Рішення

від 14.01.2025 по справі 670/819/24

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/819/24

Провадження № 2/670/33/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування на спадкове домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування на спадкове домоволодіння, у якій просить: визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на спадкове домоволодіння (житловий будинок садибного типу) АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина відповідно складеного нею за життя заповіту від 10 березня 1995 року зареєстрованого в реєстрі за № 14 посвідченого секретарем виконкому Дашковецької сільської ради. Згідно заповіту ОСОБА_2 усе своє майно заповіла ОСОБА_1 . Таким чином у встановлений законодавством термін він звернувся до нотаріальної контори та прийняв спадщину. Відповідно успадкував земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 6820682500:03:011:1678, розміром 0,6846 га, та 6820682500:04:006:0431, розміром 0,4825 га, що розташовані на території Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, які належали на спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 594981 та серії ЯБ № 594980. Копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом додано до матеріалів справи. Також позивач хотів успадкувати спадкове домоволодіння (житловий будинок садибного типу) АДРЕСА_1 , і яке за життя належало ОСОБА_2 , котре вона прийняла у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, що підтверджується довідками Віньковецької селищної ради, Дашковецького старостинського округу № 399 та № 400 від 09 вересня 2024 року. Однак, при зверненні до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Заяви та клопотання учасників справи.

05.11.2024 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

11.11.2024 представник відповідача Лужняк В.О. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Віньковецької селищної ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

13.11.2024 позивач ОСОБА_1 подав на розгляд суду клопотання про витребування в Хмельницькому обласному Державному нотаріальному архіві копії спадкової справи ОСОБА_3 зареєстрованої в реєстрі за № 70 від 1998 року.

13.01.2025 позивач ОСОБА_1 подав на розгляд суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, окрім того просить судові витрати пов`язані з розглядом справи залишити за ним.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1, 3 статті 211, частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30.10.2024 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання (а.с.68).

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області суду від 14.11.2024 за клопотанням позивача витребувано з Хмельницького обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи № 70 від 1998, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.03.1996 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, що підтверджується актовим записом № 2. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.03.1996 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дашківці Хмельницької області (а.с.9).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.12.2013 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дашківці Хмельницької області (а.с.8).

Відповідно до копії заповіту, складеного 10.03.1995 ОСОБА_2 на випадок свої смерті зробила таке розпорядження: все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті заповіла - ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно з довідкою № 397 від 09.09.2024 виданою старостою Дашковецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 (а.с.15)

Відповідно до довідки № 399 від 09.09.2024 виданою старостою Дашковецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично прийняла спадщину його дружина ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

Згідно з довідкою № 400 від 09.09.2024 виданою старостою Дашковецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно до довідки № 450 від 09.09.2024 виданою старостою Дашковецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області встановлено, що головою домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після його смерті головою домогосподарства стала дружина померлого - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

Згідно з довідкою № 1-1468 від 25.09.2024 Комунального підприємства «БТІ» Віньковецької селищної ради Хмельницької області встановлено, що згідно реєстрації та архівних даних КП «БТІ» інвентаризація домоволодіння в АДРЕСА_1 проводилась 28.03.1995. Однак правовстановлюючі документи на домоволодіння станом до 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_3 не видавалися (а.с.20).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «БТІ» Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 1-1467 від 25.09.2024 згідно з проведеною інвентаризацією домоволодіння в АДРЕСА_1 загальні площі будівель складають: житловий будинок загальна площа 36,8 м.кв., житлова площа 16,2 м.кв. Всього загальна площа 36,8 м.кв., житлова площа 16,2 м.кв. (а.с.21).

Оцінювальним актом від 25.09.2024 житлової будівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 рік побудови до 1991, кількість поверхів 1, здійснено розрахунок вартості домоволодіння (житловий будинок 51,3 м.кв.,): будівельна вартість - 10679 грн 00 коп., інвентаризаційна вартість - 3204 грн 00 коп. (а.с. 23).

Згідно звіту про оцінку майна Ринкова вартість об`єкта оцінки становить 110922,00 грн (а.с.42-63).

Згідно з копією технічного паспорта житлового будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа будинку садибного типу становить 36,8 м.кв., із них житлова площа 16,2 м.кв. (а.с. 24-29).

Відповідно до копії архівного витягу № 04-08/2024/461 від 21.10.2024 під будівництво даного домоволодіння на чотирнадцятій сесії ХХІ-го скликання Дашковецької сільської ради народних депутатів Віньковецького району Хмельницької області від 01.04.1994 було винесено рішення про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і будівель у розмірі 0.25 га (а.с.30).

Відповідно до копії з погосподарської книги № 4 Дашковецької сільської ради народних депутатів за 1996, 1997, 1998, 1999, 2000 роки за особовим рахунком № НОМЕР_4 вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 - голова двору та ОСОБА_2 - дружина (а.с.31-33).

Відповідно до копії з погосподарської книги № 3 Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області за 2011-2015 роки вбачається, що головою вищезазначеного домогосподарства після смерті ОСОБА_3 стала ОСОБА_2 (а.с.34-35).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 41135004 від 05.08.2015 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 176-2015 (а.с.81).

Даними спадкової справи № 176-2015 підтверджується те, що позивач ОСОБА_1 22 жовтня 2015 року подав заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та йому 22 жовтня 2015 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:03:011:1678 загальною площею 0,6846 га та 22 жовтня 2015 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:04:006:0431 загальною площею 0,4825 га. Інші спадкоємці відсутні (а.с. 73-98).

Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Кухарська Л.А. листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2024 № 208/01-16 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Застосоване судом законодавство. Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з ст. 41, 55 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Нормою частини 1 статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Відповідно до п. 6 Інструкції не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Зазначений нормативний акт не передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України (01.01.2004) та законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Беручи до уваги наведе вище, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 на день смерті належало право на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки така фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження, яким все своє майно, заповіла своєму племіннику - ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та успадкував дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, позивач позбавлений можливості юридично оформити право на спадкове домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 у визначений законом спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що померлій ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок, а позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак, не може отримати спадщину через органи нотаріату внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Вирішення питання щодо судових витрат.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що позивач у поданій заяві від 13.01.2025 просив судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду, залишити за ним, суд вважає за можливе не стягувати судові витрати у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 41, 55 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та керуючись ст. 4, 12, 13, 10, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування на спадкове домоволодіння - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове домоволодіння (житловий будинок садибного типу) АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Віньковецька селищна рада Хмельницької області, ЄДРПОУ 04403315, адреса місцезнаходження: вул. Соборної України, буд. 15, селище Віньківці, Хмельницький район Хмельницька область.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025.

Суддя О.Є. Голуб