Рішення

від 23.01.2025 по справі 908/1887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025м. ДніпроСправа № 908/1887/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Сідельникова О.Л.;

від відповідача: не з`явилися;

дослідивши матеріали справи №908/1887/24

за позовом Марганецької міської ради

до Приватного підприємства "Виробниче інвестиційне підприємство

"УКРСІЧІНВЕСТКОРПОРЕЙШН"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Марганецька міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробниче інвестиційне підприємство "УКРСІЧІНВЕСТКОРПОРЕЙШН" (далі - відповідач) про стягнення 286.161,29 грн заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211300000:01:017:0257 у період з 01.01.2020 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 30.06.2024.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. У позові позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається з витрат на сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1887/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024.

Ухвалою від 09.08.2024 позовну заяву залишено без руху. Через відділ документального забезпечення 09.08.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалою від 18.10.2024 суд вирішив перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи почати спочатку, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначити на 13.11.2024.

Через відділ документального забезпечення 11.11.2024 та 09.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Від позивача 12.11.2024 через відділ документального забезпечення надійшла заява про розгляд справи без участі представника у якій позивач просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. Ухвалою від 13.11.2024 підготовче провадження продовжено, підготовче засідання відкладено до 11.12.2024.

Ухвалою від 11.12.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.01.2025.

Через відділ документального забезпечення 08.01.2025 від представника відповідача Єрмолаєвої Я.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона тільки 07.01.2025 уклала з відповідачем договір надання правничої допомоги та має намір ознайомитися із матеріалами справи. У судовому засіданні 08.01.2025 представник відповідача Єрмолаєвої Я.І. підтримала подане клопотання.

З урахуванням наведеного у судовому засіданні 08.01.2025 було оголошено перерву до 23.01.2025.

У судовому засіданні 23.01.2025 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи заяв по суті спору від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач стверджує, що відповідач не сплачував за користування земельної ділянки, на якій розміщено його майно, а тому безпідставно зберіг грошові кошти, які мали бути отримані позивачем, як власником спірної земельної ділянки.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини встановлення факту неправомірного набуття (збереження) коштів (за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211300000:01:017:0257) відповідачем за рахунок позивача у загальний період з 01.01.2020 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 30.06.2024.

Суд встановив, що рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 №1576-50/VI розірвано договір оренди земельної ділянки з фізичною особою-підприємцем та вилучено земельну ділянку загальною площею 0,1517 га із користування на умовах оренди по вулиці 40 років Жовтня, будинок 12а (тобто спірна земельна ділянка), у зв`язку з переходом права власності на частини двоповерхової нежитлової будівлі (на підставі свідоцтва про власність нерухомого майна від 05.06.2013) до відповідача у справі.

Припинення речового права (оренди) у фізичної особи-підприємця підтверджується долученим до справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.03.2014 за №19218588.

Виконавчий комітет Марганецької міської ради Дніпропетровської області звернувся до начальника відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з листом від 03.08.2022, у якому виконавчий комітет просив Держгеокадастр надати інформацію про вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік щодо спірної земельної ділянки.

У відповідь на запит від 03.08.2022 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що нормативна грошова оцінка у місті Марганці проведена станом на 2013 рік і її вартість у 2019, 2020, 2021 та 2022 роках не змінювалася та складала 1.200.769,55 грн.

В.о. завідувача відділу землекористування та екології звернулася зі службовою запискою від 31.05.2024 за вих.№028/24 до начальника управління фінансів, економіки та регуляторної політики, у якій відділ землекористування та екології виконавчого комітету Марганецької міської ради просив начальника управління фінансів, економіки та регуляторної політики надати інформацію щодо сплати орендної плати за землю чи по сплаті земельного податку за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та станом на 01.05.2024, зокрема, по відповідачу.

У відповідь на службову записку від 31.05.2024 за вих.№028/24 управління фінансів, економіки та регуляторної політики Марганецької міської ради надало інформацію, що від підприємства відповідача плата за землю за період з 2020 року до травня 2024 року включно не надходила.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1200464312024 від 03.06.2024 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211300000:01:017:0257 становить 2.422.327,32 грн.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки, за адресою: місто Марганець, вулиця Кленова, №12-а від 20.06.2024 при комісійному обстеженні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: місто Марганець, вулиця Кленова, №12-а, кадастровий номер 1211300000:01:017:0257 площею 0,1517 га встановлено, що на даній земельній ділянці розташована двоповерхова нежитлова будівля, яка належить відповідачу (номер запису про право власності 1181620, дата державної реєстрації 05.06.2013).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив стягнення 286.161,29 грн заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211300000:01:017:0257 у період з 01.01.2020 до 31.12.2022 та у період з 01.01.2024 до 30.06.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

У частині 1 статті 93, статті 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Разом із тим землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За змістом статей 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі №925/230/17).

Згідно зі сталою правової позиції Верховного Суду для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/2948/17 та від 09.04.019 у справі №922/652/18).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.06.2024 №НВ-1200464312024 земельна ділянка площею 0.1517 га розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця 40 років Жовтня, будинок 12а (кадастровий номер 1211300000:01:017:0257) сформована як об`єкт цивільних прав 06.04.2010. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення В.03.07.

Отже, спірна земельна ділянка є об`єктом цивільних прав з 06.04.2010.

Дослідивши наявні у справі докази, суд з`ясував, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1211300000:01:017:0257, державна реєстрації якої проведена 06.04.2010 і площа якої становить 0,1517 га розташована двоповерхова нежитлова будівля, яка належить відповідачу (номер запису про право власності 1181620, дата державної реєстрації 05.06.2013).

Таким чином фактичним користувачем спірної земельної ділянки є відповідач.

Доказів існування правової підстави для користування вказаною земельною ділянкою відповідач суду не надав, не надав відповідач суду і доказів сплати за користування спірною земельною ділянкою.

Більш того, у справі наявна відповідь Управління фінансів, економіки та регуляторної політики Марганецької міської ради від 03.06.2024, у якій начальник вказаного управління повідомила, що від відповідача плата за землю у період з січня 2021 року до травня 2024 включно не надходила.

Відповідач не скористався правом звернутись до позивача з новою технічною документацією, зменшивши площу земельної ділянки до розмірів фактичного розміщення будівель та споруд. Доказів зворотного в матеріалах справи немає.

Крім цього, доказів існування чинного договору оренди спірної земельної ділянки до справи не долучено та про його укладання не повідомлено, тому обґрунтованим є висновок, що договір оренди спірної земельної ділянки між сторонами у спірний період (з 01.01.2020 до 30.06.2024) укладений не був.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач у період з 01.01.2020 до 31.12.2022 та у період з 01.01.2024 до 30.06.2024 користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави та за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою у відповідний період.

Господарський суд зазначає, що технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Положення Податкового кодексу України та законодавства про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом (такі висновки наведено в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/2143/23, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанові Верховного Суду від 01.05.2024 у справі №904/2142/23 зазначено, що законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.

Позивач до справи долучив розрахунок розміру орендної плати за землю (арк. 44-45, том 1).

Суд дослідив долучений до справи розрахунок розміру орендної плати за землю та встановив таке.

(1) Позивач нарахував до стягнення з відповідача орендну плату за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 у розмірі 72.046,17 грн та за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 у розмірі 72.046,17 грн. У зазначений період нормативна грошова оцінка визначалася позивачем на підставі листа відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.11.2022 за №3153/299-22.

(2) У період з 01.01.2022 до 31.12.2022 позивач нараховану до стягнення з відповідача орендну плату анулював на підставі наказу №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оскільки місто Марганець було віднесено до територій, що розташовані на території активних бойових дій.

(3) Нормативно грошову оцінку земельної ділянки у 2023 році позивач визначив відповідно до Методики та за період з 01.11.2023 до 31.12.2023 орендна плата нарахована до стягнення з відповідача складала 20.952,58 грн.

(4) Нормативно грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році визначена у сумі 2.422.327,32 грн на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.04.2024 №НВ-1200358162024.

Згідно із додатком №2 рішення Марганецької міської ради від 13.07.2021 №1184-49/VIII ставка орендної плати (відсотків нормативної грошової оцінки) за користування земельними ділянками, зокрема, з кодом 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти торгівлі без реалізації алкогольних та тютюнових виробів, об`єкти торгівлі побутовою технікою, меблями, торгівельні центри змішаного користування, ринкова інфраструктура, об`єкти, які надають інші послуги (експрес-доставка документів, вантажів і посилок для фізичних осіб і бізнесу), об`єкти для обслуговування офісів, адміністративних будівель та приміщень, об`єктів соціально-культурного та побутового призначення - для юридичних осіб становить 10.

Тобто, орендна плата за період з 01.01.2024 до 30.06.2024 складає 121.116,37 грн (2.422.327,32 грн / 100 * 10 / 12 * 6).

Аналізуючи здійснений позивачем розрахунок орендної плати, позовні вимоги та документи на підставі, яких визначалася нормативна грошова оцінка земельної ділянки у період з 2020 року до 2024 року, суд дійшов таких висновків.

По-перше, лист відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.11.2022 за №3153/299-22, на підставі якого визначалася нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки у період з 2020 року до 2022 року, є неналежним доказом у справі, а тому розрахунок орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 суд визнає безпідставним, а вимогу про стягнення 144.092,34 грн такою, що задоволенню не підлягає.

По-друге, ціна позову становить 286.161,29 грн, тоді як у прохальній частині позову позивач вказав спірні періоди з 01.01.2020 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 30.06.2024, тобто період з 01.11.2023 до 31.12.2023 позивач не вказав, проте суму до стягнення (у розмірі 20.952,58 грн) за вказаний період просить суд стягнути з відповідача. Оскільки нормативна грошова оцінка у 2023 році визначена на підставі листа відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.11.2022 за №3153/299-22, який визнаний судом неналежним доказом у справі, підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення 20.952,58 грн відсутні.

По-третє, у 2024 році нормативна грошова оцінка визначена на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.04.2024 №НВ-1200358162024.

Варто відзначити, що витяг із Державного земельного кадастру визнається судом належним доказом у справі. Правильність здійсненого позивачем розрахунку орендної плати за період з 01.01.2024 до 30.06.2024 судом перевірено, а тому позовна вимога про стягнення орендної плати за вказаний період у розмірі 121.116,37 грн визнається обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно набуті грошові кошти у період з 01.01.2024 до 30.06.2024 у розмірі 121.116,37 грн.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (у сумі 1.453,39 грн).

Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням того, що позивач позов подав до господарського суду через електронний суд, судовий збір мав бути сплачений у розмірі 3.433,94 грн, а фактично був сплачений позивачем у розмірі 6.983,81 грн, що підтверджується квитанцією від 04.07.2024 (арк. 6, том 1).

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 3.549,87 грн.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробниче інвестиційне підприємство "УКРСІЧІНВЕСТКОРПОРЕЙШН" (49020, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січеславська Набережна, будинок 8, квартира 13; ідентифікаційний код 33116449) на користь Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, місто Марганець, ВУЛИЦЯ ЄДНОСТІ, будинок 29-А; ідентифікаційний код 35055650) 121.116,37 грн (сто двадцять одну тисячу сто шістнадцять грн 37 к.) безпідставно набутих грошових коштів та 1.453,39 грн (одну тисячу чотириста п`ятдесят три грн 39 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 165.044.92 грн) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 24.01.2025.

Суддя С.А. Дупляк