Рішення

від 13.01.2025 по справі 916/4458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4458/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

прокурора: Кобзар А.І.;

від позивача: Макаренко М.В.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 223, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (73003, м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645);

до відповідачів: 1. Бериславська районна державна адміністрація (74300, Херсонська обл., м. Берислав, Площа Перемоги, буд. 2; код ЄДРПОУ 04059987);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН І КО" (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; код ЄДРПОУ 32179466);

про визнання договору недійсним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

1. Суть спору.

09.10.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4566/24) керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації звернувся до відповідачів Бериславської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН І КО", в якій позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 11.04.2012, з подальшим продовженням строку дії шляхом укладення додаткових угод, між відповідачами, скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» та зобов`язати ТОВ «САТУРН і КО» повернути Херсонській обласній державній адміністрації земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бериславська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати земельну ділянку в оренду для рибогосподарських потреб, оскільки дані повноваження належали Херсонській обласній державній адміністрації.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.10.2024 до суду надійшла заява Херсонської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№37593/24).

18.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення Херсонської обласної державної адміністрації (вх.№37981/24).

28.10.2024 до суду надійшла заява Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх.№39159/24).

28.10.2024 до суду надійшов відзив Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області на позовну заяву (вх.№39161/24).

11.11.2024 до суду надійшло клопотання Херсонської обласної державної адміністрації про приєднання документів до матеріалів справи (вх.№40480/24).

У судовому засіданні 11.11.2024, за участі прокурора та представника позивача, суд встановив строк для надання відповіді на відзив, заперечень та ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 05.12.2024.

Про вказане відповідачів було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду від 11.11.2024 до електронного кабінету Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області та шляхом публікації на офіційному веб-порталі Судової влади України.

24.19.2024 до суду надійшла відповідь Херсонської обласної прокуратури на відзив (вх.№41818/24).

26.11.2024 до суду надійшли заперечення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області на відповідь на відзив (вх.№42623/24).

У судовому засіданні 05.12.2024 за участі прокурора та представника позивача суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.01.2025.

Про вказане відповідачів було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду від 05.12.2024 до електронного кабінету Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області та шляхом публікації на офіційному веб-порталі Судової влади України.

У судовому засіданні 13.01.2025, за участі прокурора та представника позивача, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч. 6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Бериславської окружної прокуратури та Херсонської обласної прокуратури.

У якості обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначає, що 11.04.2012 між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ «САТУРН і КО» укладено договір оренди землі, відповідно до якого Бериславська районна державна адміністрація передала а ТОВ «САТУРН і КО» прийняло в користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в адміністративних межах Одрадокам`янської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Як вказує прокурор, на земельній ділянці знаходиться водний об`єкт місцевого значення, який перебуває в оренді ТОВ «САТУРН і КО» на підставі укладеного з Бериславською районною державною адміністрацією договору оренди водного об`єкта місцевого значення, на підставі рішення ХLVI сесії п`ятого скликання Херсонської обласної ради від 14.05.2010 № 1320 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди водних об`єктів місцевого значення товариству з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО». Договір оренди земельної ділянки укладено до закінчення терміну дії договору оренди водного об`єкта місцевого значення строком до 03.06.2059.

Рішеннями державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. від 04.07.2017 індексний номер 35979652, 35979529 та 35979316, було проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельноїх ділянки площею 29,4121 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0001, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, земельної ділянки площею 8,517 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0002, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб та земельної ділянки площею 49,8802 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0003, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, які розташовані в Херсонській області, Бериславському районі, в межах Одрадокам`янської сільської ради.

Прокурор вказує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га, 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га та 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га належать до земельних ділянок державної власності.

Посилаючись на ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор вказує, що у Бериславської районної державної адміністрації були наявні повноваження для передачі в користування земельних ділянок із земель державної власності у визначених випадках, зокрема, для ведення водного господарства. Натомість повноважень з передачі в користування земельної ділянки, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, із земель державної власності що розташовані за межами населених пунктів, Бериславська РДА не мала. Відповідно до положення ч. 5 ст. 122 ЗК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) такі повноваження були наявні лише в Херсонської обласної державної адміністрації.

Прокурор зазначає, що використання терміну «рибогосподарські потреби» є самостійним, підстав для ототожнення його з терміном «водне господарство» не має.

Таким чином, повноваження райдержадміністрації визначаються та обмежуються саме видами дозволеного використання в межах відповідної категорії за цільовим призначенням.

Враховуючи вказане, прокуратура зазначає, що Бериславська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати зазначену земельну ділянку в оренду для рибогосподарських потреб, оскільки дані повноваження, з огляду на ч. 5 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), належали Херсонській обласній державній адміністрації.

Також прокурор вказує, що враховуючи положення ст. 51 ВК України, ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом могли бути надані ТОВ «САТУРН І КО» в оренду виключно за результатами проведення земельних торгів, яких проведено не було.

За таких обставин Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області вважає законним та обґрунтованим висновок про принципову неможливість передачі в користування ТОВ «САТУР І КО» земельних ділянок з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га, 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га та 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом в обхід процедури земельних торгів.

Окрім того прокурор вважає доцільним скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Розковерко О.С. від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН І КО» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га (номер запису про інше речове право 21222706, індексний номер 35979652), 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га (номер запису про інше речове право 21222560, індексний номер 35979529), 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га (номер запису про інше речове право 21222394, індексний номер 35979316) а також, повернути земельну ділянку загальною площею 97,7271 га (за договором оренди землі), фактично 87,8093 га з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га, 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га та 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га в комплексі з розташованим на ній водними об`єктами ставками підлягають поверненню Херсонській обласній державній адміністрації.

У відповіді на відзив прокуратура вказує, що оскільки відповідні земельні ділянки є земельними ділянками державної власності та право комунальної власності й повноваження на розпорядження відповідними земельними ділянками не перейшло до Тягинської територіальної громади, що, зокрема, підтверджується інформацією про земельні ділянки кадастрові номери номерами 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га, 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га та 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га з даних земельного кадастру, розпорядником відповідної земельної ділянки з водним об`єктом, розташованим на ній, в силу закону являється Херсонська обласна державна адміністрація (Херсонська обласна військова адміністрація).

Таким чином, прокурор вказує, що твердження Бериславської РДА про пред`явлення позову до неї як до неналежного відповідача та що належним відповідачем за позовною заявою у даній справі є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області є безпідставними.

3.2. Аргументи Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації).

У своїх поясненнях Херсонська обласна державна адміністрація (Херсонської обласної військова адміністрації) ознайомившись з позовними вимогами прокурора вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вказує, що повноваження райдержадміністрації визначаються та обмежуються саме видами дозволеного використання в межах відповідної категорії за цільовим призначенням. У зв`язку з чим, Бериславська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати зазначену земельну ділянку в оренду для рибогосподарських потреб, оскільки дані повноваження, з огляду на ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,) належали Херсонській обласній державній адміністрації.

Також Херсонська обласна військова адміністрація зазначає, що задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації речових прав відповідачів на спірну земельну ділянку, що має наслідком припинення відповідних речових прав на цю земельну ділянку поновить права законного розпорядника спірних земельних ділянок.

3.3. Аргументи Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області

У якості заперечень, щодо позовних вимог Бериславська РДА зазначає, що на підставі рішення XLVI сесії п`ятого скликання Херсонської обласної ради від 14 травня 2010 року №1320 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди водних об`єктів місцевого значення товариству з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО», Бериславською районною державною адміністрацією було укладено договір №1 оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 з урахуванням додаткової угоди від 16.09.2011.

Відповідач 1 вказує, що будь-які оригінали правовстановлюючих документів, на підставі яких було укладено договір оренди, як і документи що підтверджують оренду водного об`єкта місцевого значення та оренду землі з розташованими на ній водними об`єктами, у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, в тому числі на територію міста Берислав, у Бериславської районної державної адміністрації відсутні.

Водночас відповідач зазначає, що у зв`язку з такою обставиною, а також із кадровими змінами в Бериславській районній державній адміністрації, неможливий доступ щодо наступної інформації:

- чи видавалися у період з червня 2010 року по квітень 2021 року розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації (заступників) про встановлення переліку земельних ділянок державної власності, право оренди яких виставляється на земельні торги;

- чи вчиняла Херсонська обласна державна адміністрація будь-які дії щодо передачі ТОВ "САТУРН і КО" земельної ділянки площею 97,7271 га під ставками в адміністративних межах Одрадокам`янської сільської ради Бериславського району Херсонської області;

- чи відомі підстави розпорядження вказаною земельною ділянкою саме Бериславською районною державною адміністрацією;

- чи було відомо раніше Херсонській обласній державній адміністрації про зазначені порушення, допущені при укладенні договору оренди землі від 11.04.2012;

- чи вживалися Херсонською обласною державною адміністрацією заходи реагування у зв`язку із порушеннями, допущеними при укладенні договору оренди землі від 11.04.2012.

Окрім того, Бериславська РДА зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №474-р від 29.04.2020 визначено, що Одрадокам`янська сільська рада увійшла до складу Тягинської територіальної громади. Відтак, з 27 травня 2021 року розпорядником та орендодавцем земельних ділянок з кадастровими номерами: 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га; 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га; 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

4. Фактичні обставини встановлені судом.

03.06.2010 між Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавець), на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до ст. 59 Земельного кодексу Уркаїни, статті 51 Водного кодексу України та рішення сесії Херсонської обласної ради від 14.05.2010 №1320 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди водних об`єктів місцевого значення ТОВ «САТУРН і КО», та ТОВ «САТУРН і КО» (Орендар) укладено Договір №1 оренди водного об`єкта місцевого значення, відповідно до якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об`єкт місцевого значення (загальною площею 139,50 га), що розташований на території Веселівської та Одрадокам`янської сільських рад Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди водного об`єкта, водний об`єкт місцевого значення надається в оренду для риборозведення.

Згідно з п. 3.1. Договору оренди водного об`єкта, водний об`єкт місцевого значення надається в оренду строком на 49 років, починаючи з дати підписання цього договору.

Пунктом 3.3. Договору оренди водного об`єкта, сторони передбачили що умови договору зберігають чинність на термін його дії. У разі змін і доповнень у чинному законодавстві до цього договору вносяться зміни відповідно до законів України і підзаконних нормативних актів.

Пунктом 3.6. Договору оренди водного об`єкта, сторони передбачили що при переході права власності на водний об`єкт або його частини від Орендодавця до другої особи цей договір втрачає силу.

Пунктами 4.1. 4.4. Договору оренди водного об`єкта, сторони визначили зокрема наступне.

Орендна плата за використання водного об`єкта сплачується Орендареві виключно у грошовій формі.

Орендна плата сплачується щорічно в розмірі 50 грн. за 1 га площі водного дзеркала.

Орендна плата вноситься до місцевих бюджетів відповідно Веселівської Одрадокам?янської сільських рад згідно коду 22130000 рівними частинами щоквартально не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом пропорційно орендованим площам водних об?єктів.

Інформація про внесення орендної плати щоквартально надається Орендареві та Херсонському обласному виробничому управлінню меліорації і водного господарства.

Підставою для зміни розміру, порядку, строків і умов справляння орендної плати можуть бути:

- зміна умов господарювання, передбачених цим договором.

- погіршення стану водного об`єкта не з вини Орендаря, що підтверджується відповідними документами;

- інші випадки, передбаченими законодавчими актами України.

У разі зміни чинного законодавства в частині, що стосується розмір умов виплати і строків орендної плати, проводиться перерахунок орендної плати.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди водного об`єкта, у разі закінчення терміну дії договору, припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві водний об`єкт у тому стані, в якому він отримав його в оренду, на підставі акту приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4. Орендар зобов`язаний зокрема, протягом року укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду, використовувати водний об`єкт тільки за його призначенням, виключно для цілей, визначених цим договором.

11.04.2012 між Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ «САТУРН і КО» (Орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець передає а Орендар, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.03.2012 №246 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договорів оренди земельних ділянок для риборозведення», приймає у строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в адміністративних межах Одрадокам`янської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до п.2 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 97,727 га, в тому числі під ставками в адміністративних межах Одрадокам`янської сільської ради.

Пунктом 4. Договору оренди землі, визначено, що на земельній ділянці знаходиться водний об`єкт місцевого значення, який перебуває в оренді ТОВ «САТУРН і КО» на підставі укладеного договору №1 оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 з урахуванням додаткової угоди від 16.09.2011 укладеного Бериславською РДА на підставі рішення ХLVI сесії п`ятого скликання Херсонської обласної ради від 14.05.2010 № 1320 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди водних об`єктів місцевого значення товариству з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО».

Згідно з п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 677 960 грн.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, договір укладено до закінчення терміну дії договору оренди водного об`єкта місцевого значення строком до 03.06.2059.

Пунктами 15 та 16 Договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки: 10.07 для рибогосподарських потреб.

Пунктом 30 Договору оренди землі, визначено, що Орендар, зокрема має наступні права:

- отримувати продукцію і доходи;

- отримувати з володіння і користування земельну ділянку згідно з чинним законодавством;

- використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до мети, обумовленої в договорі.

Пунктом 31 Договору оренди землі, сторони передбачили, обов`язки Орендаря, зокрема, обов`язок використовувати земельну ділянку для рибогосподарських потреб та у відповідності до п.11 Договору, вчасно вносити орендну плату.

Також Орендар має інші права та обов`язки, передбачені ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 43 Договору оренди землі, він набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0001 з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, дана земельна ділянка має цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб, відноситься до земель водного фонду, вид використання для риборозведення, форма власності державна власність, площа 29,4121 га., місцезнаходження Херсонська обл., Бериславський р-н., Одрадокам`янська сільска рада.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0002 з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, дана земельна ділянка має цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб, відноситься до земель водного фонду, вид використання для риборозведення, форма власності державна власність, площа 8,517 га., місцезнаходження Херсонська обл., Бериславський р-н., Одрадокам`янська сільска рада.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0003 з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, дана земельна ділянка має цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб, відноситься до земель водного фонду, вид використання для риборозведення, форма власності державна власність, площа 49,8802 га., місцезнаходження Херсонська обл., Бериславський р-н., Одрадокам`янська сільська рада.

З відомостей із Державного реєстру речових прав, що відображені в інформаційній довідці №375064747 вбачається наступне:

- на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35979652 від 04.07.2017, внесено відомості про речове право за номером 21222706 від 04.07.2017, а саме право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520685900:03:045:0001, площею 29,4121 га, підставою чого є договір оренди землі між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ «САТУРН і КО»;

- на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35979529 від 04.07.2017, внесено відомості про речове право за номером 21222560 від 04.07.2017, а саме право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520685900:03:045:0002, площею 8,517 га, підставою чого є договір оренди землі між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ «САТУРН і КО»;

- на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35979316 від 04.07.2017, внесено відомості про речове право за номером 2122394 від 04.07.2017, а саме право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520685900:03:045:0003, площею 49,8802 га, підставою чого є договір оренди землі між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ «САТУРН і КО».

Як вбачається із матеріалів справи, Херсонська обласна військова адміністрація у відповідь на лист Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2024 за №12-117ВИХ-24 щодо дотримання вимог законодавства під час надання використання земельних ділянок ТОВ «САТУРН і КО» для рибогосподарських потреб, надала копію листа Тягинської сільської військової адміністрації від 10.04.2024 №646/02-25/24 в якому наведена детальна інформація щодо Договору оренди водного об`єкту місцевого значення укладеного між Бериславською РДА та ТОВ «САТУРН і КО».

Бериславська окружна прокуратура зверталася з листом №50-3452ВИХ-24 від 20.09.2024 до Херсонської обласної військової адміністрації в якому повідомляла про укладення між Бериславською РДА та ТОВ «САТУРН і КО» зазначених Договорів оренди землі та водного об`єкту, зазначала про проведення державної реєстрації права користування земельними ділянками за ТОВ «САТУРН і КО», а також вказувала про порушенням Бериславською РДА вимог законодавства при передачі земельної ділянки. А саме прокуратура вказувала, що передача земельних ділянок в користування здійснювалася без проведення аукціону (земельних торгів), а також вказувала, що повноваження з передачі земельних ділянок водного фонду які знаходяться за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відсутні у Бериславської районної державної адміністрації. У зв`язку з викладеним, Бериславська окружна прокуратура просила у строк до 23.09.2024 надати письмову інформацію та копії документів (матеріалів) зокрема з таких питань:

- чи видавалися у період з червня 2010 року квітня 20211 року розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації (заступниками) про встановлення переліку земельних ділянок державної власності, право оренди яких виставляється на земельні торги (якщо так, надати належним чином завірені колії відповідних розпоряджень з додатками тощо)?

- чи вчиняла Херсонська обласна державна адміністрація будь-які дії щодо передачі ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 97,7271 га під ставками в адміністративних межах Одрадокам янської сільської ради Бериславського району Херсонської області (якщо так. надати належним чином завірені копії відповідних документів)?

- чи відомі причини розпорядження вказаною земельною ділянкою саме Бериславською районною державною адміністрацією (якщо так; надати належним чином завірені копії підтверджуючих документів)?

- чи було відомо раніше Херсонській обласній державній адміністрації (Херсонській обласній військовій адміністрації) про порушення, допущенні щодо укладення договору оренди землі від 11.04.2012, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 11 квітня 2012 року №652060004001560. Якщо так, то з якого саме часу, з яких джерел стало відомо, чим це підтверджується (надати належним чином завірені колії підтверджуючих документів)?

- чи вживалися Херсонською обласною державною адміністрацією (Херсонською обласною реагування у зв`язку із порушеннями, допущеними щодо укладення договору оренди землі від 11.04.2012, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 11 квітня 2012 року №652060004001560, в тому числі щодо визнання недійсним відповідного договору та, якщо так, то які саме, їх результати (надати належним чином завірені колії підтверджуваних документів). Якщо заходи реагування з метою усунення порушень не вживалися, то причини цього та чи планується вжиття відповідних заходів і яких саме (надати належним чином завірені копії підтверджуючих документів)?

У відповідь на вищезазначений лист Херсонська обласна військова адміністрація у листі від 24.09.2024 за №01- 01-66-10025/0/24/14, серед іншого, зокрема повідомила, що документи, які підтверджують оренду водного об`єкта місцевого значення та оренду землі з розташованим на ній водним об`єктом до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну знаходились в будівлі Бериславської районної військової адміністрації в м. Берислав. На теперішній час стан вищезазначених документів невідомий, так як м. Берислав знаходиться в зоні активних бойових дій, у зв`язку з чим доступ до приміщення неможливий.

Також було повідомлено, що з 27.05.2021 розпорядником та орендодавцем земельних ділянок з кадастровими номерами: 6520685900:03:045:0001, 6520685900:03:045:0003 та 6520685900:03:045:0002 є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області. У зв`язку з чим, станом на даний момент у Херсонської обласної державної адміністрації повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду, що зумовлює відсутність законодавчих підстав для реагування.

Бериславська окружна прокуратуру звернулась до Херсонської обласної військової адміністрації з листом №50-3464ВИХ-24 зазначала, що у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» через відсутність заходів реагування з боку Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонській обласної державної адміністрації) у прокуратури наявні підстави для вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. Та керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура повідомляє, що в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації, прокуратура вимушена звертатися до суду з позовом до Бериславської районної державної адміністрації та ТОВ «САТУРН і КО» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання повернути земельні ділянки з розташованим на них водним об`єктом.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Встановлена Законом України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК.

Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Як вбачається судом, органом який повинен здійснювати захист інтересів держави в даній справі, прокурор визначає Херсонську обласну державну адміністрацію. Виходячи із того, що у відповідності до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021).

Щодо вищезазначеного, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05. 2021, внесено зміни до повноважень місцевих рад у частині розпорядження землями у межах території громади.

Так, пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (зокрема земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Як було встановлено судом, земельні ділянки які були передані ТОВ «САТУРН і КО» за оспорюваним договором оренди відносяться до земель державної власності, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Як зазначається Бериславською районною державною адміністрацією, належним розпорядником та орендодавцем спірних земельних ділянок з водним об`єктом, станом на момент розгляду даної справи, є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

Однак в матеріалах справи відсутні докази здійснення державної реєстрації права власності за Тягинською сільською радою Бериславського району Херсонської області.

Таким чином, суд доходить висновку, що належним позивачем у даній справі є Херсонська обласна державна адміністрація, яка є уповноваженим органом виконавчої влади на розпорядження спірною земельною ділянкою водного фонду державної власності, а також уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів територіальної громади, у тому числі щодо раціонального використання земель і водних об`єктів державної власності.

Разом з цим, Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Херсонську обласну військову адміністрацію.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

Частиною 1 вищевказаного Закону передбачено, що повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Начальник військової адміністрації, зокрема, забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади (п.п. 1,6 ч. 6 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У зв`язку з викладеним, наразі повноваженнями на розпорядження землями спірною земельною ділянкою наділена Херсонська обласна військова адміністрація. Право державної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів і кожне порушення закону щодо порядку використання земель державної власності є порушенням інтересів держави.

Як вбачається із матеріалів справи, Бериславською окружною прокуратурою листом від 20.09.2024 за №50-3452 повідомлено Херсонську обласну військову адміністрацію про порушення вимог законодавства, що були допущені при передачі земельної ділянки з розташованими на ній водними об`єктами у користування ТОВ «САТУРН і КО». У відповідь на вказаний лист, Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що повноваженнями місцевих державних адміністрацій не передбачена компетенція щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель. Враховуючи таку відповідь, прокуратурою було зроблено висновок, що Херсонська обласна військова адміністрація заходи щодо усунення порушень не вживала та не планує вживати, у зв`язку з чим, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» такі заходи повинні бути вжиті прокуратурою.

Факт незвернення до суду відповідного органу влади з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав захистити інтереси громадян, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 93/129/18).

Таким чином, обізнаність Херсонської обласної військової адміністрації про необхідність вжиття заходів до захисту інтересів держави та наявність відповідних повноважень, згідно зі ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення заступника керівника Бериславської окружної прокуратури до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу.

5.2. Щодо визнання оспорюваного договору оренди недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію та повернення земельних ділянок.

Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин) було визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, органи виконавчої влади є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.

Згідно зі статтею 51 Водного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Із наведеного вбачається, що Бериславська районна державна адміністрація не мала права на розпорядження земельною ділянкою із земель державної власності, розташованої за межами населеного пункту, для таких потреб як ведення риборозведення (рибогосподарського виробництва), оскільки відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною 7 цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, крім випадків, визначених частиною 7 цієї статті.

Отже, Бериславська районна державна адміністрація перебрала на себе повноваження обласної державної адміністрації, тим самим ототожнивши два різних поняття «водне господарство» та «рибне господарство», визначення яких закріплені чинним законодавством.

Зокрема, поняття «водне господарство» закріплено у Концепції розвитку водного господарства України, що затверджена постановою Верховної Ради України №1390-XIV від 14.01.2000, а саме: це - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Потребу у веденні водного господарства не можна ототожнювати з потребами та цілями, для яких надаються у користування на умовах оренди водні об`єкти згідно зі статтею 51 Водного кодексу України, зокрема, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Водночас рибне господарство є зовсім іншою галузь економіки, зокрема це галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції (пункт 1 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 № 1192, яким врегульовані відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства).

Як було встановлено судом, положеннями Договору №1 оренди водного об`єкта місцевого значення та Договору оренди землі, укладеними між відповідачами, Орендодавець передає, а Орендар приймає земельні ділянки та водний об`єкт місцевого значення в оренду з метою риборозведення, рибогосподарських потреб.

Також як було встановлено судом з відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки мають цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб, відносяться до земель водного фонду, вид використання для риборозведення.

Виходячи з наведеного, вирішення питання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у користування для рибогосподарських потреб віднесено до виключної компетенції обласної державної адміністрації.

На підставі наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, котра наводить 12 видів цільового призначення земель водного фонду: 10.01 для експлуатації та догляду за водними об`єктами; 10.02 для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами; 10.03 для експлуатації та догляду за смугами відведення; 10.04 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами; 10.05 для догляду за береговими смугами водних шляхів; 10.06 для сінокосіння; 10.07 для рибогосподарських потреб; 10.08 для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; 10.09 для проведення науково - дослідних робіт; 10.10 для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд; 10.11 для будівництва та експлуатації санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів; 10.12 для цілей підрозділів 10.01-10.11 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Отже, ведення водного господарства - лише один з видів цільового призначення земель водного фонду, а тому передача земельних ділянок водного фонду для ведення водного господарства обмежується підрозділами 10.01-10.12 Класифікації. Разом з цим, виділення та передача земельної ділянки для рибогосподарських потреб (підрозділ 10.07) не є веденням водного господарства, а відтак Бериславська районна державна адміністрація не була вправі розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки уповноваженим органом щодо передачі такої земельної ділянки була Херсонська обласна державна адміністрація, відповідно до пункту «б» частини 3 статті 122 Земельного кодексу України(в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За вимогами статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Отже, поняття водне господарство та рибницьке господарство не є тотожними, що свідчить про те, що на час прийняття оскаржуваного розпорядження та укладання договору оренди землі у Бериславської районної державної адміністрації були відсутні повноваження для передачі земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Так, частиною 4 статті 51 Водного кодексу України передбачено, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно зі статтею 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до положень статті 119 Конституції України, статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статей 17, 116, 122 Земельного кодексу України, (в редакціях чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин) Херсонська обласна державна адміністрація є тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та вживати своєчасні та ефективні заходи щодо захисту та відновлення її інтересів. Оскільки обласні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків передачі земель для ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), індивідуального дачного будівництва (частина 3 статті 122 Земельного кодексу України), а також земель сільськогосподарського призначення (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України) та особливо цінних земель (частина 7 статті 122 Земельного кодексу України), у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водного господарства.

У той же час надання земель державної власності та водних об`єктів для рибогосподарських потреб не охоплюється поняттям ведення водного господарства та не належить до повноважень районних державних адміністрацій.

Отже, повноваження власника від імені держави щодо спірної земельної ділянки водного фонду, яка надавалась для рибогосподарських потреб, виконувала Херсонська обласна державна адміністрація.

Підстави недійсності правочину передбачені також частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, а саме: господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до вимог частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України також визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 211 Цивільного кодексу України, наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним, а тому, при таких обставинах, договір визнається недійсним.

При встановленні недійсності таких правочинів, відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, сторони зобов`язані повернути одна одній все, що вони одержали на виконання таких правочинів.

Відповідно до статті 202, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст якого не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України способами захисту прав на земельні ділянки є: визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 210 Земельного кодексу України передбачено, що угоди з приводу земельних ділянок, укладені з порушенням встановленого законом порядку, визнаються недійсними за рішенням суду.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як установив суд, Бериславська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0003 площею 49,8802 га, 6520685900:03:045:0002 площею 8,517 га та 6520685900:03:045:0001 площею 29,4121 га для рибогосподарських потреб за межами населених пунктів що розташовані в адміністративних межах Одрадокам`янської сільської ради Бериславського району Херсонської області в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» оскільки на той час обсяг необхідної цивільної дієздатності для вчинення зазначеного правочину у неї був відсутній, а тому вказаний правочин підлягає визнанню недійсним.

Водночас суд вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05. 2021, внесено зміни до повноважень місцевих рад у частині розпорядження землями у межах території громади.

Так, пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (зокрема земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Як було встановлено судом, земельні ділянки які були передані ТОВ «САТУРН і КО» за оспорюваним договором оренди відносяться до земель державної власності, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Станом на момент розгляду справи спірні земельні ділянки розташовані на території Одрадокам`янського старостинського округу Одрадокам`янського старостинського округу Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, однак у зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів здійснення державної реєстрації права власності за Тягинською сільською радою Бериславського району Херсонської області, суд доходить висновку, що земельні ділянки які були передані в користування ТОВ «САТУРН і КО» за таким правочином, підлягають поверненню Херсонській обласній державній адміністрації (Херсонській обласній військовій адміністрації).

Також, щодо вимоги прокурора про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 дійшов висновку, що зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Разом з цим з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19 та від 28.10.2020 у справі №910/10963/19.

З огляду на незаконність рішення державної адміністрації на підставі якого проведена державна реєстрація іншого речового права (оренди) на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», належним додатковим способом захисту інтересів держави є також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. індексний номер 35979529 від 04.07.2017, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0001, індексний номер 35979529 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0002 та 35979316 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6520685900:03:045:0003.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) цілком обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн з покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір оренди землі б/н, укладений 11 квітня 2012 року між Бериславською районною державною адміністрацією (74300, Херсонська обл., м. Берислав, Площа Перемоги, буд. 2; код ЄДРПОУ 04059987) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; код ЄДРПОУ 32179466), що зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 квітня 2012 року № 6520600040011560 щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб, на якій розташовані водні об`єкти місцевого значення ставки, площею 97,7271 га, яка знаходиться на території Одрадокам`янського старостинського округу Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

3.Скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича індексний номер рішення 35979652 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 29,4121 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0001 (номер запису про інше речове право: 21222706), яка розташована на території Бериславського району Херсонської області.

4.Скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича індексний номер 35979529 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 8,517 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0002 (номер запису про інше речове право: 21222560), яка розташована на території Бериславського району Херсонської області;

5.Скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича індексний номер 35979316 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 49,8802 га, кадастровий номер: 6520685900:03:045:0003 (номер запису про інше речове право: 21222394), яка розташована на території Бериславського району Херсонської області;

6.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» повернути державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) (73003, м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) земельні ділянки з кадастровими номерами 6520685900:03:045:0001 (площею 29,4121 га), 6520685900:03:045:0002 (площею 8,517 га), 6520685900:03:045:0003 (площею 49,8802 га) в комплексі з розташованими на них водними об`єктами ставками, які знаходяться на території Одрадокам`янського старостинського округу Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

7.Стягнути з Бериславської районної державної адміністрації (74300, Херсонська обл., м. Берислав, Площа Перемоги, буд. 2; код ЄДРПОУ 04059987) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ЄДРПОУ 04851120) 3 633/три тисячі шістсот тридцять три/грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН І КО" (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; код ЄДРПОУ 32179466) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ЄДРПОУ 04851120) 3 633/три тисячі шістсот тридцять три/грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 23 січня 2025 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська