Ухвала

від 23.01.2025 по справі 500/1744/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №500/1744/24

адміністративне провадження №К/990/51356/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року

у справі №500/1744/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора С"

до Головного управління ДПС у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №500/1744/24.

07 січня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без руху та скаржнику встановлено строк для усунення недоліків, шляхом надсилання до суду уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

17 січня 2025 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків разом з уточненою касаційною скаргою, в якій скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку щодо застосування статті 103 Податкового кодексу України.

Слід зауважити, що стаття 103 Податкового кодексу України має пункти, проте скаржник не зазначає конкретний пункт статті 103 Податкового кодексу України, щодо якого необхідно сформувати правовий висновок Верховного Суду.

Крім того, по тексту касаційної скарги скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України та статті 11 Конвенції.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що скаржнику необхідно визначитися з нормою права (сукупністю норм) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду.

Зі змісту уточненої касаційної скарги вбачається, що неправильне застосування судом статті 103 Податкового кодексу України також пов`язано з неповнотою дослідження доказів та їх оцінкою, на чому зауважує скаржник. Більшість доводів касаційної скарги має посилання на конкретні докази (документи бухгалтерської та фінансової звітності, сертифікати), які, на думку скаржника, не підтверджують висновки суду апеляційної інстанції.

Зазначене нерозривно пов`язано із застосуванням норм процесуального права, порушення яких судом скаржник в уточненній касаційній скарзі не наводить.

Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, скаржник зобов`язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні з відповідним пунктом частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу. Уточнена касаційна скарга у справі №500/1744/24 не містить посилання та обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстави касаційного оскарження у цій справі.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, проте не наводить жодного висновку цього суду, щодо застосування пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України та статті 11 Конвенції, та може бути врахований Верховним Судом при формуванні правового висновку у спірних правовідносинах, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України)

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає за необхідне продовжити Головному управлінню ДПС у Тернопільській області строк для усунення недоліків, а саме шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із належим обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга.

Керуючись статтями 121, 169, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити Головному управління ДПС у Тернопільській області строк для усунення недоліків, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги строком на десять днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк