвідчити настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку їх настання.

Отже, за умовами зовнішньоекономічних контрактів, укладених ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» із контрагентами, сертифікат, виданий як ТПП України, так і регіональною ТПП, матиме належну юридичну силу.

Крім того, відповідно до розпорядження ТПП України від 25.02.2022 № 3 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати (зокрема, Харківська ТПП) мають право за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5), із змінами та доповненнями.

Отже, з 25.02.2022 ТПП України уповноважила відповідні, визначені у переліку, регіональні ТПП, серед яких вказана і Харківська ТПП, на засвідчення усіх питань, що належать до компетенції ТПП України.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що сертифікати Харківської Торгово-промислової палати № 6300-24-0636 від 28.03.2024, № 6300-24-0635 від 22.03.2024 можуть розглядатись як такі, що засвідчують настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за зовнішньоекономічними контрактами, але у сукупності з іншими належними доказами, що можуть це підтвердити.

Видання вказаних сертифікатів після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не впливає на встановлені у них обставини щодо дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також, позивач, обґрунтовуючи наявність обставин, які перешкоджали належному виконанню вимог Закону № 2473-VIII, зазначав наступне.

Стосовно виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 29.07.2022 № 29/07/2022, укладеного із нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія), п. п. 3.1.-3.3. контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлення, період поставки вказується в інвойсах до даного контракту.

Пунктом 7.1. контракту передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються відповідно інвойсу, плата здійснюється за допомогою банківського рахунку, у євро, під датою платежу розуміється дата відправки грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця.

Згідно з рахунком-фактурою від 09.08.2022 від CASA MEXICO S.L. (Інвойс № 2021FO214) умови поставки - FCA, Генуя, що продавець зобов`язаний здійснити поставку томатної пасти 36/38% (країна походження: Італія, колір мін.2.0) протягом 60 днів, оплата здійснюється: 40% суми оплати при розміщенні замовлення, і 60% суми оплати протягом 60 днів перед отриманням товару.

26.08.2022 позивач здійснив перерахунок коштів у сумі 52896,00 євро на рахунок CASA MEXICO S.L 52896,00 євро, 21.10.2022 перераховано кошти у сумі 73 859,52 євро.

Втім, платіж у сумі 73 859,52 євро був повернутий.

У зв`язку зі зміною банківських реквізитів продавця було укладено Додаток № 1 до контракту від 07.11.2022, яким зафіксовані зміни щодо рахунку в банку Продавця.

14.11.2022 позивач повторно направив CASA MEXICO S.L платіж, та у строк до 14.01.2023 продавець повинен був поставити товар за умовами інвойсу № 2021FO214.

Втім, поставка товару не відбулась.

В подальшому позивачем вчинялись заходи щодо отримання від CASA MEXICO S.L товару або повернення передоплати, зокрема шляхом направлення претензії від 22.05.2023.

31.05.2023 CASA MEXICO S.L надало відповідь на претензію, у якій повідомило, що причини затримки поставки товару не пов`язані зі ставленням продавця до його зобов`язань за контрактом, погодився із необхідністю скасування замовлення на поставку товару, вважав, що відсутні причини для застосування штрафних санкцій.

31.05.2023 позивач повторно звернувся до CASA MEXICO S.L. із вимогою термінової сплати суми заборгованості за контрактом в розмірі 126322,56 євро, та штрафних санкцій в розмірі 0,3% вартості непоставленого товару.

У зв`язку з невчиненням CASA MEXICO S.L. зазначених дій, позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з CASA MEXICO S.L заборгованості (передоплати за товар) та штрафу за порушення строків поставки товару.

Під час розгляду справи в Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України CASA MEXICO S.L. частину суми заборгованості сплатив добровільно.

10.01.2024 Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України прийняв рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» задовольнив.

Щодо виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 07.04.2022 № 07/04/2022, укладеного із нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland), за умовами контракту продавець продає, а позивач (покупець) приймає та оплачує на умовах згідно з інвойсом консерви рибні в асортименті, постачання товару здійснюється на умовах FCA Дембниця Кашубська (Польща). Оплата товару здійснюється Покупцем згідно вимогам інвойсу, шляхом прямого банківського перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Додатковими угодами № 1-4, зокрема, були змінені умови поставки - СРТ-Львів.

Позивач у виконання умов контракту здійснив 100% передоплату, втім Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. товар був поставлений частково, поставка частини товару на суму 149298,96 євро. Здійснена не була.

Згідно з листом від 25.07.2023 Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.о. визнано наявність заборгованості.

Здійснюючи заходи щодо отримання від контрагента товару або повернення передоплати позивачем, у тому числі, направив претензію від 17.07.2023.

Також, позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o. заборгованості (передоплати за товар) у сумі 149298,96 євро.

18.03.2024 Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України прийняв рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» задовольнив.

Крім того, при дослідженні питання безпосереднього впливу обставин введення в Україні воєнного стану на можливість своєчасного виконання контрагентами позивача взятих на себе зобов`язань, що, як наслідок призвело до порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, слід також враховувати, що Богодухівська міська територіальна громада була віднесена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (з наступними змінами). Слід зазначити, що в подальшому редакції вказаного Переліку зазнавали постійних змін, а згодом наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 було затверджено новий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Водночас, Богодухівська міська територіальна громада була включена до означених переліків, Золочівська селищна територіальна громада Богодухівського району Харківської області внесена до територій активних бойових дій.

Зазначені обставини засвідчені Харківською ТПП як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на ряду з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, яка вплинула на можливість виконання ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» вимог валютного законодавства у періоді, що перевірявся, а саме на виконання зобов`язань щодо поставки товарів за контрактами від 29.07.2022 № 29/07/2022, від 07.04.2022 № 07/04/2022 у встановлені законом граничні строки, беручи до уваги сертифікати Харківської ТПП та інші доводи і докази, наведені позивачем.

Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 00138630703 від 18.03.2024 в частині застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1869318,59 грн. є таким, що підлягає скасуванню.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2024 у справі № 520/6236/23.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/7866/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло Постанова складена в повному обсязі 24.01.25.