Ухвала

від 23.01.2025 по справі 570/3606/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/3606/24

Номер провадження 2-о/570/37/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судовихзасіданьЗахарук Г.Л.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Рівнецивільну справуза заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районноїдержавної адміністрації,орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуГородоцької територіальноїгромадипро встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою судді від 17.07.2024 року заяву прийнято до провадження та призначено справу до судового засідання.

12.09.2024 р. надійшло клопотання представника заявника - адвоката Павлюк І.А. про ознайомлення з матеріалами справи.

06.09.2024 р. з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли пояснення на подану заяву. Представник заінтересованої особи зазначає, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня будь-яка інформація про сімейний стан заявника та інформація про право на відстрочку за сімейними обставинами.

18.09.2024 р. надійшло клопотання з Управління соціально захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про заміну у справі в якості заінтересованої особи управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації на орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької територіальної громади.

18.09.2024 р. надійшло клопотання з Управління соціально захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про розгляд справи без участі представника.

18.09.2024 року в судовому засідання до участі у справі залучено ще одну заінтересовану особу - орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької територіальної громади.

19.09.2024 р. надійшло клопотання представника заявника - адвоката Павлюк І.А. про залучення до участі у справі - орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької територіальної громади. Також, подано заяву про встановлення факту, що маж юридичне значення у новій редакції.

26.09.2024 року надійшло клопотання згідно якого заяву підтримує та просить її задоволити. Розгляд справи просить проводити без його участі, за участю представника - адвоката Павлюк І.А.

05.12.2024 р. надійшло клопотання представника заявника - адвоката Павлюк І.А. про відкладення розгляду справи.

05.12.2024 р. та 23.01.2025 року надійшло клопотання представника орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької територіальної громади про розгляд справи без участі представника. Рішення по справі просять винести на розсуд суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17 (пункт 17).

Статтею 141 СК України закріплено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частинами 1 - 4 ст. 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого ч. 5 цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

З викладених норм вбачається, що в основу законодавства щодо дітей покладено принцип дотримання їх найкращих інтересів.

Обов`язок батьків виховувати і утримувати свою дитину презюмується, а законна можливість відмовитись від виконання таких обов`язків щодо власної дитини відсутня.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 дійшла висновку, що оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Крім того вказали, що факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Частиною 6 статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, питання, що заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні, у зв`язку із чим заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 257, ч.6ст.294 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районноїдержавної адміністрації,орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуГородоцької територіальноїгромадипро встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику та його представнику, що вони мають право подати позов на загальних підставах (не в порядку окремого провадження, а в порядку позовного провадження).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Красовський О.О.